Виховний захід "Бенефіс хлібові"

Підготувала Ходакова Вікторія Іванівна, вихователь 3-4кл.
Антонівської ЗОШ-І І-ІІІ ступенів Миколаївської обласної ради

Мета: поглибити знання учнів про хліб, народні звичаї, пов’язані з хлібом; виховувати дбайливе ставлення до хліба та повагу до хліборобів; викликати бажання берегти хліб, поважати працю трудівників поля; виховувати пошану до хліба, до людей, які над ним працюють, розвивати мовлення, збагачувати словниковий запас учнів, логічне мислення.

ОБЛАДНАННЯ: коровай на вишитому рушникові, предмети українського побуту, прислів»я про хліб, малюнки дітей, колоски пшениці, презентація.

Слайд 1, звучить музика 

(Виходять діти)

ХЛОПЧИК: Гостей дорогих стрічаєм
Круглим пишним короваєм
З рушником берем таріль
Коровай кладем на стіл.

ДІВЧИНКА: Шанобливо хліб підносим
І вклонившись, щіро просим:
Любий гостю наш, приймай
Хліб гостинний – коровай!

(Діти кланяються і кладуть хліб на стіл застелений скатертиною)

ВЧИТЕЛЬ: Доброго дня, діти та гості! Сьогодні ми  звернемось до давніх традицій нашого народу. А от про що саме поведемо розмову, відгадайте самі

Слайд 2 Був зерном він у землі,
                    Став із сіллю на столі.
                    З ним їсти ми сідаємо,
                    І гостей стрічаємо. Що це?
(Учні відповідають «ХЛІБ»)

Слайд 3
ВЧИТЕЛЬ: Молодці!!!

Слайд 4.
ВЧИТЕЛЬ: Сьогоднішнє наше свято називається «Вклоніться хлібу – він святий». А розпочати захід я хочу такими словами

Слайд 5  На столі, на білій скатертині
             Сяє, наче сонце, паляниця
            З печі вийнята. А господині
            Радісно, бо сповнена світлиця
            Пахощами хлібними.
 

Слайд 6
ВЧИТЕЛЬ:  1 сходинка свята - ДОСЛІДНИЦЬКА
Хліб усьому голова. Мабуть, ці слова ви чули багато разів, і вони стали для вас звичними і буденними.
        Але до хліба не можна ставитися по буденному. Це святиня людська. І скільки не проходять років і тисячоліть, а він залишається святим і величним завжди. В чому ця сила і велич хліба ми спробуємо дізнатися протягом нашого свята.
    Цікаво, а що означає слово «хліб»?
Слайд 7
ВЧИТЕЛЬ: Тлумачні словники української мови дають таке значення слова «хліб»
     ХЛІБ – це випечений виріб з борошна. Продукт харчування – «Запашний хліб лежить на столі»

Слайд 8
     ХЛІБ буває білим і чорним через муку. Борошно буває різне – є пшеничне, є житнє. З пшеничного борошна виходить білий хліб, а з житнього – чорний. Пшеничне борошно мелють із зерна пшениці, а житнє – із зерна жита.

Слайд 9
ВЧИТЕЛЬ: Хліб – як сонце, кажуть у народі. Тому не дивно, що в нашій мові чимало добрих слів, якими називають хліб, я пропоную вам написати на промінчиках нашого сонечка ці слова.
Буденний, святий, величний, щедрий, духм»яний, пишний,смачний,
насущний, золотавий, найдорогоцінніший.
ВЧИТЕЛЬ: А поки діти підбирають слова я вам пропоную послухати пісню «Паляниця»

Слайд 10 (пісня «Паляниця)

Слайд 11
ВЧИТЕЛЬ: підіймаємося до 2 сходинки на якій ми дізнаємося історію виникнення хліба
Хліб – таке звичне слово. Чи замислювалися ви над тим, звідки до нас прийшов хліб? Здається він був завжди, але це не так. Пропоную вам переглянути відео про виникнення хліба

Слайд 12      (показ відео про виникнення хліба)
Людина навчилася пекти хліб ще в кам»яному віці, спочатку це була рідка каша з муки і води. Вважається, що одного разу така каша з перетертих дикорослих зерен перелилася з горщика і запеклася на гарячому камінні у вигляді коржа. Людині сподобався цей смак.
     Згодом люди самі навчилися обробляти землю і вирощувати жито і пшеницю та випікати з муки і води коржі.
    Ще пізніше єгиптяни почали робити хліб із кислого тіста. Вони помітили, що так хліб виходить смачнішим, ароматнішим і пишнішим.
     Рецептура удосконалювалася і пізніше люди навчилися робити закваску від неї тісто швидше підходило і хліб виходив ще пишнішим і смачнішим.
     Саме такий хліб ми звикли їсти сьогодні.

Слайд 13
ВЧИТЕЛТЬ: ми піднялися на 3 сходинку яка називається…
       Для нашого народу хліб був не простою стравою – це була основа основ його життя і найдорожча святиня. Без перебільшень можна сказати: без хліба не буде життя ані в Україні, ані в будь-яких інших землях. Не випадково у слів «жито» і «життя» один корінь.
        Та не завжди хліб був таким смачним та буденним.
                   

