Виховна година на тему "Родина-від батька до сина"

Про матеріал

Саме через відчуття роду і завдяки йому кожна людина приходить до світлого образу України, до щирих, глибоких і чесних почуттів. Сценарій виховної години містить багато віршів про батька, неньку, родину та легенду про материнську любов. Захід проходить в кабінеті за круглим столом. На дошці тема заходу, родовідне дерево групи, вислови про сім'ю.

Перегляд файлу

 

Міністерство освіти і науки України

Державний професійно-технічний навчальний заклад

«Переяслав-Хмельницький центр професійно-технічної освіти»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала і провела

викладач інформатики

ДПТНЗ

«Переяслав-Хмельницький ЦПТО»
Кацалап Лариса Миколаївна

 

 

 


(Виховна година проходить в кабінеті за круглим столом. На дошці тема заходу, родовідне дерево групи, вислови про сім’ю.  Протягом виховного заходу на екрані демонструється презентація).
Звучить пісня «Родина від батька до сина»

Учитель.

Родина, дорога родина!

Що може бути краще в світі цім?

Чим більше дорожить людина

За батьківський і материнський дім?

Що може бути краще за вечерю в домі

За батьківським, міцним столом,

Де в шумнім гомоні і в кожнім слові

Все сповнене любов’ю, а не злом ?

Де можна більше зачерпнуть любові?

Де взяти більше доброти?

Як в материнськім ніжнім слові,

Як з батька щедрої руки.

Отож: зібралися ми нині

На святі нашім гомінкім,

Щоб поклонитися родині

І побажати щастя всім.

Сьогодні ми з вами зібралися, щоб поговорити про найцінніший скарб, що є в людини- про сім’ю. Людина сама по собі смертна, а рід, родина - безсмертні. Наша виховна година називається «Родитна-від батька до сина!»

 

Ведучий 1. Сім’я – це і пристань і гавань,
Куди повертаємось знову і знов.
Із мандрів далеких і плавань –
Тут вічно панує любов.
 

Ведучий 2. Тебе тут завжди пам’ятають,
Куди б ти не їхав, не йшов,
На тебе постійно чекають:
Увага, турбота, любов.

Ведучий 1. Сім’я – святиня людського духу, шляхетних почуттів:  кохання, любові і вірності.

Ведучий 2. Перші поняття про щастя, добро й ласку нерозривно пов’язані у нас з образом найдорожчої людини – матері.

Ведучий 1. 1 Із букви–краплинки  та  звуку–сльозинки  народиться одного дня на світ святе слово « Мамо» , мовлене устами янголятка, і осяє хатину, як дар Божий, тільки не дано нам запам’ятати цю мить , як не згадати того дня, коли над нашою колискою вперше нахилилася мати. Це – мить, і це – вічність, бо мама завжди з нами.

Ведучий 2. А її колискова пісня звучить найніжнішою музикою протягом
всього нашого життя. Мати... Це вона подарувала нам перший подих, перший удар нашого серця, допомогла зробити перший крок на землі, зупинила перші сльози, зрозуміла перші слова. Все найкраще, що є в нас, від рідної неньки.

Вірш. Мамо моя рідна і єдина

Мамо моя рідна і єдина,
Ластівко добра і теплоти,
Я для тебе був і є дитина,
І для мене найдорожча ти.
Доки в грудях буде серце битись,
Втратити тебе я так боюсь.
Я на тебе хочу надивитись,
За здоров’я Богу помолюсь.
Скільки ти зазнала горя й муки
У своєму нелегкім житті!
Я цілую ці дбайливі руки,
Мозолисті, вмілі, золоті.
Хай поля-лани зерняться житом
І вруняться колосом без меж,
Скільки я на світі буду жити,
Ти в моєму серці не помреш!
Доки в грудях буде серце битись,
Втратити тебе я так боюсь.
Я на тебе хочу надивитись,
І чомусь ніяк не надивлюсь.

