Виховний захід 3 конкурсами на Тематику Українського села на сучасний лад ( поєднання минулого з майбутнім)

Захід «Як Василь собі зятя вибирав»

Голос. .. Тихий вечір сніжинки тихо сідають на білу землю, вдалині чути голоси людей які лунають деінде в Українському селі. В хатині чоловік з дружиною сидять за столом і згадують як були молодими.

Василь… Ой Марічко а пам’ятаєш як я до тебе приходив кожного вечора.

Марічка.. Так Василю  пам’ятаю, було,  думка якби швидше пройшов  день да бистріше вечір настав щоб ми стрілися.

Василь.. А я як до тебе поспішав, було всю роботу перероблю да якби бистріше вечір.

Марічка… ой, ой не хвали себе.

Василь… А скільки роботи прийшлося зробити у Вас вдома.

Марічка.. Якої роботи, ану розповідай++

Василь… От проговорився, а обіцяв що ніколи і нікому, ну царство небесне дядьку Прокопу він уже мені нічого не зробить.

Марічка… Ну що ти там бурмочеш, розповідай уже.

Василь… Обіцяв твоєму батьку що ніколи і нікому, але тобі розповім. Отже зустрівся одного вечора на дорозі з твоїм батьком, поговорили покурили. Він мені каже файний ти козак Василю.

Марічка.. Од знову себе хвалиш, давай уже розповідай.

Василь. Ага, дак от дядько Прокіп каже якщо справді любиш мою Марічку І хочеш з нею  весь вік прожити то мені потрібно тебе перевірити на силу на мужність на витривалість. Згоден…

Думаю що він мені придумає чим він мене здивує, да й згодився. І тут почалося кожного вечора коли до тебе йшов придумував мені дядько Прокіп завдання на день, але з однією умовою Щоб Ні Ти ні твоя ненька не здогадалися.

Марічка… он воно що і ти мовчав всі ці роки.

Василь… так мовчав.

Марічка… ну розповідай уже.

Василь.. Перше моє випробування було в полі коли косили траву на сіно. Пам’ятаю прийшов додому під ранок і пішли з твоїм батьком косити, а він ще й діда з собою взяв. Сам став першим я за ним дід ззаді. Косим косим ту траву батько іде так швидко що тільки встигаю за ним косою махати , а дід ніби ожив на п’ятки наступає . Ну з горем пополам скосили під обід те поле. Ішов я до дому ледве ногами перебирав, ще й вночі дід з косою снився.

На наступний день ти з ненькою поїхали на базар, як ти купила собі вінок пам’ятаєш?

Марічка.. пам’ятаю, ти й тоді в нас був?

Василь.. так був. Тільки ви за село, батько мене кличе іди козаче допоможеш дрова колоти, разом превіримо який ти сильний.  Прийшов я а там пеньки усі в’язові як один і майже в кожного штанина.

Поколов я ті дрова, і бачу що Ви вже їдете, ну думаю привітаюся дак де там батько швиденько береться за сокиру а мені каже йди додому.

Марічка.. Ой бідний Василечку, ну розповідай що далі було.

Василь… нехочу розповідати , але було ще й таке. Одного зимового вечора коли ви з дівчатами вишивали образи у Вас удома, ми з хлопцями домовилися іти до вас гуляти, а мороз був такий що чуб дибки стояв. Прийшли, постукали дядько Прокіп впустив нас у сіни тай каже ну хто без рук баз ніг розібє гарбуз той до дівчат піде, якщо ні то піде додому.

Мірічка.. і як ви його розбили того гарбуза.

Василь… Ой сонечко моє хлопці і боком і спиною били того клятого гарбуза , але ніхто не міг розбити.

А я бачу що така справа, то заліз на драбину підігнув ноги тай об гарбуз тим місцем яким зараз сиджу на лавці, гарбуз пополам і я до вас швиденько пішов до хати а хлопці додому.

Марічка… Ой мій Василику, он чого ти гарбузової каші не їси, от де правда.

Василь.. тобі смішно я ще й досі згадую того гарбуза як лізу по драбині на горище.

Ще розповідати, чи досить…..

Марічка… Ану зачекай якісь гомін у дворі і собаки гавкають (((запис))))

А це напевно хлопці з сусіднього села до наших дівчат ідуть.

Василь… які ще хлопці, чого вони тут ходять, ніяких гульок.

Марічка… давай поглянемо що за хлопці, адже в нас самі дівчата можливо якійсь з них приглянеться.

Василь… ой не знаю, не знаю ( бігає похаті). Ну добре хай заходять бо собаки вже охрипли.

Заходять хлопці. Дай боже здоров’я в вашій хаті.

Марічка… Добрий вечір

Василь.. (з підлоба) і Вам не хворіти  .

Селюк козак… пустите до дівчат нитки подавати, як будуть прясти.

Василь… ой Марічко подивись на цих козаків один худий ,другий малий сміх тай годі.

Марічка… Висилю вдихни і видихни, хай ідуть хлопці.

Василь… Ні спочатку перевіримо їх як твій батько перевіряв мене. ЧИ ЗГОДНІ ВИ КОЗАЧКИ НА ПЕРЕВІРКУ.

Хлопці . так батьку.

Василь… та який я вам батько

Козак Анатолій. Хтозна,хтозна тільки пройду випробування одразу сватів до вашої Софії буду відправляти.

Василь… Ну це ми ще побачимо.

                                                 КОНКУРСИ ( дві команди по 3 ч.)

1. Отже хто з козаків перший з’їсть варене яйце без рук, сам без сторонньої допомоги , а дівчата нам допоможуть (почистять)

2. Забави кашоварів. Яка з команд швидше відділить горох, квасолю, кукурудзу.

3. Конкурс «Майстерний художник».

На прикріплених аркушах паперу кожна команда повинна намалювати козака на повний зріст. Один учасник біжить – малює голову, повертається, тоді наступний – тулуб і т.д. Виграє команда, яка швидко, згуртовано, акуратно і точно намалює козака.

4. Хто швидше і якісно складе дрова щоб розпалити нашу пічку.
5. Вправний вершник.