Виховна година Тренінг "Я та мій клас"

Тренінг «Я та мій клас»

 

Мета:  навчати учнів культури спілкування, пошуку конструктивних способів вирішення проблемних ситуацій; сприяти поліпшенню психологічного клімату в класі, налагодженню доброзичливих стосунків; виховувати в учнів повагу одне до одного, відповідальність за власні слова та вчинки.

Підготувати заздалегідь: правила групи, клубок ниток або м’ячик, фото або журнали з малюнками дружби, простий малюнок (вправа малюнок на спині), зображення для тестування, валізи чемності

 

ХІД   ЗАНЯТТЯ

.

Соц. педагогом встановлюються певні правила роботи в групі, які необхідні для того, щоб усі учасники почували себе комфортно і безпечно. Правила заздалегідь виписуються на аркуші ватману і після прийняття групою, закріплюються на видному місці. Протягом усіх наступних занять правила групи знаходяться там же і нагадуються спочатку заняття.

Правила роботи в групі

1. Уважно слухати один одного.

2. Не перебивати мовця.

3. Поважати думку один одного.

4. Я – висловлювання.

5. Безоціночність суджень.

6. Активність.

7. Правило «стоп».

8. Конфіденційність.

Кожний з пунктів правил пояснюється.

 

Знайомство

Учасники  кидають клубок  один одному в довільному порядку. Той, хто упіймав клубок, розповідає щось про себе. Потім павутиння, що утворилося, розплутують у зворотному порядку, називаючи ім'я учня, якому кидають клубок. Цю вправу можна виконувати з м'ячиком.

Колаж «Дружба»

Опис вправи

Група об’єднується довільно на команди по 5 осіб і кожній команді видається аркуш ватману. Також видається пачка журналів, брошур, листівок, які підходять за тематикою. Ведучий оголошує тему заняття і пояснює, що мається на увазі під колажем.

Обговорення

Після того, як команди виконали свій колаж, кожна команда представляє його для всіх інших. Ведучий хвалить кожну команду, підводить підсумки і пропонує об'єднати всі роботи, щоб створити загальну картину дружби класу і утворити своєрідний талісман класу.

Психологічний зміст вправи

Вираз почуттів, розширення уявлення про себе та оточуючих, як про талановитих, унікальних особистостей, встановлення більш тісного емоційного контакту, розвиток згуртованості, вміння узгоджувати свої дії з іншими членами команди, а також осмислення і закріплення досвіду, отриманого в процесі тренінгу.

   Дружба - це добре почуття, яке може виникнути лише на основі взаємоповаги. Зустріти в житті справжнього дру­га вважалось великим щастям для людини. У скіфів друж­ба скріплювалась щирою клятвою, що вважалась святою і непорушною.

 

Вправа  «Малюнок на спині»

Опис вправи

Учасники об’єднуються довільно у три команди і шикуються в три колонки паралельно. Кожен учасник дивиться при цьому в спину свого товариша. Вправа виконується без слів. Ведучий малює якусь просту картинку і ховає її. Потім ця ж картинка малюється пальцем на спині кожного останнього члена команди. Завдання – відчути і передати якомога точніше цей малюнок далі. В кінці, які стоять першими в командах, малюють, те, що вони відчули, на аркушах паперу і показують усім. Ведучий дістає свою картинку і порівнює.

Учасникам пропонується обговорити в командах помилки і знахідки, які були в процесі вправи. Зробити висновки, потім, з урахуванням цих висновків, повторити вправу. При цьому перші і останні члени команд міняються місцями.

Обговорення

Обговорення в загальному колі. Що допомагало зрозуміти і передавати відчуття? Що відчували перші і останні члени команд у першому і в другому випадку? Що заважало виконувати вправу?

Психологічний зміст вправи

Розвиток комунікативних навичок, відповідальності, згуртованості всередині команди. Усвідомити, наскільки важливо налаштуватися на розуміння іншої людини, а також саме бажання зрозуміти іншого. Демонстрація можливості адекватного обміну інформацією без використання слів, розвиток навичок невербального спілкування

Сучасні тлумачні словники визначають: „Дружба - це близькі стосунки, засновані на взаємній прив’язаності лю­дей, спільності інтересів, смаків, поглядів, життєвих цілей, активній зацікавленості одне в одному”.

