Виховна година "У чому виявляється милосердя?"

 

У чому виявляється милосердя

 

Мета уроку. Навчити  учнів пояснювати поняття «милосердя», «альтруїзм», «егоїзм»; наводити приклади милосердя у вчинках, висловлювати власне розуміння милосердя та співчуття, характеризувати прояви егоїзму у власній поведінці та поведінці інших; формувати навички проявів альтруїзму; розвивати потреби гуманістичної спрямованості; виховувати гуманізм.

 

Обладнання. Вислови про милосердя, ілюстрації до теми.

 

Проблемні питання (запис на дошці):

• Що таке милосердя?
• Кого називають альтруїстом, а кого ― егоїстом?
• Як співчувати і проявляти милосердя словом і ділом?

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань.

                   Створення емоційно – позитивної атмосфери уроку.

    1. Вступне слово вчителя.

Людина починається з добра.

Сказав мудрець:

Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро та в вищу правду віра,

Людину відрізня від мавпи й звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

     Так, саме з добра. З добра до інших людей і до всього оточуючого. Адже сказано: «Люби ближнього свого, як самого себе».

    2. Діалогічне спілкування.

     Давайте повернемося один до одного, посміхнемося, скажемо одне одному добрі і гарні слова.

     Чи стало вам краще? Чи відчули ви себе щасливішими? А як ви думаєте, чому?

• Висновок. Людям краще тоді, коли хтось по-доброму до них ставиться.

     Можливо, хтось розповість нам про те, як змінився його настрій після добрих слів, посмішки.

• Розповідь одного – двох учнів.

     А зараз прослухайте пісню «Если добрый ты» і скажіть, який же настрій у доброї людини, що вона відчуває?

 

 

 

 

 

 

• Прослуховування пісні.
• Відповіді учнів.
• Висновок. У доброї людини гарний настрій, їй завжди легко. Добра людина радісна, весела, їй хочеться поділитися радістю зі всіма. Вона чує, як високо в небі дзвенять струни сонячних променів, тобто помічає красу оточуючого світу.

    3. Гра «Правда – неправда»

     Ми вже з вами говорили про добро і зло і визначилися, який зміст вкладаємо у ці поняття.

     Проведемо гру «Правда – неправда» і пригадаємо, що називаємо добром, а що ― злом.

     Я читаю речення, яке може містити як правильне, так і помилкове твердження. Якщо воно правильне, ви піднімаєте аркуші зі знаком «+», якщо помилкове, то ― зі знаком «―».

1. Усе гарне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням і мріям, ― це добро. ( + )
2. Зло сприяє зближенню людей, їх вільному розвитку, щастю. (―)
3. Добро спричиняє відчуження людей одне від одного та їхню загибель. (―)
4. Усе негативне, що руйнує життя і добробут людей, ― це зло. ( + )
5. Доброю вважають ту людину, яка свідомо вибираючи між добром і злом, здатна поступитися власними інтересами і  бажаннями заради інших. ( + )
6. Добро в усі часи пов’язувалося з любов'ю, милосердям, підлістю і слабодухістю. (―)

     Яка ж неправда в останньому реченні?

     То ж із чим в усі часи пов'язувалося добро?

•   Відповіді учнів: з любов'ю, милосердям.

 

ІІ. Представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів, постановка проблемних запитань.

     Ми не випадково розпочали наш урок  із розмови про добро, бо сьогодні ми будемо говорити про милосердя, яке завжди ототожнювалося з добром.

     Милосердя і доброта ― як два крила, на яких тримається людство. Що таке милосердя; як же могло так трапитися, що воно втратило сьогодні свою цінність, а його зміст звівся лише до милостині; чому ми часто глухі до чужого горя;кого називають егоїстом, а кого ― альтруїстом; як проявляти милосердя словом  і ділом ― на всі ці запитання ми спробуємо знайти сьогодні відповідь, а також створимо калейдоскоп мудрих думок про милосердя.

 

 

 

 

 

ІІІ. Робота над темою уроку.

1. Гра «Намалюй і розкажи»

     На основі тих знань та уявлень, які ви маєте, спробуйте зобразити милосердя за допомогою характерного для нього символу.

•   Демонстрація найбільш змістовних малюнків.

 

  2.  Цікаво знати.

     З давніх-давен  милосердя ― найвищу серед християнських чеснот ― зображали символічно у вигляді жінки з дитиною на руках. У Ватикані в Соборі Святого Петра міститься кілька таких скульптур.

    3. Робота над текстом.

     Символом доброти і милосердя є також Святий Миколай. Послухайте розповідь про цього Святого і спробуйте на основі почутого дати визначення

милосердя та випишіть у зошити основні прояви милосердя Св. Миколая.

     Нічого не бракувало малому Миколі ― ні одежі, ні смачної їжі. Та він був сирота. Мама вмерла рано, за нею ― і тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми.  Це були діти небагатих батьків. Жили вони в глиняних хатах, спали покотом на долівці, часто спати вкладалися без вечері. Микола їх жалів, але не знав, як допомогти.

