Тема. Я – будівник свого життя.

Мета: формувати у дітей відповідальність за свої вчинки, навички спілкування в колекти­ві; формувати активну життєву позицію, вміння бути самим со­бою; розвивати логічне мислення, увагу, комунікативність, уміння аналізувати власні вчинки, давати їм моральну оцінку; виховувати у підлітків високі моральні якості.

Обладнання: заготовки листів, завдання для груп, ватман, це­глинки, дах, квіти з кольорового паперу.

Форма проведення: виховна година з елементами тренінгу.

Хід заходу

Вітання

• Здрастуйте ті, хто
• Хто найдобріші!
• Хто найсильніші!
• Хто любить цукерки!
• Хто гарний товариш!
• Хто добрий, чемний і ввічливий !
• У кого гарний настрій!
• Здрастуйте всі!

Звучить класична музика «Вальс дощу»

Вправа «комплімент» (психологічна розминка)

Як давно кожному з вас говорили компліменти?

Тому розпочнемо урок з психологічної розминки. Кожний повинен уважно подивитися на тих, хто поруч, і подумати, яка риса характеру чи звичка найбільше подобається і сказати комплімент. Кому зробили комплімент, повинен подякувати і зробити свій комплімент сусідові.

Усі люблять компліменти, кожна людина прагне набути власної значущості. Це дуже важлива властивість людської природи – бажання бути оціненою як належить.

Учитель.

У драмі людській не­багато дій:

Дитинство, юність, молодість і старість.

Роби, що хоч, ридай або радій —

Неси свій хрест.

Все інше — позосталість.

Настане час, і піде все в архів,

Уламки долі винесе на сушу.

Життя — спокута не своїх гріхів,

Життя — це оббирання реп'яхів.

Що пазурами уп'ялися в душу

                       (Ліна Костенко).

       Дорогі друзі, сьогодні ви учні, а через кілька років  вже будете самостійними, дорослими людьми зі своїми поглядами на життя, зі своїми моральними цінностями. Кожен з вас обере в майбутньому свою стежину. Та який би ви шлях не обрали, для того, щоб життя було барвистим, світлим, варто кольори підбирати уже сьогодні, щоб відчути себе справжньою людиною, потрібною, цікавою, інтелігентною, а головне – милосердною.  

       Ви є будівничими свого майбутнього. Сьогодні ми з вами уявимо себе в ролі будівельників і спробуємо побудувати, змоделювати свої взаємини з людьми...

      Але для початку зверніть ува­гу на цей клубок ниток, який би я порівняла з клубком життя, зітканим із ниток буття, наших думок, почуттів.

      Почнімо його розмотувати і при цьому будемо говорити, яким ми бачимо навко­лишній світ, за що ми його люби­мо,    

(Діти розмотують клубок і го­ворять: «Я люблю цей світ за те, що...».)

Учитель. Ось і вийшло у нас із вами замкнене коло наших емо­цій та почуттів. Так і в світі все зв'язано, все переплітається. І ко­жен із вас є частинкою цього світу. Як важливо уважно дивитися навколо себе. Адже людям, що на­вколо нас, може бути дуже незручно від нашої бездушності, нашої бай­дужості, нашої невихованості. Буду­ючи людське суспільство, дуже важ­ливо по-людськи побудувати і себе.

Учитель. Кожна людина формує себе як особистість з раннього дитинства. А що ж таке особистість? Це те , що відрізняє одну людину від іншої, це як будинок, де кожна цеглинка – риса вашого характеру

- Із яких же якостей споруджу­ють будинок  особис­тості, як ви вважаєте?

(Відповіді учнів.)

Учитель. Для сьогоднішнього нашого будівництва ми приготу­вали з вами будівельний матеріал. А оскільки будівництво наше не­звичайне, то і матеріал у нас осо­бливий — кращі ваші якості. Хай кожен із вас у будову загального Будинку особистості дасть одну свою цеглину — одну свою кращу якість. Отже, починаймо.

     Першим у будь-якому будів­ництві закладають фундамент, бо саме від нього залежить міцність будинку.

- Що, на вашу думку, ми повин­ні закласти у фундамент Будинку особистості? (Здібності, здоров 'я, родина, темпера -мент, традиції і звичаї народу, інтуїція.)

      Стіни можна порівняти з харак­тером людини.

- З яких цеглинок, на вашу думку, ми побудуємо стіни Будинку особистості? (Доброта, любов, дружба, розуміння, мило­сердя, толерантність,повага, чесність, справедливість,  дисциплінованість, принциповість, мужність, ініціативність, наполегливість, працелюбність,  акуратність , щирість, відкритість, відвертість, чуйність, доброзичливість , довірливість, ввічливість, мудрість, порядність,  цікавість,  гідність,   відкритість,  старанність, лідерство, вдячність,  скромність, організованість тактовність, вимогливість, відповідальність, дотримання слова, щедрість, відданість, колективізм, розсудливість, товариськість, гордість, організованість, захопленість, ощадливість, енергійність, послідовність)

- Що може бути світлом у вікон­ці нашого будиночка? (Уміння лю­бити людей.)

