Виховна година на тему:"Стався до людей так,як би ти хотів,щоб вони ставились до тебе"

Про матеріал
Допомогти учням зрозуміти,що означає бути доброю,ввічливою,вихованою людиною;формувати риси людяності,милосердя,співчуття.
Перегляд файлу

Виховна година на тему:

«Стався до людей так, як би ти хотів, щоб вони ставилися до тебе»

Мета: допомогти учням зрозуміти, що означає бути доброю, ввічливою, вихованою людиною; розвивати в дітях бажання змінюватися, визнавати свої помилки, ставитися толерантно до оточуючих; формувати риси людяності, милосердя, співчуття, здатності тим, хто потребує уваги та допомоги; вчити учнів жити за «золотим правилом» моралі.

    Живи – добро звершай.

    Та нагород за це не вимагай,

    Хай оживає істина стара:

    Людина починається з добра.

    Хід виховної години

  1. Запитання до класу
  • Що потрібно людині для того, щоб бути щасливою?
  • Які риси повинна мати людина?  

Вчитель: Доброта та милосердя – два крила, на яких тримається людство. Без них воно не зможе існувати. Ми не повинні забувати про тих людей, які потребують нашої допомоги. В Україні 2 млн. самотніх, із них 150 тис. живуть у злиднях, а 15 тис. – у будинках-інтернатах, кожен з них чекає на допомогу, можливо, когось із нас.

 Доброта і милосердя – якості людські.

 А чи часто їх стрічаємо в нашому житті?

 Є на світі різні люди – добрі і лихі.

 Є на світі правда-кривда і творим ми гріхи.

 А чи завжди зранку вставши, ручки ми складаємо,

 І у Бога на день добрий щастя всім бажаєм?

 А чи ходимо до церкви, бідним помагаєм?

 І шануєм тата, маму, старших поважаєм?

 Біблія  - велика  книга цього всіх навчає.

 Заповіді знаєм ми, та чи їх сповняєм?

 Отже, треба жити нам в правді, дружбі, мирі.

 Доброті і милосерді – стануть всі щасливі. (Учень1)

Вправа: Чи вміємо ми бути добрими і ввічливими та бачити добро у людях?

(учні передають по колу один одному приємну, красиву іграшку і водночас говорять своєму сусідові, за які хороші, добрі поступки і вчинки вони його поважають).

 Не говори про доброту,

 Коли ти нею сам не сяєш,

 Коли у радощах витаєш,

 Забувши про чужу біду.

 Бо доброта не тільки те,

 Що обіймає тепле слово.

 В тім почутті така основа,

 Яка з глибин душі росте.

 

 Коли її  не маєш ти,

 То раниш людяне в людині.

 Немає вищої святині,

 Ніж чисте сяйво доброти.

 Кажімо більше ніжних слів

 Знайомим, друзям і коханим.(Учень 2)

 

 Нехай комусь тепліше стане

 Від зливи наших почуттів,

 Нехай тих слів солодких мед

 Чиюсь гірку загоїть рану

 (чи перший біль, чи то останній, -

коли б то знали наперед).

Кажімо більше ніжних слів.

Комусь всміхаймось ненароком.

То не життя людське жорстоке,

Жорстокі в нас слова черстві…

Кажімо більші ніжних слів… (Учень 3)

     Легенда

        

 Студеного зимового вечора, саме напередодні Різдва, послав Бог маленького Янгола на Землю, щоб той довідався, як живеться людям і чи потребують вони допомоги. Дозволив там бути Янголу лише годину. Ось посланець вже на Землі у невеличкому містечку. Маленький небесний гість зрадів, побачивши веселі вогники вікон будинків, у яких яскраво переливалися ялинкові прикраси. Люди заклопотано, але з усмішками на обличчі поспішали зробити останні покупки.

 Янгол спустився на Землю і першим кого побачив, був хлопчик, який разом із татом ніс ялинку, весело сміючись. «Їм, мабуть, добре живеться», - подумав Янгол і також усміхнувся. Змахнув крилом і піднявся на один із будинків, де у віконечко побачив, як тато з дітками прикрашають ялинку, а мама готує смачну вечерю. «І цим добре живеться», - зрадів Янгол і знову спустився на землю. Йому стало сумно, бо так мріяв зробити комусь добре. І раптом побачив стареньку бабусю, яка стояла під магазином і рахувала копійки, щоб купити хліба. На її очах були сльози. «Ось кому потрібна моя допомога», - зрозумів Янгол. Він дістав із кишені зірочку і поклав її на долоню бабусі. Зірка вмить перетворилася на великий кошик, у якому було багато смачної їжі. Здивована, але щаслива бабуся підняла очі до неба і сказала: «Щиро дякую, тобі, Боже, за різдвяний подарунок». Маленький Янгол Добра теж радів, що опинився на Землі в потрібний час, бо робити добро – це велике щастя.(Учень 4)

