Виховна година "Від щирого серця даруймо доброту"

Тема:   Від щирого серця даруймо доброту

Мета: поглибити знання учнів про добро, сприяти розвитку мотивації до добрих та гуманних вчинків;

 розвивати уявлення про те, що добра і чуйна людина завжди допомагає іншим, поважає, піклується про тих, хто потребує допомоги; виховувати бажання творити добро.

 Обладнання: оповідання В.Сухомлинського; плакати "Прислів’я", квыти, велике серце і маленькі серця, памятки

ЕПІГРАФ. Раз добром зігріте серце

                   Вік не прохолоне.

                                         Т.Г.Шевченко

Хід   заняття:

• Пропоную акцію:  - усім, хто посміхнеться, в подарунок гарний настрій! Посміхайтеся частіше один одному і всім, хто вас оточує .Секрет успіху в житті-бути завжди в гарному настрої!

Учитель.

Хай першими сядуть уважність та щирість, другими – сердечність та чуйність, а згодом – доброта та милосердя. Ви завагалися? Кожен на хвилинку замислився над чистими джерелами своєї душі.

Поверніться, діти, будь-ласка, один до одного, покладіть долоні своєму товаришу. Ви відчуваєте тепло його руки. Це тепло його серця і тепло душі. Воно зігріває Вас, так як і багатство Ваших душ може зігріти ближнього.

ВЧИТЕЛЬ. Розпочинається година доброти,

Тож прошу Вас серця свої відкрити,

Щоб зрозуміти і запам’ятати,

Лише з добра усе бере початок!

Мудрець сказав: «Краса врятує світ!»

Але уже на протязі століть

Панує істина проста:

«Наш світ рятує доброта».

 

Сказав мудрець: живи, добро звершай,

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро й у вищу правду віра

Людину відрізняє від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра!

- Отже, діти, чи зрозуміли ви про що ми будемо вести розмову?

Вчитель: Тема нашої години спілкування – "Від щирого серця даруймо доброту"

Девізом хай стануть слова «Думай добре! Роби добре! І все у тебе буде добре!»

Сьогодні ми з Вами поринемо в країну добра і   милосердя.

Вчитель. Людське життя …Неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед і гірке, як полин.

Люди…їх мільйони, всі вони різні і чимось неповторні.Вони, мов ті зорі на небі, що горять кожна своїм світлом.

                                             МАТИ І СИН

                                                 Сценка

( Виходить жінка із запаленою свічкою в руках, а з нею хлопчик).

Хлопчик.Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається ?

Мати.Так, мій синочку, правда.

Хлопчик.А чому так багато зірок на небі?

Мати.Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає.Бачив ?

Хлопчик. Бачив, матусю, бачив. Матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно ?

Мати.Бо коли людина зла, заздрісна, скупа її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді її свічечка світить ясно і світло це далеко видно.  

        Хлопчик.Матусю, я буду добрим.Я хочу, щоб моя свічечка горіла найяскравіше!

         Мати. Старайся, мій хлопчику( гладить по голові ).

        ( Передають свічку вчителеві).       

        ІІ. Вступне слово вчителя.

       – Діти, я познайомлю вас із нашою гостею. Це свічечка. Погляньте, яка у неї вогненна зачіска. Вам приємно дивитися на її полум’я? А якщо піднести руки ближче до вогника, що ми відчуємо? (Тепло).

-Як ви гадаєте, чи може людина світитися, як свічка, і дарувати світло і тепло?(Так)

-За якої умови це може статися? (Коли людина робить добрі справи, гарні вчинки).

       Якщо накрити свічку скляним ковпаком, то побачимо: світло є, а тепла ми не відчуваємо. Запалена свічка – добра, щира людина, а свічка накрита ковпаком – людина, яка дбає тільки про себе. Нехай свічечка залишиться з нами і нагадує нам, якою людиною треба бути.

       Свічка прийшла до нас з подарунком – цікавою історією. Послухай-те її, будь ласка.(Учень розповідає)

       Дідусь з онуком йшли лісом, стомилися, зголодніли. Раптом побачили хатинку для подорожніх. В ній було чисто прибрано. На столі чиста скатертина, хліб, мед. Поруч лежала гілочка ялини, яка за народним звичаєм означає: ласкаво просимо, заходьте, пригощайтеся. Онук запитує : “Дідусю, хто це все приготував для нас?”

 – Добра людина, хлопчику.

 – Як це так? Залишив добрий чоловік нам їжу, а ми не знаємо, хто він. Для чого ж він старався?

        –  Щоб ти став кращим,  –  відповів дідусь.

