Виховна година «Права і закони у твоєму житті»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховна година на тему

«Права і закони у твоєму

житті»

 

 

 

 

 

                                                                    Підготовлена та проведена:

                                                                    Івановою О. Г.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Красноармійськ – 2011

Мета: Обладнання: Декларація прав дитини, підручник С.Гавриша «Права та свободи дитини», ілюстрації, костюми казкових героїв, скринька, дзеркальце, написи «Позивач», «Відповідач», «Суддя», дерев’яний молоток.

Сьогодні у нас незвичайний не­ стандартний урок. Тема нашого уроку  «Ніхто не має права ображати люди­ну. Декларація прав дитини».

А чи знаєте ви, хто є найголовнішою людиною на планеті Земля?

Подивіться у скриньку і скажіть, кого ви там бачите. Посміхніться тому, кого ви бачите. (Діти по черзі заглядають у скриньку і бачать там себе — на дні скриньки лежить дзеркало.)

• Щойно ви посміхнулись найголов­нішій людині на Землі!
• Людина — найцінніший скарб. Ко­жен із вас — особистість, і саме такої людини, як ви, більше на Землі не­має і не буде.

Сьогодні на уроці ми говоритимемо не лише про людину, а й про її пра­ва й обов'язки.

Кожна людина має почуття, здібності, характер. Як же зробити, щоб такі різні, несхожі люди все ж таки жили із повагою одне до одного? Для цього існують правила, що визначають стосунки між людьми. Життя змусило людей установити багато різних правил, і ми повсякчас з ними маємо справу.

Є такі правила, що обов'язкові для всіх громадян країни, хто б вони не були — дорослі чи діти, робітники чи селяни, вчителі чи учні. Це такі правила, що встановлюють порядок у всій державі, обов'язки кожного громадянина та його права. Називаються такі правила державними законами.

1. З давніх-давен люди мріяли про вільне щасливе життя без насильства, жорстокості, приниження. Для досягнення цього вони повинні мати певні права – права людини.

2. У давньому світі права людини були дуже обмеженими. Раб не мав права розпоряджатися власним життям. Права людей різнилися залежно від того, яку релігію вони сповідували, якої національ­ності були. Людей із чорним кольором шкіри примушували жити на спеціальних територіях.

3. У нашій країні, яка була частиною Російської імперії, до 1861 року існувало кріпацтво. Кріпаки були власністю багатих панів. Незалеж­на Україна та її Конституція нада­ли людині великі права і свободи, а разом із ними й обов'язки.
4. Основними документами, де за­писані права дітей, є такі доку­менти:

• Декларація прав людини, яку проголосила Генеральна Асамб­лея Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року. Декларація Прав людини — перший документ, у якому були зазначені права дити­ни. Вона має 46 статей, які вклю­чені до нашої Конституції.
• Конвенція про права дитини, схвалена сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (на­була чинності для України з 27 ве­ресня 1991 року).

Головним завданням Конвенції є за­безпечення дітей особливим піклуван­ням та допомогою, надання необхід­ного захисту, сприяння сім'ї.

Конвенція визнає, що дитині не­обхідна сім'я, дитина має зростати у щасті, любові та розумінні.

Дитина має виховуватись у мирі, гід­ності, терпимості, свободі та солі­дарності.

• Конституція України, яка була прийнята 28 червня 1997 року.
• Закон України «Про охорону ди­тинства».

Головний закон на­шої країни — Конституція. У стат­тях Конституції сформульовані пра­ва й обов'язки громадян України. Розділ про права людини — один із найважливіших у Конституції на­шої країни.

Уся історія людства—це історія війн. Одна із найстрашніших в історії люд­ства війна тривала 6 років і завершилась у 1945 році. Загинуло близько 60 млн осіб.

І тоді люди всього світу зрозуміли, що необхідно об'єднатися для за­хисту прав людини. Вони створили ООН — Організацію Об'єднаних Націй — міжнародну організацію, за­вдання якої—підтримка миру і безпеки у всьому світі. 10 грудня 1948 року різні народи світу вирішили і про­голосили, що всі люди рівноправ­ні. Так виникла Загальна Деклара­ція прав людини.