Бесіда:

  • Чи намагалися ви бути «Янголом добра» людям, які потребують вашої допомоги?                                                                                                                                                      

У наш час діти мають все: комп’ютери, мобільні телефони, гарний одяг, вишукані іграшки та речі, але не задумуються над тим, що чим більше вони матеріально забезпечені, тим більше руйнується моральність душі. Чому серед відносин між людьми поширена ненависть та зло, зухвалість та презирство?             

 Батьки піклуються про своїх дітей, дбаючи про те, щоб вони були забезпечені якнайкраще. Але чомусь в старості, як «подяку» отримують квиток у будинок пристарілих.

 Людських бажань стає все більше й більше –

 То те нам спати не дає, то се…

 Придбай одне – і вже дивись за іншим

 Помчав: а раптом знову повезе?

Є поміж нами і багаті й бідні,

Кому що треба доля не пита.

  Вправа «Яким я є серед людей»

 (Кожен учень записує на аркуші паперу своє ім’я, а навпроти кожної літери – риси характеру, які йому притаманні).

 Добро в усі часи пов’язували із милосердям, любов’ю, щирістю та справедливістю. Кожен має бути вимогливим до себе, повинен вчитися самоконтролю, прагнути дотримуватися правил, обов’язкових для всіх, щоб наше спільне життя було узгодженим та красивим.

 Поспішайте творити добро, вчіться співчувати та розуміти один одного. Не намагайтеся комусь зробити зло чи причинити біль, тому що за це рано чи пізно ви будете покарані. Колись ви також опинитеся в скрутній ситуації, і вам ніхто не подасть руки допомоги.

 Мені хотілося б ще раз вам нагадати «золоте правило моралі»: «Стався до людей так, як би ти хотів, щоб вони ставилися до тебе».

  Гра «Бюро добрих послуг»

 (учням пропонується певна ситуація, а вони працюють в парах і вирішують, як бути в цих випадках).

  • На вулиці плаче маленька дитина.
  • Старенька бабуся несе важкі сумки.
  • Бачите як учні ображають однокласника.
  • Знайшли в класі загублені речі.
  • Мама прийшла втомлена з роботи.
  • Діти ламають деревце.
  • Твій однокласник забув вдома книжку або ручку.
  • Ти і твій товариш весь час запізнюється на перші уроки.
  • Ваші однокласники порушують дисципліну на уроці, ваші дії.
  • Ваші поради вчителю, у якого діти, прийшовши на урок, не виконують домашні завдання.
  • Що нам (колективу) заважає бути класом, який будуть поважати, любити і отримувати схвальні відгуки про себе?

Не лінуйтесь робити добра,

Лише зла не бажайте нікому,

Бо воно, як велика гора,

Стане вам на шляхові земному.

І заступить навколишній світ,

Зробить серце жорстоким, холодним.

Ви з любов’ю живіть з юний літ,

Будьте чуйним, веселим і добрим.

І старайтесь робити добро.

 

Та є дві речі усім нам необхідні:

У світі – мир, а в душах – доброта.

Сталося з душею щось людини.

Думаєш: ну як це може бути?

Мати підкидає комусь дитину,

Син відвозить батька до приюту.

Ми рятуєм нині землю й води,

Бо дійшли до крайньої межі.

Та в святих турботах про природу

Дбаймо й про відновлення душі.

 

День і ніч, і у кожну хвилину.

Щоб серденько, як сонце цвіло,

Це доброю робить людину!

Хай душа буде світлою в вас

Й промениться завжди добротою.

Йдіть робити добро! В добрий час!

 І живіть в цьому світі з красою.

Правда в світі є дуже проста:

Сонце землю теплом зігріває.

А людину – її доброта,

І любов у житті прикрашає.

Вчитель:

Пам’ятайте, якщо ви будете доброю, толерантною, вихованою людиною, то й буде вам повсюди добре. Нехай у вашому серці живуть велика любов і доброта, щирість і співчуття, людяність і щедрість.

docx
Додано
9 листопада 2020
Переглядів
9401
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку