Сценарій  виховного заходу

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

1. Під звуки пісні  «Пливе кача», через зал ідуть двоє хлопців  і двоє  дівчат з чорними хустками через плече  із калачами  і  запаленими свічками і стоять поки пісня не закінчиться . Потім ставлять свічки на поминальний столик. Стають по дві сторони  і говорять :

Учень1: Тим , хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня , сплять в знаних і безіменних могилах  розкиданих по рідній і чужій землі    - присвячується.

Учень2: Славним дочкам і синам України, що в розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче , що є в кожного з нас – життя – присвячується.

Учениця1: Тим, кого в умовах більшовицької тиранії ми повинні були забути і викреслити з своєї пам’яті та історії, героям, що впали в нерівнім бою під Крутами -  присвячується.

Учениця2: Тим, хто повстав проти бандитської влади , за кращу долю України , за правду, героям Небесної Сотні -  присвячується.

2.Вірш « Червоніли маки» ( памяті героям Крут)

Червоніли під Крутами маки...

Розцвіли на холоднім снігу...

Вони йшли, щоб за Київ вмирати,

Та у серці плекали весну...

Пломеніли жаринами квіти...

Як ті мрії у юних серцях...

А вони були майже ще діти...

А вони так любили життя!!!

Розцвітали під Крутами маки...

Догоряли свічки їхніх доль...

Не злякались... Ішли, як солдати

Під град куль, під пекельний вогонь.

 

Триста зір спалахнуло у небі...

Триста мрій назавжди відбули...

Триста впало в червоні замети...

Триста їх до останнього йшли...

Ще не соколи, а соколята...

А в серцях — недитячий вогонь...

Ви вбивали... Не вбили їх, кляті!

Ви у душах народу свого...

Червоніли під Крутами маки...

Вітер тихо у неба питав,

Що за зорі засяяли раптом?

Чом багряним тут сніг запалав?

2. Відео Герої Крут https://www.youtube.com/watch?v=5aMMifT3WxA

Ведуча  : 29 грудня 1918 року біля невеличкої станції Крути на чернігівщині сталася подія, яка пробудила всю Україну , у цей день жменька юнаків стала до нерівного бою і віддавши свої мододі житя відстояла честь України.

Ведучий: На початку 20 століття нашої багатостраждальної України зявився шанс утвердити свою державність . Більшовицька Росія не змогла змиритися зі

 створенням Української держави. Скориставшись нестабільністю,більшовики величезною силою війська повернули на молоду Українську Народну Республіку.  Після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє військо на Київ .

Ведуча: Лише триста українських юнаків – добровольців виступили на захист

Української  Народної  Республіки і прийняли на засніженому чернігівському  полі нерівний бій із пятитисячною армією більшовиків. Основу українських добровольців складали бійці , переважно студенти Київського університету , Київського політехнічного інституту та учні старших класів київських гімназій.

 Ведучий: Бій розпочався о 12 годині дня і тривав безперервно до пізнього вечора . Юнаки мужньо відбивали атаку ворога , не залишаючи своїх позицій. Протягом пяти годин українські підрозділи стримували ворожі напади. Проте незабаром , скориставшись кількісною перевагою ,наступаючі зламали оборону і почали оточувати українські частини. Розуміючи безвихідність свого становища , бійці студентського куреня пішли в атаку і були майже всі знищені.27 студентів і гімназистів були захоплені в полон . Усіх їх було піддано нелюдським катуванням і по-звірячому замордовано.

3.     ВІрш Яворської Ольги

 День помирав, як недобитий лебідь,

Ніч перейняла невимовний біль.

Здригались зорі в сполотнілім небі

І тихо падали в криваву заметіль.

Стогнали Крути і молився вітер,

Цілуючи скривавлені сліди:

Вас мало, діти, вас так мало, діти,

Супроти п'яної московської орди.

В пекучий сніг... Навзнак... Не на коліна.

Заплакав місяць в зоряну блакить.

Всі — як один... Кріпися, Україно,

Хоч їхня смерть вовік не відболить.

 4. Пісня «Повертайся живим»

5.   Вірш Оксани Максимишин-Корабель

Мені наснилось, що вони  зустрілись

Убитий в Крутах й вірменин Сергій.

