Виховний захід "100 днів у школі"

Свято першокласників «100 днів у школі»

Мета: виховувати почуття гордості за статус школяра, любов і повагу до вчителя; 

розвивати інтерес і повагу до знань, вчити самостійно і 

творчо їх здобувати; формувати пізнавальні  здібності першокласників. 

Вчитель.   Добрий день вам, любі друзі,

            Рада вас вітати,

           Щастя та добра вам

           Хочу побажати.

Хто вже вміє рахувати,

Той повинен добре знати,

Що кожен учень провчитись зумів

100 найперших в школі днів.

1 вересня — величний день у житті кожної дитини нашої великої дружної шкільної родини. Цей день буває у житті кожної людини. Але буває лише один-єдиний раз у житті.

День, коли дитина вперше переступає поріг школи, відкриває своїми маленькими ручками двері у широкий світ науки, потрапляє у нову незнану їй доти Країну Знань. І, мабуть, тому той день 1 вересня був у нас таким хвилюючим, незвичним.

А ось сьогодні минуло вже цілих 100 днів вашого, дітки, шкільного життя. Перші 100 днів нового, важкого, напруженого шкільного життя.

Вже цілих 100 днів ви не просто (називаю імена дітей) Уже цілих 100 днів ви школярі, вас шанобливо називають на прізвище і ставляться до вас, як до дорослих людей.

Ведучий 1

У нас сьогодні справжнє свято!

Чути музику і сміх.

Бо ми будемо вітати

Першокласників своїх.

Ведучий 2

Хто вже вміє рахувати,

Той повинен добре знати,

Що кожен учень провчитись зумів

100 найперших в школі днів.

Ведучий 1

Добрий день, любі малята!

Для нас зміна ви завзята.

Ви зібралися на свято?

Ведучий 2

Тож і розпочати варто.

Ви тепер вже не малі,

Ви сьогодні школярі.

Ведучий 1

Ми хочемо свято розпочати

І від душі вам побажати,

Щоб вчителів ви поважали,

Своїх батьків всі шанували.

Тож вважаєм, що якраз

Свято розпочати час.

 

 Кіра.  Ми активні й артистичні!

  Дарина. Бездоганні та незвичні!

Остап. Ми веселі і красиві!

Ірина.  Галасливі та грайливі!

Нікіта.  Ми всі дружні і розумні!

Всі разом:

Ми всі супер! Просто клас!

1-Б найкращий клас!

 

Оленка.  Буде свят у нас багато

І серйозних і смішних

Але це - найперше свято,

Найважливіше з усіх!

Пісня « Нові портфелики»

УЧИТЕЛЬ: Так,це найперше свято,мабуть тому воно таке важливе для нас.

100 днів у школі! Для деяких батьків вони збігли як один тиждень, а для інших – ціла вічність. Але сьогодні у нас свято, то ж не варто сумувати!

У нас – День народження класу. І сьогодні ми запросили до нас у гості новорічну казку, адже незабаром Новий рік і скоро буде ходити до діток святий Миколай і маємо порадувати його своїми знаннями і вміннями.

 Віка В. Сьогодні ми Казку сюди запросили,

Щоб бачити казку і слухать гуртом,

А Казка у залі десь заблудилась,

 Давайте її пошукаєм разом.

Сашко.      Прийди, прийди, Казко, до нас сюди,

      Щоб ми звеселились, щоб радісні були.

      Розкрий нам широкі простори довкола,

      Щоб світ ми впізнали й щасливі росли.

Казка

«Вітаю вас, дорослі і малі,

Від всіх казок низенький вам уклін!

 Я Казка мудра, хочу вам сказати,

Що кожен з вас мене повинен знати.

Бо, кажуть, казка вчить на світі жити,

 Та правду й волю завжди боронити».

Казка.  Я підготувала для вас кілька загадок.

              Я не пила, я й не їла,

Тільки бігла через місточок

Та вхопила кленовий листочок.

Бігла через гребельку

Та вхопила водиці крапельку.                     (Коза-Дереза) 

• Підробив я голосок, став малим співати,

Здогадалися вони: вовк — не наша мати.               (Вовк і семеро козенят)

• Маленьке, сіреньке, біди наробило.

