Виховна година "Посійте характер - пожнете долю"

 

 

 

 

 

Погребняк

Наталія Володимирівна

 

 

 

 

 

 

Посійте характер –

пожнете долю

 

 

Виховна година

для учнів середніх класів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       Мета заходу:

 

• виховувати у школярів риси характеру, які визначають ментальність українського народу: почуття національної та власної гідності, шанобливе ставлення до родинних цінностей, повагу до батьків, доброзичливість, чуйність, справедливість,   високу культуру спілкування;
• сприяти розвитку якостей характеру, які мусить мати сучасна  людина для досягнення успіху у житті: вміння поступатися власними амбіціями заради суспільної справи, чесність, свідому дисципліну, уміння дотримувати слова, чемність, ввічливість,  гуманність, естетичні смаки.

                                 Обладнання:

 

• мультимедійна дошка;
• «Пам’ятка вихованої людини»;
• книги В. Сухомлинського;
• афоризми до даної теми;
• «Червона книга»;
• картки з написами: «Країна Дитинства», «Країна Високої Культури», «Країна Доброти», «Країна Турботи», «Країна Любові»;
• аудіозаписи пісень «Виростеш ти, сину», «Зеленеє жито», «Дитинства світ», «Батько і мати – два сонця гарячі»;
• рушник, коровай.

 

Афоризми до теми:

 

- Посійте вчинок – пожнете звичку, посійте звичку – пожнете  характер, посійте характер – пожнете долю.

                                                            У. Теккерей

 

- Гарні манери складаються із дрібних самопожертвувань.

          Р. Емерсон.

 

-  Навіть найкращий грим не приховає понівеченого серця.

Ф. Фур’є.

 

- Виховання – справа совісті, освіта – справа науки. Пізніше в людині, яка сформувалася, обидва ці види пізнання доповнюють  одне одного.

В. Гюго.

 

- Щоб оцінити чиюсь якість, потрібно мати деяку частину  цієї  якості 

в самому собі.

А. Моруа.

 

- Потрібно багато пережити, щоб стати людиною.

А. Сент – Екзюпері.

 

 

Вихований – той, який відрізняється вишуканістю, розвинутий до    

                        досконалості, чемний, ввічливий.               

               (Енциклопедія етики)

 

Етика – норми поведінки, сукупність моральних правил.

 

Мораль – це наука про те, як правильно поводитися, це система  поглядів, правил, оцінок, які визначають, що в житті є добром, а що злом, що красивим, а що потворним.

 

Пам’ятка вихованої людини

Риси характеру,

які потрібно розвивати:

 

•           почуття національної і власної гідності;
•           гуманність; доброзичливість; чуйність;
•           моральну чистоту і свідомість честі;
•           вміння поступатися власними амбіціями заради суспільної справи;
•           чесність; вірність; свідому дисципліну;
•           справедливість; 
•           уміння дотримувати слова;
•           чемність; ввічливість; високу культуру спілкування;
•           естетичний смак та охайність в усьому...

 

 Риси характеру,

яких потрібно позбуватися:

 

•           це егоїзм;
•           заздрість;
•           зазнайство;
•           підлабузництво і недбальство;
•           неточність;
•           неакуратність.

 

У залі – столики з картками -  написами:

«Країна Дитинства», «Країна Високої Культури», «Країна Доброти», «Країна Турботи», «Країна Любові!

 

Звучить пісня «Виростеш ти, сину...»

 

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги,

У хмільнім серпанку мавки чорноброві

Ждатимуть твоєї ніжності й любові.

 

Будуть тебе кликать у сади зелені

Хлопців чорнобрових диво – наречені.

Можеш вибирати друзів і дружину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

 

                (На тлі мелодії пісні)

 

    Вед.1.  Добрий день! Вітання найщиріші

Ми шлемо усім своїм гостям.

В цій буденній і святковій тиші

Мудрість промовляти буде нам

Про духовні якості.

                                  Цінніше

Скарбу не знайти ніде, мабуть.

Це для нас віками людство пише

Азбуку моралі, духу суть.

 

Вед. 2: Український народ з давніх – давен визначався високою моральністю. Головними чинниками народної моралі були любов до рідної землі, добро, милосердя, честь, гідність, працелюбство і, звичайно, гостинність.

 

Вед.1: Ми щиро раді вітати сьогодні наших шановних гостей:

1.________________2.______________3._______________

 

 

           Вед. 1. Вихованість справжня і уміння –

Це вимоги, що диктує час.

