Виховний захід присвячений дню української жінки «Жінка, яка тримає небо».

Мета виховного заходу

Формувати в учнів повагу до ролі української жінки в історії, культурі та сучасному суспільстві; розвивати національну свідомість, громадянські цінності та почуття вдячності жінкам, які творили й захищають Україну; виховувати емпатію, гідність, шанобливе ставлення до матері, жінки-берегині, жінки-лідерки через осмислення історичних прикладів, мистецьких образів і сучасних життєвих історій.

 

(Звучить тиха інструментальна українська музика.)

Ведучий1: Доброго дня усім.

Ведучий2: Вітаємо вас на святі весни, краси і юності. Так, саме юності, тому що не важливо скільки вам років, головне відчувати себе молодою в душі. 

Ведучий1: Вона, як муза, надихає своєю красою, ніжністю та чарівністю.

Кожного дня вона робить іще один маленький крок на зустріч мріям і при цьому невпинно дарує часточку своєї душі рідним, друзям, знайомим.

Ведучий2: Так, я думаю ви здогадались про кого йде мова це - українська жінка.

Ведучий1: Про неї  сказано і написано немало. Вона надихала і поетів, і композиторів, і художників. Завжди оберігала свій рід український. І не раз їй доводилося ставати войовницею за майбутнє України. Тому що вона сильна жінка.

Ведучий2: Українська жінка - наша пісня й молитва, Вона - наша надія й опора. Вона - наша втіха й радість, Вона - наша Україна!

Ведучий1. Сьогодні коли йде війна. Українська жінка поруч із чоловіками, стоїть на варті нашої держави…………..

П’ятий рік повномасштабного вторгнення росіян та страшної війни …Така вже доля нашого народу – боротися, боротися й боротися за свою волю й незалежність держави …

Пісня Воїни світла

Ведучий 2. Давайте ж вшануємо наших воїнів, серед яких немало й  жінок, які віддали своє життя за те, щоб ми могли сьогодні вчитися, бути на цій мирній сцені, радіти весні… Вічна пам'ять і слава усім полеглим за рідну Україну …

Хвилина мовчання

 

Ведучий2: А ми продовжуємо наше свято.

Україна – жіночого роду.

Україна – мати нашого народу.

Україна – благословенна свята земля.

Україна – наше серце, пісня й душа!

Ведучий1: А ти знаєш, що наші жінки незламні, непереможні: вони вміють смачно готувати борщ і коктейлі молотова,  збивати  крем і ворожі дрони,  пекти пироги нашим захисникам  та захищати своїх дітей від ворога .

Ведучий2: Кажуть, що світ тримається на трьох китах?

Ведучий1: А мені здається, що він тримається завдяки нашим українським жінкам, які люблять ще й співати та прославляти нашу Україну.

Пісня Любіть Україну

Ведучий 1:

Українська жінка — це не лише ніжність.
Це голос історії. Це пам’ять. Це сила, яка тримає країну навіть тоді, коли навколо темрява.

Ведучий 2:

Сьогодні ми говоримо не просто про свято.
Ми говоримо про тих, хто творив Україну і продовжує її тримати.

Ведучий 1:

 Українська жінка — це перша колискова, яку чує світ.
Українська жінка — це руки, які тримають, коли падаєш.
Українська жінка — це голос, що не стихає навіть під звуки сирен.

Пісня Ми Україна

Ведучий 2:

Сьогодні українські жінки не чекають історію — вони її створюють. Українська жінка ніколи не була лише тлом історії. Вона була її голосом.

Ведучий 1:

Українська жінка — це не лише ніжність. Це вибір бути сильною щодня.
І поки вона стоїть — стоїть Україна.

Ведучий 2:

Українська жінка — це не лише історія.
Це сьогодні. Це завтра. Це ми.

Ведучий 1:

Українська жінка — ніжна і незламна водночас.
І сьогодні ми говоримо не просто про свято.
Ми говоримо про силу

Пісня Українські дівчата

Ведучий 2 Вона змінювала історію, писала вірші, лікувала рани, ставала до бою.
Вона не чекала часу — вона його створювала І сьогоднішня зустріч — це наша подяка українській жінці.