Учень. Існує старовинна легенда. Був у матері один єдиний син. Одружився він із дівчиною небаченої краси, але серце у неї було недобре. Не злюбила вона матері свого чоловіка і наказала йому: ''Якщо хочеш, щоб я була з тобою, вийми із грудей своєї матері серце і принеси мені". Син убив матір, дістав серце, поклав на кленовий листок, несе. Зачепився за камінь, впав, вдарився колі­ном. Заворушилося закривавлене материне серце і прошепотіло: "Тобі боляче, синку?"

Учитель. Говоріть своїм ненькам ласкаві слова щодня, щогодини! Бо хто ж оберігає нас від усіх бід та від самих себе, як не во­ни?!  Така легенда створена народною мудрістю. Немає любові сильнішої від материнської, немає ніжності лагіднішої, ніж турботи матері, більшої тривоги, ніж безсонні ночі і не зімкнуті материнські очі. Зрозумійте це і цінуйте!  Материнське серце здатне відчувати біль дитини на відстані, журитися долею своїх дітей усе життя.

Учень 1. Мама…Це саме прекрасне слово, яке висловлює людина. Воно звучить на всіх мовах однаково ніжно.  Слово «мама» росте з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як тихо світить веселка і гладить дитину по голівці рідна рука.

Учень 2.  У найтяжчу годину стогоном виривається із грудей тільки одне слово – як остання надія на порятунок «мамо». То подає голос наша душа, то мати захищає свою дитину.  Людині, чия любов не знає меж, хто найбільше нас любить – мамі присвячуємо ми сьогодні ці слова вдячності.

Учень 3.  Мама, матуся, матінка…Чарівне, ніжне, щире слово…Це слово співуче, мелодійне, як і та пісня, що линула з вуст любої матусі з ранку і до світанку.  Ненька – всьому початок. Все прекрасне в людині від променів сонця і від молока матері. Мати – берегиня роду, всього того, що передає він з покоління в покоління.

Учень 4. Берегиня – це та, що береже нашу оселю, оберігає від напасті та лиха. Це твоя і моя мама. Прокидаючись у ранці, ми наспіх снідаємо і біжимо до Центру, часто забуваючи подякувати. Засинаючи у вечері, бачимо над собою її лагідні очі, забуваючи іноді сказати тим очам слова любові чи навіть лагідне «на добраніч».

Учень 5.  Мати ніколи не вимагає від нас ніяких жертв, а сама задля нас жертвує всім – навіть життям. Матері… все життя дивляться нам услід, вирядивши в люди, так і стоять на початку всіх наших доріг, навіть коли їх не стає. Стоять і дивляться. І бажають нам добра і щастя, чекають від своїх дітей найвищих духовних злетів, бо і в останню хвилину думають про те, щоб їхні діти жили гідно серед людей і творили на своїй землі.

Учитель.  Стоїть на землі мати – вища і святіша від усіх богинь. Стоїть мати і молиться за народ, за своїх і чужих синів і діточок, за нас із вами. І перші слова іі молитви ! “Пошли, Боже, діткам щастя і здоров’я, віру в завтрашній день, людяність ім. пошли і милосердя доброти їхньому серцю, світлого розуму голові, дай їм бажання працювати примножувати багатства роду, не зазіхаючи на чуже добро, не кидаючи рідну землю ” Чуєш молиться мати не за себе, а за вас,тому, що вона – Мати. Сьогодні ви говорили багато про мам. Вдумайтеся ж у те, що ви щасливі, бо маєте матір. Це велике щастя. Мати дала вам перший шматок хліба і чекає від вас останнього. Тож знайте, що ваша радість – її радість. Подивіться в матусині очі. Чи не здається вам, що вони благають «Дитино моя, слухайся мене, люби, поважай». Велика радість бачити маму щасливою, щоб її обличчя завжди сяяло усмішкою.

Ведучий 1. В українській сім’ї головою родини, за традицією, був батько. Суворий, вимогливий, а його любов до дітей стримана, врівноважена. Недарма кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Батьків приклад, батькове слово завжди було законом. Батько має в сім’ї безперечний авторитет. Він уособлюється як захисник, годувальник. 

