Виховний захід бібліотеки Варенички мої!

                                     ВАРЕНИЧКИ   МОЇ

        (виховний захід бібліотеки, присвячений українській страві – варенику)

Оформлення: вивіска «Варенички мої!», презентація «Найкраща українська страва –вареники», книги про пам’ятники варенику та кулінарні рецепти приготування, приладдя та овочі для конкурсів, вареники з різним начинням.

Мета заходу: ознайомити здобувачів освіти зі звичаями та традиціями українського народу; розвивати пізнавальний інтерес до українських традицій, культури і мови; виховувати почуття національної гідності, пізнати більше про вареники, як національну страву.

 

                                      Хід свята.

 

БІБЛІОТЕКАР:

Серед осінньо-зимових свят найбільшою поетичністю і неповторністю виділяється свято Андрія Первозванного. Воно  вважається парубоцьким, оскільки дівчата відзначили 24 листопада свято своєї покровительки Катерини. Святкування є продовженням молодіжних вечорниць, де хлопці і дівчата обирали своїх суджених.

За церковними легендами святий проповідував християнство у Скіфії  й дійшов аж до Києва, де на одному з пагорбів поставив хрест і сказав: «Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа». Згодом там, де він установив хрест, було споруджено Андріївську церкву.

Саме сьогодні, 30 листопада, в Україні відзначається  чудове свято – день Андрія Первозванного, який був одним із 12 апостолів Христа. Але на сьогодні припадає ще одне молодіжне свято – Калити, тобто зимового сонця. Свій початок воно бере ще з дохристиянських часів і славиться надзвичайно веселими вечорницями, красивими і цікавими обрядами.

Готувалися до свята гуртом. Заздалегідь до однієї господині зносили борошно, готували начинку, пісні страви, обов’язково пекли корж (Калиту), але не тільки це. Була ще одна страва. А яка – ви зараз дізнаєтеся.

(звучить пісня «Зеленеє жито»)

Сл.№1

І ВЕДУЧА:

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді! Щоб жилося в мирі!

 

ІІ ВЕДУЧИЙ:

Доброго здоров’я, вам наші любі.

Наша зала завжди гостями багата.

(підходить до хлопчика)

-А тебе як звати, хлопче?

 

ХЛОПЧИК: А так, як і мого тата.

ІІ ВЕДУЧИЙ:-Ну, то скажи, як тебе кличуть , коли час їсти?

Хлопчик: О! Мене кликати не треба. Я сам приходжу.

(дівчинка плаче)

 ІІ ВЕДУЧИЙ :-А ти чого плачеш?

Дівчинка: Загубила гривню.

ІІ ВЕДУЧИЙ :-На тобі дві, та тільки не плач.

(взяла гроші і заплакала ще дужче)

ІІ ВЕДУЧИЙ :--То чого ж ти знову  плачеш?

Дівчинка:

Ага!Якби я не загубила ту гривню, то мала б три.

І ВЕДУЧИЙ:-Михайлику, а ти чому такий замурзаний? Я навіть можу вгадати, що ти сьогодні їв.

МИХАЙЛИК: Ну, то вгадайте.

-Яєчню.

МИХАЙЛИК: А от  і не вгадали. То я ще вчора її  їв.

І ВЕДУЧИЙ:

-Ну й жартівники тут зібралися! Молодці! Розвеселили.

Добрий день кажу я всім:

І дорослим, і малим.

Скільки у сонця проміння для всіх

Скільки у нас розваг і утіх.

Свято вийти добре може,

Якщо кожен допоможе.

Від пісень та жартів, звісно,

Хай сьогодні буде тісно!

ІІ ВЕДУЧИЙ:

Діти, давайте відгадаємо, що  за свято сьогодні?

Місили, місили, ліпили, ліпили,

А тоді – хіп, та в окріп!

В масло та сметану,

Хто зуміє відгадати, того будем частувати.

Про що мова? (вареники)

І УЧЕНЬ:

Що у світі найсмачніше?

Може краби чи ікра?

Може, ще щось, найдивніше?

Є багато різних страв.

ІІ УЧЕНЬ:

Тільки в хаті українській

Покуштуєш диво з див:

Ось півмісяці у мисці,

А над ними в’ється дим,

Бо гарячі – масло тане…

Чи ж ви знаєте, що це? (вареники)

(Дівчата співають частівки)

1.Замісила тісто, 

Добула сметани,

Позичила сиру я

У куми Тетяни.

2.Запашнеє тісто

Сиром напихаю,

Сама пішла до сусіди

Поради питаю.

3. Ой, сусідонько моя,

Дай же мені раду,

Бо з варениками

Я навіки пропаду.

