Виховний захід Екологічна казка «Про себе і нащадків ти не забувай – природу люби і оберігай!»

Екологічна казка «Про себе і нащадків ти не забувай – природу люби і оберігай!»

 

 

                                         Тетяна Кравченко, вчитель  початкових класів

                                          Смородинського НВК Тростянецького району

                                          Сумської області.

 

       Виховання підростаючого покоління є невід’ємною частиною навчально – виховного процесу. Це і моральне, і естетичне, і екологічне виховання. В наш час особливо гостро стоїть питання екологічного виховання, збереження природи.  Саме формуванню готовності до раціональної діяльності в природі, формуванню  екологічного мислення та свідомості, виховуванню  екологічної культури природокористування сприятиме дане свято.

 

                                                               ХІД СВЯТА

 

                  Зал прикрашений кімнатними рослинами, штучними квітами, рослинними гірляндами. Посеред зала будиночок лісника.

 На сцену виходять учень і учениця.

 

Учениця.

Дим із труб. Сказати чесно

Тут темно вдень, не тільки ніччю.

Тут чорно все – і вись небесна

І людські зболені обличчя.

Учень.

Жаль, що не можна вже нічого зробити.

Учениця.

А чому ні? Давай спробуємо. У нас в лісі живе лісовик  Відун. Звернемося до нього.

Підходять до хатинки, Стукають.

Діти. Доброго дня.

Лісовик. (Сердито) Доброго. Кажіть, чого прийшли сюди? Якщо щось болить, не зможу я вже нічим допомогти.

Діти Чому?

Лісовик.

  От халепа. Нічого не розуміють. Я ж всі сили брав від природи, збирав лікарські рослини, корінці всякі, зараз же нема природи: заводи забруднили землю, люди знищили дерева, повбивали тварин, повітря забруднене. Скоро будемо в скафандрах ходити, їсти одну хімію і милуватися фотокартками з минулого.

Діти.

І що, невже все втрачено? (плачуть)

 

Лісовик.

 Цить! Ану цить! Добре, раз ви хочете допомоги, спробую допомогти. Потрібно повернутися в минуле і підказати екологам, як краще діяти.. А допоможуть мені в цьому мої помічники.

На сцену виходять діти, співають пісню.

 Пісня «Рідна моя земля» на мелодію «Маленькая страна» (Н. Корольова)

1.У Всесвіті є така планета

Зветься вона Земля.

Люблять її дорослі й діти,

Хоч вона і мала.

Все навкруги цвіте й буяє,

Щедро дає врожай.

І нам життя Земля дарує –

Це найдорожчий дар.

Приспів

Рідна моя Земля / 2 рази

Вічно живи й квітуй на світі

Щастя даруй, життя.

2.Є на Землі і Сумщина

Море проблем у ній

Ми ж не впадаємо в сум і відчай,

Славу співаєм їй.

Вона наш край і батьківщина

Отчий наш тут поріг.

Слався, квітуй, моя Сумщино,

Рідний наш оберіг.

Приспів.

 Лісовик

Ось послухайте будь-ласка

Екологічну казку.

На сцену виходять ведучі.

Ведучий 1:       

   В цій хатинці жив лісник,

Звірам він був помічник

Взимку він їх годував

Годівнички майстрував

Ведучий 2: 

Був він другом, був він братом

І для звіра і для птаха.

Та нажаль, життя не вічне…

Лісника того не стало,

І хатинка пустувала.

 

Ведучий 1:                 

 Якось зранку до хатинки

Мишеня пришкутильгало

Вигляд мало воно кепський

Щось під ніс собі пищало.

 Мишка: (співає пісню на мелодію «Зимний сон» із репертуару Алсу)

 Народилася я маленькою мишкою,

На пшеничному полі жила,

Тільки раптом неждано-негадано

Біда до нас прийшла

В грунт постійно міндобрива сипали,

Вже нітратами вкрита земля.

І під добривами та пестицидами

Зникла нірка моя.

 Мишка :           

  Ой, яка хатинка славна!

І нікого в ній нема…

Як чистенько в ній і гарно!

Буду жити тут сама. 

Ведучий 1:

Мишка в хату перебралась,

Відійшла,полікувалась,

Де – цілющою травичкою,

Де – джерельною водичкою. 

Ведучий 2:

 Стала жити поживати,

В хатці господарювати.

 Ведучий1:

Через місяць до хатинки

Прямували дві тваринки.

Це були  два жабенятка,

Зацікавила їх хатка. 

Ведучий 2:              

  Жабенятка були хворі,

Говорили дуже кволо,

Лапки ледь пересували

І до Мишки  промовляли:

Жабка 1:         

 Люба мишка, дорогенька,

Будь нам, як сестра рідненька

Пожалій нас бідолашних,

Жабеняток двох нещасних.  

( Жабенята співають пісеньку на мелодію пісні « В траве сидел кузнечик» )

1.Ми плавали у річці,

Стрибали у травичці,

Було нам дуже добре

І весело завжди.

Приспів:        

 Співали: «Ква – ква!»

Співали: «Ква – ква!»

Ми весело співали,

Співали: «Ква – ква!»

Співали: «Ква – ква!»

Співали день і ніч.

 2.Нам сонечко світило

Та раптом все змінилось,

Брудною стала річка

І берег став брудним.

Приспів:    

Співати: «Ква – ква! 2 рази

Ми весело не можем!

