Виховна година "Життя - Найвища цінність"

ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – НАЙВИЩА ЦІННІСТЬ

Мета: Формувати усвідомлене розуміння учнями понят­тя «життя», його унікальності, цінності, значу­щості для кожної особистості; визначити своє місце в ньому; спонукати їх до роздумів над важливими життєвими проблемами; ставлення до власного життя та життя інших лю­дей, як до найвищої цінності; сприяти вихованню в них людяності, чесності, працьовитості, відповідальності, любові до людей, до рідної землі; розвивати допитливість, інтерес до навколишнього життя, майбутньої професії, прагнення з'ясовувати, доводити, міркувати; розвивати вміння, формувати ціннісні судження про гармонійне життя; виховувати бажання глибше ознайомитися з біографією Матері Терези, Леонардо да Вінчі; виховувати наполегливість у досягненні поставленої мети.

Епіграфи.

Найдорожче в людині — це життя. Воно дається один раз, і прожити його потрібно так, щоб не було нестерпно боляче за безціль­но прожиті роки, щоб не палила ганьба, за підленьке і дріб'язкове минуле...

       М. Островський

Пам 'ятай! Життя є дар, великий дар,

І той, хто його не цінує,

Цього дарунка не заслуговує.

Леонардо да Вінчі

Життя — це шанс кожного. Доля при­хильна до тих, хто здатний триматися на плаву, навіть потрапляючи у вир.

Мати Тереза, лауреат Нобелівської премії, гро­мадянка світу в найвищому розумінні цього слова, залишила тим,  хто вступає  на життєвий  шлях, духовний заповіт, у якому сказано:

Життя — це шанс. Скористайся ним. 

Життя — це краса. Милуйся нею...

Життя — це мрія. Здійсни її.

Життя — це виклик. Прийми його.

Життя — це обов'язок. Виконай його.

Життя — це цінність. Цінуй його.

Життя — це любов. Насолоджуйся нею.

Життя — це тайна. Пізнай її.

Життя — це удача. Шукай цю мить.

Життя таке чудове. Не марнуй його.

Це твоє життя. Борони його.

Найцінніше, що є у людини, — це її життя. Во­но дається їй тільки раз і кожній — своє. Довге чи коротке, неповторне і звичне, радісне і сумне, солодке, як мед, і гірке, як полин, воно триває лише від народження до смерті, і його не можна прожи­ти двічі.

Таємниця життя... Вона хвилювала людей завж­ди з того часу, як вони усвідомили себе живими істотами. Чи має життя якусь мету і сенс, і в чому вони? Хто керує людським життям? Чи можна зробити його кращим і щасливішим? Чи має людина право піти з життя або позбавити іншу людину? Ці й багато інших подібних питань у всі часи привертали увагу не тільки філософів, а й письменників, художників, учених і навіть пе­ресічних людей — кожного, хто хоч раз замислю­вався над таємницею свого життя.

Один східний володар захотів пізнати всю історію людства. Мудрець приніс йому 500 томів. Зайнятий державними справами, цар відіслав йо­го, наказавши викласти все це в більш стислій формі. Через 20 років мудрець повернувся. Історія людства займала тепер 50 томів, але цар був уже занадто старий, щоб подолати стільки товстих книг і знову відіслав мудреця. Пройшло ще 20 років, і постарілий, посивілий мудрець приніс володарю один-єдиний том, який вміщав усю премудрість світу, яку той прагнув пізнати. Однак цар лежав на смертельному одрі і у нього не залишилось часу, щоб прочитати навіть одну цю книгу. Тоді мудрець виклав йому історію людства в одному рядку: людина народжується, старіє і помирає.

Тож для чого людина приходить у цей світ? Щоб помучитись, постраждати і безслідно піти у забуття? Який смисл у цьому всьому? В чому сенс життя?

Відповідь на ці, та багато інших запитань про цінність життя шукали люди у всі віки, у всі часи.

З античних часів людство користується прави­лом, сформульованим давньогрецьким філософом Протагером: «Людина є мірилом усіх речей, а цінність людського життя є найвищою суспільною цінністю».

• У чому сенс життя?

• Що зробити для того, щоб життя було прек­расним?

Людина — найсильніша істота на Землі. Людиною у пов­ному розумінні слова треба стати, тобто досягти певного рівня фізичного та інтелектуального, мо­рального і соціального стану, оволодіти певним ви­дом діяльності, іншими словами, — ствердити себе як суб'єкта суспільного розвитку, господаря влас­ної долі.

Людина є частиною народу, держави, суспільства в цілому. І вона має свої права й обов'язки.

