Сценарій даного свята допоможе вчителеві поглибити знання учнів про свою Батьківщину, про символи України ; прищеплювати інтерес до вивчення історії та культури українського народу; виховувати почуття патріотизму , любові та гордості за Україну та її народ
З Україною в серці .
Мета : поглибити знання учнів про свою Батьківщину, про символи України ; прищеплювати інтерес до вивчення історії та культури українського народу; виховувати почуття патріотизму , любові та гордості за Україну та її народ.
( На сцену виходить хлопчик і дівчинка із хлібом і сіллю на рушникові )
Учениця : Ми раді вас вітати у нашій сітлиці
І дарувати хліб із золота – пшениці,
Учень : Щоб хліб святий був на столі ,
Щасливі були люди і в місті , і в селі .
Разом : Серця в нас сповнені любов''ю й миром,
Бажаємо , щоб зустріч була щирою!
Пісня „ Ой зелене жито , зелене ”
Вчитель : Сьогодні ми з вами поведемо розмову про найдорожче серцю кожної людини.
А тему нашої розмови нехай підкажуть рядки вірша Ліни Костенко.
Буває часто сліпну від краси,
Спиняюсь , не тямлю , що за диво –
Оці степи , це небо , ці ліси –
Усе так гарно , чисто , незрадливо.
Усе , як є – дорога , явори ,
Усе моє - все зветься Україна ! ( разом)
Ведуча : У кожної людини в житті є щось таке сокровенне , найрідніше , без чого вона не може уявити свого життя . Це рідний батьківський край , де вперше дитиною побачила світ , ясне сонечко , дрібні сльозинки дощу на віконному склі, ріжок молодого місяця між міріадами зірок , чисту зелену травичку і тисячі різних квітів , які радували серце своїм розмаїттям . Тут кликали в дорогу перші в'юнкі стежинки , які бігли від батьківського порогу у широкий світ .
Це та земля , по якій ми зробили перші кроки , земля наших батьків , дідів і прадідів і вона найдорожча за все на світі.
Місця де родилися завжди святі ,
Хто рідну оселю свою забуває ,
Той долі не знає в житті .
Лелеки з далека нам весни несуть .
У рідному краї і небо безкрає ,
Потоки , мов струни течуть .
Її підхополи поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов'ї.
І серцем вбираю , мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні , без мами
Збідніє земля назавжди .
Ведуча: Колись давно Бог створив народи й кожному наділив землю. Наші предки кинулися пізніше і землі їм уже не дісталося.
От вони і пішли до Бога . Дізнавшись , чого прийшли до нього ,Бог запропонував їм чорну землю.” Ні – відповіли наші предки - там уже живуть люди .”
Тоді я дам вам землю ту , що залишив для раю, там усе є : річки, озера , моря , ліси, степи. Але пам'ятайте , якщо будете її берегти то вона буде ваша , а ні- дістанеться ворогам.
Пішли наші предки на ту землю , оселились і живуть до сьогоднішнього дня. А країну назвали Україною.
( Пісня « Перлина » і танець )
І верби над ставом , й калика.
Моя Батьківщина – це мрії політ,
Це рідна моя Україна.
Затишний куточок і хата.
Це мама , татусь , дід, бабця і я ,
Всі рідні і друзів багато.
Та небо бездонне чудове,
Це пісня чарівна , що лине до зір
Й дитинство моє світанкове.
4. Моя Батьківщина ліси і поля ,
Від них в нас і радість і сила .
Це найсвятіша і рідна земля ,
Що кожного з нас народила.
Ведуча: Нема життя без України , бо Україна – це мати , яку не вибирають , бо Україна – доля , яка випадає раз на віку , бо Україна – це пісня , яка вічна на цій землі.
Ведуча : Багатовікова історія українського народу , на долі якого було досить лиха , майже кожного століття , як свідчать джерела , розпочате голодними війнами, чужоземними навалами. Важко назвати країну , яка пережила б те , що пережила Україна за більш ніж пів тисячоліття поневолення .
1.Моя ти рідна , Україно ,
На прапорі твоїм блакить ,
Багата й сильная країна ,
Де жито в колосі шумить .
2.Пройшла ти страшний час розрухи,
Голодомору і війни,
Розправили величні крила
Твої знедолені сини
Що підняли тебе з руїн.
Й поставили тебе, убогу,
На рівень інших всіх країн.
Ніхто тебе більш не згнобить,
Ніяка сила не зламає,
І щастя нам не вкоротить.
Могутні станем і міцні ,
Свободу втримаєм руками
Й складатимем про це пісні .
Простягнуть вороги до нас
Згуртуєм ми свої громади
Бо вже тоді прийшов наш час.