Щось біле, кругленьке хвостиком розбило.           (Курочка Ряба)

• На городі виросла, сили набирала,

       Непомітно, дуже швидко великою стала.

       Став тут дід усіх шукати ту красуню рвати.        (Ріпка)

• Старенька бабуся у лісі жила,

  Гостинці для неї онука несла.

  Хто дівчинку цю по дорозі зустрів? 

  Як казка ця зветься? Хто б відповів?                       (Червона Шапочка)

• Ой набридло на віконці

          Все на сонечку сидіть.

          Я візьму і покочуся,

          Щоб побачити весь світ.                           (Колобок)

• У селянки, у Христини

Син родивсь із горошини.

Час ішов так день за днем, 

— Став синок богатирем...                                      (Котигорошко)

• Хто маленький та сміливець, 

Скуб травичку і гуляв,

Ні, він зовсім не мисливець,

Але звірів полював.                                      (Солом'яний бичок)

• Був у лисички чоловік

Жив у неї (з дому втік).

Звір страшний він, ще й хвостатий

І зубатий, і вусатий.                             (Пан Коцький)

• Хтозна-як в ній розмістились

Звірі, як їм спалось?

Хто з вас, друзі, відгадає,

Як вони туди дістались?                          (Рукавичка)

  Казка .Дружіть зі мною, казку поважайте.

Шануйте книгу, побільше читайте.

Бо казка - це віконце в світ, малята.

       Читати будете — і будете все знати.   Пісня

 

 

Єгор:  Ми тепер вже не малі,

Ми сьогодні школярі.

І тепер у дружнім колі

Всім розкажемо, що в школі

Вже вчимося сотню днів.

 

Віка М:  Ми навчилися писати,

Вміємо також читати.

Обіцяєм мамі й тату:

Відмінниками в школі стати.

 

Аліна:   В путь щасливу і широку

Всіх виводить перший клас.

До уроку, до уроку!

Чуєш дзвоник кличе нас?

 

 (звучить дзвоник  і на сцену виходить Знайка. В руках у нього папка.)

Знайко:

• Шановні пане та панове! Ми раді вітати Вас на цьому святі! Сьогодні в нашому Царстві Знань урочиста церемонія «100 днів у школі», яку я оголошую…

На сцену вбігає Пеппі, вихоплює з рук Знайки папку і тікає.

Знайко:

•  У чому річ? Чиї це жарти?

Пеппі:

• Мої, а що?

Знайко:

• Ну звичайно, я міг і сам здогадатися. Ваші жарти, шановна пані Пеппі, недоречні. У нас тут серйозна урочистість для пешокласників. Вони вже сто днів або 14 тижнів провчились у школі.

Пеппі:

• Для кого кажете урочистість?

Знайко:

• Для першокласників!

Пеппі:

• Для кого, для кого?

Знайко:

• Для першокласників

Пеппі:

• Які ж вони першокласники? Вони ж не знають елементарного.

Знайко:

• О ні, тут Ви, шановна Пеппі, помиляєтесь, вони такі розумні, такі кмітливі, такі сміливі…

Пеппі:

• Що красиві то красиві, але вони незнайомі навіть з моїми вірними друзями.

Знайко:

• Якими такими друзями?

Пеппі:

• А ось з якими?

(на сцену виходять під музичний супровід Одиниця і Двійка)

 

Одиниця: (улесливо)

 

• Любі друзі! Ми так хочемо з вами познайомитись!

Двійка:

• Вам з нами буде так весело, давайте дружти.

Знайко:

• Діти, не потрібні вам такі друзі, вони нічого не вміють, та нічому гарному вас не навчать. Дружба з ними небезпечна.

Пеппі:

• Ні, Знайко, ми все вміємо.

Знайко:

• А ми зараз перевіримо.
• Одиничко, до скількох ти вмієш рахувати?

Одиничка:

• До кінця.

Знайко:

• Добре, порахуй ось ці кубики.

Одиничка:

• Один,… один,…один,…все!

Знайко:

• Усе зрозуміло!

Знайко:

• Нічого ви не вмієте та не знаєте, тільки шкодити можете. А хочете ми вас з собою візьмемо та навчимо всього, що вміємо?