Основним правом людини є право на життя. Це одне з найважливіших і найвагоміших прав, яке сприяє здійсненню всіх інших прав і свобод. Це право, яке не може оновлюватися чи відбиратися. Тому захист прав на життя належить до найцінніших пріоритетів людської цивілізації.

Зазначу правові засади піклування держави про охорону життя, здоров'я громадян, що передбачені Конституцією України, де визначено, що найви­щою соціальною цінністю є людина, її життя і здо­ров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека. У статті 27 Основного Закону України зазначено: «Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави — захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань». Невід'ємне право дитини на життя визначено та­кож міжнародними документами, серед яких — Конвенція ООН про права дитини. Положення цих та інших документів відображено в Законі Ук­раїни «Про охорону дитинства», у Національній програмі «Діти України», Національній доктрині розвитку освіти, затвердженій Указом Президента України.

Кожен повинен керуватися положенням цих до­кументів, адже їх порушення, як свідчить історія, приводить до тяжких невиправданих наслідків.

Юність — це пік вашого життя. Зараз ви робите найвеличніше своє відкриття — відкри­ваєте самих себе. А відкриття самого себе — найпрекрасніше, що може відчувати людина. У цих пошуках — глибокий зміст: кожен може розкрити свої реальні, досі незнані можливості. Щоб вияви­ти і розкрити їх, щоб знайти себе, треба себе пізнати, тобто вивчити і змогти оцінити. А це дасть можливість будувати, творити своє «Я».

Вдумаймося у слова славетного Леонардо да Вінчі, який повчав, що життя є великий дар, і хто його не цінує, цього дарунка не заслуговує. А щоб цінувати життя, треба знати і розуміти своє місце в ньому. Звичайно, нікому не дано з цілковитою точністю визначити, своє майбутнє. Та все ж, кож­ному під силу намітити власний шлях самотворення, кожному слід знати, що він спроможний підси­лити в собі, а що відкинути, чи хоча б, пом'якшити.

Так! Треба жити кожним днем,

Не відкладаючи на потім...

Що має бути — не обминем

В своїх стараннях і турботі.

Нам треба жити кожним днем,

Не ждать омріяної дати.

Горіть сьогоднішнім вогнем,

Бо «потім» може й не настати...

Життя — це ваша таємниця, проте ви повинні реалізувати себе, свої можливості, свою суть, пройшовши всі етапи, запрограмовані його віковими особливостями: людина повинна пройти молодість, зрілість, залишити спадщину, тобто по­садити дерево, збудувати дім, виростити дитину.

Ось послухайте притчу.

Прийшов молодий парубок до мудрого діда та й запитав:

— Як мені життя прожити, щоб потім не кая­тися?

Відповів йому мудрий:

— Якщо хочеш довго жити, посади сад, якщо хочеш, щоб тебе люди прославили, викопай кри­ницю, якщо хочеш безсмертним бути, учи добру дітей.

І, врешті-решт, життя — смугасте. За темною смугою невезінь, неприємностей, печалей обов'язково повинна бути світла смуга радості. І якби не було в житті дощової погоди, ми б просто не вміли цінувати сонячних днів. Тетяна Печончик написала прекрасну поезію:

Не плач, коли життя жорстоке

Тобі стежину шле лиху,

Ще знайдеш щастя синьооке

На вкритім тернами шляху.

І не сумуй, коли яскраве

Для тебе сонце вмить зайде,

Ще прийде час — і зірка слави

Смарагдом в душу упаде.

Життя — це поле щастя й муки,

Тому до труднощів звикай,

Та головне — безсило руки

Ніколи ти не опускай

Ви повинні пам’ятати, що істинне призначення людини — жити, а не існувати. (Джек Лондон).

Повноцінне життя. Яке воно? Насичене, бурх­ливе, невгамовне.

Як байка, так і життя ціниться не за довжину, а за зміст. Буває людина прожила кілька десятків років, а що можна про неї сказати хорошого, який слід залишено? І буває досить складно відповісти на ці питання. Буває зовсім навпаки. Галуа прожив 21 рік, а його ім'я залиши­лось в історії, в історії математики зокрема. А російські поети Пушкін, Лєрмонтов! Їхні життя обірвались дуже рано, однак імена залишились у віках.

Пройти повністю свій «життєвий цикл», здійснити задумане в юності, передати естафету життя іншим, знаючи при цьому, що прожив його не даремно й зробив щось справжнє, що успадку­ють люди й згадають тебе. Звичайно, добре, коли людина живе довше, але, як вважав Леонардо да Вінчі, будь-яке гарно прожите життя, — є довге життя. Людина визнає, що цінує життя саме тому, що воно безкінечне.

