Виховний захід
«З Україною в серці»
Автор: Пальчун Катерина Сергіївна, вчитель початкових класів Григорівської гімназії Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області
Клас: 1-4
Мета: поглибити знання учнів про Батьківщину; формувати уявлення про Україну як суверенну державу з давньою історією; розвивати в учнів творче мислення, комунікабельність; розвивати в учнів почуття національної самосвідомості та громадської активності; виховувати патріота, який знає і поважає традиції свого народу, любить свою землю; виховувати любов і повагу до України, її символів.
Обладнання: ноутбук (комп’ютер), мультимедійна дошка, музичний супровід, проектор, карта України, ножиці, роздатковий матеріал.
Епіграф
Україна починається з тебе.
В. Чорновіл
Хід заходу
І. Організація класу (налаштування до уроку, створення емоційного настрою)
Якщо маєш в серці Україну,
То живи для неї неодмінно,
І любов синівську невгасиму
До людських сердець неси невпинно.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Вчитель: Доброго дня, діти! Щоб дізнатися про що ми будемо сьогодні говорити, давайте разом прочитаємо акровірш.
У нас красивий, гарний край:
Квіти, море, річка, гай!
Рідне все: поля, діброви,
А сади які чудові!
Їх краса – це білий цвіт…
Ненька наша, Україна,
Адже ти для нас єдина!
Вчитель: Вірш цей не простий, подивіться на перші букви. Яке слово ви прочитали? (відповіді дітей)
ІІІ. Повідомлення теми і мети заходу
Вчитель: Так, правильно. Ми сьогодні будемо говорити про нашу чарівну, прекрасну, незламну та незалежну Україну. Наш захід називається «З Україною в серці».
ІV. Робота над темою заходу
Вчитель: Заплющте очі та послухайте мелодію, а потім розкажіть мені, які картини ви уявили під час слухання. ( https://www.youtube.com/watch?v=FiW0gJwBykU&ab_channel=MAVERMUSIC ) (відповіді дітей)
Вчитель: Яка ж наша Україна? Чим і ким славна? Що зараз відбувається у нашій країні? Давайте переглянемо відео.
( https://www.youtube.com/watch?v=kC2hyiMR1Qg&ab_channel=%D0%A1%D0%9B%D0%A3%D0%A5%3A%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 ) (обговорення відео)
Вчитель: Наша держава – одна з найбільших країн у Європі. Щасливі ми, що народилися і живемо в Україні. Тут жили наші прадіди, живуть батьки, тут корінь українського народу. І де б не були скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово, вслухаємось у чарівні мелодії пісень, вбираємо в себе ніжні звуки української мови. Україна – це наша історія. Бо поки ми пам’ятаємо історію свого народу, ми існуємо, як нація. Від розуміння і любові кожного з нас залежатиме, яким буде майбутнє України.
Вчитель: Вишиванка – це не просто елемент українського традиційного ладу, а й повноцінним символом незалежності і багатства культурної спадщини. Вона істинно перейшла в міську українську культуру і послужила натхненням для багатьох дизайнерів. Мистецтво вишиванки в Україні своїм корінням сягає в дохристиянський період. Давайте і ми з вами створимо власні вишиванки (Додаток 1) (дітям роздаються пазли, з яких вони мають зібрати вишиванку) (демонстрація вишиванок)
1 учень: Мій край чудовий – Україна!
Тут народилась ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов’я.
2 учень: Все найдорожче в цілім світі,
Бо тут почався наш політ.
Цвітуть волошки сині в житі.
Звідсіль веде дорога в світ.
3 учень: І найдорожча рідна мова
Джерельцем радісно дзвенить,
І мила пісня колискова.
Чумацький шлях кудись зорить…
4 учень: Усе найкраще і єдине,
І радощі всі, і жалі…
Мій рідний краю, Україно!
Найкраще місце на землі!
Вчитель: А зараз я хочу перевірити, як добре ви знаєте свій рідний край. Пограємо у гру «Конверт запитань» (вчитель підходить до учня, той витягує питання і дає на нього відповідь)
Вчитель: Молодці! Ви чудово впоралися. Україна – неймовірна країна і її неможливо не любити. Давайте виготовимо «Дерево любові», щоб всі навколо знали, що ми – українці – такі ж міцні, як коріння цього дерева і такі ж могутні, як його гілки. (Додаток 2) (дітям роздаються жовто-блакитні серця, які вони вирізають і наклеюють на дерево).
V. Заключна частина
Вчитель: Сьогодні нам доводиться захищати свою незалежність та єдність. Пам’ятайте, діти, ви – майбутнє України. Україна – це ви! То ж своїми знаннями, працею, здобутками примножуйте її культуру, своїми досягненнями прославляйте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України. І завершити нашу зустріч я хочу віршем видатного українського поета і письменника Володимира Сосюри.
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Без неї — ніщо ми, як порох і дим,
розвіяний в полі вітрами.
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…
Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,
в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.
Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..
Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…
Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!
Вчитель: До нових зустрічей!