Дорослі можуть захищати свої пра­ва від злодіїв, шахраїв, а діти ще не в змозі цього робити.

Тому у 1989 році країни світу, у тому числі й Україна, підписали Конвенцію про права дитини. Конвенція — уго­да, міжнародний договір між держава­ми з певних питань. У цій Конвенції країни домовилися охороняти права всіх дітей світу. Там записано, що ди­тиною вважається людина, якій ще не виповнилося 18 років. Конвен­ція — це міжнародний договір. Згід­но з цією угодою, Україна у квітні 2001 року прийняла Закон України про охорону дитинства.

Життєвий досвід не тільки свідчить, але й учить, що не буде дітей – не існуватиме й держави. Діти – дзеркало будь-якої держави, її майбутнє. Кожна держава любить дітей і піклується про них.

Права дитини – це певні можливості, що надаються вам, дітям (до 18 років), для того, щоб жити і дорослішати. Інакше кажучи те, що ви можете робити і в чому вам не можуть відмовити, щоб повноцінно жити.

Усі ви добре знаєте ці права. Давайте зараз їх згадаємо, погравши в гру «Повідомлення». На партах у вас картинки, кожна з яких повідомляє проте чи інше право дітей. Розгляньте їх уважно. Хто готовий нам усім оголосити повідомлення щодо прав дітей, беріть картинку і виходьте до мене. (Діти по черзі показують картинку, повідомляють про відповідне право і прикріплюють картинку на магнітній дошці).

•               Усі діти мають право вільно висловлювати свою думку.
•               Усі діти мають право на вільне спілкування.
•               Усі діти мають право на свободу совісті, думки і релігії.
•               Усі діти мають право на отримання інформації.
•               Усі діти мають право на відпочинок і дозвілля.
•               Усі діти мають право на повноцінне харчування.
•               Усі діти мають право на отримання освіти.
•               Усі діти мають право на медичну допомогу.
•               Усі діти є рівні у правах, ніхто не повинен їх порушувати.
•               Жодна дитина не повинна бути примусово залучена до праці.
•               Жодна дитини не повинна бути жертвою насильства або війни.
•               Жодна дитини не повинна бути скривджена і зневажена.
•               Кожна дитина має право на любов і спілкування.
•               Особлива турбота дітям-інвалідам.
•               Особлива турбота дітям-біженцям.
•               Особлива турбота дітям без сімей.
•               Особлива турбота дітям, що перебувають у конфлікті з законом.

Ось  у нас утворилась ціла галерея картинок, що свідчать, повідомляють права дітей. А хто порушує ці права, той має відповідати за законом через суд.

Ось і сьогодні ми відвідаємо залу суду, де розглядатиметься декілька судових справ із питань порушення прав дітей.

Справа 1

Позивач: Червона Шапочка.

Відповідач: Вовк.

Справу веде суддя: Тарахтій Віталій Сергійович.

Діти-«герої» займають відповідні місця: 2 кафедри, стіл судді, дерев'яний молоток.

Червона Шапочка. Ваша честь! Ідучи дорогою через ліс до хво­рої бабусі, я зустріла Вовка. Він ска­зав, що він чуйний, добрий, що він також хоче провідати хвору бабусю. Я йому повірила. Ми вирішили позмагатися: підемо різними дорога­ми, хто швидше дістанеться місця. Але Вовк випередив мене, обманом забрався до хати, з'їв бабусю, а по­тім і мене.

Суддя. Відповідачу, що ви можете сказати про таку заяву. Це правда?

Вовк. Ваша честь! Це правда! Але я був голодний, а я маю право на пов­ноцінне харчування!

Суддя. Усе зрозуміло! Навіть не­має потреби йти до нарадчої кімна­ти! Оголошується рішення суду! (Удар молотком.) Ви, шановний (до Вовка), порушили головне право дитини — право на життя!