Другом ми називаємо того, кому довіряємо. Якщо між людьми немає щирості, не може бути і дружби. У кожного з нас є вади. Отже, той, хто хоче мати друга без вад, зали­шається без друзів.

      Справжній друг, який віддає частку свого серця, силу почуття, вартий того, щоб його цінували і берегли.

     Групова робота „Ми позичаємо ідею”

Соц. Педагог  пропонує учням життєві ситуації. Учні мають обміркувати їх і визначити шляхи розумного вирішення за­пропонованих конфліктів.

Ситуація 1

Учні восьмого класу після уроків вирішили пограти у м’яч на шкільному майданчику, але виявилось, що його вже зайняли учні старшого класу. Не зважаючи на прохання, старшокласники не хотіли залишати майданчик. Тоді восьмикласники, грубо глузуючи і жбурляючи каміння, почали їм заважати. Учні старшого класу покинули гру і вчинили бійку із задирками.

Запропонуйте розумне вирішення цього конфлікту.

Ситуація 2

Одного разу взимку однокласники грали у сніжки біля школи. Раптом хтось поцілив одному з хлопців сніжком в обличчя. Не з’ясувавши, хто саме зробив йому боляче, хлопчик підійшов до першого-ліпшого однокласника і став вимагати вибачення. Той обурився, і суперечка перейшла у бійку.

Запропонуйте розумне вирішення цього конфлікту.

На жаль, коли між людьми виникає непорозуміння, за­звичай вони звинувачують у цьому одне одного або замовчу­ють образу. Така поведінка недоцільна. Щире спілкування можна порівняти з ліками, якими лікують хворобу-образу. Не можна вирішити конфлікт, не обговоривши його. Праг­нення почути, зрозуміти думку одне одного здатне знищити ворожнечу. Зробіть крок назустріч людині, не відвертайтесь від неї - таким чином можна лише поглибити образу. Чим більше ви ображаєтесь або обурюєтесь, тим менше у вас можливостей поновити стосунки. І завжди щиро вибачай­тесь, коли відчуваєте, що неправі.

Варто навчитися розуміти оточуючих, інтуїтивно відчу­вати і вгадувати їх настрій. Зараз ми спробуємо перевірити, наскільки розвинене у вас це вміння.

Творче завдання „Місток”

Соц. педагог  крейдою малює на підлозі дві паралельні лінії, відстань між якими дорівнює 30 см. На цей „місток” з обох боків стають два учні. Під „містком” тече „бурхлива гірська річка”. Учні мають домовитись між собою, як їм перейти „місток” і не зіштовхнути одне одного в „річку”. Дозволяється користуватися лише жестами і мімікою.

 

Досліджуючи психологічну атмосферу і взаємовідносини людей у різних колективах, учені визначили кілька типів угруповань: «палаючий факел», «червоне вітрило», «ме­рехтливий маяк», «м'яка глина» та «сипучий пісок».

       А тепер спробуйте оцінити, наскільки ви дружні, й виз­начити, до якого із типів належить ваш клас.

 

Тестування „Мій клас: який він?”

„Сипучий пісок”. Такий тип колективу зустрічається доволі часто. Взаємовідносини людей у ньому дійсно нага­дують пісок, зібраний у пригорщу: начебто усі піщинки ра­зом і водночас окремі одна від одної. Повіє вітер - і пісок розлетиться, поки хто-небудь знову не збере його докупи. Так і люди у цьому колективі: усі разом і водночас кожний сам по собі. Немає зв’язку між людьми. Ніщо їх не згурто­вує по-справжньому: ані спільна мета, ані уподобання, ані симпатії одне до одного. У такому колективі немає лідера, до чиєї думки прислухалася б решта осіб.

„М'яка глина”. Відомо, що глина — матеріал, що легко піддається обробці, з нього можна виліпити будь-що. У ру­ках хорошого майстра шматок глини може перетворитися на витвір мистецтва. Але невмілі руки лише намарно вико­ристають цей матеріал. Отже, і колектив цього типу схожий на глину: яка людина вважатиметься лідером цього угрупо­вання, такі взаємовідносини і встановляться у ньому. Сто­сунки у такому колективі загалом доброзичливі, проте не скажеш, що тут панує взаємодопомога. Зазвичай він скла­дається з дрібних товариських груп, які мало спілкуються між собою. Лідера у колективі цього типу немає або він не вміє себе проявити, чи просто нікому його підтримати.