Пеппі:

• Дуже хочемо! Я ніколи не ходила до школи. Візьміть мене до себе!

Одиничка, двійка:

• Будь ласка!

Знайко:

• Діти візьмемо з собою їх в нашу чудову школу?

Діти:

• Так.

Ведучий 1

-Діти, подивіться кожна з них окремо це всього лише одиниця та двійка, а разом…? Правильно «12»! Ось із дванадцятьма балами ми будемо дружити в старших класах.

Ведучий 2

Обіцяєте бути слухняними учнями, слухати вчителів і виконувати старанно всі завдання? Бо навчання – це дуже тяжка праця.

Тоді ласкаво просимо до Царства Знань!

 

Ростик  Тепер ми учні, перший клас,

Нове життя тепер у нас.

Прийшов урок на зміну грі,

Тепер ми учні, школярі.

Георгій Від дзвінка, і до дзвінка

Робота наша нелегка:

Рахуй, пиши, а ще читай,

Учителю відповідай.

Евеліна Та все це не лякає нас,

Бо ми старанний перший клас!

У школі нас всьому навчать.

І роки весело біжать.

Юра  Я прийшов до школи вчитись,

Бо поставив я мету:

Скоро стану президентом,

Тільки трохи підросту!

Міша  Я також прийшов учитись,

Бо вже вирішив давно:

Буду, мабуть, футболістом,

Або зіркою кіно!

Злата Поки що сказати рано,

Може, в бізнес я піду,

Чи фотомоделлю стану,

Як по росту підійду!

Кіра  Мріймо! Мріяти не рано!

Кажуть роки швидко мчать.

Якщо будемо старанні,

В школі нас всьому навчать!

Ведучий1: А чи вмієте ви діти відгадувати загадки?

 Вранці він заходить в клас
І знання дає для нас. (Учитель)

Ведучий2: Дерев’яний
Та довгенький,
Маю носик я
Гостренький.
На білому
Слід лишаю, –
І всіх діток
Потішаю.
(Олівець)

Ведучий1: Дерев’яний та довгенький,
хвостик в нього є маленький.
Як у фарби хвіст мочає —
все довкола розцвітає.
(Пензлик)

Ведучий2: Книжечки маленькі,
Аркуші біленькі.
В них вчимося ми писати,
І складати, і віднімати.
(Зошит)

Ведучий1: Коли хочеш ти читати,
То мене повинен знати.
А коли мене не знаєш,
То нічого не вгадаєш.
(Буква)

Ведучий:2 Букви всі від А до Я
На сторінках … (Букваря)

Ведучий:1 Стоїть будинок:
Хто в нього увійде,
Той знання знайде.
(Школа)

Ведучий2: А у мене є торбинка,

Зошитам й книжкам хатинка,

Ще й пенал туди кладу,

Як до школи я іду. (Портфель)

 

Ведучий:1 Молодці діти.   Тут чув такий секрет що учні 1-Б класу гарно співають? А-ну Покажіть що ви вмієте!

Оленка. Наче вулик — наша школа,

Вся вона гуде, як рій.

І здається, що довкола

Розквітають квіти мрій.

Ксенія Бігають, сміються діти,

Та лиш дзвоник продзвенить,

Стане тихо, ніби в квіти

         Поховались бджоли вмить.

Нікос. За велику справу я в житті берусь,

 Не кажу «не вмію», а кажу —«навчусь»!

 Я навчусь писати, рахувати та читати.

 Бо в житті складному треба розум мати! Пісня « Дружба»

Ведучий 1:. Ви сьогодні ще маленькі, але добре знаємо, що майбутнє нашої держави, майбутнє нашого українського народу залежатиме від нашого вміння працювати, від наших успіхів у навчанні, від того, як ми будемо любити свою Батьківщину.

Ведучий2 : Край, де ми народились, де ростем, живемо, де будемо працювати у майбутньому, треба вчитися любити, берегти, вивчати його історію.

-   Захар Любі друзі! Хоч маленькі,

 Ми вже добре знаєм,

Що зовемось українці

Й українських предків маєм.

•                       Тимур       Українцем я зовуся

       І цим іменем горджуся,

      Бо козацький в мене рід,

      Здавна славний на весь світ.

