Виховна година у 2 класі тема: «Моя Батьківщина - Україна»

Тема: Моя Батьківщина - Україна

 

Мета: виховувати в учнів любов та шанобливе ставлення до своєї Батьківщини, її традицій; розвивати національну свідомість, відчуття  причетності до України

 

Обладнання: фотокартки мальовничих місць України; українські рушники; записи пісень про Україну, слайдова презентація

Хід заходу

 

   Слова  вчителя:

   Є  одна   країна , гарна  неповторна

   Красна  як  калина, 

   І  живуть  тут  люди  добрі , працьовиті

   І  скажу  до  речі  ще  й  талановиті

   Землі  засівають  і  пісні  співають,

   На  бандурі  грають і  вірші  складають.

   Про  ліси  і  гори  і  про  синє  море

   Про  людей  і  квіти. . .

   То  скажіть  же  , діти , що  за дивна  країна  ?

   Наша  славна …. (Україна).

  Вчитель

  Зараз  пограємо  у  гру   «Блискавка» .

  — Як  називається  держава  в  якій  ви  живите?  (Україна)

  — Державною  мовою  є  (українська  мова)

  — Столиця  України  місто   (Київ)

  — Скільки  областей  налічує  Україна  ?  ( 25).

  — Назвіть  найбільші  міста  України   (Київ , Харків ,  Донецьк , Одеса

        Дніпропетровськ, Запоріжжя,  Львів,  Миколаїв, Херсон,  Чернігів).

  — Які  ви  знаєте  річки , що  протікають  Україною ?  (Дніпро,  Дністер,

        Південний  Буг,  Псел,  Дунай,  Десна,  Прут ).

 Вчитель

     Ми  вирушаємо у подорож по нашій мальовничій Батьківщині – України. Згадаємо те, що вже відомо і дізнаємося багато нового про наш рідний край.

                             Перша  зупинка   «Державні  символи»

                            ( Перша  група  екскурсоводів  розповідає)

       Кожна  держава  має   свою  символіку,  пов’язану  з  її  історією.

Має їх  і  Україна .

Герб – це  знак, своєрідний  ключ  до  історії  утворення  держави.

«Тризуб»  був  державним  знаком  Київської   Русі  за  часів  Володимира  Святого. Золотий  тризуб  на  блакитному  тлі  затверджений  Верховною   Радою  України  у  1991  році  як  державний  знак  самостійної  незалежної  держави  України. Зображують  його  на  прапорах,  монетах ,  печатках , документах.

ГЕРБ

Наш  герб - тризуб,

Це  воля,  слава  й  сила; 

Наш  герб - тризуб,

Недоля    нас   косила.

Та  ми  зросли,  ми  є

Ми  завжди  будем  .

Добро  і  пісню  несемо  ми  людям .

ПРАПОР

   Прапор  це  символ  державності  та  незалежності  .  Ще  з  давніх  часів  вважалось  символом   України  чисте  синє небо - символ  миру,  а  пшеничне  поле - символ  достатку  .

НАШ   ПРАПОР

Небеса  блакитні  сяють  з  глибини ,

А  пшеничні  й  житні  мерехтять  лани .

Образ  цей  не  зблідне  хоч  минуть  жнива .

Це  знамено  рідне ----   злато  й  синява .

Прапор  наш  як  літо  ясно  майорить .

По  долині  жито  ,  по  горі  блакить .

ГІМН

   Гімн - урочиста  патріотична  пісня, яка  уславляє  Україну.  Це  урочистий  музичний  твір,  символ  державної  єдності.  З  гімну  починають   урочисті  збори  свята,  надзвичайні  масові  події.  Це  хвалебна  пісня  своїй  Батьківщині  в  якій  народ  висловлює  побажання  бути  вільними, щасливими,  жити  в  достатку. Коли   звучить  мелодія   Гімну   всі  встають  і  разом  співають  слова  гімну,  поклавши  праву  руку  на  серце.

ГОЛОВНЕ   МІСТО  УКРАЇНИ  — КИЇВ

Наш  Київ   розіслався  на  горах  над  Дніпром ,

Садами  заквітчався  мов  дівчина  вінком .

Його  побудували  брати , батьки , діди.,

І славно  захищали  від  лютої  біди ,

Київ  місто  історичне  йому  вже  багато  літ .

А  воно  красиве , вічне , навесні  каштанів  цвіт .

З нього  почалась  держава  у  прадавні  ще  часи …

В  ньому  наша міць  і  слава  в  ньому  предків  голоси .