В саду едемськім на травичці всілись:

"За що тебе? "   "За Україну, друже мій. "

"Ти знаєш і мене за неї вбили,

Та це було вже років майже сто.

Тоді померли ми, щоб ви нам жили.

А вас вбивають... Вас тепер за що?"

 

"Ти пам'ятаєш, друже. Звісно, пам'ятаєш,

Як біло-біло в нас цвітуть сади.

І ти цей запах п'єш. І ти його вдихаєш

... Я б все віддав, щоб хоч на мить туди."

"А я ще ввечері узяв дівча за руку

Й тихенько так до серця притулив.

Тоді не знав, що Бог уже розлуку

Навіки на землі нам присудив.

Під Крутами стояли ми стіною.

В очах не страх, а злість до ворогів.

Большевики готовились до бою,

Я йшов на смерть... а жити так хотів."

"Мені твій попіл стукав, брате, в груди.

Я вірменин, а теж Вкраїни - син.

Не мав у серці й крапельки облуди,

За те й убив мене проклятий поганин."

... Мені наснилось, що вони зустрілись.

Убитий в Крутах й бородач Сергій.

В саду едемськім на травичці всілись:

" За Україну нас вбивають, брате мій."

6. Пісня « Білі лебеді»

 Ведуча : Листопад …2013 рік…Київ. На Майдан вийшли сотні молодих студентів на мирну акцію у відповідь за відмову керівництва держави від європейського шляху розвитку нашої країни. Злочинна влада застосувала силу до мирних протестувальників. 

Ведучий:  Шоковані замахом на права і свободу людини та побиттям  мирних студентів, сотні тисяч українців вийшли на Майдан незалежності, вимагаючи покарання винних у побитті людей та відставки злочинної влади

Ведуча: Після двох місяців мирних протестів підтримка мітингувальників зростала.Замість того щоб мирно врегулювати ситуацію , 18 лютого 2014 року тодішня влада   віддала злочинний наказ застосувати зброю і зробити зачистку Майдану, застосовуючи водомети, бронетранспортери і вогнепальну зброю.

 Ведучий: На що мітингувальники відповіли камінням, бруківкою, яку розбирали прямо з під ніг, петардами та коктелями Молотова. Із засобів оборони у мітингувальників були лише саморобні деревяні щити, палиці, барикади створені з підручних матеріалів та палаючі автомобільні шини і їдкий дим ,що густою хмарою оповив серце Укрваїни.

Ведуча: Постріл, другий, розірвалася тиша і нестерпний біль…Кров…Вогонь…Стрілянина.

Ведучий : На майдані в Києві вже були перші жертви. Чути було стогони поранених, але люди рішуче відстоювали своє право. Ніхто не думав відступати.

Ведуча: Небезпека стала очевидною. Із останніх сил боронилася молодь від ворога, який розстрілював її на короткій дистанції.

Ведучий: Тисячі поранених і майже сто людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі,художники, архітектори,театральні режисери,громадські активісти. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури. Ця « Небесна сотня» своїм життям викупила свободу для мільйонів українців і дає шанс збудувати нову демократичну правову державу

Ведуча: Вісімнадцять,.. Девятнадцять…Двадцять… Лютий. 2014 рік . Ці дати ввійшли в новітню історію нашої країни.

Ведучий: А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..

Ведуча:
Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду – сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній сивий-сивий..

Ведучий:
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…

 Ведуча:

.На небі спокій їх чекає вже;

І Вічна Пам`ять на землі настала.

За них ми Богу молимось лише,

Та промовляєм: Слава! Слава! Слава!

7. Павло Табаков - "Небесну Сотню, Господи, прийми"

 https://www.youtube.com/watch?v=S9KzueUGilY

 

8. ВІРШ 

Мамо, знаєш, як хочеться жити,

вірив, що боремось ми не даремно,

не хотілося бути убитим

бездиханним упасти на землю.

Iз останніх я сил намагався,

як люблю тебе розказати,

та вони не залишили шансів,

щоб життя моє врятувати.

Ця нестерпна біль,моя ненько,

усе тіло моє пронизало,

клята куля попала в серденько,

і в очах усе світло згасало.

За країну, за честь, за свободу,

ми прийшли на Майдан відстояти,

та прийшлося простому народу

у нерівнім бою воювати.