     Був у Миколи старий учитель. Одного разу вони читали святе Письмо: «Коли ти робиш добро, то нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця...»

• Як це розуміти? ― запитав замислений Микола.
• Коли ти робиш добро іншому, то не треба про це голосно всім оповідати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.

     Стояла глибока осінь. Микола  знав, що багато дітей у їхній околиці живуть бідно, у голоді та холоді. От родина старого Олександра. Мати хвора, в Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі.

     Увечері Миколка тихо, щоб слуги не бачили, подався до

комори. Набрав у торбинку борошна, налив у пляшечку олії, набрав повні кишені яблук. У своїй скриньці відшукав пару

нових шкарпеток, новенькі постолики. Все це склав у велику

торбину і сховав  під своїм ліжком.

    Коли в домі всі поснули, Миколка тихенько, як мишка, вислизнув із ліжка. Пробрався до порога Олександрової хатини, поклав там торбину і чкурнув додому.

     Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими

подарунками. Але хто це міг зробити, і кому подякувати? З того часу Миколка часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який допомагає їм. Та ніхто не здогадувався, що то був Микола.

 

 

 

 

Миколині слуги стали помічати, як зникають харчі, одяг, паливо з комор. Стали пильнувати. Одного разу, коли Миколка тільки-но склав торбинку і вийшов зі свого подвір'я, його наздогнав старший слуга. Думав, що  то злодій. Тоді і стало відомо всім, хто піклується про бідних.

     Минули роки. Микола виріс, став священиком. Усе своє добро роздав бідним людям і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому сили творити добро ще більше. Микола лікував бідних недужих, піклувався про дітей. всі його знали і любили, називали милосердним. Коли ж Микола помер, його віднесли до святих.

 

     Отже, на основі почутого, яке визначення милосердя ви можете дати?

     У чому виявлялось милосердя Святого Миколая? (У його вчинках).

     Які милосердні вчинки здійснював Микола? (допомагав знедоленим, наділяв бідних щедрими дарунками, роздавав нужденним харчі, одяг, паливо; лікував бідних недужих, піклувався про дітей, допомагав подолати горе).

 Висновок. Отже, на основі цієї розповіді, ми можемо сказати, що

• Висновок. Отже, милосердя ― це діяльне добро, тобто таке, яке виявляється у наших вчинках; воно є втіленням високої любові до ближніх.

    4. Гра «Склади серце милосердної людини»

     Одним із символів милосердя ви зобразили серце. Яким же воно повинно бути у милосердної людини? Давайте зараз це з'ясуємо.

     Із маленьких сердечок ― назв чеснот людини, складіть серце милосердної людини. Які сердечка ви візьмете? Чому?

                 сердечність              скупість       егоїзм          заздрість

                  байдужість               людяність    співчуття    злість

                 співпереживання     доброзичливість    зазнайство

 

То ж чи буде слушною думка німецького педагога Х. Келлера: «Справжнє милосердя ― це бажання приносити користь іншим людям, не думаючи про винагороду»?

     Милосердного, доброго ставлення потребують до себе не тільки люди, а й увесь оточуючий світ, бо «Милосердя ― це сила, здатна захистити беззахисне» (Г. Честертон). Підтвердженням думки цього англійського письменника є наступний вірш.

•  Учень читає вірш.

Маленьким хлопчиком додому

У полі йшов я в шумі трав,

І у гніздечку кам’яному

Сорокопудика піймав. 

 

 

 

 

 

Тримав я міцно пташеня те,

Й на мене зорили з руки

Його маленькі оченята,

Немов чорненькі ягідки.

Над ним сіяла синь квітчаста,

І птиць лунав щасливий спів...

Невже навіки волі щастя

Він у долоні загубив?

І стиснув серце жаль великий,

І пальці я розкрив: ― Ану! ― 

І він пурхнув з щасливим криком

В залиту сонцем вишину.

     Ми з вами з’ясували, що таке милосердя і переходимо до нашого другого проблемного питання: кого називають альтруїстом, а кого ― егоїстом?

 

     Хто такий альтруїст?

     Кого із згадуваних на сьогоднішньому уроці ми можемо назвати альтруїстом і чому? (Святого Миколая; його безкорисливі вчинки є виявом альтруїзму).

     Кого ми називаємо егоїстом?

     Чи доводилося вам зустрічати у своєму житті егоїстичних людей?

     Певною мірою егоїзм притаманний кожній людині. Він спонукає її до успіху, самоутвердження, до захисту своєї гідності, до самовдосконалення тощо. Але дуже погано, коли егоїзм цілковито оволодіває людиною. Тоді вона стає пихатою, самовпевненою, вимагає від інших постійної уваги тільки до власної персони, нехтує інтересами оточуючих людей заради власних.

     Робота над ілюстраціями «Порівняйте малюнки»

     Перед вами два малюнки. Порівняйте їх, звернувши увагу на центрального персонажа. У чому різниця між ними? На підставі яких ознак ви зробили такий висновок?  

