Ведучий 2:
Сказав мудрець:
Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай!
Лише в добро та в вищу правду віра,
Людину відрізня від звіра.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра.
Ведучий 2:
Є доброта лиш для сенсацій,
Відома нам її мета,
Існує й інша доброта,
Що вимагає компенсацій.
А є така, що від людини
Вона сама назустріч лине
Із слова, вчинку, із очей.
Все більше й більш таких людей.
ВОЛОНТЕРИ – ЛЮДИ ДОБРОЇ ВОЛІ
Викладач: 5 грудня світ відзначає Міжнародний день волонтера. Для того, щоб вшанувати людей, які пожертвували собою задля допомоги іншим, розповісти про їх щоденний подвиг та нагадати про те що кожен з нас може докласти свою часточку допомоги до спільної справи і зробити наше життя кращим, ми проводимо цей захід.
Викладач: Сьогодні волонтери це звичайні люди поруч із нами, хоча іноді здаються справжніми атлантами, на чиїх плечах тримається наш світ.
Викладач: Волонтери – це ті небайдужі, хто робить неможливе для бійців на передовій, поранених в госпіталях, сиріт в притулках, біженців, стареньких, хворих та багатьох інших потребуючих з ранку до вечора шукаючи можливості для допомоги: збирають гроші на ліки, надають притулок тим, хто залишив рідні домівки, годують, напувають, зігрівають, підтримують… Це волонтери. Мирні воїни світла.
Викладач: Волонтерами спочатку називали людей, що добровільно та виключно із свого бажання поступали на воєнну службу в деяких європейських країнах (наприклад, Франції,Іспанії). Зараз від цього громіздкого визначення «волонтерства» залишилося лише слово
«добровільно». Правда, додалося ще й «безоплатно».
Викладач: Роком виникнення волонтерського руху вважається 1859. Саме тоді французький письменник-журналіст Анрі Дюнан, вражений картинами битви при Сольферино, запропонував ідею створення Червоного Хреста – організації, яка працювала б на волонтерських засадах і надавала першу медичну допомогу пораненим бійцям. Принципами, сформульованими Дюнаном, керуються сьогодні волонтерські організації у всьому світі.
Викладач: Доброта та милосердя – це не слабкість, а сила, тому що саме ці якості властиві людям, які здатні прийти на допомогу.
Викладач: Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді - це в характері нашого народу.
Викладач: Ще з давньоруських часів благодійність була традицією нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалось допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого.
Викладач: Українці завжди опікувалися старими та немічними, вдовами, сиротами. Сильний допомагав слабшому. Великі справи робили разом. Сусіди завжди допомагали один одному під час осінніх робіт у городі чи полі. Чуйність, ніжність у взаєминах між людьми викликали захоплення у мандрівників, які приходили до нас із далеких країн.
Викладач:Серед відомих нам українців, що творили добрі справи безкорисливо, виділяються Костянтин Острозький – київський воєвода, князь, який за власні кошти відкрив перші школи, на постійній основі окремим фондом підтримував дітей-сиріт.
Викладач: Гетьмани Петро Сагайдачний і Іван Мазепа у 1702 році на благодійні кошти звели новий великий корпус Києво-Могилянської академії.
Михайло Грушевський – видатний український історик, у 1898 році на власні кошти заснував у Києві школу, в якій діти мали змогу навчатися рідною українською мовою.
Викладач: Сангушки, Терещенки, Ханенки, Попови - це далеко не повний список відомих українців, які були не тільки відомими політиками, культурними діячами, а й меценатами і благодійниками.
Викладач:Продовжують їхню справу і сучасні благодійники – громадські діячі, лідери думок, медійні особи та просто небайдужі, що вміють повести за собою: Юрій Бірюков, Сергій Притула, Наталя Юсупова, Тетяна Ричкова, Армен Нікогосян та багато інших.