Ведучий 1:

У різні епохи вона мала різні імена.
Але незмінною залишалася її внутрішня сила.

Ведучий 2:

Княгиня, поетеса, художниця, борчиня…
Кожна з них залишила слід, який неможливо стерти.

Ведучий 1:

Зараз… не аплодуйте.
Просто на секунду — згадайте…
хто навчив вас не здаватися, коли було найважче.

Ведучий 2:

Не героїню з підручника.
Не образ із фільму.
А ту… чий голос звучить у вас всередині навіть тоді, коли навколо тиша.

Ведучий 1:

Українська жінка — це не слабкість.
Це тиша, яка сильніша за вибух.
Це погляд, який тримає, коли світ розсипається на уламки.

Ведучий 2:

Вона не завжди на сцені.
Часто — за кадром.
Але саме вона тримає небо… щоб ми могли стояти.

Ведучий 1:

Вона — поетеса.

Ведучий 2:

Вона — лікарка.

Ведучий 1:

Вона — військова.

Ведучий 2:

Вона — мама.

Ведучий1: Сучасна жінка, як Україна: самостійна, незалежна та працьовита, це жінка, яка знає ціну життя, вона робить все для того, щоб у родині панував мир та спокій, хоч як не було б тривожно на серці  вона Берегиня роду і я думаю варта ваших аплодисментів .

Ведучий2: Так, саме Берегиня роду!

Пісня Українська хустка

Ведучий1: У мові всіх народів світу немає слова святішого за слово «мати».

Мати - початок усього!

Ведучий2: Немає любові, сильнішої від материнської, немає ніжності, ніжнішої

від ласки і клопотів материнських, немає тривоги, безсонних ночей.

 Ведучий1: Людство існує тільки тому, що існує материнська любов.

Ведучий2: А зараз трішки жартів……

Ведучий1: Мама навчила мене багатьох речей:   Долати неможливе.

Ведучий2: Закрий рот і їж суп!

Ведучий1: Вірити у Бога.

Ведучий2: Молися, щоб ручка на сорочці відіпралася!

Ведучий1: Мислити логічно.

Ведучий2: Тому, що я так сказала!

Ведучий1: Стійкості.

Ведучий2: Не встанеш за столу, поки не доїси!

Ведучий1: Сміливо дивитися у майбутне.

Ведучий2: Ну почекай, вдома я тобі влаштую!

Ведучий1: Пояснила основи генетики.

Ведучий2: Це у тебе від тата!

Ведучий1: Пояснила причинно-наслідкові зв'язки.

Ведучий2: Якщо не наведеш порядок в кімнаті – гуляти тебе не відпущу!

Ведучий1: Не звертати уваги на деякі речі.

Ведучий2: Мама не сидить у Фейсбуці - вона йде в ногу з часом.

Ведучий1:  Самостійності.

Ведучий2: Я тобі тут не домогосподарка!

Ведучий1: Ну хто така мама?

Казати не треба,

Тут зайва реклама, -

Це Ангел із неба!

Пісня Мам

Ведучий 1:

Сьогодні ми не святкуємо.
Сьогодні — ми дякуємо. Дякуємо українській жінці.

Ведучий 2:

Українська жінка — це історія.
Українська жінка — це сьогодні.

 Українська жінка — це Україна.

Ведучий 1:

В історії України жінка ніколи не була лише спостерігачкою.
Вона була серцем змін.

Ведучий 2:

Її слово ставало зброєю.
Її вибір — дороговказом для поколінь.

Ведучий 1:

Але історія — це не лише минуле.
Вона твориться просто зараз.

Ведучий 2:

Сьогодні українські жінки — на передовій, у лікарнях, у школах, у волонтерських центрах.
Вони тримають країну так само тихо, як колись тримали родину.

Ведучий 1:

Українська жінка рятує життя, не думаючи про втому. Як сильно час змінив українську жінку. Раніше дівчина одягала на голову віночок із стрічками.  А зараз вона одягає бронежилет і посміхається, щоб мама не хвилювалась.

