Виховна година "СНІД - біда людства"

Комунальний заклад

«Богодухівський спеціальний навчально-виховний комплекс»

Харківської обласної ради

СНІД – біда людства

Підготувала і провела

Спеціаліст першої кваліфікаційної категорії

Вчитель 4 класу

Бородавка Наталія Володимирівна

2016/2017 навчальний рік

Мета. Підвищити рівень інформованості й освіченості учнів із проблеми ВІЛ/СНІДу. Формувати гуманне та толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД. Навчати учнів цінувати життя і здоров'я, виховувати дбайливе ставлення до себе та довкілля.

Хід заходу.

Вступне слово вчителя.

Ми сьогодні зібрались, щоб поговорити про здоров’я, як його зберегти в цей час, коли планетою крокує чума нашого століття – СНІД. СНІД переходить усі кордони. Захоплює у свої жорстокі тенета дедалі більше людей. Наш захід присвячений всесвітньому дню боротьби зі СНІДом, який вперше проголосили 1-го грудня 1988 року Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Ми дізнаємось що таке СНІД та як від нього вберегтись.

Розповідь вчителя.

У 1976 році в США, де порівняно добре розвинута медицина, уважні лікарі виявили доти не відому хворобу. Без видимої на той час причини, хворі втрачали природний захист проти мікробів – імунітет. Мікроби, які відносно мирно співіснують на здоровому тілі, буквально підточували цих хворих. Ніякі антибіотики не допомагали. Перші виявлені хворі дещо відрізнялися своєю поведінкою: були гомосексуалами та кололи в вену наркотики.

Пізніше виявили нову хворобу в людей, яким переливали кров (з різних причин). У них також з’являлось нездужання, набрякали лімфатичні вузли, утворювалися виразки в роті. Трималась підвищена температура. Надмірно потіли навіть від найменшого зусилля, особливо вночі. Починались різні інфекційні ускладнення: тривалий розлад кишечника, запалення внутрішніх органів, швидко починалось запалення легень. Хворі катастрофічно втрачали вагу. І ніяке лікування не допомагало.

У 1981 році допитливі вчені під керівництвом Галло та Монтаньє під електронним мікроскопом в крові хворого розгледіли вірус, який пізніше назвали вірус імунодефіциту людини (скорочено ВІЛ), який уражає клітини крові, що захищають організм від інфекційних захворювань, розвитку злоякісних пухлин та інших уражень. Унаслідок дії ВІЛ відбувається глибоке ушкодження імунної системи, і людина стає беззахисною перед збудниками різних інфекцій.

Отже, що ж таке ВІЛ та СНІД? Яка між ними різниця? Давайте розшифруємо ці абревіатури.

Учень.

В – «Вірус» - збудник захворювання

І – «Імунодефіциту» - відсутність захисної реакції організму від мікроорганізмів, що спричиняють хворобу.

Л – «Людини».

С – «Синдром» - ряд симптомів, що вказують на наявність хвороби

Н – «Набутого» - такого, що набутий протягом життя, а не властивий від народження.

І – «Імунного» - стосується імунної системи, яка забезпечує захист людини від мікроорганізмів, що спричиняють хворобу.

Д – «Дефіциту» - у даному випадку відсутність захисної реакції імунної

системи людини на наявність в організмі шкідливих бактерій.

Учень.

ВІЛ – це інфекційна хвороба. Підступність ВІЛ-інфекції в тому, що після

зараження людина може тривалий час не відчувати ознак хвороби, вважати себе здоровою і водночас заражати інших — насамперед своїх сексуальних партнерів та партнерів по голці. Період безсимптомного носійства може тривати від 2 місяців – до 10 і більше років, після чого розвивається СНІД – остання стадія розвитку ВІЛ-інфекції. До цього часу СНІД залишається невиліковною хворобою.

Розповідь вчителя.

Перебіг хвороби.

Дуже складно буває визначити, коли і де була інфікована людина. Причина в тому, що одразу після зараження ВІЛ і до моменту перших проявів хвороби має пройти певний час.

Так, на початковому етапі після зараження, упродовж 3-6 місяців, ніяких ознак ВІЛ-інфекції немає. Утім, у 30% хворих через 2-3 тижні -1 місяць може відзначитися хворобливий стан: біль у м'язах, суглобах, головний біль, після яких інфікованого знову нічого не турбує. В цеп час можуть бути збільшені лімфатичні вузли.