ВИДУЧА: Є таке страшне слово – голод. Людина, яка пережила його, із жахом чує це слово.

Слайд 14

В роки  Другої Світової війни не тільки від куль помирали люди, а й від голоду.

          Солдатський хліб – черствий сухар

          І в казанку незмінна каша.

          Ми винесли страшний тягар,

          Така вже, видно, доля наша.

Тоді збагнули ми, що хліб,

          Здобутий боєм роти,

          Ми проміняти не змогли б

          На всі житейськії щедроти.

 Пайок хліба на добу важив трохи більше 100 грамів, а самого хліба в ньому була 10 частина.

Слайд 15

Вчитель: А ще був і страшний голодомор в Україні 1933-го року.  Як говорив Тарас Шевченко, «село неначе погоріло. Неначе люди подуріли».
 У полі висохли криниці,
          Ніхто не сіяв, не орав.
          Голодний рік мов чорна птиця
          Над краєм змореним літав.
Слайд 15 (звук голодомор)

Слайд 16
ВЧИТЕЛЬ: підіймаємося на 4 сходинку, яка називається …..
       Хліб належить до особливо шанованих символів українського народу. Недаремно про нього існує чимало прислів’їв. Давайте з вами складемо правильно прислів»я, які ви бачите на дошці.
Слайд 17
          Хочеш їсти калачі – …………….не сиди на печі.
          Без хліба ……………………. нема обіду.
          Нема святішої святині, ……….як хліб на нашому столі.
          На чорній землі …………………білий хліб родить.
          Нема хліба без роботи,………… нема роботи без хліба.
          Хліб – …………………….усьому голова.
          Земля – матінка, …………………а хліб – батечко.

ВЧИТЕЛЬ: А які ще прислів’я про хліб ви пам’ятаєте?

Прислів’я:  Хліб житній – батько рідний, гречана каша – мати наша.
Без хліба суха бесіда.
Аби хліб, а зуби знайдуться.
Грушка - минушка, а хліб - кожен день.
Де хліб та вода, там немає голода.
Коли хліб на возі, нема біди в дорозі.
Найсмачніший хліб від свого мозоля.
Що до чого, а хліб до борщу.
З’ївши калач, берися знов до хліба.
Паляниця – хлібові сестриця.
Риба – вода, ягода – трава, а хліб усьому голова.
Довелося бідувати на хліб-сіль заробляти.

ВЧИТЕЛЬ: Молодці. Знаєте народну мудрість.

Слайд 18
ВЧИТЕЛЬ: Часто кажуть, що хліб і сіль – символ гостинності. Чому це так як ви думаєте?
                                            (відповіді дітей)
Слайд 19
ВЧИТЕЛЬ: В народі існує багато народних повір»їв про хліб, своєрідних законів. Переступати які було великим гріхом:
          В нову хату входили тільки з паляницею.
          Принести хліб означало щире побажання господарям достатку, здоров»я та добра.
          На весіллі молодих зустрічали хлібом-сіллю і молоде подружжя схиляло голови перед хлібом, цілували його, приймаючи благословення.

Слайд 20

ВЧИТЕЛЬ: В усі часи майже всі свята були пов»язані з хлібом не тільки як з продуктом харчування, а як з найголовнішим навколо чого розгорталось дійство.

 Які ви знаєте свята пов»язані з хлібом?

(відповіді дітей)

Слайд 21

ВЧИТЕЛЬ: Різдвяні обряди. На Різдво на покутті ставили дідуха з колосків пшениці. 

Слайд 22 

Готували кутю з пшениці. Пекли пироги з капустою і маком, якими частували дітей.

Слайд 23

ВЕЛИКДЕНЬ (ПАСКА) – пекли паски – це теж хліб.

Слайд 24

ВЧИТЕЛЬ:  Уявіть собі, для того, щоб хліб потрапив до нас на стіл прикладають зусиль люди 120 професій. Давайте пригадаємо їх.

(відповіді дітей)

ВЧИТЕЛЬ: Для того, щоб люди змогли зібрати гарний врожай їм потрібні, а що і кому потрібно, ми з вами дізнаємось, коли відгадаємо загадки.
 

У борг зерно візьме -
Паляницю поверне. (Поле)

Маю жовтий вусок,
Запашний колосок.
Буде з мене мука
Й паляниця м’яка. (Пшениця)

Гарне на вроду, їсть масло і п’є воду:
Ходить з краю в край,
Ріже чорний коровай. (Трактор)


Де йшла сотня косарів —
Вийшло п’ять богатирів:
Косять, в’яжуть заодно
І молотять на зерно. (Комбайни)

У пору літню, в час осінній,
Навесні — в гарячий час —
Косять, жнуть вони і сіють,
Орють лан у котрий раз. (Хлібороби)

Зуби має, а їсти не просить.(Борона)

Ноги на полі,
Тіло в стодолі,
А голова на столі. (Пшениця).