Вчитель

На цьому  наша  подорож  на  цій  станції  закінчилась .

Отримуйте  перший  трофей .

ДРУГА  ЗУПИНКА

УКРАЇНСЬКІ  НАЦІОНАЛЬНІ  ОБЕРЕГИ

(Друга  група  екскурсоводів  розповідає)

ВИШИТІ  РУШНИКИ    В  ПОБУТІ    УКРАЇНСЬКОГО   НАРОДУ

     Український  рушник  ,  оздоблений  вишивкою  ,  від  сивої  давнини  до  наших  днів  , в  радості  і  вгорі  невід’ємна  частина  нашого  побуту  .  Його  можна  порівняти  з  піснею  витканою  чи  вишитою  на  полотні . Без рушника  , як  і  без  пісні ,  не  обходилось  народження  і  смерть  людини .  гарно  оздобленими  рушниками  накривали  кошики  з паскою  чи  яблуками  коли  несли  святити  до  церкви .

     Не  обходилось  без  рушника  і в хліборобських  обрядах .З  рушниками  виряджали в  далеку  дорогу  чоловіка  чи  сина .

     Весільні  рушники ,  як  і  весь  посаг, кожна  дівчина  готувала  собі  заздалегідь .     Від  того ,  якими  виходили  рушники ,  скільки  дівчина  їх  встигла  вишити , складалась  думка  про  її  вдачу  і  працьовитість .

    Рушник  у  нашому  побуті  живе  й  сьогодні . З  хлібом  і  сіллю  зустрічаємо  дорогих  гостей. Вишиті  рушники  і  нині  прикрашають  наші  житла .  І  в  наші  дні  жінки  і  дівчата  тчуть  чи  вишивають  рушники .

УКРАЇНСЬКІ  ВІНОЧКИ -  НАЦІОНАЛЬНІ  ОБЕРЕГИ

 До  українських  національних  символів  належить  вінок. Вважалося,  що  вінок  з  живих  квітів  захищає  дівчину  від  напасників  і  лихого  ока.

До  українського  віночка  вплітались  різноманітні  квіти. В  одому  вінку  мало  дути  12  квіток. Кожна  з  них  щось  символізувала. Троянда-кохання; біла  лілія – символ  чистоти  і  невинності; волошки – простота,  ніжність; вереск - самостійність; дзвоник  польовий - вдячність; лавр – успіх   слава; мальва – краса; півонія - довголіття;  ромашка - мир, ніжність, кохання; безсмертник – здоров’я; калина - символ  краси   та  дівочої  вроди.

Вперше  на  дівчинку  одягали  вінок у 3 роки. У дитячому  вінку  повинні  бути - чорнобривці, ромашки, безсмертник, васильки,  любисток, мальви,  полинь.

    Плелися  особливі  віночки,  які  захищали  від  нечистої  сили.

Особливими  були  весільні  віночки. Традиція одягати  весільні  віночки  залишилася  до  наших  днів .

     Взимку  дівчата   одягали  вінки  зроблені  з  паперових  та  воскових  квітів.  До  вінка  прив’язували  різнокольорові  оксамитові  стрічки .

УКРАЇНСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ  ОДЯГ

      Характерною  ознакою традиційного українського  одягу  є  надзвичайна  мальовничість, яка  показує  високий  рівень  культури  виробництва, володіння  багатьма  техніками  оздоблення. Український  національний  одяг  надзвичайно  різноманітний. У кожному регіоні були свої  стилі  одягу.             

ТРЕТЯ   ЗУПИНКА

НАРОДНІ   ПРОМИСЛИ  УКРАЇНИ

( Третя  група  екскурсоводів  розповідає )

   — Що це так гуде, ніби  вулик? Та тож  найбільший в Україні  ярмарок!  Ми прилетіли  до  села  Великі  Сорочинці  що  на  Полтавщині. Тут  можна  придбати  все - від  малюсінького  свищика  до  величезного  комбайна. Ми  ж  попрямуємо  до  виставки  народних  промислів.

ПЕТРИКІВСЬКИЙ     РОЗПИС.

     Петриківський   розпис  відомий  далеко за  межі  нашої  країни.  Він  має  багатовікову  історію. Петриківський  орнамент  тісно  пов’язаний  з  мистецькою  культурою  Запорізької  Січі. Спочатку  талановиті  предки  яскравими  орнаментами   стіни  своїх  хат, піч, скрині, меблі , меблі, посуд, мисник. Це  рослинний   переважно  квітковий  орнамент. Пізніше  стали  малювати  казкових  птахів. У Петриківці  працює  фабрика  декоративного  розпису. Навчитися  цьому  ремеслу  можна  у  Петриківській  дитячій  художній   школі .