        – Любі діти, я сподіваюсь, що після нашої сьогоднішньої зустрічі ми станемо кращими.               

          Учениця.  Я вірю в силу доброти,

                            Добро завжди сильніше зла,

                            Дає наснагу, щоб цвісти

                             І світлу обирать дорогу.

                             Я вірю в силу доброти,

                             Що на торжку не продається,

                             Що кривди розбива пласти,

                              Красою тулиться до серця.

                              Я вірю в силу доброти,

                              Що має долю роботящих,

                              Що хоче, щоб і я, і ти,

                              І все було у світі кращим.

        Вчитель. Людина, вступаючи в житття прагне і збагнути: що ж погане, а що добре?

        На сьогоднішній годині спілкування ми звернемось до вашої душі. А що таке душа? Добро? Душевна щедрість? Добра душа? Доброчинність?

          На нашому заході присутній «експерт»надамо йому слово.

          Експерт. Є дуже багато слів, які можна зіставити зі словом «добро», але ми зупинимось

         На таких, як «добро», «душа», «добра душа», «душевна щедрість», «доброчинність».

                  ДОБРО – це усе позитивне в житті людей, що відповідає іхнім інтересам, бажанням, мріям.

          ДУША – внутрішній психічний стан людини.

           ДУШЕВНА ЩЕДРІСТЬ – внутрішній психічний стан людини, яка радо надає допомогу, нічого не шкодуючи для інших, і нічого не чекаючи взамін.

           ДОБРА ДУША – чуйна, щира, спокійна людина.

           ДОБРОЧИННІСТЬ – зроблене добро, корисний вчинок.

Учитель

Зверніть увагу на написи, що вас оточують. (Де є добрі люди, там біди не буде! Людина починається з добра. Добро перемагає зло. Твори добро, бо ти – людина! Добро – це те, що може почути глухий і побачити сліпий.) І дайте відповідь на запитання.

Як ви уявляєте добро?
   *Чи можна доторкнутися до добра?
   *Чи можна покуштувати?
   *Чи можна понюхати?
   *З яким предметом чи може з кимось ви зв'язуєте поняття “Доброта”?
  

На що вона схожа?

 З чого чи з кого  розпочинається  доброта?

Учитель

Діти, на мій погляд, ви правильний зробили висновок, що добро слід починати із себе. Бо добро починається з мене і тебе (вчитель вказує на себе та будь-кого з дітей), з Саші і Насті, Вані й Софії, Поліни й Артема. Тобто воно починається з кожного із нас.

 

Мабуть,  доброта розпочинається з того, щоб вчасно подати руку людині, вчасно прийти на допомогу, полегшити людські страждання.

  Деколи вчасно сказане слово допомагає більше, ніж самі дефіцитні ліки.

  Потрібно тільки змогти підійти до людини, підійти зі словами, що йдуть від душі.

Тепле і добре слово зігріває людину неначе ясне сонечко, а зле і недобре робить дуже боляче.

Дорога добра — це дорога, якою повинна йти кожна людина: від народження і до смерті. З чого ж починається дорога добра? А починається вона зі ставлення кожної людини до оточуючого світу.

 

З чим порівняти нам добру людину?

 З небом безмежним в погідную днину,

 З сонцем, що сяє і всіх зігріває,

 З ніжністю мами, що нас обнімає.

 І з джерельцем, що дає до водиці

 Спраглим вустам у жару притулиться,

 З ніжним теплом і усмішкою тата,

 І з вітерцем, що злітає крилато.

 З хлібом духмяним, що з печі виймають,

 З веснами ще, як сади зацвітають,

 З чистими росами, ніжними квітами.

 І з вечорами, що йдуть з оксамитами.

 З теплим світанням, що ллє промінцями.

 З чуйністю, ласкою й казкою мами.

Пісня «Якщо добрий ти»

Вчитель: А тепер, діти, давайте пофантазуємо. Як би добро можна було зобразити у кольорі, яким фарбам ви віддали б перевагу?

Вчитель: Ви вибрали найяскравіші, найсвітліші кольори. І це вірно, тому що добро це яскраві і світлі ваші вчинки.

Метод побудови «асоціативного куща».

Учитель

- Я пропоную всім учням створити «Галявину  доброти». Хлопчики і дівчатка повинні підійти до «квіткової галявини», вибрати квітку з написом, що , на їх думку, втілює в собі слово ДОБРОТА. Будьте уважні, на галявині ростуть не тільки «корисні» квіти, а й «отруйні».

