2025 Чарівна краса вишиванки 3-Б клас
1.Танець «Весняночка»
Учениця 1:
Добрий день, шановні гості, низький вам уклін! Сподіваємося, що сьогодні буде ясно у нашій актовій залі від ваших щирих посмішок, гучних аплодисментів і гарного настрою.
Учениця 2:
Над землею пісня лине.
Це для тебе, Україно,
Гарна путь, славна путь,
Українські діти йдуть.
(Діти виходять на сцену з стрічками)
Вихід 1
Перший учень:
На білому світі є різні країни,
Де ріки, ліси і лани,
Та тільки одна на землі Україна,
А ми-її доньки й сини!
Другий учень:
Усюди є небо і зорі скрізь сяють,
І квіти усюди ростуть.
Та тільки одну Батьківщину ми маєм.
Діти разом:
Її Україною звуть.
2.Діти виконують пісню «Наша родина» Слова і музика Наталії Май.
Схід учнів зі сцени під музику 2
Учень 1: Колись давним-давно на нашій рідній землі перекидали люди маленьку насінинку ніби зігріваючи її своїми руками. І вирішили цій насінинці дати життя – посадили її в землю. Потрапивши у грунт, зернятко не гаяло часу – одразу проросло.
Учениця 2: Із землі пробився ніжний паросток, який з часом виріс у розкішне дерево, яке об’єднало всі народності України в єдину родину. Тому й називають таке дерево – деревом роду, бо стовбур в нас один, а люди – його гілочки і всі вони такі різні, талановиті, неповторні.
Учениця 3. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, мальовничій землі – у нашій славній Україні. Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до України.
Учень 4. А пісня українська! Хто не був зачарований нею? Вона завжди натхненна, багата мелодією, безмежна широтою і красою образів. Українська пісня таїть в собі чарівну силу, викликає в душі людській найскладніші, найтонші почуття, думки, прагнення.
3.Пісня «Любіть Україну!»
Вихід 3
Учень 1: Сьогодні нас усіх згуртувала любов до рідної землі, повага до історії та культури нашого народу, до традицій і духовних надбань.
Учень 2: Сьогодні день вишива́нки — свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. У цей день кожен охочий долучаєься до свята, одягнувши вишиванку.
Учень 3: Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії Чернівецького університету Леся Воронюк.
Учень 4: Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, Вишиванка -це не просто одяг.Це частинка нашої душі,наша історія,традиції та гордість.
Учень 5. Україна – це чарівний і благодатний край, і в ній із сивої давнини живе мудрий і добрий, творчий і натхненний народ. Саме тому, мабуть, наш народ і подарував світові неповторну українську вишивку, за якою нас упізнають в різних куточках світу.
Учень 6. Завжди славилися по всьому світу українські дівчата: чепурні, роботящі, добрі, веселі. А які у них вишиванки! Та хіба тільки сорочка прикрашає дівчаток?.. Як надінуть вони нову спідничку, барвистий віночок із гарними яскравими стрічками, так і заграє на їхніх личках усмішка, що й очей не відведеш!!!
Вихід 4
4.Танок «Вишиваночка»
1.Вишиванка - символ Батьківщини,
Дзеркало народної душі,
Не для когось, не для забаганки,
А для себе ти її носи.
2. Вишиванка – краля!
Пишна, загадкова.
Означає кожна
Ниточка в ній слово.
3. Перша вам розкаже
Про тепло долоні,
Що стелила рясно
Хрестики червоні.
4. Друга нитка чорна
Жалібно озветься.
Про дівочі сльози.
Материнське серце.
5. А зелена скаже
Про долю – стежину,
Що проклала мати
Голкою дитині.
6. Жовта проголосить
Про величність сонця,
Про життя, багатство,
Про рясне колосся.
7.Голубий моточок
Стиха прошепоче,
Про волошки в полі,
Про кохані очі.
8. Не важливий колір –
А важливе слово.
Вишивай не хрестик,
Вишивай розмову.
5.Пісня «Бабусина вишиванка»
1.Вишиванка – це не просто одяг,
Це наш зв'язок із поколіннями,
Це національний оберіг,
Що нас оберігає від бід і негараздів.
2.Вишиванка – це знак любові,
Це символ нашої країни,
І кожен орнамент на ній
Несе в собі силу і красу!
3.Вишиванка – це наше коріння,
Це наша історія й традиції,
І кожна нитка на ній —
Це зв’язок поколінь та нації!
4.Кольори сплелися в ній в узори й квіти,
Щоб були щасливі і сміялись діти.
Щоб у вишиванках хлопчики мужніли,
Рідну Україну захистити вміли.