Ми хворі, «Ква – ква!»

Нам страшно, Ква – ква!»

Рятуйте, поможіть! 

Жабки:         

   Ти нас звідси не жени

До хатинки нас впусти.

Мишка:           

  Ну, заходьте дорогенькі,

Нагодую вас смачненьким,

Обігрію, підлікую,

Від біди я вас врятую.

Ведучий 1:            

  І в хатині лісовій

Сміх лунає голосний

Жабки пісеньки співають

Любу мишку розважають.

 (Музика. Тваринки прибирають  біля хатинки: замітають, поливають квіти.)

Ведучий 2:             

 Але якось із вікна

Бачить Мишка Їжачка

Йшов він дивною ходою

Ніг не чув вже під собою.

Весь облізлий і худий,

Хоч Їжак ще молодий.

Ведучий 2:              

Став сердешний на поріг

І звернувся він до всіх.

Їжак:

Я прийшов до вас, молю:

Не женіть ви сироту,

Поможіть і порятуйте,

Від хвороби полікуйте.

 Їжачок співає сумно співає пісню

 

 (Пісня на мелодію  пісні Н. Май«Відлетіли журавлі»)

Осушили болота, згинули діброви,

Хімікати і сміття звалюють у воду.

Сумно стало житти, ой рятуйте,  діти.

Сонечко не світить, сонечко не гріє.

Сумно стало житти, ой рятуйте,  діти.

Сонечко не світить, сонечко не гріє.

 

Мишка:          

  Ти, Їжаче, не хвилюйся,

Йди до хатки, підлікуйся.

Ми тебе не проженемо,

У сім’ю свою приймемо.

Ведучий 1:              

 І в хатинці на узліссі

Не змовкають голоси.

Жабки й Мишки там спів

(Музика. Тваринки танцюють.)

Ведучий 2:

 Якось ближче до вечері

Чують звірі – стук у двері,

Просить хтось подать водички…

Це до них прийшла Лисичка.

Лисичка:   (Звучить сумна мелодія.) 

  Браття – звірі, ви почуйте,

Від біди мене врятуйте!

Від пожежі ледь втекла.

Добре, що я вас знайшла.  

Мишка:              

Не хвилюйся так, Лисичко,

Не сумуй ти так, сестричко.

 Ти родину тут знайшла.

Ми тепер твоя сім’я.

 Ведучий 1:               

   І в хатинці невеликій

Чути спів, веселий сміх.

Тіснувато там звірятам

Але дім є в них усіх. (Музика.)

Ведучий 2:               

  Якось вранці на узлісся

Хижі звірі підійшли.

Й зовсім мирно попросили,

Щоб в хатинку їх впустили. 

Вовк:

Не женіть ви нас, звірята!

Порятуйте нас, малята!

Сумно нам на цьому світі,

Повмирали наші діти.

Ведмідь:          

Люди їх перестріляли,

З хутра шуб понашивали,

Хто живий залишився –

В зоопарку опинився. 

Мишка:               

 Не журіться, йдіть до хати!

 Жабка 1:             

 Раді всіх ми прийняти!

Ведуча 1:            

   І стали всі звірята

У хатці лісовій

Дружно поживати

В сім’ї новій. 

Ведуча 2:               

 Та одного разу….

Ой, лишенько! Що ж буде?

Підходять до хатинки… (Тривожна музика)

 

Звірята:               

   Люди! Люди!Люди! 

Ведмідь:                

 Не лякайтеся, звірята!

Разом ми  – велика сила!

Нас тепер не залякати,

Щоб ті люди не робили!

  Люди:             

1. Ми просимо, звірята,

Послухайте, ви нас.

Прийшли сюди ми з миром,

Не проганяйте нас.

2. Треба всім нам дружно

Братись за роботу ,                                        

Щоб зберегти для нащадків                               

Рідну нашу природу!                                          

 

Хоровий спів  (пісня на мелодію  «Одна калина» С. Ротару.)

1.Сумно, сумно аж за край,

Ріки висихають, плаче рідний край.

Гірко, гірко на душі

Все живее зникає наче міражі.

Приспів.

Одна Земля у нас одна,

Хай буде чистою вона.

Людська рука нехай

 не нищить рідний край.

В нас небувалої краси

Річки і гори, і ліси.

Одна Земля в нас.

Ти її оберігай.

2.Брудно, брудно навкруги

Знову в атмосферу викиди – дими.

Важко дихати у нас –

Бо навколо тільки вуглекислий газ.

Приспів.

3.Плаче, плаче вся Земля.

Захисту благає наче немовля.

За природу ти подбай

В нас вона єдина – це запам»ятай.

Приспів.

 

На сцену вибігає дівчинка з піднятим над головою глобусом. 

Дівчинка.

Подивіться! Подивіться!

Що принесла сюди я.

Це ж  бо наша найрідніша,

Найчарівніша Земля.
Проносить кулю по залу

 

Дівчинка.
Така от куля, голуба планета.
Мала планета в Космосі пливе.
Жива Земля, наснага для поета,
Вона жива, бо все на ній — живе.
Живі рослини і живі тварини,
Живі річки, озера і моря.

 

 Діти виконують пісню " Кольорова планета" А. Побужинської

( На програші  вручають сувеніри – планети в долоньках глядачам із закликом «Збережіть природу!».)