(На сцені розкладені квіти з надрукованими словами: милосердя, ніжність, чуйність, уважність, співчуття, щирість, щастя, дружба, радість, мир, любов, надія, чесність, чемність, ввічливість, посмішка, тепло, сміливість,совість,світло,ласкавість,прощення,лагідність скромність, товариськість,доброзичливість, заздрість, сварка, кривда, смуток, егоїзм, зло, жадібність, грубість, нахабність.

На звороті кожної квітки –двостороння клейка стрічка, діти знімають захисну плівку і приклеюють квітку на плакат, озвучуючи слово на квітці.

Учитель

Молодці! Подивіться, яку гарну галявину ви створили!

Вчитель:

На початку виховної години  ви порівняли добро із теплим сонечком, то ми прикрасимо нашу галявину теплим літнім сонечком.  Нехай над нею  світить «Сонце доброти».

  -Я хочу зібрати всі промінчики нашого сонечка і випустити їх у вікно. Летіть промінчики, поміж люди, несіть на крилах ці маленькі іскорки доброти, щоб всі, хто живе на цій прекрасній планеті Земля, жили ними кожен день із великою любов’ю в мирі й добрі.

 Вчитель.  Якими ж рисами повинна бути наділена людина,щоб про неї говорили лише добре?Подивимось на екран:

            Доброзичливість

      вихОваність

        доБросовісність

        поРядність

     тактОвність (почуття міри, вміє поводитись, як вихована людина)

 чеснісТь

          лАска

-А тепер поміркуйте і спробуйте відповісти на запитання, що ж таке добро?

 Відповіді дітей:

 - Добро - це радість.

 - Добро – це добрі вчинки.

 - Добро – це допомога другу.

 - Добро – це коли ти поряд з тим, хто потребує твоєї допомоги.

 - Добро – це посмішка мами.

 - Добро – це коли ти умієш прощати.

 - Добро – це, коли ти допомагаєш тому, кому погано.

 - Добро – це, коли ти рятуєш викинутих цуценят та кошенят.

 - Добро – це , коли від твоїх вчинків всім хто поряд приємно і радісно.

Вчитель: Отже, у кожного із вас є своє розуміння добра і доброти. Я впевнена , що ви у своєму житті вже встигли зробити чимало добрих справ, про які ви зараз згадаєте.

          Гра – перевтілення «ДОЩИК ДОБРОТИ»

Вмикається весела музика. Всі «краплинки» танцюють. Коли музика вимикається, усі «краплинки» зупиняються.

А «мама-хмаринка» по черзі кропить водою із блюдечка на кожного , запитуючи «краплинок» про добры справи.

Кожна «краплинка» повинна відповісти.  

Гра «Якщо ти добра людина, то повинен…»

(Умови гри: якщо людина повинна робити те, що називаю я, то ви плескає¬те в долоні, а якщо — ні, то нічого не робите.)

• Робити комусь зле, якщо ніхто не бачить.

• Берегти рідну природу та охороняти її.

• Шанувати працю інших людей.

• Галасувати, коли хтось відпочиває.

• Бути вихованими, стриманими.

• Насміхатися з чужого горя.

• Допомагати друзям у біді.

• Ділитися тим, що в тебе є.

• Ображати інших

• Захищати слабкого.

• Любити своїх батьків.

• підгодовувати пташок;

• гратися дружно;

• сваритися з друзями;

• годувати рибок в акваріумі;

• витоптувати квіти на клумбі;

• поступатися місцем в транспорті старшим.

Вчитель.

Я бачу, всі ви прагнете чинити добро. А що гласить про доброту народна мудрість? (Прислівя про доброту називають діти).

- За добро добром платять.

 Вчитель: Діти! Як ви розумієте прислів’я "За добро добром платять" .

 Відповіді дітей: - Я думаю , що коли тобі роблять добро, то потрібно бути вдячним.

 - Мені здається, що на добрі справи теж треба відповідати добрими ділами.

 - Я вважаю, що коли до тебе з добром, то і ти повинен бути добрим.

Вчитель: Послухайте, діти, оповідання В.О. Сухомлинського "Наїлися, встали і пішли" і подумайте чи можна сказати, що герої цього оповідання на добро відповіли добром.

 У старенької бабусі біля хати росте велика яблуня. Рясно вона вродила цього року. Аж гілля гнеться.

 Прийшла осінь. Достигли яблука. Ідуть зі школи три веселі хлопці – Петро, Микола та Іван. Бачать, на дереві яблука висять – пахучі червонобокі. Петро й каже:

 - Давайте попросимо у бабусі яблук.

 Попросили. Бабуся й запрошує:

 - Ідіть, діти, нарвіть собі яблук, їжте.