По-друге, Ви незаконно ввірвали­ся до чужої оселі. Тому Ви вважаєте­ся винним у злочині. Суд зобов'язує Вас вивчити права дітей і рекомендує харчуватися тільки рослинною їжею. Рішення прийнято! (Удар.)

Виходять Червона Шапочка і Вовк, ста­ють перед дітьми.

Червона Шапочка. У май­бутньому я не буду такою довірли­вою до незнайомих і не буду з ними навіть розмовляти!

Вовк. Виконуватиму рішення суду— буду вегетаріанцем!

— Які права дитини порушив Вовк? Чи потрібно спілкуватися з незнайо­мими людьми? Чи правильне рішен­ня виніс суддя?

Та чи прислухається до цього рішен­ня Вовк?

Справа 2

Позивач: Герда.

Відповідач: Снігова Королева.

Справу веде суддя: Шульгін Ігор Пав­лович.

Герда. Ваша честь! Снігова Коро­лева викрала мого названого бра­та Кая, зачарувала його і залишила жити в своєму кришталевому пала­ці. Скільки сліз я пролила, всі на­віть повірили, що Кая немає в жи­вих, що, можливо, потонув у річці. Потім, шукаючи його, я подолала ба­гато перешкод.

Снігова Королева. Я — Ко­ролева! І не маю відповідати ні за що! І потім, він сам прив'язав свої санча­та до моїх саней.

Суддя. Шановна! Хто б Ви не були, але маєте відповідати перед законом!

Снігова Королева. Нічо­го поганого я не скоїла! Хлопчикові я бажала лише добра! Я обіцяла йому увесь світ і пару ковзанів!

С у д д я. Це лише Ваша думка. Але дитина має право на власну думку, а Ви його зачарували і позбавили його прав! У вас є ще щось у своє ви­правдання?

Снігова Королева. Я не винна!

Суддя. Оголошується рішення суду! (Удар.) Відповідач порушила право дитини на захист від викрадення, по­збавила права дитини на власну дум­ку. Суд зобов'язує Вас вивчити і зна­ти права дітей. Рекомендує взяти собі на виховання і догляд дитину-сирітку і дбати про неї, адже таким діткам, що не мають батьків, потрібна особлива увага! Але без усяких чарів, шановна! Рішення прийнято! (Удар.)

Виходять Герда і Снігова Королева (з-за кафедри).

Герда. Будьте обережні з незна­йомцями! Не впускайте в будинок, коли немає вдома батьків, не сідай­те в машину до незнайомих, не бе­ріть від них гостинці, не гуляйте да­леко від своєї домівки!

Снігова Королева. Я при­слухаюсь до рішення суду і візьму собі на виховання дитину-сирітку.

•            Які права дитини порушено в цій судовій справі?
•            Сподіваюсь, що Королева прислу­хається до рішення судді й візьме собі на виховання дитину-сирітку.

Справа 3

Позивач: Попелюшка.

Відповідач: Мачуха.

Справу веде судця: Петренко Анастасія Сергіївна.

Попелюшка. Ваша честь! Життя з моєю Мачухою та її двома доньками стало нестерпним. Вони мене нена­видять. Усю брудну роботу виконую я: і перу, і прибираю, у той час, коли сестри лише сплять та крутяться пе­ред дзеркалом. Я вбрана в лахміття, а вони — в гарних дорогих сукнях. Я сплю на горищі в соломі, а се­стри — в розкішних кімнатах, на пу­хових перинах.

Суддя. Відповідайте, відповідачу, що Ви скажете на цю заяву?

Мачуха. Це моя сім'я, і я сама в ній розберусь!

С у д д я. У Попелюшки є права, і Ви їх порушуєте. За це Ви відповідатим­ете за законом! Відповідайте, чому Ви так поводитесь з пасербицею?

М а ч у х а. Я ненавиджу її за красу! Поряд із нею мої власні дочки зда­ються негарними!

С у д д я. Суду все зрозуміло. Оголо­шується рішення суду. {Удар.)