Життя спокійно віддамо .
Як наші предки воювали
За наше щастя і добро.
9. Здобудем волю і свободу
Ми для онуків та дітей.
Здобудем славу і майбутнє
Для України і людей .
Ведучий : Щодня ми пізнаємо для себе свою країну: вивчаємо її історію , знайомимося із звичаями, традиціями , обрядами, милуємося мальовничими краєвидами України й усвідомлюємо , що вона в нас одна єдина , як ненька.
Ведучий : Саме від любові до матері прозпочинається любов до Батьківщини.Україна – земля , яка з давніх часів славилася своїми родючими землями , високою культурою і працьовитими і добрими людьми.
1. Тепло своїх долонь і розуму , і серця
Я Україні милій віддаю.
Люблю твої ліси , степи, річки й озерця,
Й ліричну пісню лагідну твою.
2. І українську мову чарівну й багату ,
Та рушники у квітах на стіні.
Люблю наш щедрий край , в садочку білу хату ,
Й розлогий кущ калини при вікні.
І верби , що схилились до води .
До тебе, рідна , я горнуся , як до мами,
Ти серце полонила назавжди.
Бо щастя жити ти мені дала .
Для мене ти і рідна , і єдина ,
Я все зроблю , щоб ти завжди цвіла.
5. Я – твій громадянин , я прагну підростати ,
Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла .
Моя свята і рідна ,Україно – мати ,
Я все зроблю , щоб ти завжди цвіла!
Ведучий : Україна , „ Рідний край” , „ Золота чарівна сторона ”. Скільки ніжних , лагідних слів придумали люди , щоб висловити свою гарячу любов до краю , де народилися і живуть .
Ведучий : З давніх – давен линули по світу слова про Україну , про її щирий , веселий і працьовитий народ, про лани широкополі , і Дніпро , і кручі .
Де ріки , ліси і лани.
Та тільки одна на Землі – Україна ,
А ми її доньки й сини.
2. Усюди є небо і зорі скрізь сяють
І квіти усюди цвітуть.
Та тільки одну Батьківщину ми маєм
Її Україною звуть .
3. Дитино , глянь навкруг,
Яка твоя земля ,
Красива , дивовижна і єдина .
Усе тут дороге : ліс, гори і поля
Бо це Вітчизна наша - ( учні разом ) Україна !
\
Ведучий : Відроджуються , воскресають національні традиції українського народу і наші державні прадавні відзнаки .
Наша національна символіка – герб , прапор, гімн то невсипуща пам''ять , то вічне джерело добра і надій на краще майбутнє , на спавжній розквіт працелюбного українського народу.
Учень із залу : А що таке гімн ?
Ведучий : Гімн – це найголовніша пісня країни. Для гімну України написані слова , які виражають найсердечніші думки і прагнення нашого народу . Автор слів – український поет Павло Чубинський. До тексту написана ніжна і одночасно горда мелодія Михайла Вербицького. Всі свята українського народу проходять з урочистим виконаням нашого Гімну .
Державний Гімн ми знаємо усі.
Для кожного села , містечка , міста
Це клич один – з мільйонів голосів.
Хай чують всі і друзі й вороги,
Що Україна вільна , нескоренна ,
Від неї ясне сонце навкруги.
(учні виконують Гімн України)
Ведуча: Український прапор . Синь українського неба і золото неозорих пшеничних ланів
переніс наш народ на свій прапор. Кольори ці мають ще інше значення , а саме « мир»
і « багатство » , бо народ наш є мирний і трудолюбивий. Працею в поті чола здобував
він славу рідній землі . Коли ж вороги порушували спокій народу – трударя,він ставав
воїном. А синьо-жовтий прапор кликав до бою, до перемоги.
Він є в кожної держави ,
Це для всіх - ознака сили.
Це для всіх – ознака слави.
2. Синьо- жовтий прапор маєм ,
Синє – небо, жовте - жито ,
Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині .
Учні разом : Ми навіки є народом :
Українським в Україні .
Ведуча: Наш народ має герб у вигляді тризуба. Тризуб - це старовинний знак. Багато
століть тому запровадив його в Україні київський князь Володимир Мономах.
Княжий тризуб зображає старовинну зброю . Нею наші прадіди мужньо билися
з численними ворогами , виборювали волю для свого народу, для своєї України
Наш герб – тризуб ! Недоля нас косила.
Добро і пісню несемо ми людям .
Ведуча: Складною і бурхливою була твоя доля , рідна земле ! Топталися по тобі орди чужинців , ворожі пазури роздирали твоє тіло. Над тобою свистіли гостродзьобі стріли,чорною смертю дихали жерла гармат, шугали ненависні залізні круки, вирували нескінченні битви за твою свободу і честь .