Викладач: Нелегка доля випала Україні у XXI столітті. Вир суспільно-політичного життя захопив і поглинув кожного. Ще донедавна нас дивували люди, які за власним бажанням кидали роботу, забували про справи і йшли допомагати. Сьогодні ж кожен другий українець – волонтер.
Викладач: Часто волонтери, це прості люди з щирим серцем, готові допомогати іншим не зважаючи на небезпеку. Такими було подружжя волонтерів Олена Куліш та Володимир Альохін, які загинули 10 серпня 2014 року від рук бойовиків. Олена та Володимир на початку війни допомагали військовим та цивільним на окупованих територіях.
Викладач:Під час бомбардувань Олена та Володимир ховали сусідських дітей у своєму підвалі, надавали допомогу літнім сусідам добираючись них стежками між мінними полями. Також вони привозили їжу та медикаменти українським військовим у Луганський аеропорт.
Викладач:Родину волонтерів вистежили бойовики і захопили 9 серпня, все майно подружжя було знищено, а в їхньому домі окупанти зробили свій штаб. Волонтери були застрелені 10 серпня 2014 року бойовиками "ЛНР" у селі Переможне (Лутугинський район). Розшукати та поховати їхні тіла вдалося майже через рік. У подружжя волонтерів лишилася донька Лера. 7 травня 2016 року Олену Куліш та Володимира Альохін було нагороджено відзнакою "Народний Герой України" (посмертно).
Викладач: Волонтерські осередки виникали у великих і малих містах та селах України, люди об’єднувались при організаціях, навчальних та культурних закладах, вулицями, районами і навіть родинами.
Викладач: В нашому ліцеї традиції благодійництва і взаємодопомоги існують з часу заснування, тому у важкі для нашої країни часи ми теж не могли бути осторонь. З початком військових дій на фронтах опинилось чимало наших випускників, потреби армії в той час були значними, тому було прийняте рішення про створення нашого волонтерського загону, який отримав назву РУТА і почалась робота по збору допомоги для наших випускників-військовослужбовців. …..
Викладач: Наша діяльність була різноплановою: це і збір необхідних теплих речей, медикаментів, продуктів харчування для військових, випічка смаколиків і приготування салатів, плетіння маскувальних сіток, виготовлення оберегів та написання листів солдатам, проведення благодійних ярмарків та багато іншого.
Викладач: Але звичайно без співпраці з іншими волонтерськими організаціями ми б не впорались, тому стали шукати однодумців. В той час в Полтаві створився волонтерський осередок Полтавський Батальйон Небайдужих, він і став нашою підтримкою на довгий час.
Викладач: «Батальйон Небайдужих» – це волонтери, які на березні 2014 року об’єднались при Свято-Успенському кафедральному соборі м. Полтави. Це абсолютно, різні люди, передусім молодь, діти по 8-10 років, люди похилого віку, які займаються допомогою потребуючим, допомагають на ярмарках, акціях, роблять різні поробки, збирають кошти для допомоги на фронт, плетуть сітки. Спочатку, це була допомога військовим, тепер діяльність цієї організації спрямована на реалізацією різних соціальних проектів.ФІЛЬМ
Викладач: Англійський письменник Джек Лондон сказав: «Істинне призначення людини – жити, а не існувати». Люди, які стають волонтерами, розуміють це і відчувають. Вони приносять користь суспільству, натомість отримують задоволення від життя, задоволення від своєї роботи, визнання своєї діяльності іншими (друзями, колегами), отримують вдячність людей, почуття необхідності та можливість змінити щось на краще, отримують позитивні емоції, нові знайомства та нових друзів, можливості реалізації себе як творчої особистості, вони само розвиваються, само реалізовуються, здобувають самоосвіту, мандрують врешті-решт.
Викладач:Давайте з’ясуємо якою діяльністю можуть займатися волонтери.