У Конвенції ООН про права дити­ни зазначено: діти мають рівні пра­ва, не повинні залучатись до важкої, непосильної праці, мають право на відпочинок, дитина не повинна бути скривджена. А головне — має пра­во на любов та піклування! Ви пору­шили цілу низку прав Попелюшки і визнані винною. Суд зобов'язує вас вивчити права дитини і радить не по­рушувати їх, інакше з Вами трапить­ся те саме, що з Мачухою з казки «12 місяців» - Ви перетворитесь на собаку! Рішення прийнято!

Виходять Мачуха і Попелюшка.

Попелюшка. Дорогі друзі! Ви­вчайте і знайте свої права!

М а ч у х а. Я не хочу перетворюва­тись на тварину, а тому більше ніко­ли не ображатиму свою пасербицю Попелюшку!

•            Які права дитини порушено в цій судовій справі?
•            Звісно, мачуха більше ніколи не ображатиме Попелюшку, адже вона стане принцесою.

Ми розглянули кілька судових справ. Ви переконались, що держа­ва своїм законом — Конвенцією — захищає права дітей.

Розглянемо декілька життєвих си­туацій.

Ситуація 1. Настя допомагає мамі розносити пошту. Вона цікавиться життям своїх друзів, а тому іноді пе­речитує листи та листівки, адресо­вані іншим.

— Яке право вона порушує?

Ситуація 2. 9-річний Сергій написав вірші й хотів надіслати 'їх у дитячий журнал. Але його старший брат за­уважив: «Даремно посилаєш, ти ж не­повнолітній, не можеш бути автором, і тому твої вірші не надрукують».

— Чи правий старший брат?

Ситуація 3. Якщо ви захворіти, на що ви маєте право?

Ситуація 4. Якщо до класу прийшла дівчинка-інвалід, як ви поводитиметь­ся? (Особлива увага дітям-інвалідам)

І на завершення хочемо ще раз на­гадати про свої права.

Учень 1.

Друзі мої! Права дитини
Ми мусим вивчити сумлінно,
Щоб знати добре в наші дні,
Коли з тобою справедливо
Вчиняють, а коли і ні.
То ж прочитай, завчи напам'ять,
Порадь і друзям прочитать,
Хай прочитають тато й мама —
Закони всім потрібно знать!
Будь добрим сином чи дочкою,
Поганим вчинком не зганьби;    
Ти роду власного ніколи, 

Люби свою сім'ю і школу,
           Свою Україну люби! 

Учень 2.

Я маю право жити на землі,
           Творити, дихати, учитись, 

Примножувать багатства всі її,
           Своєю Україною гордитись. 

Я маю право Україну восхвалять,      
           Боротися за неї і за честь стоять, 

Безкрайнії поля її любити, 

І щовесни журавликів із вирію зустріти.

Я маю право на веселку й на весну,

На щедру осінь і на тепле літо,

На зиму, так безмежно чарівну,

І на лани із стиглим житом,

На золотаве сонце в небесах,

Що щедро Україну зігріває,

На соловейка спів в гаях,

І на любов батьків, безмежну і безкраю.

 Великий педагог В. О. Сухомлинський говорив: «Сьогодні — діти, за­втра — народ!» Звичайно, діти — май­бутнє нашої держави, і від вашого фізичного розвитку, знань, вмінь за­лежатиме, якою буде наша Україна.

«Діти — живі квіти землі! — писав М. Горький.— І як кожній квітці по­трібні певні погодні умови для по­вного розвитку, так і дітям потрібно створити необхідні умови для їх нор­мального життя. Тож не втомлюймось жити, цінуймо кожну мить!»

У житті є багато різних ситуацій, в яких опиняється та чи інша людина. Тому слід бути розсудливим, розумним, не квапитись із рішенням і висновками. Наша виховна година добігає кінця.

Не знаю, чи були всі щирими, відвер­тими, чи дізналися для себе щось ко­рисне? Та хочу, щоб ви зрозуміли, що людина повинна жити прекрасним, повним надій і сподівань життям. Де б ви не були, ким би ви не стали, ви по­винні знати свої права та обов'язки і бути Людиною.