Мені наймиліша , найкраща країна,
Яка піднялася , мов Фенікс, з руїн ,
Безсмертна моя Україна .
І волю свою боронила невпинно.
Нарешті збулося – її здобула .
Звитяжна моя Україна.
Живе працьовита і чесна родина,
Хвилюється колосом стиглих хлібів
Моя золота Україна.
Ведуча: Коли ми говоримо про нашу державу – Україну, ми не можемо не згадати про нашу столицю – місто Київ. Київ – одне з найбільших і найкрасивіших міст не лише України ,а й усієї Європи. Місту вже понад 1500 років.Воно розташоване на обох берегах Дніпра – найбільшої ріки України
1. Київ – місто істричне ,
Йому уже багато літ!
А воно красиве , вічне ,
Серед зелені і квіт.
У прадавні ще часи,
В ньому наша міць і слава ,
В ньому предків голоси!
І найкраще місто в світі .
Хоч пройшов усякі зміни ,-
Гарний все ж – в зимі чи в літі.
А в них дзвони сріблом куті,
Як задзвонять на світанні,
То на всю країну чути.
Світлий простір , сині небеса.
Київ наш – це серце України ,
України гордість і краса.
Розкрива , засвічує весна .
Київ – це оспівані каштани,
І нових кварталів білизна.
Височій зростай під небеса,
Києве , чудове наше місто,
України гордість і краса!
( Пісня « Знову цвітуть каштани» і вальс )
Ведуча : З давніх – давен український народ славився не тільки волелюбністю , гостинністю та любовю до праці, а й своїм талантом.Українці могли і пісню веселу чи сумну
заспівати ,на інструментах народних зіграти і танець завзятий затанцювати.
Ведуча : Культурне багатство України складають народні танці з регіональними відмінностями : тропаки , гопаки, метелиці, козачки, коломийки , а на заході – польки , кадрилі, гуцулки та вальси.
Ведуча : Історія національного танцю України йде корінням в далеке минуле. Вона розвивається разом з історією українського народу і країни в цілому.
Ведуча : Найвідоміший танець українського народу , народжений ще за часів Запорізької
Січі -- гопак . Спочатку гопак танцювали тільки чоловіки –воїни. Сьогодні ж гопак вважається унікальним видом бойового мистецтва , але його вже танцюють навіть дівчата.
( Танець « Гопак » )
В мене нові черевики.
Бо хочеться танцювати!
Ведуча : Україна – це наш рідний край , наша дорога і мила Вітчизна , земля , де ми народилися , побачили і пізнали світ , почули колискову пісню, рідну мову- це найорожче у світі для кожної людини - Батьківщина!
Є Батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна єдина –
Це наша славна Україна!
Доля в тебе була не проста.
Та для мене ти в світі єдина ,
Матір рідна пречиста й свята .
І буває нелегко в путі.
Ми з тобою повязуєм долі ,
До кінця будем разом в житті.
Тут народились ти і я .
Тут над ставком верба й калина ,
Чарівна пісня соловя .
Ведуча : Важкі часи настали для нашої держави. Нас хочуть розділити , але ми українці- сильна нація і Україна – єдина країна. Кожен з нас має любити свій народ , його культуру і його традиції.
Ведуча : Сьогодні ми не можемо не згадати того , що відбувається в нашій країні на сїході. Україна переживає один із переломних моментів у своїй долі. Десятки тисяч патріотів нашої держави перебувають зараз на передовій , захищаючи свободу , проявляючи свою мужність.
Коли ж припиниться нарешті ця війна ?
Там гинуть люди, а їм ще б жити й жити
Але від посрілів здригається земля.
Для тих людей , що зараз у бою,
На них чекають вдома їхні мами,
Благаю , припиніть вже цю війну!
Щоб повернулися живими усі ті ,
Хто захищоє зараз Україну ,
Хто там на сході , ніби в іншому житті.
Що все закінчиться,що скоро все мине ,
Тримайся, моя рідна Україно ,
Борися , люба , за життя своє
.
( Пісня « Благослови » і танець зі свічками )
Ведуча : Любіть свою країну ,
Памятайте її минуле ,
Творіть щасливе сьогодні
І вірте в краще майбутнє!
Ведуча : Знайте , що люблять Батьківщину не за те , що вона велика,
а за те , що вона є !
( Діти на фоні музики )
Діти разом : Ми діти твої , Україно !
Вчитель : Ось і добігає кінця наше свято.
Красивий , щедрий рідний край
І мова наша соловїна.
Шануй , люби , оберігай ,
Усе , що зветься …(діти разом ) : Україна!