Орієнтовна відповідь учня:
- організовують дозвілля молоді;
- залучають інших до масових форм роботи;
- проводять анкетування, опитування, соціальні дослідження;
- проводять інтелектуальні і розважальні ігри для дітей, молоді, дорослих;
- сприяють розширенню світогляду, інтелектуальному розвитку дітей-інвалідів;
- проводять індивідуальну роботу з інвалідами вдома;
- ведуть пропаганду здорового способу життя;
- беруть участь у заходах, що стосуються навколишнього середовища;
- беруть участь у виїзних акціях тощо.
Викладач:А хто може бути волонтером?
Викладач:Матеріальні проблеми, засилля світогляду «моя хата скраю», надмірна прагматичність пересічного українця не дають змогу явищу «волонтерства» зацвісти в повну силу. З іншого боку, не дарма кажуть: Хочеш змінити країну – зміни своє місто,
Хочеш змінити місто – зміни свою вулицю,
Хочеш змінити вулицю – зміни свій будинок,
Хочеш змінити будинок – зміни свою сім’ю,
Хочеш змінити сім’ю – зміни себе!
Викладач: На жаль, багато поряд із нами людей, які з різних причин ледве виживають. Якщо кожен із нас буде небайдужим до чужого горя, то це полегшить їхнє життя.
Пропоную вам пройти тест на доброту.
Я зачитуватиму вам по черзі 12 тверджень. Якщо ви згодні – відповідаєте «так», якщо не згодні – «ні».
Вчитель. Фахівці стверджують, що добрі справи впливають на наше психофізіологічне здоров’я. З’ясувалося, що стан людини, охопленої поривами доброти організм сприймає як позитивний стрес і виробляє величезну кількість захисних речовин. Таким чином, по-справжньому добрі люди набагато рідше хворіють. Крім того, у стані добросердя виробляються гормони, що активізують розумову діяльність і стимулюють творчий потенціал.
Отже, який рівень доброти у кожного з вас – зараз з’ясуєте.
Підрахуйте кількість балів.
Якщо у вас 8 і більше балів – ви люб’язний і доброзичливий. Вмієте спілкуватися з людьми. Тільки одне побажання – бути щирим.
4 – 8 балів: ваша доброта має вибірковий характер; ви можете бути добрим до одних людей і черствим – стосовно інших.
0 – 4 бали: спілкування з вами буває нелегким, вам не вистачає доброзичливості до людей, відкритості.
Викладач: Сьогодні ми пропонуємо кожному з вас долучитися до волонтерської роботи, попередньо обравши той напрямок, який близький і зрозумілий саме вам. Більше інформації про можливості залучення до такої допомоги кожного з вас, можна отримати на сайті.\\\\\\\\\\\
Вчитель.: Живучи у світі технологій маніпуляцій та амбіцій, забуваємо про головне – живемо один раз. Інколи важко зробити крок вперед, не маючи проблем з опорно-руховим апаратом, почути музику, маючи абсолютний слух, відчути тепло, маючи родину. А як бути тим, хто не має таких звичних на перший погляд можливостей?
Вчитель.: Не будьмо байдужими. Одна добра справа для кожного з нас – дрібничка, а для когось – мрія, цілий світ…
Учень.
Добро спішіть творити, люди,
Воно, як сонце, зігріва,
В добрі нам всім
Зручніше буде,
Без нього затишку нема.
Учень.
Уважним будь, хай шлях твій на землі
Злама байдужості холодні грати,
Є цінності великі і малі
Багатий той, хто вміє віддавати.
Вчитель. Волонтерська діяльність має неоціненне значення, тільки добро збереже чарівний світ нашої рідної землі. На ньому тримається все людство! Коли кожен із нас буде добрим і милосердним, справедливим, щирим, буде жити за правилами людяності і добра, наше спільне життя і майбутнє буде щасливим і прекрасним. А наша рідна Україна стане багатою і незалежною державою, де в першу чергу будуть піклуватися про людину, її добробут. Велике починається з малого… Тому ми закликаємо всіх: будьте щедрі серцем в ім’я добра і милосердя! Нехай не зачерствіють ваші душі, відкрийте свої серця для добра! Нехай потреба робити добро стане вашою щоденною потребою!