Що покинув тебе, пробач ненько,

така в мене життєва дорога,

помолися за мене, рідненька,

бо тепер я у сотні у Бога!

 

Ведуча: Українські матері! Чи є у світі любов більша од материнської? І чи є більша мужність і сила духу ,ніж власноруч поблагословити своє дитя на загибель за честь і волю  Вітчизни ?

Ведучий: Вони знайшли в собі мужність і силу -виряджати своїх синів на захист  своєї Батьківщини, своєї свободи.Без сліз і стогону поблагословити своїх хлоп’ят на смерть і подвиг.

Ведуча: Це вже потім будуть голосіння і сльози…Потім…Потім, коли ховатимуть останки тих, кого вдасться знайти, коли напівбожевільна мати благатиме , щоб відклали похорон, доки вона не відшукає голівку свого порубаного синочка…

9.  Вірш  Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач.
Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.

10. Танець «Мамо не плач»

11. Вірш 

Небесна сотня – безневинна жертва…
Бандитам не сховатись за хрестом
Отим хрестом, де їхня совість мертва
Зрікається і серцем і чолом…
У прощену неділю впала долу,
Простіть нас браття, миленькі, простіть…
За Україну - зранену і голу…
За Вас не впала і за Вас стоїть!

12. Вірш « Я очі закриваю…» 

Я очі закриваю й бачу постріл,

Той постріл, що забрав чиїсь життя.

Життя із тої Небесної Сотні,

Яка ніколи не відійде в майбуття!

Їх завжди будуть пам’ятати,

Про них ніколи ти не забувай!

Вони в серцях у нас завжди,

Про це завжди ти пам’ятай!

13.  Павло Дворський «Ангели Майдану»

https://www.youtube.com/watch?v=VIFAlHpHhb0

Ведуча: Війна ..Лише сьогодні ми зрозуміли страшний зміст цього слова . Ніхто навіть в думках не припускав, що вона може стати реальністю, але вона прийшла на нашу землю несподівано . А воювати  у нас  і нічим . Літаки наші не літали, а танки ржавіли під дощем.

Ведучий: І раптом щось сталося. Якісь дивні і сильні духи прокинулись на українській землі . Де вони взялися ? Хто його зна ? немає армії , але є воїни. Так іноді буває . І раптом стало зрозумілим ,що головне навіть не в техніці , а в духові , в силі , в характері .

Ведуча: І мужньо розправив плечі мій народ і очі наповнилися гідністю , а серця гордістю. Ми раптом згадали, що українці – воїни. Вчорашні мирні люди раптом стали   солдатами, героями.

Ведучий:  І був Ілловайськ, донецький аеропорт, Дебальцево, Маріїнка і цього вже нікуди не діти . Але ми вже знаємо,  що переможемо. Бо з такими людьми, як наші воїни не може бути інакше. Вони справжні, вони незламні . Ми вистоємо! Ми подолаємо! Ми не хотіли цієї війни, але нас змусили її прийняти.

14. Пісня « Війна»

Ведуча: Помянімо сьогодні в молитві усіх героїв, які поклали свої  голови за наше майбутнє . Хай пам'ять про них   згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.Вони не стали перед ворогом на коліна , тож схилімо свої голови  перед  їхньою світлою памяттю та мужністю. 

Ведучий: Вшануй хвилиною мовчання українцю тих що полягли . Вони за тим злетіли в небо , щоб в мирі й щасті ми жили.

Хвилина мовчання  бій секундної стрілки

Ведучий: Між горами в лісі сумують смереки,

                  Шумлять молоді ясени ,

                В окопах глибоких, в могилах високих,

                Лежать України сини.

Ведуча:  Несіть їм дівчата і сльози , і квіти,

                Нарвіть юнаки  сон -трави

                Вони теж хотіли кохати і жити ,

                 Були молодими ,як ми.

Той, хто не знає, або не памятає своєї історії  приречений на її трагічне повторення та помилки , а ціна за це страшна і надто висока.

Ведучий: Хай палають свічки памяті загиблих героїв Крут і Небесної сотні , героїв АТО і всіх, хто загинув в боротьбі за рідну Україну у наших серцях! Вони  завжди будуть  жити в нашій пам’яті!

 

14.  Пісня «Україна»