•                                     Ірина     У мене вдача щира, сміла,

       Є відвага духу й тіла.

       І душа моя здорова —

        Українська в мене мова.

Вчитель. Кожна дитина — це майбутній громадя­нин незалежної України, її опора і надія. Кожна дитина мріє про своє майбутнє, про корисні спра­ви, які вона зробить у дорослому житті.

Вчитель. Не подумайте лишень, шановні гості, що ми у школі вчимося тільки писати, читати, малювати, бігати, стрибати. Ми ще вчимося бути ввічливими людьми.

Щоб вас скрізь поважали,

Щоб любили і пишались,

Не багато і не мало —

Треба знати 10 правил.

  1. Як  прокинувся  -  вставай.  Ліні  волі...   (не давай).

2. Квіточку роса умила, а тебе умиє... (мило).

3. І дивись - не барись. В школу швидко - швидко... (мчись).

4. Але й тут не поспішай. Подивись, спочатку, чи нічого не забув, чи в портфелі все... (в порядку).

5. В школі, в класі не брудни, сміття бачиш... (підніми).
6. Не носи в портфелі жуйки, крейду, яблука і булки, кнопки, цвяхи, сірники. Носи зошити й книжки.
7. Будь охайним завжди сам, уникай дірок і... (плям).
8. Вдома близьким не груби. Менших — захищай і... (люби).
9.  Перший крок до добра — не роби нікому... (зла).
10.        Щоб тобою всі пишались, перехожі оглядались, так роби, Щоб люди звикли: ти в усьому завжди... (приклад).

Вчитель.  Кожна дитина  неповторна,  не­зрівнянна,  особлива.  Кожна дитина —  це особистість,   яка   вміє   мислити   по-своєму, мріяти    по-своєму,    уявляти    по-своєму.  У нашому класі ….. дітей, кожна різна, але кожна рідна. У кожної дитини   є   найрідніші   люди   — батьки. Усі ми починаємося з батьківської рідної оселі. Де б не бувала людина, завжди відчуває непереможне прагнення повернутися до батьківського порога, пригорнутися до рідної матінки. Найкращими, найдобрішими  вчителями  і помічниками для своїх дітей повинні стати ви, батьки. Закликаю усіх батьків любити своїх дітей, підтримувати їх у навчанні, допомагати  дружньою порадою, теплою підтримкою і доброю справою.

Остап.   Ми до батьків сказати хочем слово

 І привітати хочем від душі,

Подарувати пісню всім чудову,

 Найкращі прочитати вам вірші.

     Дарина   Бо без батьків чого ми в світі варті?

        Без маминої ласки і тепла,

        Без батьківської строгості і жарту,

        Без нашого родинного тепла?

Нікіта.Вони ж нас, як пташат в гнізді, зростили,

Давали дітям раду, як могли,

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

Заріна. А тепер вітання щирі

Ми шлемо своїм батькам,

Щоб у злагоді і мирі

Літ ще сто прожити вам.

Діти дарують подарунки батькам.

Вчитель: А тепер, любі першокласники, прошу приготуватися до

найурочистішого моменту нашого свята. Зараз ви прийматимемо клятву

першокласника.

КЛЯТВА ПЕРШОКЛАСНИКА (ведучий читає один рядок, а діти повторюють)

Ведучий1 Буду я в школі вчитись читати,

Гарно писати і рахувати.

Буду в альбомі своїм малювати,

Твори писати, вірші вивчати.

КЛЯНУСЬ!

Ведучий2 Обіцяю не лінитись,

Добросовісно трудитись,

Педагогів поважати

І оцінки гарні мати.

КЛЯНУСЬ!

Ведучий1 .На уроках не жувати,

Не дрімати і не спати.

І домашні всі завдання

На «відмінно» готувати.

КЛЯНУСЬ!

Ведучий2 Буду вчитись я сумлінно

І поводитись відмінно,

Щоб батьки могли радіти,

Що такі в них гарні діти.

КЛЯНУСЬ!

Вчитель.

Тепер ви справжні школярі. Ми  урочисто вітаємо вас з цим статусом. А сюрприз за чудове свято від святого Миколая, він передав вам подарунки. Але давайте в слова подяки заспіваємо пісню для нього.