Крилами махає, а не літає. (Млин)

ВЧИТЕЛЬ: Дуже складна ця праця виростити хліб, але без труда нема плода. Так? Я вам пропоную  подивитися, яка цікава історія трапилася в одному селі.
                                 (Інсценізація казки «Без труда нема плода»)
Біжить вовк. Побачив чоловіка. 
- Я тебе з’їм. 
- Не їж мене, я тебе почастую хлібом. 
Почастував чоловік вовка хлібом. 
- Ну і смачний! - похвалив звір, а далі і питає: - А де ти його взяв? 
- ТА де взяв? виорав... 
- І все? 
- Ні, потім посіяв жито... 
- І вже маєш хліб? 
- Та ні. Почекай, поки жито зійшло, виросло, поспіло. Потім я його вижав, змолотив, намолов борошно, замісив тісто й аж тоді напік буханців. 
- Що смачний хліб, то смачний! - сказав вовк, - та скільки ж коло нього походити треба! 
- Твоя правда, - сказав чоловік. - Клопоту багато. Але без труда нема плода.

Слайд 25
ВЧИТЕЛЬ: підіймаємося на 5 сходинку СУЧАСНЕ ВИРОБНИЦТВО ХЛІБА
ВЧИТЕЛЬ: В данину хліб вирощувати було набагато важче ніж  сьогодні. Хочу запропонувати вам переглянути фільм про сучасне виробництво хліба.

Слайд 26 (відео про сучасне виробництво хліба)

Слайд 27
ВЧИТЕЛЬ:  а тепер проведемо з вами вікторину «Все про хліб»
     1. В чому різниця між озимою і яровою пшеницею?    (Ярину сіють весною, озимину  – восени, взиму)
     2.Куди зерно везуть після збору? ( На элеватор – хранилище для зерна.)
     3.Де зерно перетворюють у борошно? ( На млині.)
     4.Про нього говорять: «…… - всьому голова».  (Хліб)
     5. Батьківщина хліба   (Єгипет)
     6.Дитяча гра, що отримала назву на честь цього хліба. Їм величають іменинника.   (Коровай)
     7. Гостей зустрічають . ...      (Хлібом з сіллю)

ВЧИТЕЛЬ: Молодці!!!

Слайд 28
ВЧИТЕЛЬ: от ми і дісталися до 6 сходинки ХЛІБ У ТВОРЧОСТІ ЛЮДЕЙ

Слайд 29
ВЧИТЕЛЬ: багато художників на своїх полотнах зображують хліб, поети оспівують його в своїх поезіях

Слайд 30
ВЧИТЕЛЬ: а ще є музеї в яких зберігаються традиції, звичаї випікання хліба

Слайд 31
ВЧИТЕЛЬ: навіть створені пам»ятники хлібові

Слайд 32
ВЧИТЕЛЬ: у місті Полтава поставили пам»ячник галушкам

Слайд 33
ВЧИТЕЛЬ: І навіть варенику у м. Черкаси є  пам»ятник.
     А з чим бувають вареники?
     А ви діти любите вареники?
     Тоді пропоную подивитися танець «Вареники», який підготували ваші товариші.

Слайд 34 (діти танцюють)

ВЧИТЕЛЬ: Діти, а як видумаєте скільки хліба в день ви з»їдаєте в школі?
                                       (відповіді дітей)

Слайд 35
ДОСЛІДЖЕННЯ СКІЛЬКИ ХЛІБА МИ З»ЇДАЄМО В ШКОЛІ
Всього за день вся школа (158 дітей) з’їдає 42 кілограм хліба: 57 хлібин білого хліба (0,600г) – 399 гривень
і 10 хлібин чорного хліба (0.700г) – 70 гривень.
Загальна вартість хліба за 1 день для учнів школи - 470 гривень.

ВЧИТЕЛЬ: Ви бачите, що і сьогодні хліб є основною стравою на нашому столі, тому ми повинні завжди пам’ятати:

Слайд 36
                                                         ПАМ»ЯТКА

      Живи так, щоб хліб твій був завжди справедливий і чесний, стався до нього так, щоб і для твоїх дітей і правнуків він назавжди лишився прекрасним дивом, витвором рук людських.
     Запам’ятай і скажи всім: у хліба душа твоєї землі, долі багатьох людей, їхня невтомна праця.

Слайд 37
     Не топчи хліба, не кидай недоїденим, не гордуй ним. Пам’ятай: за хліб платять життям. А шматок хліба, поділений навпіл, робить людей друзями.

Слайд 38.
      Про людину можна судити з того, як вона цінує хліб: тільки сильний духом вдячний за хліб! Будьмо ж вдячними, друже!
І головне пам’ятайте:  Хліб – наше багатство. Бережіть і шануйте його.

Слайд 39
ВЧИТЕЛЬ: Дорогі діти!
Я вважаю, що сьогодні  ви  дізналися багато нового і цікавого про хліб.
Отже скажіть у чому сила хліба?