Буде все це, треба лиш терпіння,

Мудрість і бажання  нам щораз. 

 

Вед.2.   Хлібом – сіллю гостя зустрічати –

Український звичай нам велить.

Всім здоров’я зичимо, завзяття,

Пісня хай завжди для вас звучить.

(Виносять коровай на рушнику.

Звучить пісня «Зеленеє жито»)

 

Вед. 1.

     Правила поведінки, або норми етикету, з’явилися у суспільстві не одразу. Деякі звичайні життєві ситуації повторювалися сотні разів: люди робили один одному послуги, приносили дарунки, висловлювали співчуття, ходили в гості і приймали гостей у себе...

 

Вед.2:

      Поступово були знайдені і передані з покоління в покоління зручні і розумні способи дій у схожих ситуаціях. Так виникли правила поведінки, які є духовними самоцвітами людського досвіду.

 

Вед.1:

     Ми знаємо, що прості, на перший погляд, житейські справи вимагають від людини внутрішньої культури, визначеної поведінки. Звичайно, не всі норми етикету, які існували колись, прийнятні для нас. Із зміною умов життя змінювалися і ідеали. Змінювалися в дечому, але не в основному.

 

Вед.2:

     По тому, як людина тримається, як вона розмовляє, ходить, їсть... роблять висновок про рівень її культури, моральні та інтелектуальні якості.

 

Вед.1:

      Дуже часто саме від першого враження про людину залежить вирішення багатьох важливих справ у ділових і особистих стосунках, а, отже, і здійснення наших планів і сподівань. Справедливо це чи ні – то вже інше питання.

 

Вед.2:

      Сьогодні ми запрошуємо вас побувати у країнах, які розташовані  на планеті  Вихованість. Які ж ці країни?

 

Вед.1:

      Перш за все відвідаємо країну Дитинства.

 

    (У запису звучить пісня «Дитинства світ»

муз. О. Янушкевич, текст Н. Погребняк)

 

Вед. 1:  Усі ми із дитинства родом,

Із краю дива і пісень.

Для нас найкраща нагорода –

Знов повернуть дитинства день,

 

Пройти шляхом, де студять роси

Маленьких ніжок вправний слід,

А в колискові ніч приносить

З землі батьківської привіт.

 

Вед. 2:

     Кожний приходить у доросле життя з країни Дитинства. Від того, до чого привчили нас змалечку, залежить і те, що ми зможемо передати у спадок своїм дітям, як виховаємо їх.

 

Вед. 3:

     Нагадаємо, що в Україні передусім цінувалося і цінується почуття патріотизму, любові та поваги до батьків. Ця етична вимога відповідає Божій заповіді і втілена у багатьох народних прислів’ях та приказках.

 

Наприклад: «Хто маму зневажає, того Бог карає„, „За маму і тата – тяжка розплата».

 

 

               Вед. 4: Нам усім потрібно пам’ятати

Заповіді мудрі і прості:

Батьківщина, батько твій і мати –

Найсвятіше, що є у житті.

 

Вед. 5:

     Моральний обов’язок дітей – допомагати батькам по господарству, доглядати за ними у випадку хвороби, виявляти щоденну шану та турботу.

 

Вед. 4:

      Не забудьте сьогодні сказати своїм батькам, що ви їх дуже любите.

 

Вед. 5:

      Українська мораль засуджує сімейну ворожнечу, адже родинне життя має ґрунтуватися на щирій співдружності, людяності, повазі до своєї родини.

 

 (Звучить пісня «Батько і мати – два сонця гарячі»)

 

Країна Високої Культури.

 

Вед.1:

     Дякуємо виступаючим і запрошуємо вас до країни Високої культури.

 

Вед. 2:

     Ми знаємо, що кожна вихована людина, перш за все, має бути вимоглива до себе, вчитися самоконтролю, прагнути опанувати правила, обов’язкові для всіх.

 

Вед.1:

     Відмий педагог В. Сухомлинський писав: (читає рядки із книги) «Умій відчувати поряд з тобою людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах складний духовний світ – радість, горе, біду, нещастя... Умій підтримати того, у кого горе. Пам’ятай, що воно може бути і у тебе. Умій виховати себе так, щоб ти ненавидів хамство, некультурність, неввічливість».