-  І нарешті, що завершує будь-який будинок? Правильно. Це його дах. У нашому розумінні — це те, до чого прагне особистість. (Мрія, ціль, реалізація планів,опанування професією (професійність), створення сім’ї )

- Що прикрасить наш будинок? (кольорова квітка, на пелюстках якої слова: життєрадісність, оптимізм, зо­внішній вигляд, духовність, захо­плення)

     Ось і побудували ми прекрасну будівлю — Будинок особистості.

      Нам  би дуже хотілося, діти, щоб кожен із вас побудував такий пре­красний будинок у своїй душі і беріг його від усього, що могло б його зруйнувати.

Учениця. (Волкова А.)                                                                                                                                                       

Запам'ятай, дитино, з юних літ                                                                                                                        На все життя, щоб знала, як прожити:

Людина для добра приходить в світ

Й покликана завжди добро тво­рити.

Учень.  (Кулибаба Д.)                                                                                                                                                                                                                                                                             Нелегко це, що б хто не говорив.                                                                                                                    Й не кожному зробити це вда­ється,                                                                                                         Бо в світі стільки смертних є гріхів,                                                                                                        Що доброта не завжди йде до серця.

Учениця. (Азарова О.)                                                                                                                                                        Та ти людина і тому учись                                                                                                                        Добро творити, людям спів­чувати.                                                                                                                         До цього світу пильно при­дивись,                                                                                                      Злим помислам навчися лад да­вати.                                                                                                                    

Учень.   (Діхтярь Д.)                                                                                                                    Йди з добротою — це собі затям,                                                                                                                      Із ласкою, прихильністю, при­вітно.                                                                                                                Й не розлучайся з добрим по­чуттям.                                                                                                         Хай доброта в душі суцвіттям квітне.

Учитель. Дорослість дитини визначає її моральність. Подумайте і скажіть, завдяки якій рисі ви відчуваєте, що дорослішаєте.

 (Інтерактивна вправа «Мікро­фон»: діти по черзі називають свої якості,  які їм  допомагають відчути дорослість «Я вважаю, що мені..».)

Учитель. Усі названі вами якості допомагають нам комфорт­но жити серед людей, знаходити вихід із будь-яких життєвих ситу­ацій, вирішувати конфлікти. Наші вчинки характеризують нас самих.    

      Попрацюємо в групах, розв’язуючи конкретні життєві ситуації. Зро­біть висновок, закінчивши думку: «Щоб добре жилося серед людей, необхідно...».

(Кожна група отримує свою ситуацію, обговорює її і записує висновок на листку, прикріплює на дошці під початком думки, ознайомивши інших із ситуацією. Виступ почати словами: «Ми обговорили цю ситуацію і вирішили…», «Ми у групі дійшли такого висновку…», «Порадившись, ми вирішили…»)

Звучить спокійна класична музика (релакс)

Ситуація 1. Сергій поспішав додому після тренування. Несподі­вано його увагу привернув мобіль­ний телефон, що лежав на дорозі. Він дуже зрадів такій знахідці,підняв її, а в голову спала думка: «Ось і подарунок для тата на день народження».

Ситуація 2. Учитель захворів, і на заміну в клас прийшов його колега. Урок почався з перевірки домашнього завдання, але всі учні, змовившись, сказати, що не готовівідповідати з теми, бо цей мате­ріал ще не вивчали. І тоді новий учитель, за рахунок нового мате­ріалу, повторно пояснив цю тему.

Ситуація 3. Ви стали свідкам того, що над вашим однокласни­кам насміхаються хлопці з інших класів, користуючись його наївніс­тю, довірливістю.  Вчись жити серед людей і для людей.)

 

Учитель. Діти, у житті часто буває, що ми занадто поблажливо ставимось самі до себе, жаліємо себе, виправдовуємо власні вчинки, з одного боку, а з іншого, насміхаємось над товаришем, учителем, ставимо інших людей в незручне становище. Прислухайтесь до моїх порад, щоб душа і совість залишались чистими перед своїм сумлінням. (Учитель у вигляді хмарок вивішує правила )

 Учитель.    

      Наступне завдання для груп. Пропоную вам написати ві­ршовані поради «Правила гідної поведін­ки». Над цим за­вданням я пропоную попрацювати і нашим гостям.

1 група

Злом на зло не відповідай,

Добро в людині  помічай,

Лінь і заздрість проганяй,

Любов і щирість зберігай.

2 група

Слабшому завжди допомагай,

Другові образу пробачай,

Вбогого й каліку пожалій,

Посмішкою ти своєю всіх зігрій.

3 група

Слабшому образу пробачай,

    Руку допомоги простягай,

Всім навколо щиро усміхнись,

    Добротою ти  своєю поділись

Учитель. А тепер я запрошую наших гостей і вас , діти, до спілкування.