ЛОЗОПЛЕТІННЯ   В  УКРАЇНІ

     Плетіння  в  Україні  має  багаті  й  давні  традиції, особливо  на  Поліссі. Як  сировину для  плетіння  використовують  лозу, кору  липи, берези, верболіз, кору  ялини. Матеріал  для   плетіння  збирають  двічі  на  рік  влітку  і  восени.  Використовують  однорічні  пагони  різної  довжини. Є  цілі  села де  основною  діяльністю  є  лозоплетіння. У  цьому  процесі  бере  участь  вся  родина.

КОВАЛЬСТВО

    Що  таке  ковальство? Запитаєте ви. Це мистецтво  виготовлення   різноманітних  виробів  з  металу.  Його  поділяють  на  декілька   видів: побутове, технічне, художнє. В  давнину  це  ремесло було  дуже  розвинене.   зараз  ковалів  замінили  розумні   машин.

ГОНЧАРСТВО

     Гончарство - найдавніше  в  світі  ремесло. Перша  посудина,  яку  зробили  люди  була  з  глини. Секрети  гончарного  ремесла  передавалися з  покоління  в  покоління.  До  процесу  виготовлення  виробів  залучалися  всі  члени  сім’ї. Обпалювали  глиняні  вироби  в  спеціальних  печах -горнах. З  глини  виготовляли  різноманітний   посуд   «борщівники», «кашники», «глечики», «макітри», «барильця». Найбільш  гончарне  ремесло  збереглося  в  Івано - Франківській  області .

ВИШИВКА

   Люди  завжди  прагнули  прикрасити  предмети,  що  їх  оточували, бо  таким  чином  прикрашалося  й  їхнє  життя.  Людям  завжди  хочеться   прикрасити  одяг, який  вони  носять. В  давнину  вишивка на  одязі  носила  характер  оберегу,  а  зараз  вона  лише  прикрашає  одяг. Щоб  прикрасити  своє  житло  вишивали  скатертини,  рушники,  простирадла .

 

ПИСАНКАРСТВО

    У  всьому  світі  відомі  українські  писанки, що  беруть  свій  початок  від  дуже  давніх  вірувань. З  тієї  хвилини, коли  на яйце  наносився  орнамент  це  вже  було  не  просте  яйце,  а   свята  писанка.  Розписували  її  тільки  в  доброму  настрої.   Писанка - символ  вічного  життя  й  добра .

Є  писанки,  які  виготовляються  за  допомогою  розігрітого  воску  і  писачка,  схожого  на  олівець.   Є крапанки,  на  які  наносяться   крапочки  іншим  кольором. На  дряпанці  візерунки  видряпують  шилом.  Для  розмальовування  писанок  використовують  фарби  різних  кольорів. Червоний  колір  означає  радість  життя;  чорний  і  коричневий - родючість  землі; жовтий – урожай; голубий  і  синій – небо,  повітря, воду; зелений – весну, розмаїття  життя. Писанки  розмальовують  і в наші  дні. У  Канаді  збудовано  пам’ятник  українській  писанці.

ПИСАНКА

Розмалюю  писанку,  розмалюю,

Гривастого  коника  намалюю.

Розмалюю  писанку,  розмалюю,

Соловейка - любчика  намалюю.

Розмалюю  писанку, розмалюю 

Різьблену  сопілоньку  намалюю.

А  сопілка  буде  грати , соловейко  щебетати,

А  гривастий  кониченько  славно  танцювати.

Вчитель .

- Ось і  закінчилась  подорож  на  станцію  «Народні  промисли»