У чому, на вашу думку, полягає смисл життя?

Учні  висловлюють свої думки.

Смисл життя — у твоїй необхідності жити. Вміти жити — це вміти аналізувати своє ставлення до життя й, якщо потрібно, змінювати його.

Життя має і світлі, і темні боки, завжди є щось добре і щось погане, піднесене і низьке, прекрас­не і потворне. Тому нерозумно бачити тільки одні сторони й не помічати інші, тобто сприймати все однобічно. Лише враховуючи всю складність і су­перечливість життя, можна виробити й правильне до нього ставлення. Загалом є досить прості істи­ни, якими слід керуватися, щоб правильно стави­тися до життя. Це, наприклад, уміти перетворюва­ти свої мінуси на плюси; уміти бачити в житті не тільки погане, а й добре; намагатися відкрити у житті все найкраще, що у ньому є, й не надавати надто важливого значення «дрібницям» життя; пам'ятати, що все швидкоплинне — і добре, і по­гане, тому слід насолоджуватися першим і не дуже засмучуватися другим; бути толерантним у стосун­ках із людьми.

Пошук змісту життя — проблема складна! Нерідко вона пов'язана з певними невдачами, роз­чаруваннями в собі і в людях. Але ми повинні керуватися життєвими цінностями. В анкеті зазначе­ний перелік цінностей, біля яких ви повинні пос­тавити цифру за рівнем значимості для вас. Нап­риклад: здоров'я, життєва мудрість, цікава робота, матеріально забезпечене життя, сімейне життя, щастя..

Питання про сенс життя хвилює кож­ного, адже воно випливає із природи самої люди­ни. Кожен має усвідомити цінність життя, цінність кожної його миті, знайти своє місце і призначен­ня, адже, на жаль, чимало людей даремно розтра­чують життя, живуть так, ніби у них попереду — безмежна вічність: для них нічого не варто згайну­вати годину чи день.

Римський імператор Марк Аврелій, котрий жив у II ст. до н.е., прославився не тільки тим, що був імператором і правив «вічним Римом», скільки своїми роздумами про життя, серед яких є й та­кий: «Живи так, немовби ти зараз повинен розп­рощатися з життям, немовби час, залишений тобі, є несподіваним подарунком».

Життя кожної людини безцінне вже само по собі. Було б, звичайно, нерозумно спеціально ри­зикувати життям лише для того, щоб на повну си­лу відчути всю його чарівність, його справжній смак і сенс. Проте замислитися про цінність жит­тя, коли воно майже все ще попереду, все-таки треба, щоб оцінити по-справжньому те, що ми маємо й більш дбайливо ставитися до цього безцінного скарбу.

Життя — це шанс кожного. Доля при­хильна до тих, хто здатний триматися на плаву, навіть потрапляючи у вир.

Що таке здоровий спосіб життя?

З’єднати прислів’я:

Здоров'я не купиш…

Здоровому тілі…

Як про здоров'я дбаєш…

Чиста вода для…

Спосіб життя людини залежить від того, як вона відпочиває та працює, чим захоплюється, що їсть і п'є.

 Людина веде здоровий спосіб життя, якщо вона не палить, не вживає алкогольних напоїв і наркотиків, щодня робить фізичну зарядку, стежить за чистотою свого тіла, доброзичливо ставиться до інших людей.

 Ми вибираємо здоровий спосіб життя. Будемо дотримуватись режиму дня, правильно харчуватись, займатися спортом, уникати стресів.

1. Світ належить оптимістам, песимісти — тільки глядачі. (Ф. Гізо)

2. Жити — це не означає дихати, це означає — діяти. (Ж.-Ж. Руссо).

3. Наше життя — це те, що ми думаємо про нього. (Марк Аврелій).

4. Ключ до життя — служіння людям. (Д. Джексон).

5. Найвища із книг — книга життя, яку не можна ні закрити, ні знову відкрити за своїм бажанням. (А. Ламартін).

 6. Жити — означає не тільки задовольняти матеріальні запити організму, головне — розуміти свою людську необхідність. (Жуль Берн).

7. Людське життя — це найвища цінність, щастя можливе, але воно залежить від людини.

Життя неповторне й у кожного своє. Людина від природи має певні, притаманні тільки їй обдарування, вона наділена розумом, то­му здатна творити свою долю, але для цього потрібно працювати над собою, формувати харак­тер, волю, набувати хороші звички, різноманітні вміння і навички, вдосконалювати дух і тіло, мати активну життєву позицію.

Життя є дар Божий. Ми повинні бе­регти цей дар, як святиню.