Виховний захід Буду я природі другом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Буду я природі другом

Мета: вчити дітей бачити красу, спостерігати за природою, дивуватися і захоплюватися нею. Розвивати інтерес до природи і виховувати турботливе ставлення до навколишнього світу.

 

1   Недавно ще зима була,
Летів сніжок чудовий.
Пора підсніжників прийшла
У край мій веселковий.

2   Ще ввечері мороз тріщав,
Ще стужа лютувала.
І вітер по садках гуляв,
І зірка нудьгувала.

3   А рано сонечко зійшло,
Всю землю освітило.
Послало радість і тепло,
Усмішку ніжну, милу.

4   На пагорбах сніги зійшли,
Струмочки задзвеніли.
І перші квіти зацвіли,
Пелюсточки розкрили.

5   Весна красу нам принесла
І пахощі, і світло.
Пора підсніжників прийшла,
І вся Земля розквітла.

6.   Весна. Що краще є у світі?!
Від сну пробуджується все.
Як не співати, не радіти:
Весна іде! Красу несе!

7   Несе любов, добро і світло,
І радість в серденьку струмить.
Поглянь, уся земля розквітла
І пісня ніжністю бринить.

8   Скоріш, люба весно, до нас прибувай,

     Щоб знову озвавсь соловейками гай,

Щоб знов зеленіли зелені лани,

Від сонечка сил набирались вони.

Щоб гарнії квіти  цвіли у садах,

А всі ми, дівчатка, були у вінках.

 

(Пісня дівчат у віночках « Це весна  ».)

 

9  Як тільки нас весна-красна почула,

    Із півдня вітром на нас війнула,

    Прилинув березень о цій порі,

    Озвалися журавлики вгорі.

 

10  У весняному небі сонце встало,

       Найкращі проліски у гаї зацвіли,

       Розкрили вранці сині оченята

       І запах ніжний свій на згадку принесли.

 

11  І світлі, чисті, золотисті
      Упали з неба промінці,
      Ураз прокинувсь ліс тінистий...
      А на гілках — шпаки, синиці
       Пісні заводять голосні,
       Уклінно дякують весні.

Пісня 

Березень:

Я — березень, я — перший син весни,

Іду до вас тоді, коли ще сплять земля і трави

І світ навколо зовсім не цікавий.

Але устане сонечко, земленьку зігріє,

 І тоді навколо все повеселіє.

 

12    Ось весна вже зовсім близько,

         З гір біжить, шумить потік.

        Нам в гаю дає берізка

        Свій живучий, свіжий сік.

 

13    А сама берізка біла

        Кольорові бачить сни

        Й прокидається зраділа,

         Що діждалася весни.

Березень:

 А де ж це сонечко?

 Невже заспало?

Допоможіть мені, діти, його розбудити.

 Дівчата:

Сонечко, сонечко,

Відчини віконечко,

Бо ми тут всі плачемо,

На морозі скачемо.

 Хлопці:

Сонечко, сонечко,

Відчини віконечко,

Простягни промінчики,

Принеси гостинчики.

Разом:

Уставай, гарнесеньке,

Уставай, теплесеньке!

Сонечко (встає, розправляє промінчики):

 Ой, щось довго я так спало,

 Земельку зовсім занедбало,

 Треба швидше прокидатись

 Та до роботи швидко братись. (Біжить по колу і доторкається до всіх.)

        Весну-красну дівоньку розбуджай,

        Хай встає,  косичеться у ліску,

        Розливає  росоньку золоту.

Сонечко:

Весно-паняночко,

Де ти зимувала,

Що так довго, та й без мене

Земля сумувала?

Весна:

Зимувала у садочку

Та під снігом в холодочку,

 Яр-зелень пряла,

Землю в траву вдягала.

 

15    Весно, весно, днем красна,

         Що ти нам, весно, в дар принесла?

Весна:

А несу я вам літечко

Ще й зелене житечко,

А вам, дівчатка, по віночку

 Із хрещеного барвіночку.

Сонечко:

Вже весна іде лугами, по долинах, і лісами
Де не ступить з-під землі лізуть паростки малі
А верба красива вся,

 в білих котиках вона.

16   До блакитного простору, всі підіймем очі вгору
       Там, в небесній вишині  линуть з вирію пташки
       І курличуть і співають, бо надію вони мають
       Що їх радо тут зустрінуть, бо це рідна Батьківщина.

Дівчинка:

Звідки в тебе, пташечко мала,

Стільки сили, віри і тепла?

Зимуючий   Птах:

Рідний край дарує їх мені,

Віхоли для мене не страшні.

Учень:

Журавлики-журавлі,

Де ви зимували?

Журавлі:

Ми в далекі краї,

Ми в казкові гаї

Довго-довго всю зиму

Літали, мандрували.