Пісня Віночок

 Ведучий 2

Сучасна українська жінка — це тиха сила, яка рухає країну вперед.

Ведучий 1:

Іноді найсильніші слова народжуються в тиші.
У коротких повідомленнях.
У листах, написаних далеко від дому.

Ведучий 2:

Зараз ви почуєте історію — не вигадану, але дуже близьку кожному з нас.

 

Лист дівчини-військової до матері

Мамо…
Я знаю, ти зараз читаєш новини швидше, ніж раніше…
І, напевно, шукаєш там моє ім’я…
Не шукай. Я тут. Я тримаюсь.

(Пауза.)

 Мамо, ти питала, чи мені страшно.
Страшно. Так… інколи дуже.

Але я знаю — ти навчила мене бути сильною
Пам’ятаєш, як ти казала в дитинстві:
«Сміливість — це не коли не боїшся, а коли йдеш далі»?
Я просто йду далі, мамо.

(Легкий вдих.)

Тут холодні ранки…
і дуже тихі вечори.
І знаєш, що дивно?
Я найчастіше думаю не про війну…
а про твою кухню… про чай…
і про те, як ти поправляєш мені волосся, коли хвилюєшся.

(Пауза 2 секунди.)

Я сильна не тому, що безстрашна.
Я сильна — бо ти мене такою виростила.
Бо ти навчила не відвертати погляд, коли важко.

(Трохи м’якше.)

Не плач, добре?
Коли тобі страшно — просто подивись у небо.
Я теж дивлюсь.
І тоді здається, що ми поруч.

(Погляд у зал.)

Я повернуся.
І ми знову будемо мовчати на кухні…
і ти скажеш, що я схудла…
а я скажу, що дуже скучила.

(Тиха пауза.)

Люблю тебе, мамо.
Твоя донька. Завжди.

Ведучий 1:

У цих словах — страх і надія.
Але передусім — любов.

Ведучий 2:

Любов, яка робить сильними навіть тоді, коли здається, що сил більше немає.

Ведучий1: Через відключення світла багато родин зрозуміло, як  вони один одного люблять, вечірні посиденьки при свічках, настільні ігри, теплий чай і ковдра все це об‘єднує кожну українську родину і робить їх ще сильнішими.

Ведучий2: Ми переживемо і це, головне, разом, щоб всі були живі та здорові, цінуйте кожну мить проведену разом, більше нічого…. І настане наша весна!

Ведучий 1: Так, дійсно, зараз для України настали дуже важкі часи. Українці з перших днів війни відстоюють свободу і незалежність Батьківщини, борються за її квітуче майбутнє. Нам є ким пишатися. Ми звикли говорити про захисників України у чоловічому роді, проте ми маємо ще й захисниць, рятівниць і жінок-бійців.

Ведучий2: Сьогодні українська жінка перестала бути просто тилом для свого чоловіка, який воює. Сьогодні жінка змінила підбори на берці…

Ведучий1: Залишаючи вдома дітей, вона теж їде на війну - захищати країну .

Бути жінкою в Україні - це не просто……

Пісня Ми – це Україна

 

Начало формыКонец формыВедучий 1 Українська жінка — це не лише ніжність. Це вибір бути сильною щодня.

Ведучий 2 Поки вона тримає небо — ми маємо майбутнє.

Ведучий 1 Дякуємо українським жінкам

Учні стають півколом. Кожен говорить одну фразу:

• «Дякую за життя».
• «Дякую за підтримку».
• «Дякую за силу».
• «Дякую за Україну».

Пісня Україна – це ти.

Ведучий1: Ну ось і все , на жаль, наше свято підійшло до кінця.

Ведучий2: Але попереду ще багато весняних днів.

Ведучий1: Дорогі наші дівчата, жінки, мами, доньки, сестри, бабусі.

Ведучий2: Нехай всі ваші мрії завжди збуваються і наша найбільша мрія здійсниться неодмінно, прийде мир і перемога для нашої України.

Ведучий1: Завдяки нашим захисникам та захисницям!

Разом: Слава Україні! Героям слава!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конец формы