 Нарвали хлопці повне відро яблук. Сіли, їдять. А недогризки біля хати кидають.

 Наїлися, встали й пішли собі додому. І подякувати забули, а про недогризки вже й казати нічого: лежать.

 Устала старенька, зітхнула та й пішла недогризки збирати. Позбирала й козі віддала.

 - О –о, невдячність за добро – то потворно.

 Вчитель:

 - Чи згодні ви з поведінкою хлопців?

 - Яку пораду ви дали б Петру, Миколі та Івану.

Вчитель: Діти, ви дали слушні поради героям оповідання. І я думаю, що якщо б хлопці прислухались до них, то всі б залишилися задоволені.

У сиву давнину, коли хотіли віддячити людині за добру справу, говорили «Спаси вас Бог!». «Спаси Бог!» перетворилося на коротке «спасибі». Забувати це слово ніколи не можна. Є навіть приказка «Свого спасибі не шкодуй».

Гра «Люстерко»

Вчитель:

А тепер давайте поспілкуємось із люстерком відверто. Дивлячись у люстерко, скажіть, якої негативної риси характеру ви б хотіли позбутися. Це нелегко, але у вас є таке бажання.

       Вчитель.А тепер послухайте, будь ласка, вірш.

               Хіба це клас?

            Нема ні миру, ні любові –

            Розтанули і зникли вмить.

            Розбив Віталік носа Вові,

            І той заплаканий стоїть.

            Замазали весь зошит Галі,

            Погане слово хтось сказав.

            Пішла біда гуляти далі…

            Хтось Колі ручку поламав.

            Скубнули Таню за косичку,

            Вона ображена мовчить,

            З книжками скинули поличку…

            Ну як в такому класі жить?

            Де хлопці і дівчата б’ються

            І прозиваються весь час.

            Де над бідою всі сміються…

            Скажіть мені, хіба це клас?

       Обрання девізу класу.

       – Діти, як ви гадаєте, чи стосується цей вірш якимось чином нашого класу? (Ні.) Я хочу сказати, що мені дуже приємно навчати таких гарних дітей. Я пропоную девізом для нашого класу обрати такі слова:

            Культурним будь, слухняним будь,

             І правила ці не забудь.

             Молодших, старших поважай,

             В спокійні ігри лише грай.

             Не бігай в школі, не кричи,

             Культури кожного навчи.

             З любов’ю в свій заходь ти клас,

             Добро принось ти кожен раз.

             Не забувай: це клас ДОБРА,

             ЛЮБОВІ, РАДОСТІ Й ТЕПЛА.

       – Чи подобається вам такий девіз? Тож залишаємо його і розмістимо у нашому класному куточку.

Інтерактивна пауза «Мікрофон»

Запит: Що ти скажеж, якщо:

• твій друг травмував коліно і йому боляче,
• твоя подружка згубила ручку і плаче,
• твої друзі бігають по коридору,
• у тебе є велосипед, а в твого друга немає,
• у твого сусіда по парті немає олівця, лінійки,
• ти ненароком штовхнув  дівчину,
• в автобусі ти сидиш, а бабуся стоїть,
• без черги заходять в автобус,
•  при тобі насміхаються з дівчини.

Добігає кінця наша зустріч. Спасибі вам за доброту! І на згадку про нашу голину спілкування — ось ці пам’ятки. ! Давайте зачитаємо правила доброти і завжди дотримуватимемось їх . Прикріпіть їх вдома біля свого робочого місця і намагайтеся щодня робити все так, як личить справжній людині. Щоб люди вас поважали і приязно ставились до вас, ніколи не забувайте золотого правила вихованості: ставитися до людей так, як би ви хотіли, щоб люди ставилися до вас.

МІШЕЧОК ПОРАД

        1. Допомагай слабким, маленьким, хворим.

        2. Не будь жадібним.

        3. Ніколи не заздри.

        4. Жалій інших, а не себе.

        5. Прощай іншим помилки.

Життєрадісність

Ввічливість

Чесність

Порядність

Людяність

      Вчитель. Шлях до добра довгий, нелегкий, у кожної людини, дитини чи дорослої, свій шлях до доброти.

        Учениця. Вірш «Добрим бути просто чи не просто»

Добрим бути просто чи не просто?

Не залежить доброта від зросту!

Як людей полюбиш, пошануєш,

Силу для добра й душі відчуєш!

Доброта з роками не старіє,

Доброта від холоду зігріє,

І якщо вона, як сонце, світить,

То радіють і дорослі, й діти.

 «Яким бути і яким не бути» (звернення учениці з промовою).