4. Поки я в сусідки

Поради питалась,

А собака влізла в хату

Наробила шкоди.

5.Влізла капосна на стіл,

Всю сметану з’їла,

А вареники мої під стіл полетіли.

БІБЛІОТЕКАР:

Як ви вже здогадалися, мова піде про одну з найуживаніших національних страв, своєрідний кулінарний бренд нашої країни – вареник.

Народна кухня – це та сама культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво. Таку страву, як вареники, знає кожен не лише з творів М .Гоголя та казок. Як кажуть : «Вареники, вареники – Божі хваленики, не кожен їх варить, але кожен хвалить». Назва «вареники» є загальноукраїнською, а «пироги» - західноукраїнською (галицькою).

Сл.№2

ВЕДУЧИЙ:

Є вареники у хаті –

В Україні все гаразд:

Всі щасливі і багаті –

Щедре сонце світить в нас.

Слава хаті українській,

Слава нашій всій землі

І вареникам у мисці,

Що на нашому столі.

БІБЛІОТЕКАР:

Вареники  входили до складу трапез на весіллях, хрестинах, поминках, гостинах, храмових святах, їх варили на толоку та обжинки.

Цю унікальну страву оспівували в піснях, складали про неї вірші та гуморески. Пропонуємо вашій увазі гумореску Павла Глазового «Як ми з кумом вареники ліпили».

(відео)

Сл.№3

БІБЛІОТЕКАР:

На будь-якому кулінарному сайті читаємо: «Вареники з капустою, сиром, вишнею, картоплею: з муки, води і солі замісити тісто…». Ось вона – помилка! Ніколи тісто українських вареників не замішується на воді. У справжніх полтавських вареників тісто – як пухова подушка – повітряне, м’яке, а самі вони у готовому вигляді – об’ємні, пузаті, але легкі і ніжні, на відміну від тих, які роблять інші національності, не знаючи секрету виготовлення нашого українського смаколика.

В українського гумориста С.Руданського є з цього приводу гумореска «Вареники –вареники».

 (читаю з журналу).

М.В.Гоголь у своїх знаменитих «Вечорах на хуторі  біля Диканьки» пише: «З чим можна порівняти пишні українські парові вареники з вишнею, полуницями або чорницями, политі розтопленим вершковим маслом, посипані цукром або здобрені холодною сметаною? Хіба що з такою ж роздольною і щедрою на переливи українською піснею!»

(звучить українська пісня «Українські вареники»)

ІІ УЧЕНЬ:

На Святвечір під час приготування    господиня слідкувала за співвідношенням тіста та начинки, і завжди робила так, аби залишилося перше чи друге. Якщо тіста і начинки буде вдосталь «один в один», то вірили, що це на біду.  

Сл. №3

І УЧЕНЬ:

Дівчата ворожать за допомогою вареників ще так:.

Ліпили вареники, в них вкладали папірець із будь-якими чоловічими іменами, не обов’язково знайомих хлопців. Треба було уважно стежити, коли закіпає вода: з яким іменем спливе вареник на поверхню першим – так і зватимуть майбутнього чоловіка.

БІБЛІОТЕКАР:

А тепер давайте скуштуємо чарівних вареників із передбаченням.

(Їдять вареники з листочками і зачитують)

А ще готували вареники з такими начинками і таким чином передбачали майбутнє.

Із сиром – будеш жити у мирі та злагоді.

Із гречкою – в суперечці.

Із горохом – плакати будеш.

Із сіллю – житимеш в достатку.

Із монеткою –багатим будеш.

Із яблуками – в бідності, але в радості.

Із калиною – на веселість.

Із намистом – дівування.

Із мукою – важко працюватимеш.

Із нитками – на заплутане життя.

 

ІІ УЧЕНЬ:

Були ще колись вареники з «піском» - начинкою було підсмажене на салі до золотавого кольору борошно. Начинка могла бути із самого борошна, і ці вареники називалися «пирхуни». Бувало і так, що його  давали хлопцеві, який, з’ївши вареник , цілий рік кликався «пирхуном».

Але незвичною начинкою залишається начинка з папороті, рослиною, яка росте високо в горах.

БІБЛІОТЕКАР:

-А чи  знаєте, в якому  порядку готуються  вареники? (діти розказують)

Сл.№4  (зачитую)

А зараз – конкурс «Начинка для вареників».

Прошу  до себе 2 учнів. Вам необхідно по черзі назвати начинки для вареників. Хто не назвав слово – вибуває. Переможець отримає звання «Знавець вареників» і отримає медаль.