МИКОЛАЇВСЬКІ   СКРИНІ

     Таким   національним  промислом  займались  і  наші  предки – миколаївці. До  визнання  миколаївського  розпису новомосковські  краєзнавці  йшли  десятки  років. Надія  Явір вивченню  «миколаївського  розпису»  присвятила  тридцять  років  життя. Перші згадки  про  миколаївські  скрині з‘явилися ще триста років  тому. Наша  Миколаївка  розташована на  колишньому чумацькому шляху.  Місцевість була  густо  засаджена  лісами. Наші  пращури  виробляли з дерева численні  предмети побуту, фарбували у зелений  колір і  прикрашали    червоними  квітами. Популярністю  користувались  розмальований  посуд, ліжка  та  лавки, але  найбільше – весільні  скрині. Їх  чумаки  прославили  аж  до  Білорусії. На перший  погляд, миколаївський розпис схожий  на  петриківський, але  вони  дуже  різні. Характерні  насичені  кольори, фарбу  наносили  шарами  один  на  один. На лицевій  стороні  скрині  малювали  у  центрі  велику  квітку – це  батько ,  навколо  нього маленькі  квіточки  по  кількості  членів  у  родині. По краях  чотири  лінії – чотири  стихії  земля, повітря, вода, вогонь. На  бокових  стінках  розмальовували  клітини  по  кількості  соток  землі  в родині. На кришці скрині  малювали  який посаг  дають  за молодою  дівчиною. Виявлено  три  зразки  стародавнього  розпису. Такі  скрині  збереглися  і до наших  днів. На жаль  це  ремесло  втрачено. Сучасний  варіант  миколаївських  скринь запропонувала  новомосковська  художниця  Світлана   Непочаток - перший і поки що  єдиний  майстер, яка  опанувала  зображення мальованого  дерева -  головного  орнаменту  миколаївського  розпису.

-  Наступна  зупинка  станція  «Рослини -  символи»

 

 

 

 

ЧЕТВЕРТА    ЗУПИНКА

«РОСЛИНИ  -  СИМВОЛИ»

(Четверта  група   екскурсоводів   розповідає)

    Народні  символи – це  те,  що  найбільше  любить  і  шанує  народ. Народні символи – це  наші святині. Називаючи  рослину - символ,  можна  дізнатися  про  яку  країну  йде  мова.

    Про рослини - символи складено  багато  пісень і легенд, вони  використовуються в обрядах, звичаях. Їх вишивають на сорочках, рушниках

     Давайте пригадаємо, які рослини і тварин  найбільше  шанують  українці.

Найбільш  шанують українці  вербу,  тополю,  дуб, калину. З квітів  барвінок, мальви, чорнобривці, ромашки, волошки. Улюбленими  птахами  є  лелека  ластівка, соловейко, жайворонок. Улюблена  тварина - кінь.

СТВРЕННЯ   АСОЦІАТИВНОГО  КУЩА

РОСЛИНИ  І ТВАРИНИ  -  СИМВОЛИ  УКРАЇНИ

КВІТИ  - барвінок,  любисток,  васильки,  мальви,  волошки,  чорнобривці .

ДЕРЕВА І  КУЩІ – верба,  тополя,  дуб,  калина.

ПТАХИ – лелека,  ластівка,  соловей,  жайвір.

ТВАРИНИ – кінь.

РОСЛИНИ  -  СИМВОЛИ  УКРАЇНСЬКОГО  НАРОДУ

     Кожен  народ  має  свої улюблені  рослини - символи. В українців це  калина  та  верба. Прислів’я  дуже  влучно  говорить «Без  верби  та  калини  нема  України». Біля  кожної  хати  обов’язково  ріс  кущ  калини.  Її  червоними  кетягами  прикрашали  хату. Весною  білими  квітами  калини  дівчата  прикрашали  коси. І  в  наші  дні  українці  шанують  калину,  особливо  як  лікарську  рослину .

      Дівочу  вроду прирівнюють  до  краси  калини.  У народних  прислів’ях   говорять:

Пишна  та  красива,  як  червона  калина .

Щоки  червоні,  як  кетяги  калинові .

Стоїть у дворі  дівонька,  як  червона  калинонька .

Без  калини  не  уявити  пісенної  творчості  українського  народу.

         Верба – ще один  символ нашого народу. Українське  село  важко  уявити  без  верби. Їх  висаджували  на  городах,  біля  ставків, річок.

У  народі  кажуть  «Де  верба, там і вода». Тому  криниці  копали та, де добре  росте  верба. Верба - це  символ  весни, пробудження  природи.

Дякую  за  цікаву  розповідь  про  рослини – символи.

Вчитель .

Любіть прекрасну Україну, Цінуйте мову солов'їну, Шануйте маму завжди, тата! Працюйте, щоб жилось багато! Ще посадіть вербу й калину, Оберігайте Україну!

ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ.

•                  Сьогодні на уроці ми дізналися про ...
•                  Мені цікаво було ...
•                  А на згадку про наш урок я хочу вам подарувати розмальовку, на якій зображені українці - дівчинка і хлопчик.