 

Вед. 2:

     Пригадаймо слова Сервантеса: «Ніщо не дається так дешево і ніщо не цінується так дорого, як ввічливість». Намагаймося жити так, щоб наші вчинки не спричиняли душевного болю оточуючим. Не будьмо схожими на героїв цієї мініатюри.

 

На сцені – двоє хлопців. Один читає листа. Інший, непомітно підійшовши, забирає того листа і дразниться. Перший просить повернути листа, але марно. Його знайомий читає листа і сміється...

 

(Ведучі підходять до хлопців)

 

 

 

 

 

Вед. 1:

     Я перепрошую. Не хочу втручатися у чужі справи, але ситуація того вимагає. (Звертаючись до невихованого юнака) Шановний, Ви хіба не знаєте, що без дозволу господаря чужі листи читати не можна? Вихована людина цього собі не дозволить. Ви ображаєте людські почуття.

 

Юнак:

      Та це ж мій знайомий. Ми просто граємося.

 

Вед. 1:

      Я бачу, що весело лише вам, а вашому другу – навпаки.

 

Юнак:

       Ти чого, дружбан, справді образився?  (Віддає листа)

       Я й не думав, що це так серйозно.

 

Вед.2:

     Перед тим, як щось зробити, потрібно замислитися, чи не ображає ваш вчинок чужі почуття.

 

Юнак:

      Ну добре. Я вибачаюся.

 

Вед.1:

     До речі, не можна говорити „вибачаюся”, бо це означає, що ви просите вибачення самі у себе. Потрібно сказати „вибачте”. І не забувайте до свого друга звертатися по імені.

 

Юнак:

     Дякую за підказку. Тепер знатиму. А ти, _____, вибач мене, будь ласка.

 

Вед. 1:

     Бачимо, що ви хотіли б  знати, якою має бути культурна людина. Тоді дозвольте подарувати вам „Пам’ятку вихованої людини”.

 

Юнак:

      А що в ній написано?

 

Вед. 2:

      Ось послухайте:

      (читає «Пам’ятку вихованої людини»,

       яка проектується на мультимедійну дошку)

 

             Риси характеру, які потрібно розвивати:

 

• почуття національної і власної гідності;
• гуманність; доброзичливість; чуйність;
• моральну чистоту і свідомість честі;
• вміння поступатися власними амбіціями заради

   суспільної справи;

• чесність; вірність; свідому дисципліну;
• справедливість; 
• уміння дотримувати слова;
• чемність; ввічливість; високу культуру спілкування;
• естетичний смак та охайність в усьому...

 

        Вед. 1:  А я ще хочу назвати

 

            Риси характеру, яких потрібно позбуватися:

 

• це егоїзм;
• заздрість;
• зазнайство;
• підлабузництво і недбальство;
• неточність;
• неакуратність.

 

Вед. 1:

   Ми розуміємо, що назвали не всі риси характеру у цих списках. Хочемо запропонувати «Пам’ятку...» присутнім. Усі бажаючі до названих пунктів можуть додати ще свої і зачитати їх.

 

(Учні можуть запропонувати свої пункти «Пам’ятки...»)

 

Вед. 2:

   А я до слова запрошую наших гостей - учнів, які займаються бальними танцями і є професіоналами в питаннях культури.

 

(Виступ танцюристів)

 

Країна Доброти

Вед. 1:

   Самовиховання – головний шлях удосконалення характеру. Не скидай із себе вини за погані  вчинки на характер: ти сам його твориш. Щоб стати по - справжньому вихованою людиною, потрібно розширювати свій моральний кругозір, самому сіяти красиве і добре. 

 

                         Вед.2: «Людина починається з добра!» –

Давно відома істина стара.

Ця істина у темряві світилась,

В морози всім тепло своє несла.

Не зрадила, не впала, не схилилась

Під ницим тягарем образи, зла.

 

                         Вед. 1: Хто ділиться добром, той багатіє,

Бо йде воно, помножившись, назад,

А між людьми добро лише зміцніє,

Окупиться, воздасться у стократ.

Хай молодіє істина стара:

«Людина починається з добра!»

(Н.Погребняк)

Вед. 2:

  Є багато професій, які вимагають від людини вміння йти на самопожертву, вміння зрозуміти і підтримати того, хто  опинився у біді. Чи вміємо ми бути добрими? 

 

Вед. 1:

   Сьогодні у нас в гостях працівники соціальної служби при РДА (представлення гостей). Запрошуємо вас до слова.

