Виховний хахід "Українська співаночка"

Сценарій свята

«Українська співаночка»

Мета: 

•      збагатити знання учнів про народну пісню, вчити дітей слухати і співати українські пісні;
•      розширити знання про традиції українського народу пов’язані з народними піснями;
•      розвивати творчі здібності учнів;
•      виховувати любов до народної творчості, гордість за український народ, який має славне героїчне минуле і багату творчу спадщину;
•      прищеплювати інтерес до минулого нашого народу, культури рідного краю.

Клас святково прибраний, плакати, вислови про пісню, прислів'я, український рушник, хліб, сіль.

ХІД СВЯТА

Вчитель. Доброго дня, любі друзі! Ми раді вітати вас на святі української пісні в стінах нашої школи.

Нехай у ваших душах протягом цього свята і всього життя палає оте прекрасне почуття кохання та почуття гордості за рідний край, рідну домівку, матір, мову, слово і пісню.

Українська пісня... Це частина духовного життя народу і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості. З піснею на вустах наш народ відзначає свята, народні обряди, славить свої перемоги.

З піснею ми відчуваємо красу життя. Пісня криє у собі силу уяви та багатство щирих переживань, стає джерелом натхнення. Вона проходить крізь довгі століття…

А звідки ж взялась пісня. Давайте послухаємо легенду про пісню

Легенда про пісню (відео)

Ведучий

Мій край чудовий – Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов’я (пісня «Як у нас на Україні»)

Ведуча 1

З народного напившись джерела,

Як із Дніпра бере веселка воду,

О рідна пісне, знову ти прийшла

До матері, до батька, й до народу.

 Ведуча 2

Українська пісня… хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, натхнений її мелодіями? Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою, дорогих дітей своїх?

Учениця

Дні дитинства, наче плин води,

Проліта дитинство, так у спадок

Зостається в серці назавжди

Материна пісня, повна згадок,

Пам`ять зостається назавжди.

Сценка

Мама:  виходить на сцену з синочком і донечкою, мама сідає і поправляє одяг на дітях, запитуючи їх, як їм спалося, що снилося

Донечка:

Снилось мені ясне сонце, що в хаті світило

А то лиш так моя мама дивилася мило.

Приснивсь мені легкий вітрик,

Що пестив колосся – а то мені

Моя мама гладила волосся.

Снилась мені ягідочка, як мед солоденька –

А то мене цілувала мама дорогенька.

Снились мені ангелики, що в рай мене несли –

А то мене мами ручки до серця притисли.

Мама обнімає доню і синочка, обціловує

Син:

Скажи, матусенько, мені,

За що мене ти так кохаєш?

Ти бережеш мене у сні

І вдень мене все доглядаєш.

Мама:

Люблю тебе, бо чемний ти,

Бо слухаєш мене завжди

І любиш рано в школу йти.

Люблю тебе, що ти веселий,

Мов ластів’ятко чарівне,

Але скажи мені, маленький, -

Чому так любиш ти мене?

Син:

Таж ти не раз не спиш у нічку,

Як захворію я коли,

Не раз твої молитви щиро

За мене в небо попливли.

За все тебе я люблю, нене,

Люблю матусю я свою.

Я і сказати не умію,

Як я тебе люблю, люблю!

Мама пригортає діток до себе. Входить старша донечка-студентка з квітами (або з гарною хустиною в руках) і звертається до матері:

Моя люба мати,

Калиновий цвіт,

В тобі, рідна мати,

Весь мій любий світ.

В тобі моє щастя,

В тобі моя ціль,

Моїм твоє горе,

Моїм є твій біль.

Твоя втіха й радість

Радує й мене,

А твій жаль займає

Й серденько моє.

Бо ж я, моя мамо,

Твоя кість і кров;

Ти мене родила,

Ти є мій покров!

Ти мій скарб найбільший,

Ти мій цвіт живий,

Ти моя перлина,

Жемчуг дорогий.

Ти мене хорониш

Від лихих тривог,

Най благословить тя

З неба Господь Бог!

Обнімає маму, цілує її і покриває плечі хустиною. Всі діти обняли маму.

Мама усміхається від щастя.

Діти саджають маму і співають її пісню «На калині мене мати колихала»

Виходять ведучі

Ведуча 1

Хто має такі пісні, тому нічого боятися за своє майбутнє. Скільки в них краси і грації, скільки дужого і молодого почуття.

Ведучий

Ми щасливі, що народилися серед народу з такою багатою душею, народу, що вміє так відчувати свої радощі й чудово виливати свої думи, свої мрії, почуття у пісню.

