Виховний захід " Хліб"

 

                          ( Виховний  захід)

                   Вчитель Вітько Віта Іванівна

Мета. Вчити дітей бережно ставитися до хліба. Розвива-

     ти у дітей уяву про те, як хліб приходить до столу.

             Виховувати любов до хліба, вчити шанувати працю

     хлібороба.

Обладнання: Планшети, плакати про хліб, виставка хлі-

      бобулочних виробів, вишиті рушники)

                                      Хід заходу

1-й учень. Ми живемо в Україні,

     Де в степу із краю в край

     На добро усій країні

     Визріває урожай.

     Де пшениця достигає

     Колосиста, золота,

     Де, наче море, грають

     І шумлять густі жита.

(Оголошення теми виховного заходу. Дівчата з хлібом-сіллю вітають гостей).

2-й учень. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,   

     Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром.

     Для людей відкрита хата наша біла.

    Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

     Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,

     Щоб жилось по правді,

     Щоб жилося в мирі. 

(діти виконують пісню «Зеленеє  жито, зелене»).                           

                     (Віршована екскурсія-розповідь)

                        Свято хліба

3-й учень. У сім'ї, у кожній хаті

   Майже завжди буде свято,

   Як на білій скатертині

   Буде сяяти хлібина.

   Що з зернини проростала,

   Сонця й дощику пізнала,

   Ласки від землі святої,

   Чорної, родючої, простої.

   Але скільки ті зернятка

   Мали подорожей взнати,

   Щоб потрапив у кожний дім,

   Запашний і білий хліб.

   Влітку справжній хлібороб

   Спати не лягає –

   Він і вранці, і вночі.

   Рук не покладає.

   Щоб зернини дорогі

   Донести до люду,

   Щоб дорослі і малі

   Мали хліба всюди.

   

4-й учень.       І у  місті, і в селі,

   Знати добре треба,

   Що у хлібові у тім –

   Праця комбайнера:

   І дбайлива, і тяжка,

   І гірка від поту,

   Тож спасибі скажем їм

   За таку роботу.

   Хай приймуть від нас уклін

   Й на заводі люди,

   Що із білого борошна

   Творять хлібні дива:

   Бублики та печиво,

   Тістечка й торти,

   Білий, житній, заварний –

   Хліб на всі смаки.

5-й учень.      

   Не забудьмо і водіїв,

   І привітних продавців –

   Руки теж в них золотії,

   Бо приносять хліб у дім.

   Пам'ятаймо ж цю дорогу

   Від поля до столу,

   І шануймо цю хлібину,

   Як цінність коштовну.

   Бо в сім'ї, у кожній хаті

   Тоді буде справжнє свято,

   Як на білій скатертині

   Буде сяяти хлібина.

 

Вчитель. З давніх-давен народ наш понад усе цінував хліб,  сіль і честь. Хліб – то багатство, достаток, сіль – то гостинність і щирість, а честь – то людська гідність, за яку предки наші стояли і нам заповідали стояти на тому.

 Історія хліборобства і хлібопечення дивовижна, сповнена і радісних, і драматичних подій. Здавна хліб вважали священним, за нього велися війни. Від успіхів хліборобства залежали долі країн і народів. Хліб… Хліб… Хліб… Народна мудрість говорить: сто років думай, а краще хліба нічого не придумаєш. Хліб – усьому голова! Хліб – це те, з чого починає свій день кожен житель планети. Майже ніколи слово «хліб» не сходить зі сторінок газет: весь світ стежить за його врожаєм.

6-й учень. Хліб починається з маленької зернини, яку посіяли у теплий вологий грунт, знеї проростає рослина, яка викидає пшеничний колос. Влітку зерно дозріває. Потім комбайнери  його збирають, а водії відвозять на елеватор, де його провіюють і сушать.

7-й учень. Готове зерно везуть до млина, там його мелять на борошно. А потім з борошна на хлібозаводі печуть духмяний та поживний хліб.

8-й учень. Важка праця хлібороба, Це недоспані ночі, напружені дні, висушені енцем обличчя, мокра від поту сорочка.

9-й учень.   Шануй же руки в мозолях,

    Вклонися мудрим і землистим,

    Які щороку на полях

    Пшеницю сіють золотисту.

Господиня. Зараз на  допомогу людині прийшла техніка – трактори, комбайни, машини. А у давні часи кожен колосочок мали зібрати руки селянина, зросити потом. Хто з вас пригадає, як раніше вирощували хліб?

• У давнину поле орали волами та кіньми. Зерно засівали вручну.
• На жнива виходили всі. Чоловіки косили хліб косами, а жінки жали серпами, в'язали у снопи, складали у копи.
• Зібрані колоски обмолочували ціпами. Зерно на борошно мололи на вітряних або водяних млинах. Але завжди у полі, на ниві з працею поруч лилася пісня.

Учень.    Дзвенить колоссям нива золота,

                 Сповняє лан ранкова світла повінь.

  І літній день, краси наснаги повен,

  В вінок пшеничний пісню запліта.

  Та пісня ллється радісна й простора,

  Де простяглись хлібів дозрілі гони,

  Де гримотять комбайнові загони,

  Збираючи пшеницю і жита.

Господиня. А скільки склав народ прислів'їв про хліб, щоб пам'ятали люди, який він важливий у житті. Які прислів'я про хліб ви пам'ятаєте?

*Риба – вода, ягода – трава, а хліб – усьому голова.

*Паляниця – хлібові сестриця.

*Довелося бідувати, на хліб-сіль заробляти.

*Калинова гілка – хлібові тітка.

*Нема святішої святині, як хліб на нашому столі.

*Земля – матінка, а хліб – батечко.

 

                                     Казка про зернину золоту  

    Жила собі золота Зернина. Лежала вона у засіку, і мріяла про те, яку користь вона може принести людям.

-Іди скоріше в поле і зарийся в землю, - почула вона голос чийсь. Послухала зернина, побігла в поле, зарилась у землю, та й заснула.                                                                 Прокинулась вона вранці, а в неї на маківці зелені росточки. Обдивилась Зернина навкруги, а поряд багато-багато таких росточків. Усе поле з чорного перетворилося на зелене.

 Росла Зернинка, росла і перетворилася на зелену стеблинку з колоском. Колосок під жарким сонцем пожовтів. Поле із зеленого перетворилося на золоте. Незабаром по полю пішли комбайни, і Зернина разом зі своїми братиками й сестричками потрапила на тік. Потім у млин. Тут із золотої вона стала білим борошном. Потім її повезли на хлібокомбінат і спекли великий і добрий коровай. І зернина з білої стала рум'яною. Кожна зернина хоч і мала, але дорога, тому що це хліб.

Вчитель. Скільки б не мали хліба, люди завжди говорять про нього з повагою, беруть його до рук трепетно й урочисто. Із хлібом пов'язано багато казок і легенд.

Учень.         

                                           Пахне хліб

                  Пахне хліб,

           Як тепло пахне хліб!

           Любов'ю трударів і радістю земною.

           І сонцем, що всміхається весною,

            І щастям наших неповторних діб…

           Духмяно пахне хліб.

Учениця.

   Молись до хліба, не кидай,

   Хай хліб спасінням буде,

   Бо не черствіє хліб святий,

   Черствіють тільки люди.