    Кожна людина живе лише один раз. І що б не сталося у кожного з нас у житті, завжди пам’ятайте, що ми люди. Ніколи не звинувачуйте когось у тому, що вас погано виховали. Ми самі повинні якомога більше працювати над вдосконаленням своєї особистості. Цей шлях важкий і тернистий, але ми молоді й зможемо все подолати. І ось тоді у нашому серці навіки оселяться найсвятіші людські почуття – любов, доброта, прощення. Їх не купиш, їх ні в кого не позичиш, але можна навчити себе бути добрими, людяними, милосердними.

    Як часто ми зриваємо квітку, не задумуючись над тим, що завдаємо їй болю. Як легко зранити серце одним необережним словом, тим самим не залишивши у цьому серці місця для проростання добра. Будьмо добрими і чуйними, лагідними і щедрими, бо саме внутрішня краса прикрашає людину. Відкриймо навстіж своє серце і душу для друзів, близьких і рідних. Життя таке прекрасне, тож поспішаймо творити добро на землі.

Бути людиною – не дуже просто,

Бути людиною – геройство в наші дні.

    Раджу вам частіше заходити до бібліотеки, цікавитися серією «Яким бути і яким не бути». (Звертаємо  увагу дітей на виставку книг про доброту).

Вчитель.А зараз пропоную вам відповісти на мої запитання словами «так» або «ні».

• Чи можна примусити людину бути доброю?
• Чи згодні ви з думкою, що «добротою світ живе»?
• Чи можна ставати добрим лише на деякий час?
• Чи потрібно виявляти доброту у ставленні до будь-кого?
• Чи можна сказати, що доброта – найбільша окраса душі?
• Чи легко бути добрим?
• Чи можна доброту порівняти з сонцем?
• Чи є у вас бажання творити добрі справи?
• Вправа «Велике серце» (тренінг)

Вчитель. Говорять, що у доброї людини  велике серце.  У вас на парті лежать сердечка. Візьміть серця у свої долоньки, заплющіть очі, подумайте про рідних вам людей, добрих і чуйних, щедрих і щирих. Тепер на сердечку і напишіть одну рису, яку ви вважаєте головною для доброго серця.  

Ось я тримаю в руках велике  серце. Прикріпіть частинку свого доброго сердечка до великого серця, щоб воно стало ще більшим, говорячи слова: моє серце добре, у мене добре серце, я маю добре серце.

Учитель: - Ми отримали одне велике серце добра ,і воно від ваших гарних слів розквітло.

Разом: Ми маємо добрі серця.

Хай серце не знає спокою,

 Веде у незнані світи.

Ти серце віддай, і тобою

 Пишатися будуть завжди,

Слабким не чиніть і найменшого зла

Хай вас не боїться пташка мала,

Хай лащаться котики і цуценята,

Метелики з квітки не треба зганяти,

Не ображайте дрібної комашки.

Добрими бути зовсім не важко.

 

Не лінуйтесь робити добро

Лише зла не бажайте нікому

Бо воно, як велика гора

Стане вам на шляхові земному.

 

 І старайтесь робити добро

День і ніч, і у кожну хвилину,

Щоб серденько, як сонце цвіло,

Це хорошою робить людину!

       V. Підсумок.

       – Сьогодні нам було затишно і приємно. І не тільки тому, що наша свічечка нас зігрівала і світила нам, а тому, що в кожному з вас  є доброта. Наша виховна година добігає кінця, але розмова не закінчується. Подбаємо про те, щоб кожен з нас випромінював добро, ніжність, не забував, що таке добре, що таке погано.

 Не бійтеся бути добрими, не бійтеся віддавати тепло своєї душі. , наче казковий горщик з кашею: чим більше віддаєш, тим більше залишається.

Памятайте: найвища наука життя – це мудрість. А найвища мудрість – бути добрим. Життя таке коротке.«Поспішайте творити добро!»

 

Хай душа буде світлою в вас
Й промениться завжди добротою.
Йдіть робити добро! В добрий час!
І живіть в цьому світі з красою.

 

 Пропоную взятися за руки, подивитися один одному в очі, посміхнутися і разом сказати девіз уроку, який віднині стане девізом життя: «Добрими ділами прикрасимо світ!».

«Врятує світ краса»,-завжди так говорили.

Тепер врятує світ лиш доброта.

Бо однієї вже краси занадто мало,

Бо стільки всюди зла – Людина вже не та.

То ж, діти, на Землі спішіть добро творити,

Щоб нам не загинути у морі зла,

Щоб кожен міг серед краси прожити

У царстві справедливості й добра!

Разом. Ми майбутнє України, ми будемо сіяти добро!

Пісня про добро.