Учитель. Милосердя, доброта, співчуття, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати, допомог­ти в горі чи біді, чесність — це кращі якості людини. Мені дуже хотілося б. щоб вони були прита­манні й вам, щоб ви виросли високоморальними людьми.

    А зараз я пропоную скласти розповідь про себе, але про себе — в майбутньому. Уявіть себе дорос­лими. Ваші розповіді я збережу, до них ми повернемося в 9 класі та порівняємо, як змінилися ваші думки і мрії за ці роки.

    Учитель роздає заготівки листів:

Звучить класична музика "Плач ветра"

Лист до себе в майбутньому

У майбутньому я,  звичайно, буду  ______________ людиною — це означає ____________________________________________________.

Я буду працювати ______________________________________________ _____ .

На роботі я буду намагати­ся працювати так, щоб людям з  мною було ___________.  А для цього важливо пам 'ятати про те, що__________________________ . 

У мене буде сім 'я. Я хочу, щоб взаємини між всіма _______________________________________________________________________.       У своїй поведінці з ними я буду ___________________________________________. Особливу увагу, турботу я приділяти _____________________________________________________________ ______________________________________________________,  тому що___________________________________________________________.  

У мене будуть друзі, з якими я_______________________________________________.

       Але головне, до чого я буду прагнути у майбутньому,—  це _________________________________________________________________________________________________.

Учитель. Можливо, хтось із вас хоче прочитати свій лист?(Відповіді учнів.)

Учитель. Закінчити сьогод­нішню розмову з вами я хочу сло­вами Стендаля, які, власне кажу­чи, об'єднують все сказане вами сьогодні: «Щоб добре жити серед людей, не треба жити для себе». Людина повинна жити для людини!

Учень. (Дієв А.)                                                                                                                                                       

Моє село не вмерло і не вмре! —

Тут кожен дім — поезія у прозі.                                                                                           Живлюща сила напува мене,                                                                                                        Як тільки стану на своїм порозі.

 

Учениця. (Діхтярь Л.)

Тут на грядках ростуть кущі поем

І стигнуть на гілках добірні вірші...

Найменша квітка й дерево — тотем.                                                                                         Щодня і схід, і захід сонця — віщі.

 

Учень.   (Должиков О.)                                                                                                                                                        Лісна Поляна — це моє село —

Його так предки ще назвали наші.                                                                                                         Не стань коротка, пам'яте моя,

Вертай мене з усіх усюд — до­дому

Короткою дорогою — в Едем,

У купіль із жасмину й маті­оли...

Моє село не вмерло і не вмре — ніколи!

 

Учениця. (Муравцова Ю.)

Що треба для щастя? - Це вічне питання, 
І відповідь, мабуть, нелегко знайти, 
Для щастя потрібні взаємне кохання, 
Людина, з якою б весь світ обійти.

Учень. (Голяченко О.)

Що треба для щастя? - Не гроші, не слава, 
Не золото, срібло, не чистий кришталь, 
Бо щастя найбільше - усміхнена мама 
І татове слово, незламне як сталь.

 

Учениця. (Коссе Л.)

Що треба для щастя? - Лиш вірного друга, 
Який не покине тебе у біді, 
Який порадіє з тобою, а в тугу 
Утре твої сльози на мокрій щоці.

 

Учень. (Сорока О.)

Що треба для щастя? - Не модні планшети, 
Новий телефон, гарний одяг, взуття, 
Не пізні гулянки, шикарні бенкети, 
А щира людина і дружня сім'я.

 

Учениця. (Кулибаба А.)

Що треба для щастя? - Мабуть, зовсім трішки, 
Лиш бачити сонце, радіти зорі, 
Лиш кожного ранку піднятися з ліжка, 
І мирного неба над нами вгорі.

 

Учень. (Гребенюк М.)

А це ж так просто — щастя дарувати!
І усмішку, щоб радістю цвіла.
Лиш треба доброту у серці мати,
І людяність, і трішечки тепла.
 

Учениця. (Рубіжанська М.)

І до людей нести це щиро-щиро,
Сказати добре слово від душі…
Й побільшає довкіл тепла і миру,
То ж подаруй всім щастя! Поспіши!
 

Учениця. (Рубіжанська С.)

І більше стане того щастя в тебе,
І звеселіє світ від доброти.
І усміхнеться волошково небо,
То ж вчися щастя дарувати ти!

 

Учень. (Затулєєв Г.)

Всім хочеться сердечно побажати
Здоров’я, сонця, щастя і тепла.
Щоб свого сина пригортала мати,
Щоб доля в доньки гарною була.

Учениця. (Кулибаба А.)

А в світі всьому — мир і щастя всюди,
Щоб всі народи радісно жили.
І війн ніколи вже не знали люди,
Й красі радіти на землі могли.

     Будьмо милосердними, не ску­пімося на добро, поспішаймо його творити. А ще всім серцем любіть свою землю; своє коріння.        

Звучить пісня «Хай щастить вам, люди добрі»