Вихід 5
6.Руханка «Я маленький козачок»
1.Українська вишиванка — диво,
У ній народу код, його душі.
І кожному в ній зручно і красиво,
Вдягнути ж вишиванку поспіши.
2.І гордо йди у ній по цілім світі,
Та мовою своєю розмовляй!
І хай сміється сонечко в зеніті —
Ти рідного свого не забувай!
3.Бо в ньому все — ліс, гори і долина,
І річечка, й маленьке джерельце,
Твій рідний край, чарівна Україна,
І мати, й батько — пам’ятай про це!
4.І хліб на вишиванім рушникові,
І пісня, що до серця пролягла,
І краєвиди навкруги чудові,
І стежка, що у Всесвіт повела.
5.Якою б не була в кожного з нас доля,
як би не складалися обставини життя,
яким би не було становище в Україні та у світі,
яка пора року не була б за вікнами наших осель,
нас поважатимуть доти,
доки ми поважатимемо самих себе,
доки ми пам'ятатимемо про своє коріння
і шануватимемо наші традиції!
6.Одягнімо, друже, вишиванки —
Наш чарівний український стрій.
Не для когось, не для забаганки,
А для себе, вірний друже мій.
7.Одягнімо вишиванки, друже,
Як одвічний предків талісман.
Хай не буде серед нас байдужих
І один в нас буде отаман.
8.Одягнімо в свята і неділі,
В будень, за потреби, одягнім
І відчуєм — вороги безсилі
Зруйнувати український дім.
9.Одягнімо вишиванки, друже,
Хай побачить українців світ —
Молодих, відважних, дужих,
У єднанні на багато літ.
7.Вихід 6
1.Рушник... Як багато означає це слово! Український рушник! На ньому вишита доля мого народу. На ньому переплелися і радість, і біль, і щастя, і горе. Рушник супроводжував людину все життя від народження і до смерті.
2.Я вишитий рушник тримаю,
на нім, історія моя.
Мій рідний український краю,
благословенная Земля.
3.Рушник розстелимо в дорогу,
Усім хто з дому вируша.
Щоб ви, забули про тривогу,
в дорозі Бог вас вберіга.
4.Мальви усміхнулися
З рушничка мені,
В сонечко вдягнулися
Вже на полотні.
5.Квіточка до квіточки –
Сила вікова,
То і мама й діточки,
То любов жива.
6.Дрібно помережаний
З льону рушничок,
Він із долі межами –
В полі колосок.
7.Він – стежина росяна,
Там, де маків цвіт,
Де ногами босими
Ходим стільки літ.
8.Стежечка барвистая –
Мамин оберіг.
До хатини рідної
Рушничок проліг.
8.Танець «Рушничок»
Вихід 7
1.Вишита сорочка – це традиційний народний одяг українців. Споконвіку українські жінки та чоловіки шанували її. Бо вірили, що вишита сорочка захищає людину від усього злого.
Вишивали сорочки переважно матері, щоб їхні діти завжди були, немов польові квіточки – гарні та веселі.
2.Вся в квітках, немов у шатах,
Неповторна і єдина,
Не знайти тебе у штатах,
Символ ти лиш України!
3.Дорога і серцю мила,
Українець кожен знає :
У тобі могутня сила,
І тебе він поважає!
4.Ти — неначе ясне небо,
Ти — немов вишневий цвіт.
Ти на святі і у скруті!
Ти для нас як цілий світ!
5.Світ краси, любові, щастя,
Миру, ласки і добра.
Тебе забрати в нас не вдасться,
Бо ти лиш наша, ти одна!
6.Українська вишиванко!
Символ єдності, краси…
Ти неначе кава з ранку,
Наче крапелька роси.
7.Коли тебе вдягаю ,
Немов в любові признаюся
Своїй країні ніжно й палко,
Вдягну і Господу молюся.
8.За мир та спокій в Україні!
Щоб вишивані візерунки
У долю кожної родини
Внесли приємні подарунки
9. Вишиванко моя, сорочино,
Вбережи від біди і нещастя!
Дай же вижити кожній дитині,
Дай добра усім, миру і щастя!
10.Вишиванку Перемоги вишиваєм разом,
Кожен з нас – незламності палкий співець.
Україна сяятиме у віках алмазом,
Бо непереможний наш союз сердець!
11.Та прийде перемога і воля,
Український народ, усміхнеться.
Зацвіте вишиванкою доля
Й миром небо до нас обізветься.
9.Пісня «Хай мирне небо усміхається»
Вед.: Наше свято добігло кінця. Ми бажаємо вам миру, злагоди, добра, щастя, достатку!
Вед.: Хай вишиті українські рушники, сорочки, скатертини, ікони, картини стануть оберегами у ваших оселях!