Ведучий 2. Тато, татусь, таточко. Назва людини з сильним характером, міцними руками. Назва людини, яка все може зробити, вміє полагодити і візка, і саночки, і машину. А як усміхнеться тато, то скільки ласки і тепла в його погляді. І де не глянеш – всюди видно татову руку. Від батька залежить, якими виростуть діти. Помірна суворість, розумна поблажливість, непорушна дисципліна — ось, на думку тата, першорядні правила християнського виховання.

Вірш.
Усе в житті міняється і в’яне,
Усе мина, відходить на завжди.
Лиш батьківська любов ніколи не зів’яне
Лиш татові слова зі мною на завжди.
Усе що є в житті, то долі повеління,
А все, що є в мені, то батькове учіння.
Від батька в мене є терпіння і удача,
І розум, батьку мій, це твоя добра вдача.
Люблю усе живе, що квітне і буяє,
Це батьку, мабуть, я також від тебе маю.
Ти передав мені усе, що сам умієш,
І наділив мене усім, що сам ти знаєш.
Життя іде – бреде, квітує і згасає,
Науку цю твою я завжди пам’ятаю.
Нехай ідуть роки. І дні у млі згасають,
А ти для мене є теплом землі – я знаю.
Твоє добро святе і людяність велика,
І відданість землі і совість у душі
Це те усе в тобі за що я поважаю.
І голову свою в уклін тобі схиляю.

(Перегляд відео пісні М.Поплавського «Батьку»)

Вірш. Сповідь

В дитинстві таки був я шкідником.

Щоправда, не шкідливішим од інших:

То м’яч, бувало, стрінеться з вікном

І вийме скло, аби було видніше,

То в ополонці мало не втонув,

То рвав штанці, то толочив я жито…

 А батьків ремінь (ой розумним був!)

Частенько научав, як треба  жити,

Бо хто не хоче дітям дати толк?

Бо хто не хоче виховати сина?

Хоч батько відправляв мене в куток,

Та жоден раз не ставив на коліна.

Тепер, якби він тільки був живий,

То я йому сказав би неодмінно: -

 Спасибі Вам за ремінь, за куток.

За все. Я перед Вами на колінах.

 

Учень 6. Батько — найрідніший, найдорожчий для мене мужчина, в образі якого втілюється людська відповідальність за твою появу на світ, за кожний твій крок, вчинок, за весь твій життєвий шлях — від народження до смерті. Бути гідним батька — моя особиста честь.

Кожен батько повинен повсякчас дбати про свою репутацію, пам’ятати, що дітей він виховує власним прикладом. Розсудливість батька — найбільш дієва настанова для дітей. Порядний тато залишає дітям своїм у спадок добре ім’я, добрі богоугодні діла, благородну науку жити на землі у совісті і честі, добро творити, пагубних місць і товариств остерігатися. Так споконвіків було у нашого народу.

Учень 7. Батьківська любов лине до нас дзвінкою мелодією. Ці ноти такі високі, що жодна жива істота не може їх передати. Тільки батьки можуть висловити, вимовити любов до дітей так щиро і жертовно. Ці нотки сховані у кожній людині, вони відкриваються з роками. Та їх можуть відчути лише батьки. Мама і тато – це наші два крила. Чи зможемо ми літати на повну силу без одного з них? Їхня мелодія любові летить у Всесвіт…

 

Учень 8. Батько і мати дали нам життя і живуть для нашого щастя. Не завдавайте їм болю, образи, прикрощів, страждань. Все, що дають тобі батько і мати, – це їхня праця, піт і втома. Вмій поважати працю батьків. Найбільше щастя для батька і мами – це твоє життя. Якщо люди називають тебе недоброю людиною – це велике горе для твоїх батьків. По-справжньому любити їх – це означає приносити в дім мир і спокій.

Учитель. Здавна існує добра традиція— наслідування професії. Часто буває, що любов до тієї чи іншої професії переходить із покоління в покоління.

Так створюються династії кравців, лікарів, військових, артистів, учителів, шахтарів, інженерів і багатьох інших спеціальностей. А чи є у нашій групі родинні династії електромонтерів? (відповіді учнів)

А кого з вас, друзі, назвали на честь родичів? Друзі, давайте звернемось до нашої презентації «Сімейний альбом». Тут ваші сімейні дитячі фотографії, давайте разом переглянемо і відгадаємо, хто зображений на світлині? (перегляд презентації)У кожній сім'ї є фотографії, що надовго залишають пам'ять про дорогих людей, про події у родинному житті. Дякую вам за співпрацю.