Через деякий час (інколи через 3-5-8 років) починає розвиватися комплекс симптомів - провісників СНІДу. триває нездужання незрозумілого походження, колотіння, помітне збільшення підщелепних, шийних, пахвових лімфовузлів, порушення функції кишечника, втрата ваги, пічна пітливість, сонливість, швидка втомлюваність.

Такий стан в одних уражених триває кілька місяців, в інших - до 2-3 років і переходить у СПІД.

Коли ВІЛ переходить у стадію СНІДу, в людини можуть бути такі симптоми:

• зниження маси тіла;
• нездужання, втома та сонливість;
• втрата апетиту;
• діарея (понос);
• підвищення температури;
• головний біль;
• збільшення лімфатичних вузлів;
• свербіння;
• кашель.

Пізніше до цих ознак, які посилюються, додаються різні опортуністичні інфекції (інфекції, які при здоровій імунній системі не чинять шкоди організму, але на тлі імунодефіциту викликають серйозні захворювання, наприклад, пневмонію, туберкульоз, паразитарне ураження тонкого та товстого кишечника, різні грибки тощо).

Близько у 10% хворих розвиваються різні пухлини: саркома Капоші (множинні плями, вузлики на шкірі і слизових оболонках синюшно-бурого чи коричневого кольорів, що згодом перетворюються у виразки), лімфоми мозку тощо.

У більшої половини хворих спостерігаються неврологічні та психічні порушення, обумовлені ураженням центральної і периферичної нервової системи, викликані як самим ВІЛ, так і вірусами простого герпесу, оперізуючого лишаю, токсоплазмозу та іншими мікроорганізмами. З'являються скарги на прогресуюче зниження пам'яті, притуплення емоцій, розвиваються психози, паралічі, судоми, потьмарення свідомості. Прогресуюче потьмарення розуму є одним із характерних симптомів.

У світі поки що не встановлено ще жодного випадку одужання від ВІЛ-інфекції.

Щоб вберегтися від цієї страшної хвороби, ми, насамперед, повинні знати шляхи її передачі. Впевнена, що ви вже багато про це чули та знаєте, то ж давайте разом визначимо як можна заразитися ВІЛ та якими шляхами СНІД не передається?

Шляхи зараження ВІЛ/СНІД:

1. Через кров (при використанні нестерильних шприців, при переливанні неперевіреної крові)

2. При статевих контактах з ВІЛ-інфікованою людиною

3. Від ВІЛ-інфікованої матері до дитини (під час вагітності, пологів, кормління)

4. При створенні татуювань і пірсингу, під час гоління, манікюру, інших косметичних процедур та медичних маніпуляцій, які супроводжуються пошкодженням цілісності шкіри чи слизових оболонок з використанням нестерильних інструментів.

СНІД не передається:

Через побутовий контакт (під час чхання, кашлю, спільного проживання, роботи в одному приміщенні, користування посудом,рукостискання). Не треба боятися подати руку,обійняти інфіковану і хвору людину, не страшні також дружні поцілунки, якщо на губах відсутні виразки чи тріщинки.

Через піт, слину та сльози, оскільки кількість вірусних частинок у цих рідинах надзвичайно мала для зараження

Передача ВІЛ через укуси комарів чи інших комах не доведена, бо коли комар жалить людину, він упорскує свою слину, де вірусу практично немає. В організмі комахи вірус розмножуватися не здатний.

Засоби профілактики.

У світі поки що не знайдені ліки та вакцини, що могли б вилікувати від інфекції чи попередити зараження. Результат хвороби смертельний.

Ніхто не захистить вас від інфекції краще, ніж ви самі. Тому основою в попередженні зараження ВІЛ повинно бути:

1. безпека і відповідальна поведінка, здоровий спосіб життя;
2. виключення ранніх статевих стосунків;
3. дотримання вірності у шлюбі;
4. використання якісних презервативів

Важливо пам'ятати про то, що будь-який колючий чи ріжучий інструмент, котрим ті користуєтеся при медичних процедурах, татуажі, пірсингу, проколюванні вух, голінні, педикюрі та манікюрі, також повинен бути стерильним, тобто знезараженим. Звичайно, краще використовувати особисті інструменти, однак стерилізація надійно захищає від зараження: ВІЛ миттєво гине при температур; 100°С, тобто при кип'ятінні.

На сьогодні ВІЛ-інфекція не має радикальних засобів лікування, тому головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є попередження нових випадків інфікування. У зв'язку з цим необхідно: приймати правильні щодо свого здоров'я рішення, намагатися протистояти таким факторам ризику, як потреба експериментувати, самостверджуватися під тиском з боку однолітків та наркодільців; уникати випадкових статевих контактів, бо чим більше сексуальних партнерів, тим вищим є ризик інфікування. Застосування презервативів значно знижує можливість інфікування. Важливо знати, що вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню хворої на ВІЛ-інфекцію дитини, якщо вони якнайраніше звернуться в жіночу консультацію для проведення профілактичного лікування.