 

              

•  Відповіді учнів.   На першому малюнку персонаж виявляє у своїй поведінці альтруїзм, на другому ― егоїзм.

 

 

 

 

 

     Перегляд уривку з мультфільму.

     Переглянувши уривок із мультфільму «Поросятко Фунтик», скажіть, кого із героїв можна назвати егоїстом і чому, а кого ― альтруїстом?

     А хто може сказати, чим закінчилася ця історія?

• Відповіді учнів. Пані отримала по заслузі, адже егоїзм, зло повинно каратися.

 

ІV. Формування практичних  умінь і навичок.

Робота над питанням: як співчувати й проявляти милосердя словом і ділом?

     Скажіть, як ви розумієте вислів німецького філософа, письменника Вольтера: «Щедрість душі завжди знайде своїх прихильників, але рідше ― послідовників»?

• Відповідь. Не кожна людина здатна віддати частинку своєї душі іншим, тим, хто потребує підтримки, не всі можуть і хочуть відгукнутися на чуже нещастя.

     То ж в ході нашої подальшої роботи ми з'ясуємо, чи здатні ви віддати частинку своєї душі іншим, чи знаєте, як співчувати й проявляти милосердя словом і ділом.

1. «Незакінчене речення».

      Продовжте речення, визначивши свою поведінку у поданих ситуаціях.

• Мама прийшла втомлена з роботи, і я...
• Маленький братик сумує, і я...
• Квітка у вазоні опустила листочки, і я...
• Друг захворів, і я...
• У сестрички не виходить задача, і я...
• Сліпий хлопчик підійшов до пішохідного переходу, і я...

 

2. Робота в групах.

• Завдання групам. Через 1 – 2 хв. кожна група  має назвати різні форми вияву милосердя, навівши приклади конкретних справ.

     Лікування добротою потребують не тільки хворі й самотні, а й цілком благополучні і здорові люди, в яких душа черства і глуха до чужого горя. Лікування милосердям потрібно тим, хто не бачить і не чує кривди і болю, несправедливості і нещастя. Прослухайте вірш «Квіти для мами» і проаналізуйте поведінку торговця.

•  Учень читає вірш

― Дядечку, мамка любила червоні

(Миттю зволожились лісочки вій).

Дайте, будь-ласка, на 200 купонів,

Нині якраз роковини по ній.

 

 

 

 

 

Ситий торговець очима владики

Глянув на хлопця, що явно тужив.

Вийняв із кошика чахлу гвоздику

І... схаменувшись, назад положив.

― Шкода, признаюсь, таких мені дуже,

Що залишились малими без мам.

Тільки ж грошей на одну в тебе, друже,

А на могилу дві треба, затям.

З ярмарку вибрався, наче з безодні,

Тихе зітхання прорвалось, як плач...

― Хтів принести тобі квітів сьогодні,

Тільки... Пробач мені, мамо, пробач.

 

V. Підсумок уроку.

    1. Складання асоціативного куща.

     Підсумовуючи все сьогодні сказане про милосердя, складемо асоціативний кущ зі словом «милосердя». Цей вид роботи вам знайомий. Отже, які асоціації виникають у вас при слові милосердя?  (Доброта, чуйність, співчуття, допомога іншим, любов до ближніх, добра порада, співпереживання, уважність).

     2. Гра – діагностика «Лети, лети, пелюстка».

     Сьогодні у вас є чудова нагода висловити одне із ваших бажань. Щоб воно збулося, треба відірвати від чарівної квітки пелюстку і промовити такі слова (запам’ятайте їх):

Лети, лети, пелюсточко,

Через захід  та на схід,

Через північ, через південь.

Розвернись і зроби круг.

Як торкнешся ти землі―

Мою мрію ти здійсни.

• Кожен учень відриває пелюстку із квітки, виготовленої із кольорового паперу, і висловлює своє бажання. Гра допомагає визначити, у кого з учнів переважає потреба егоїстичної спрямованості, а в кого ― альтруїстичної.

    3. Заключне слово вчителя.

     Давайте візьмемось за руки, відчуємо тепло долонь, добро, яке випромінює кожен із нас, щирість і безпосередність. Нехай

тепло ваших сердець передасться через руки. А я вам передаю

частинку свого серця із заповідями любові і милосердя.

 

 

 

 

 

 

• Учитель кожному учню вручає  паперові сердечка, на зворотному боці яких написані заповіді:

Не зобидь ні старця, ні дитину,

Поділись останнім сухарем,

Тільки раз ми на землі живем:

Сій любов, краса її єдина.

Зло нічого не дає, крім зла,

Вмій  прощати, як прощає мати,

На добро добром спіши воздати ―

Мудрість завжди доброю була.

Витри піт солоний із чола,

І працюй, забувши про утому,

Бо людина ціниться по тому,

Чи вона зробила, що могла,

Скільки сил у неї вистачало,

Щоб на світі більше щастя стало.