Ведуча 2

Співаючи, ми зазираємо у нашу історію, у минуле, намагаючись обережно побачити картини народження української нації. Коли звучить пісня, то серце наповнюється почуттям любові до рідного краю, до свого народу, до України.

Пісня «Музика, музика рідного дому

(Виходять учні на сцену)

Завжди у селах наших так було -

Після закінчення, та і під час роботи,

Піснями наповнялося село,

Бо пісня проганяє всі турботи.

І в довгії зимові вечори,

І в літнії короткі теплі ночі,

Завжди мої співали земляки -

Про козаків, калину, карі очі...

Весь час жилося тяжко на селі,

Та пісня душу людям зігрівала,

Пісень співать навчали дочок матері,

Батьки синів співать пісень навчали.

Століттями складалися пісні -

Пісні народні - жартівливі і серйозні,

Вони єднали в мирі й на війні,

Звучали на весіллі і в поході.

Згадаємо ж давайте у цю мить,

Що українці - це народ співучий - 

Ніщо не може нашу пісню зупинить,

Наповним піснею наш край квітучий!

Пісня І. Федишиної «Це моя земля»

Ведуча 1

Україна – це тихі води і ясні зорі, земні сади, білі хати, лани золотої пшениці, медові та молочні ріки.

Ведучий

Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, вишневий сад, туман над яром і десь далеко за гаєм переливи дівочих голосів.

Ведуча 2

Україна – край гарячої любові до волі, до свого народу, до своєї землі.

Все це збереглося в пісні, яка передається нам з покоління до поколінь.

Та давайте ж, милі друзі,
Заспіваєм в дружнім крузі,
Хай же пісеньки лунають,
Всіх до танців закликають!

Танець «Гопак»

(Виходять учні на сцену)

Учень

Є край, де найкращі у світі пісні, 
І цвітом чарує калина, 
Де сонечко вперше всміхнулось мені, 
Де дім мій – моя Україна!

Учениця

Під рідним небом жайворон співа, 
Я б рада знати тих пісень слова. 
Я слухала: співала та пташина 
Одне святеє слово: «Україна». 

Учениця

На ріднім полі шепчуть колоски, 
Я рада б знати тихі їх думки. 
Я б слухала, як кожна колосина 
Шептала тихо слово «Україна» 

Учениця

У ріднім краї зелен гай шумить, 
Я рада знати, про що він мріє-снить. 
І чула я, як кожна деревина 
Шуміла ніжно слово «Україна!»

Учень

О, Боже, дай повік любити край, 
Де квітка, пташка і зелений гай, 
Де вірна тій землі дитина 
Живе єдиним словом – «Україна!» 

(Пісня «Квітуча Україна»)

Ведучий

В кожній пісні відчувається українська душа, українська вдача, віра, надія й любов. Пісня єднає людей духовно, несе заряд енергії, добра та любові.

Ведуча 1

Розмаїття українських пісень вражає. Радісні, сумні, жартівливі, героїчні, обрядові – всі вони прекрасні. Українська пісня це втілення чогось квітучого, безсмертного.

Ведуча 2

Українська пісне, вимита сльозами,

Висешена вітром у краю чужім,

Українське пісне, ти прийшла шляхами

До мого серця – ти живеш у нім.

Українське пісне, чарівна, всесильна –

Ти такою будеш через сотні літ.

Українське пісне, вчить тебе дитино,

Щоби пам’ятати свій козацький рід.

Ведучі (разом). Гей, долиною, гей, широкою, козаки йдуть!

Звучить запис «Запорізький марш» Є. Адамцевич, під нього виходять 8 учнів на сцену (учні повинні марширувати та танцювати»

Гей, козак – козаченько,

Тай хоробре серденько,

Ой, міцні в нього руки –

Ворогам для науки!

Як козак засміється –

Ворог з страху трясеться,

Як козак заспіває –

Той чимдуж утікає!

Як козак затанцює –

Увесь світ його чує,

Зелен-дубе розвивайся,

Гей душа, розкриляйся!

Козак

Ми прийшли до вас на свято з запорізької землі

І принесли вам в дарунок краю рідного пісні.

Разом з вами веселитись, танцювати і співать,

Україну й козаків з вами разом прославлять.

всі разом співають пісню «Шабелька при боці» 

Ведуча 1. А який безмежний світ почуттів відображений у жартівливих, гумористичних, сатиричних піснях! В них висміюються ледарі, боягузи, хвальковиті та користолюбні люди, пихаті багачі.

Ведучий.

Ні! Я дух люблю свого народу,

Що на усяку він пригоду,

Яка б його де не зустріла,

Прискаже сміло та до діла

Слівце веселеє по волі.

Ведуча 2

І кипить з ледачої неволі.