Перегляд відеоролика.

Офра Хаза (1958-2000).

Певица, исполнявшая восточные песни и работавшая с Полой Абдул, Лу Ридом, Игги Попом и другими. Она умерла 23 февраля 2000 года от СПИДа в возрасте 42 лет.

Артур Эш (1943-1993).

Олимпийский чемпион по теннису. Артур Эш родился в 1943 году в Ричмонде (США). Его мать умерла, когда ему исполнилось лишь 6 лет. Благодаря своим незаурядным физическим данным, он смог впоследствии стать первой ракеткой мира. Эш выиграл открытый чемпионат США по теннису в 1968 году, а в 1975 - Уимблдон. Умер он от СПИДа, инфицированный ВИЧ при переливании крови, не дожив 5 месяцев до своего 50-летия. Когда Нельсон Мандела вышел из заключения, и его спросили, кого бы в Америке он хотел посетить первым, он ответил, что Артура Эша.

Фредди Меркьюри (1946-1991).

Солист группы «Queen» Фредди Меркьюри за сутки до смерти продиктовал признание в своей болезни, которую до той поры скрывал, чтобы отвести общественное осуждение от близких. В 1991 году был снят его прощальный видеоклип с замечательной песней («Шоу должно продолжаться»),  в сущности, предсмертной исповедью.

Джиа Мария Куранджи (1960-1986).

Первая американская супермодель. Она была одной из первых женщин в Америке, причиной смерти которой официально был признан СПИД. За эти 10 лет героиня двигалась понисходящей спирали увлечения наркотиками и неудачных романов. Она умерла в 26, за несколько лет успев подняться из низов к вершинам модельного бизнеса, заработать кучу денег, обрести любовь, славу и спалить всё это в наркотическом угаре.

Що означає червона стрічка?

Червона стрічка – це символ боротьби зі СНІДом, жодна акція в цій області не обходиться зараз без неї. Ця стрічка була задумана весною 1991 року. Її ідея належить художникові Франку Муру.

ВІЛ-інфекція проблема не менш соціальна, ніж медична. ВІЛ-інфіковані особи та хворі на СНІД потребують соціального захисту, толерантного, гуманного ставлення до них суспільства. Вони мають право на навчання, на професійну діяльність за обраним фахом, на безкоштовне забезпечення ліками, безкоштовний проїзд до місця лікування й назад, на ізольовану житлову площу (кімнату). Особам, зараження яких сталося внаслідок медичних маніпуляцій, встановлюється пенсійне забезпечення та право на першочергове одержання житла.

Гуманне суспільство повинно проявляти максимум співчуття і милосердя до людей хворих та інфікованих ВІЛ, до розуміння того, що ці люди потребують допомоги та підтримки. Тож будьмо доброзичливими до тих, хто зазнав удару смертельного вірусу, їхнє життя не є небезпечним для нас, а наше їм необхідне.

Можливо, ви вважаєте, що вам не загрожує небезпека заразитися ВІЛ-інфекцією, що спричиняє СПІД? Перегляньте свої погляди! Адже чимало людей, що живуть сьогодні з ВІЛ-інфекцією не здогадувалися, що вони знаходяться в групі ризику. Більшість із них не усвідомлювали ризик і не думали про те, ліс вберегтися від зараження ВІЛ. Адже ВІЛ - це серйозна проблема в Україні, що стала лідером щодо числа інфікованих серед усіх країн Східної Європи. Сьогодні не існує способу лікування від ВІЛ чи СНІДу. Існують тільки ліки, які підтримують життя ВІЛ-інфікованих. Розуміння проблеми та безпечна поведінка допоможуть вам захистити від ВІЛ себе та інших, тим самим ви зменшите ризик інфікування до мінімуму.

Заключне слово вчителя.

Для боротьби зі СНІДом проводяться численні акції, найвідоміша в Україні «Антиснід» Олени Пінчук, благодійні концерти із залученням відомих співаків, виставки-презентації.

Кожна людина повинна до кінця усвідомити всю небезпеку, яку несе СНІД і зробити все можливе, щоб уберегти себе і своїх близьких від цієї страшної інфекції,бо СНІД може увійти практично в кожен дім, кожну сім’ю. Бережіть себе!