Учень:

                                 Розкажіть, журавлі,

Як на дальній землі зимували.

Журавлі:

                          Ми в далеких краях,

                           Ми в казкових гаях

                           Все по рідних краях

                             Та по рідних полях сумували.

Весна:

Ой не час вже сумувати,

Треба крильця розім'яти,

 Час прийшов потанцювати,

Всіх гостей розвеселяти.

(Діти виконують ритмічний танець

 

17 . Пташки – наші найменші друзі і невід’ємна часточка природи. Вони прикрашають діброви і сади, тішать нас своїм чарівним співом. Їх весела дзвінка пісня , яскраве забарвлення оживляють природу і звеселяють наші серця, додають нам бадьорості і радості.

18.   Ми любимо наших пернатих друзів. Вони дорогі нам як незамінні помічники в боротьбі за врожай, вірні союзники в знищенні шкідників. Вже зовсім скоро пташки на своїх тендітних крильцях принесуть нам весну.

19.     По мобільному зв’язку вже протягом місяця ми отримуємо відомості з-за кордону. Перша СМС до нас надійшла з півдня Франції та Англії. У рідні краї повертаються граки і шпаки. Там, у далеких країнах, вони турбувались лише про їжу, адже гнізд на чужині вони ніколи не будують.

20.   А ось ця СМС прийшла із далекого Єгипту.  До нас повертаються жайворонки. Цих благовісників весни особливо шанують в Україні.

 

Пісня  (з рухами)   «Пішли ми у поле квіточки збирати»

 

21.  Весна-чарівниця, неначе цариця,

       Наказ свій послала, щоб краса вставала.

       І проліски, й травка, й зелена муравка,

       Всі квіти весняні, веселі, кохані,

       З-під листя виходять, голівки підводять

       Од сну зимового до сонця ясного.

 

Хлопець і дівчина йдуть весняним лісом. На сцені -— дерева, сидять квіти.

Хлопчик хоче зірвати квітку.

 

Дівчинка: Стривай! Не руш! Поглянь, наче клаптики блакитного весняного неба впали на землю і синіють серед голого віття лісових дерев. То ж проліски.

 

Піднімаються 4 квіточки.

 

Хлопчик:       Спасибі, ліс, що знаєм ми про те,

                             Що є підсніжник й пролісок на світі,

Як ніжна тут конвалія цвіте,

 Можливо, найніжніша поміж квітів.

Лине тривожна музика, учасники відступають на другий план, з'являється браконьєр, горе-«заготівельник» первоцвітів, нав'ючений корзинами, сумками та мішечками. Сідає на пень, стомлено витирає піт з обличчя. Починає перебирати первоцвіти, милуючись ними.

Браконьєр: Притомився, поки крав оцей товар.

                    Природа щедра! Не полінуйся і візьми.

                    Ох і добрячий, нині бач, навар! (Перебирає квіти.)

Ось підсніжничок біленький!

О! Цикламен! Душа весни!!!

А ось пролісок синенький!!!

Диви І Рястик запашний!!!

Скільки ж грошей!

Гривні, гривні, гривеньки мої!

Мій омріяний навар (дивиться на годинник).

Побіжу чимдуж до міста,

Бо вирує вже базар.

 

Хлопчик:        Ми часто шукаємо зірку з небес,

Щоб звірити тихо таємне бажання.

 

Дівчинка:       А квітку весняну, це чудо з чудес,

Зриваєм безжально, стоптавши вагання...

 

Хлопчик:        В Червону книгу ми занесли

   Світ неповторний та чудесний,

   Що поступово вимирає,

  Давно рятунку в нас благає.

 

Входить хлопчик у руках тримає  Червону книгу України.

 

І квіточка:  Перші квіти розцвітають на землі,

Сині проліски привітно зводять вінчики малі.

 Просим вас, не ображайте, не ламайте, не топчіть,

 Хочем довго-довго жить.

   Послухай, як ніжно дзвенить голосок.

   Не треба зривати наших квіток!

 

ІV квіточка:         Ми б завжди були щасливі,

Усі: Доглядали, поливали. Ми б красу їм дарували.

                                Все, що навколо бачиш ти,

 

22.    Якщо подобаються вам квіти — милуйтеся ними на природі. Отримуйте насолоду від їх краси і ніжності. І пам'ятайте, що збір рослин, що занесені до Червоної книги, заборонений!

 

23.                                                                  Червона книга

Це книга незвичайна. Вона ніби звертається до людей зі словами: «Зупиніться! Подумайте, що ви робите і до чого це призведе!». Вона ніби попереджає кожного, хто візьме її до рук, що необхідно звернути увагу на ті види  рослин і тварин, які занесені до неї.