„Мерехтливий маяк”. У штормовому морі маяк сповіщає мореплавців, щоб вони обрали правильний курс. Потрібно лише бути уважними, не втрачати маяк з поля зору. Зазна­чте, маяк горить не постійним світлом, а мерехтить, наче каже: „Тримайся мене, і не потрапиш у біду!”. Отже, у ко­лективі такого типу переважає бажання усе робити спільно, підтримувати одне одного. Група помітно відрізняється се­ред інших своєю індивідуальністю. Проте в ній недостатньо проявляються ініціатива, воля і наполегливість щодо досяг­нення поставленої мети. Авторитетні „наглядачі маяку”, тобто ті, хто не дає згаснути полум’ю солідарності,- ор­ганізатори, актив. Лише завдяки їм колектив тримається разом і діє як єдине ціле.

„Палаючий факел” –  це живе полум’я, пальним для якого є міцна дружба, єдина воля, чудове взаєморозуміння, ділова співпраця і відповідальність не лише за себе, але й за весь колектив. Світити можна і для себе, продираючись крізь хащі труднощів, долаючи перешкоди і прокладаючи шлях до поставленої мети. Проте хіба можна відчувати себе щасливою людиною, коли поруч комусь важко, коли позаду тебе това­риші, які потребують допомоги? Звичайно ні! Так скаже кожна особа, яка належить до колективу цього типу. Про таке угруповання можна сказати, що воно - справжній моноліт. Тут кожний готовий прийти на допомогу іншим, вислухати і зрозуміти товариша, працювати на благо усієї групи.

Обговорення:

·        Який опис найбільш підходить для визначення типу ва­шого класу?

·        Що треба робити, щоб ваш клас став дружнішим, щоб ви жили єдиним бажанням творчо працювати і вирішувати усі справи класу дружно?

·        Чи важливо для дружби у класі, щоб усі однокласники добре навчалися і мали однакові інтереси? Чому?

Слово вчителя.

Гадаю, ви переконались у тому, що дружба, взаємодопо­мога потребують постійного горіння, а не одиноких, нехай навіть дуже частих спалахів.

Розминка. Вправа «Знайди і торкнися»

Опис вправи

Ведучий пропонує пересуватися по кімнаті і торкатися руками різних предметів і речей. Наприклад, знайдіть і торкніться чого-небудь, холодного, шорсткого, речі, довжина якої приблизно 30 см, того, що важить півкілограма, слова «Незабудка».

Психологічний зміст вправи

Вправа на розігрів. Розвиває сензитивність до оточуючих, але при цьому активізує і наглядові та аналітичні здібності. Учасники контактують між собою, звертаючи увагу на різні аспекти дійсності.

Ми переконалися у тому, що досягти взаєморозумін­ня в стосунках можна, лише дотримуючись певних норм у спілкуванні. Про це варто пам’ятати щодня. Тому що­ранку, вирушаючи в школу, не забувайте взяти із собою „валізу чемності”.

Творче завдання „Валіза чемності”

Соц. педагог малює на дошці великий чотирикутник – „валі­зу”. Учні починають збирати до неї необхідні „речі” - доб­рі почуття і риси характеру, які слід плекати у собі. Шко­лярі називають усе, що, на думку групи, допомагає людині у спілкуванні з оточуючими, а соц..педагог записує відповіді на тлі чотирикутника.

Список орієнтовних відповідей:

Доброзичливість;     тактовність;    доброта;     справедливість;   миролюбність;                       життєрадісність;   почуття гумору;     врівноваженість;   чесність;     чуйність;  порядність;        співчуття;   повага;   щирість.

Заключне слово соц.. педагога

А ще менш важливим є уміння дотримуватись даного слова, бо з цього починається довіра до вас. І якщо ви про­тягом сьогоднішньої розмови відчули, що досі поводилися не так, як годиться справжньому товаришеві, і вирішили виправити свої помилки, то це плюс. Адже головне — вчас­но усвідомити свою помилку, подивитися на себе критич­но і разом спробувати знайти шляхи подолання труднощів у спілкуванні.

Релаксаці.

·        Чи вважаєте ви за необхідне обговорювати питання такого змісту?

·        Сподобався запропонований матеріал на тренінгу чи ні?

·        Що нового для себе ви дізналися на протязі нашого тренінгу?

·        Які пропозиції щодо поліпшення відношень у класі ви можете запропонувати?