Той дух насмішкувато щирий,

Не дасть приспати в серці віри

В громадську силу, її розум

І не поб'є, немов морозом,

Надію певную довіку

На кращу долю повіку.

Пісня «А мій милий вареничків хоче»

Ведуча 1

Пісня єднає рід, зв’язує покоління. З дитинства, з маминих вуст, ми чуємо першу свою пісню, колискову. Веде вона нас в широкий світ життя, яке дбайливо вишите на рушникові маминими руками.

Ведуча 2. Пісня – то живий скарб народу, вона несе і радість, і смуток, чаруючи людську душу, дає їй силу і натхнення.

Ведучий.

Квітує природа, а ми-її діти.

Від крони історії тягнуться віти,

І паростки в серці зростають миттєво,

Продовжують вічне природнеє древо.

Ведуча 1

Народна пісня – це велике диво.

У ній душа дитини в світ летить.

Вона весела, світла, пустотлива,

То щирим сумом раптом зазвучить.

Пісня «Діти України»

Вчитель: Про повагу українського народу до пісні свідчить й те, що народ про пісню склав багато прислів’їв та приказок. Ось деякі з них.

Прислів'я та приказки про пісню

•      Пісня складами славна.
•      Він стільки пісень знає, що й на воловій шкурі не списав би.
•      Всяка пташка свої пісні співає.
•      Яка пташка, така й пісня.
•      Де праця, там і пісня.
•      З пісні й казки слова не викидають.
•      З моря води не вилити, а з пісні слова не викинути.
•      Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне.
•      Може, він таку пісню знає, що якби заспівав, то й волос би зав'яв.
•      Найдорожча пісня, з якою мати мене колисала.
•      Не все тому правда, що в пісні співають.
•      Пісенька солодка — коротка.
•      Хоч нові птахи, та старі пісні.
•      Солов'їними піснями ситий не будеш.
•      Швидко пісня співається, та не швидко складається.
•      Як з такою піснею, то ліпше без неї.
•      Без голосу не співець, без грошей не купець.
•      Болить горло співати дармо.
•      Гарно ти співаєш, та слухати не хочеться.
•      Де нема співця, послухаєш горобця.
•      Як уміє, так і піє.
•      Кому добре, той співає, кому зле, той плаче.
•      Співаєш добре, а перестанеш — ще краще.
•      Як заспіває, то аж плакати смачно.
•      Як погано співати, краще добре свистати.
•      Зараз нашу журбу прожене 

Ведуча 1

Із прозорих джерел я збираю

Мелодійність народу свого.

Через пісню життя відчуваю,

В кожнім трепеті серця мого.

Ведуча 2

Наче стиглих калин намистини,

Звуки ніжно зіллються у спів.

Попливуть над моєю країною

Оксамити в шовках рушників.

Танець з рушниками

Ведуча 1.

Незабутнє-забудеться,

Неможливе – не здійсниться,

Найчистіше – забрудниться,

Тільки пісня залишиться.

Ведуча 2.

Надії мрійні та палкі стремління

Бринять іскристо у ранковій імлі.

Це гострозоре, мужнє покоління

Уже росте на молодій землі.

Ведуча 1

Тепер ця пісня повна чар красот,

Незмірно солов’їно ллється у мені,

З нею і сердечко лунко без турбот,

У ритмі б’ється, під звуки чарівні.

Ведуча 2

Солов’їна пісня ллється,

Розливається в низах,

Соловей лящить, сміється…

Наче… тоне у сльозах.

Пісня «Соловейко»

(Виходять учні на сцену)

)

Люди, будьмо добрішими! 

Хай серця у всіх будуть світлішими,

Нехай весни всміхаються зорями 

Над квітучими всюди просторами. 

Люди, будьмо мудрішими!

Будуть душі до ближніх теплішими,

Нехай очі всміхаються лагідно 

Аби завжди були мир і злагода. 

Люди, будьмо щедрішими!

Своїм світлом поділимось з іншими, 

Слова добрі, мов зерна, посіємо.

О, невже ми любити не вміємо?

Кружляй же завжди, пісне, на орбіті,

Брини й мужай, в різноголоссі нот,

Про рідний край і нашу пісню в світі 

Не забувай, співучий мій народ! 

Бо без пісні не буває сонця, 

Бо без пісні не буває цвіту,

Хто забуде материнську мову, 

Той сліпим блукатиме по світу! 

(Виходять всі учні)

(пісня «Коли співають діти»)

Заключне слово вчителя

Україна моя починається,

Там, де туга моя кінчається.

Край дороги, як пісня чаїна,

Починається моя Україна.

Україна моя починається

Там де доля моя усміхається

І як пісня, як спів солов`їний,

Не кінчається моя Україна.

До побачення всім! До нових зустрічей!