 Тож не спішіть простягати руку за кожною гарною рослиною. Краще помилуйтесь нею і залишіть її квітувати, хай помилує погляд і порадує зір інших.

 

 

Хлопчик.    Ми знаємо, що підсніжники, сон – трава, конвалії, давно занесені до Червоної книги і рвати ми їх не будемо.

На галявинах цвітуть.

І ніде, ніде немає

Кращих квіточок, мабуть.

В них тих пахощів багато,

Цвіту свіжого, роси,

Хай цвітуть, не буду рвати —

 Шкода їхньої краси.

 

Весна:  А зараз ми пограємо у гру

Гра «Квіткова веселка»

Я буду називати  певний  колір,   а ви  повинні    назвати  якомога  більше рослин, квітка  яких забарвлена у цей колір.

• Білий (підсніжник, конвалія, нарцис, лілія).
• Жовтий (кульбаба, липа, звіробій, нагідки, мати-й-мачуха).
• Блакитний (пролісок, барвінок, дзвоники, волошка).
• Фіолетовий або ліловий (сон-трава, фіалка, ряст, материнка).
• Рожевий та червоний (мак, іван-чай, гвоздики, айстри).

Учні по черзі зачитують з  аркушів-литочків , що тримають в руках. Прикріплюють їх на дошку навколо запису: 

Заповіді Матінки Природи

Пам’ятай:

1. Кожен зелений листок, кожна травинка виділяє в повітря кисень. Ним ми дихаємо, без нього немає життя. Не топчи, не зривай рослини!

 

2. Найкраща квітка та, що квітує там, де зросла. Не губи її!

 

3. Не галасуй у весняному лісі, не включай надто голосно музику. Ти злякаєш пташку, вона злетить з гнізда. Яєчка, які вона насиджувала, захолонуть, і з них ніколи не виведуться пташенята. Краще послухай голоси лісу!

 

4. Якщо ти знайшов гніздечко – не зачіпай, бо пташка може покинути його, навіть, якщо там відкладено кілька яєць. Поспостерігай за гніздом потайки, і ти помітиш багато цікавого.
5. Не лови барвистих метеликів, що літають над квітами. Вони схожі на казкові «літаючі квіти» і нікому не завдають шкоди.

 

6. Найсмачніша  і найкорисніша вода – джерельна. Подивися, як схиляються над джерелом трави і квіти, кущі й дерева. Вони оберігають його від посухи, захищають від пилових бур. Не скаламуть же і ти джерела! Охороняй його чистоту! Чиста вода – велике багатство.

 

7. Щоб згубити молоде дерево, потрібні хвилини, а виростити – роки. Не ламай черемхи, не каліч інших квітуючих дерев, кущів.

 

8. Природа щедра до нас. Що ми маємо – усе від неї. Ти відплати їй своєю добротою, увагою, чесним поводженням, і вона стане ще щедрішою.

 

9. Пам'ятай: "Людину називають володарем при­роди, але мудрість, з якою ми володарюємо, від природи не дається. Цього треба вчитися".

 

24                   Коли ми весну зустрічаєм

Цвітуть сади, цвітуть поля.

Коли ми весну зустрічаєм –

Теплом вже дихає земля.

Коли ми весну зустрічаєм –

Ясніше сонечко сія .

І весь народ у нашім краї

Радіє, мов одна сім’я.

 

25                         Спитали ми у сонця

В прозорій вишині:

• Де небо найчистіше?

Де краще жить мені?

А сонце усміхнулось:

 

         Сонечко    Ми – як одна сім’я.

                    Коли щасливі птахи,

Коли щасливі квіти,

Коли щасливі діти –

Щасливе з ними і я.

 

26                         Пташині хори і рясні луги,

І вод весняних повні береги.

Квіток барвистих весняний розмай –

Це Україна наша, рідний, милий край!

Це Батьківщина наша – дорога земля,

Усе тут рідне: ліс, степи, поля.

На батьківській землі дорога в світ ясна.

А по землі до нас іде весна!

 

Бережіть природу, люди!

Не травмуйте, не губіть!

Хай краса її повсюди

Не згасає ні на мить.

Друзі! Квіти бережіть!

І даремно їх не рвіть,

Бо чарівної краси

Не побачим я і ти.

Хай вони ростуть у лузі,

Бо всі квіти – наші друзі.

 

Вчитель:   Незабаром пташки на тендітних своїх крилах, долаючи великі відстані, прилетять до нас. Ми радо зустрінемо цих маленьких провісників весни.
        Змайструйте шпаківні – і птахи щиро віддячать вам за допомогу, знищуючи шкідників. Ніколи не руйнуйте гнізд – і їхній спів буде звеселяти нас завжди. Охороняйте і дбайливо ставтесь до братів наших менших! І пам’ятайте: найдорожча для пташки -  воля.