Вірш.

Родина — стовбур дерева міцного.
Це батько й мати, бабці й дідусі.
Тітки і дядечки всі до одного,
Ну, словом, родичі й близькі усі.
І є ще предки давні — це коріння,
Що глибоко у цій землі лежить.
А діти, діти — нове покоління,
Це пишне гілля, що увись летить.
Родинне дерево ось тут укоренилось,
На цій землі, у рідному краю.
Й новим гіллям так щедро розпустилось
Та має біографію свою.
Потрібно всім це дерево вивчати,
Бо ми господарі на цій святій землі.
Коріння роду треба добре знати,
Дітей навчати, поки ті малі.
Бо що то за людина без коріння?
Як перекотиполе, що летить...
Без роду-племені, його благословення
Не може праведно на цій землі прожить.

Учитель. Дерево не може жити без коріння, а людина — без роду. Кожен родовід — це окрема книга життя. Сьогодні на виховній годині ми розглянемо родинні дерева, що їх зобразили учні нашої групи. Це дуже цікаво, тому що кожна людина повинна знати своє коріння, з якого роду вона походить, від кого вона успадкувала ті чи інші ланцюжки свого генетичного коду. Це не тільки цікаво, але й дуже важливо, тому що ми велика і дуже давня нація, живемо на цій землі вже багато тисячоліть. Тому треба знати, з якого ми роду, з якою метою прийшли на цю землю, для чого ми живемо. Отож, із своїм родинним деревом нас познайомить Пиріг Андрій. 

Учитель.  Ви, мабуть, переконалися, що кожному варто записувати від своїх батьків, дідів, поки вони живі, історію свого роду, щоб потім було що розказати своїм дітям і внукам.

Родина – це не тільки родичі, це друзі, наша група, ЦПТО й увесь народ.
Батьки – це найцінніше, що є в кожної дитини. Для мене, крім моїх батьків, моєї сімї,  родина – це мої 33 учні, з якими ми поряд з 1 вересня 2010 року. Спитаєте, чи було страшно? – Так! Але на сьогодні ми – дружня, цікава, єдина родина, частинка родини ЦПТО. І я намагаюся робити все, аби зберегти родинний вогник у кожного з вас, привчити вас до взаємоповаги, турботи, відповідальності.

Тож давайте поглянемо яким є наше з вами родинне дерево групи.

Учень 1. Роде ти мій красний, мій прекрасний роде,

Хай з тобою завжди буде мир і згода.

Родиться хай жито із тепла і ласки

І за тином квітнуть ружі та ромашки.

Учень 2. Мати хай напитись дасть води з криниці,

І привітно стріне всю рідню світлиця.

Сядемо у коло за столи дубові,

Віддамо всю шану хлібові й любові.

Учень 3. Хлібові, що в полі вся рідня ростила,

І людській любові, що згасить несила.

Роде ти мій красний, мій прекрасний роде,

Хай заміс достатку, наче сонце сходить.

Учень 4. Ніби сонце ясне, як той цвіт калини,

Роде мій прекрасний, пісне солов’їна.

Буду я гордитись за свою родину,

За прекрасну й вільну неньку Україну.

Учитель.  Дорогі діти, будьте добрими дітьми своїх батьків і матерів. "Три нещастя є в людини: смерть, старість і погані діти", - говорить народна мудрість. Старість - невідворотна, смерть - не­вблаганна. Перед цими нещастями ми безсилі. А від поганих дітей-дім можна вберегти. І це залежить не тільки від батьків, а й від їхніх нащадків. Продовжуймо традиції наших пращурів, проникаймо в таємниці історії, черпаймо живодайну воду з криниці національної культури, плекаймо рідне слово.

 

( Пісня Батько і мати  Н.Яремчук)

Дякую за увагу. До побачення.

docx
Додано
20 листопада 2018
Переглядів
450
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку