Виховна година "Рівні серед рівних: світ без бар'єрів"

 

Виховна година  «Рівні серед рівних: світ без бар’єрів»

Клас: 8

Мета: ознайомити учнів з історією Міжнародного дня людей з інвалідністю; сформувати розуміння безбар'єрності, емпатії, толерантності; показати приклади мужності та сили духу людей з інвалідністю; виховувати повагу до кожної людини, незалежно від її фізичних можливостей.

Обладнання та матеріали: пов'язки, навушники, аркуші, стікери, слайди з фото та цитатами, мультимедійний проєктор, зразки дактильної абетки.

Хід заняття

1. Організаційний момент(2 хв)

Сьогодні ми поговоримо про тих, хто щодня долає труднощі, але не втрачає віри й гідності. Наш урок – це спроба побачити світ очима людей з інвалідністю.

2. Міні-лекція. Історія дня(5 хв)

3 грудня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю. Цей день започаткувала генеральна асамблея ООН у 1992 році, щоб привернути увагу до прав, потреб, можливостей людей з інвалідністю.

- Як ви думаєте, навіщо цей день?(відповіді дітей)

Так, вірно, діти, щоб нагадати що в інвалідності немає вини людини, але є відповідальність суспільства зробити світ доступним.

У світі понад 1 млрд людей з інвалідністю, це кожна 8-а людина. Вони є поруч: у школі, на роботі, в спорті, в мистецтві. І їхній успіх часто залежить не від особливостей здоров'я, а від того, як їх приймає і підтримує суспільство.

3. Обговорення «Що таке безбар’єрність?»(3 хв)

Продовжуючи наше заняття я б хотіла вам задати декілька питань.

- Які бар'єри існують у суспільстві?

- Як можна зробити школу або місто безбар'єрними?

- Що важливіше пандус чи доброзичливість?

Доброзичливість без пандуса – це слова.

Пандус без доброзичливості – це бар'єр з усмішкою.

А тому потрібні обидва.

Ідеальний варіант: П+Д = доступність + людяність.

 

4. Інтерактивна вправа «Відчуй на собі»(8 хв)

Мета: зрозуміти з якими труднощами стикаються люди з порушеннями зору, слуху чи руху.

Учні об'єднуються в три групи:

1. “Зір” – працюють із зав’язаними очима(2 учні з кожної команди)

Діти з мішечка дістають предмет і описують його.

2. “Рух” – з однією обмеженою кінцівкою пробують дістати з портфеля зошит, його розгорнути, записати слово.
3. “Слух” – із закритими вухами намагаються спілкуватися мовою жестів.

Давайте пригадаємо мову жестів. Я показую, а ви озвучуєте:

а) Будь ласка(складаємо долоньки перед собою)

б) Дякую(кулачок торкається чола і підборіддя)

в) Пробач мене(по долоньці проводимо другою долонею ніби поглажуємо і торкаємося грудей)

г) Що ти робиш?(вказівним пальцем показуємо на людину і ставимо кулачок на кулачок)

4. Робота з дактильною азбукою(5 хв)

Адже маленькі діти з вадами слуху вчать букви. Все це відбувається з допомогою дактильної азбуки. Розгляньте її візуально і спробуйте скласти прості маленькі слова.

Клас ділиться на 4 групи. Перша група складає слово «весна», друга – «літо», третя – «осінь», четверта – «зима».

А всі разом складіть і покажіть речення: «Будь сильним духом!».

5. Вправа на увагу(2 хв)

Вчитель дає команди, якщо ви почули слово «рух» - виконуємо, немає – учні не повторюють.

Рух – піднімаємо праву руку.

Рух – повертаємо голову ліворуч.

Плеснути в долоні.

Рух – торкнутись правого плеча.

Махнути рукою.

Рух – підняти ліву ногу.

 

6. Інформаційний блок «Сила духу: відомі люди з інвалідністю»(8 хв)

У світі багато людей з інвалідністю довели, що вони здатні змінювати світ на краще. Показ фото і знайомство з видатними людьми.

Оксана Радушинська — українська письменниця, журналістка, поетеса й громадська діячка. Народилася 1974 року на Хмельниччині. З дитинства пересувається на візку через тяжку хворобу, але це не завадило їй стати однією з яскравих сучасних українських авторок.

Вона пише прозу, поезію та казки для дітей. Особливу увагу приділяє темам людської гідності, доброти, сили духу та прийняття себе. Її твори часто надихають і підтримують читачів, адже Радушинська показує, що навіть у складних обставинах можна жити повноцінно й творити.

Оксана активно займається культурно-просвітницькою діяльністю, організовує зустрічі, працює в медіа та підтримує людей з інвалідністю, популяризуючи інклюзію та рівні можливості.

Максим Крипак — народився 23 травня 1995 року у місті Харків, Україна.
Спортсмен-параплавець, виступає у класі S10/SM10 (види ушкоджень з мінімальним порушенням функції кінцівок) і спеціалізується на стилях вільним, на спині та батерфляєм.

Народився з вродженим порушенням правої нижньої кінцівки (коротша за ліву) — це вплинуло на вибір паралімпійської категорії.

На Літні Паралімпійські ігри 2016 (Ріо-де-Жанейро) здобув 5 золотих і 3 срібні медалі.

На Літні Паралімпійські ігри 2020 (Токіо) здобув ще кілька медалей, ставши найтитулованішим спортсменом цих ігор.

Має звання Герой України за видатні спортивні досягнення.

Стівен Гокінг — відомий британський фізик-теоретик, космолог і популяризатор науки. Він народився 8 січня 1942 року в Оксфорді.
Гокінг досліджував походження Всесвіту, чорні діри та природу часу. Одним із його найвідоміших відкриттів стало передбачення випромінювання чорних дір, яке отримало назву випромінювання Гокінга.

Попри важку хворобу — бічний аміотрофічний склероз (БАС), що поступово паралізував його, він продовжував працювати, спілкуючись за допомогою компʼютера. Гокінг написав кілька популярних книг, серед яких найвідоміша — «Коротка історія часу», де просто пояснив складні наукові ідеї. Він помер 14 березня 2018 року, залишивши величезний внесок у науку і натхнення для всього.

 

Тетяна Юзипчук — українська волонтерка з Хмельницького. Допомагає військовим і постраждалим з 2014 року. Після повномасштабного вторгнення організовує збір коштів на амуніцію, ремонт транспортних засобів, тепловізори тощо, а сама їздить в зону бойових дій. Є головою благодійного фонду «Подих Надії Нації».

Оксана Кононець — українська модель, активістка та приклад інклюзії.
У 2012 році вона зазнала тяжкої травми шийного відділу хребта, після чого пересувається на інвалідному візку.

Незважаючи на це, вона здобула титул «Міс Елегантність» у конкурсі «Краса без обмежень 2016» та звання «Міс Індивідуальність» на конкурсі Miss Wheelchair World 2017 y Варшаві.

Вона організувала фотопроєкт «Нескорена краса», спрямований на показ жінок з інвалідністю як повноцінних учасниць модної індустрії.

7. Інформаційний блок. Українські військові, які не здалися(3 хв)

Тисячі українців захищали країну і втратили здоров'я, але не втратили віри. Вони приклад мужності й гідності: Віталій Гавура – десантник, який після втрати ноги став спортсменом. «Я не переміг у всіх змаганнях, але я переміг обставини». Олександр Терещенко – оборонець Донецького аеропорту, письменник. «Можна втратити руку, але не втрачати віру в Україну». Сергій Торчинський – ветеран, спортсмен, тренер. «Кожен день – це шанс довести, що я живу недарма». Ольга Василевська – військова медикиня, поранена на фронті, продовжує волонтерську діяльність. «Я втратила здоров'я, але не втратила бажання служити людям»

8. Інформаційний блок «Українська паралімпійська збірна – гордість націїї»(3хв)

Україна – одна з найуспішніших держав світу. Учасниця ігор з 1996 року. Понад 700 медалей за час виступів. 98 медалей на параолімпіаді Токіо 2020(24 золоті – друге місце у світі)

Показ слайдів.

Максим Крипак – найтитулованійший параплавець у світі.

Оксана Ботурчук – незряча легкоатлетка, Герой України.

Ігор Цвєтов – спринтер, чемпіон світу.

Ірина Щетник – чемпіонка з кульової стрільби.

Василь Ковальчук – ветеран АТО, дворазовий паралімпійський чемпіон.

 

 

Наші параліймпійці виступають під гаслом «Сильні духом!» - і доводять, що справжня перемога починається з віри в себе.

9. Міні-дискусія «Стереотипи й реальність»(2 хв)

- Встановіть істинність або хибність твердження.

• Люди з інвалідністю не можуть навчатися у звичайній школі(Стереотип)
• Їм не потрібна жалість, а підтримка й повага(Істина)
• Вони завжди сумні(Стереотип)
• Кожна людина має право на самореалізацію(Істина)

 

10.  Рефлексія «Я можу допомогти»(2 хв)

Завершіть фразу:

«Я можу зробити світ добрішим, якщо…»

(учні записують думки на аркушах у формі сердечок, озвучують їх і приклеюють на дошку у вигляді серця)

11.  Підсумок(2 хв)

Інвалідність – це не обмеження, а випробування. Ми всі різні, але рівні у гідності та праві на щастя. Пам'ятаймо, діти: сила людини – в доброті, підтримці та любові.