(Виступ гостей: говорять про будинок дитини, про пенсіонерів, інвалідів... і необхідність завжди допомагати таким  людям)

Вед.2:

   Дякуємо за розповідь. Нехай наш музичний подарунок буде доброю справою, яку ми можемо зробити сьогодні для вас.                      

(Виступ учнів)

 

Країна Турботи

 

                               Вед. 1:    Моя планета – зірка між світами –

Як вільний птах летить у майбуття,

Зігріта сонцем, мріями – піснями,

Цвіте садами,

Живе трудами,

Дарує нам чарівну мить – життя.

 

                               Вед. 2:    У нас в руках – планета синьоока,

Священний скарб звабливої краси.

Цей світ любові, дар віків глибоких

Наш дім єдиний

Спаси, людино!

Прекрасне завтра на землі спаси.

         (Н.Погребняк)

Вед. 3:

    Людина стає окрасою суспільства лише тоді, коли узгоджує свої наміри та вчинки з певними правилами, суспільними нормами. Сьогодні ми не можемо не поговорити про екологію нашої планети, адже це питання хвилює кожну виховану людину.

 

Вед. 4:

    (З «Червоною книгою» в руках) У1966 р. зусиллями зоологів багатьох країн створено «Червону книгу фактів». Це звинувачувальний документ, який природа пред’явила людині. У книгу заносяться зникаючі види тварин і рослин. Вони взяті під охорону.

 

Вед. 1:

      Людина – це часточка природи, а не вінець її чи володар. Часточка... Тому ми повинні оберігати природу і примножувати її.

 

 

 

Вед. 2:

    Земля – це живий світ, у якому кожен має своє місце, кожен виконує покладену на нього роль. Нехай завжди чарують нас своїм співом птахи, розпускаються квіти для закоханих...

Вед. 3:

    Ми, учні 7 класу, чудово розуміємо значення рослинного і тваринного світу у житті людини.

 

Вед. 4:

     Сьогодні ми ще і ще раз просимо всіх замислитися над тим, яку роль ми відіграємо у збереженні флори та фауни нашого краю. Чи вміємо ми піклуватися про братів наших менших?

 

Вед. 1:

      Для обговорення цієї теми ми запросили керівника гуртка «Жива природа» РБДЮ ___________________.

 

(Виступ гостя про значення тварин у житті людини,

про ставлення людей до тварин.)

Вед. 2:

      А зараз ми запрошуємо усіх на хвилинку – гуморинку.

 

(Гумореска. Читає учень)

 

Країна Любові.

Вед.1:

     Говорячи про виховану людину, ми не можемо обминути теми любові. Адже любити ближнього свого, ставитися до ближнього так, як  би ти хотів, щоб ставилися до тебе – це головні правила моралі, яких потрібно дотримуватися.

 

Вед.2:

     Якщо хочеш, щоб у тебе було усе чудово, то оволодій вмінням поводитися серед людей. Не секрет, що виховану, ввічливу людину всі люблять і поважають.

 

Вед. 3:

     Якщо говорити про виховний ідеал українців, то важливо згадати ідеал господаря, який відображає інтереси всього народу.

      Господар – це порядок і лад в усьому, достаток, забезпечена старість і щаслива доля дітей.

 

Вед. 4:

     Варто згадати і про господиню, що є символом  затишку і охайності, поради, гостинності, щедрості.

 

 

 

 

 

Вед. 1:

     А я хочу розповісти про господарського сина. Господарський син – це біла сорочка, чемність і ввічливість, повага до старших, готовність захистити меншого, прагнення до знань, працьовитість.

 

Вед. 2:

     Ми говоримо про ідеал юнака, якого мріє зустріти кожна дівчина.

     Але ж і у хлопців є ідеал вихованої дівчини, якій притаманні скромність, вірність, ніжність, працьовитість.

 

Вед. 3:

      То якою ж має бути вихована людина?

 

Вед. 4:

     Про це не можна сказати за одну чи дві години, адже існує мовний етикет та правила поведінки у громадських місцях, етикет для господарів та гостей, вміння просити і відмовляти, знайомитися, розмовляти по телефону...

     та багато інших норм і правил поведінки, які кожна людина знатиме, якщо сама того захоче.

 

 

Вед.1:

     Ми дякуємо усім за приємно проведений час і запрошуємо вас пригоститися чаєм, який вам приготували дівчата - господині. Смачного вам. А гарна пісня нехай завжди супроводжує вас у житті.

 

(Звучить пісня С. Городинського «Хай вам сіється, родиться золоте зерно...»)