(Йде конкурс)

Сл.№5

І УЧЕНЬ:

Вареники, пельмені, галушки – страви національні. Їх полюбляють  не тільки  в Україні, але і  за кордоном. Полюбляють настільки, що встановлюють пам’ятники улюбленому смаколику. (слайди з презентації)

Сл.№6

БІБЛІОТЕКАР:

Хочу сказати, що при відкритті готелю «Росава», біля якого споруджено пам’ятник, працівники  пішли на рекорд і зварили на пару 70 кілограмовий вареник з картоплею, печінкою та шкварками. Аби він вийшов смачним, напередодні кулінари влаштували репетицію і зварили вареник на 18 кг. Вийшло смачно. Для того, аби зварити 70-кілограмовий вареник, довелося замовляти на Черкаському заводі спеціальний чан об’ємом на 2 куб. метри води.

Все це задля того, щоб побити рекорд 2002 року. Тоді в ресторані «Шинок» зварили вареник вагою 67, 3 кг.

Сл. №7

БІБЛІОТЕКАР:

Про те, як полюбляють вареники іноземці, свідчить такий факт.

Під час одного з візитів в Україну знаменитому гурману  та за сумісництвом президенту США Біллу Клінтону запропонували скуштувати вареники з вишнями. Той спочатку обережно поставився до запропонованої страви, але скуштував і прийшов у справжній захват. Блюдо отримало один із улюблених  статусів Клінтона «Must be served», що в перекладі означає: повинен служити.

Сл. №8

Це пам’ятник в Миргороді знаменитому герою М.Гоголя, якому вареники самі залітали в рот.

Сл.№9, 10, 11

 

БІБЛІОТЕКАР:

До речі, «співаючому ректору» Михайлу Поплавському  належить мережа ресторанів по трасі «Київ – Одеса», які називаються «50 видів вареників». Всесвітня мережа Інтернет перегнала його і пропонує 65 видів вареників. А тепер давайте відпочинемо і пограємо в гру «Так чи ні»

Я називаю продукти. Якщо вони зустрічаються при приготуванні вареників – ви кричите «так», якщо –не зустрічаються, то «ні».

Крохмаль, оцет, сіль, цукор, олія, гірчиця, сметана, сода, морква, хрін, масло,  сало, горіхи, гриби, молоко, риба, капуста ,дріжджі.

А тепер, чи користуються приладдям і предметами при приготуванні вареників:

Стіл, каструля, м'ясорубка, ступка, виделка, плита, духовка, сито, миска, котел, вафельниця.

Молодці!

Наступний конкурс «Скоромовка»

2 чол. Хто швидше і без помилок скаже скоромовку:

Варка варила вареники

Василь взяв вареника

Варка Василя варехою

Василь Варку вареником.

Відпочили? А тепер прослухаємо ще цікаву інформацію про наш український смаколик.

Відомо, що І президент України Леонід Кравчук любив збирати оригінальні рецепти вареників. Він вишукує їх навіть у давніх манускриптах. У його колекції є начинки з язиків жар-птиці, м’язів краба, чайних листків з ізюмом, в’ялених бананів, м’якоті фейхоа. У нього є спеціальне блюдо для вареників, порцелянова ромашка з різнокольоровими пелюстками. Кожна пелюстка має свій підігрів та музичний супровід.

Є ще нагрудний знак «Золотий вареник» - це спеціальна нагорода для кращих кулінарів і кондитерів України. Премія заснована у 1999 році і вручається щорічно в семи номінаціях. Нагорода являє собою золоту фігурку вареника на срібній тарілці діаметром 2 см, зроблена з срібла, а сам вареник із золота 583 проби.Статистика свідчить, що найпопулярнішими варениками є вареники з картоплею, друге місце – з сиром, третє- з черешнею та іншими ягодами. СЛ.№12

УЧЕНИЦЯ:

О, вареник прехороший!

Я тобі співаю оду.

Ти довіку будеш любий

Українському народу.

УЧЕНЬ:

Галушки і пиріжечки,

Білі булки й паляниці –

Тож рідня твоя найближча –

Рідні браття і сестриці.

УЧЕНИЦЯ:

Хай хтось їде за кордони,

Їсть солодкі марципани,

Я ж залишусь в Україні,

Де вареники в сметані.

УЧЕНЬ:

Тож єднайтесь, люди добрі,

Біля мисок з галушками.

Голосуймо за вареник –

Та і обома руками.

Сл.№13

(знайомство з літературою, представленою на виставці)

 БІБЛІОТЕКАР:

Нехай жодне свято не проходить без вареників! Живіть як вареники в сметані!

Сл.№14

 Запрошуємо скуштувати нашу національну страву!!!!