МИ ЛЮБИМО ЛЬВІВ!!!
Щиро я зізнатись хочу:
В моїм серці живе
Місто моє дороге!
Місто пращурів люблю,
Бо тут народився і тут я живу!!!
Хай славиться найкраще місто на Землі –
Для мене ти, мій Львове!
Ти мій Париж, маленький Рим.
О, рідний мій, чудовий!!!
Пісня «Ми львів’яни і львів’янки»
Гуляю між левів, легенд й давніх снів,
Ступаю по бруку минулих віків,
А серце радіє:
-Усе це – мій Львів!!!
Фонтан у косички веселку заплів,
Рятує від спеки міських голубів.
А серце радіє:
-Усе це – мій Львів!!!
Знов десь на дзвіниці калатає дзвін,
У пісню міську додає своїх слів.
А серце радіє:
-Усе це – мій Львів!!!
З Високого замку, як глянеш на Львів, -
Красу описати не вистачить слів.
А серце радіє:
-Усе це – мій Львів!!!
Вдалині я кроки чую,
Бачу в гості до нас йде
Сторож веж міських і брам.
А з собою він веде
Гурт маленьких левенят.
Левчик:
Я – Левеня! Я звусь – Левко!
Оберігаю Львів давненько.
Я – не малюк, хоч не дорослий.
Я маю зубки, маю хвостик,
Руденьку гриву й дужі лапи,
як справжній лев – я весь кошлатий.
Та вам не треба мене боятись,
Бо я не злий і не люблю кусатись.
Мені приємно прийти на свято
І вас на святі оцім вітати!!!
А чи знаєте, що Царя звірів можна зустріти не тільки на гербі міста Львова, але й на вулицях міста. Дослідники стверджують, що по кількості лев'ячих зображень Львів навіть може претендувати на внесення до книги рекордів Гіннеса. І не дивно, адже в місті можна побачити близько 4,5 тисяч левів.
Пісня «Левеня»
Я – маленька, проте гонорова,
Бо я панночка з древнього Львова.
У мене плаття пишне, пречудове,
Намисто гарне, різнокольорове,
Ще й бант вплела в косу матуся зранку.
Вітайте, люди, чарівну львів’янку!!!
Стрибають сонця промінці барвисті,
О, як чудово у моєму місті!
Тут каблучки бруківкою мандрують.
-Тук-тук- цю пісню перехожі чують.
Усмішка зігріва старого лева.
Крокує містом юна королева!
Пісня «Я є панночка зі Львова»
Ми малі, та уже гонорові,
Бо вчимося в найкращій школі –
Кращій школі древнього Львова, -
І навчання йде пречудово!
Ми нащадки короля Данила,
Ми – львів’яни, а це важливо.
Ми вчимося своє шанувати,
Прагнем все, що є в світі, пізнати!
Я горджуся Львовом і росту для нього.
Я не знаю міста іншого такого.
І де б не був я, серцем полум’яним
Скажу по правді: я – малий львів’янин!
А одному хлопчику з нашого класу
Бабуся все щось цікаве розповідає про Львів.
Послухайте:
Моя бабуся пам’ятає,
Яким був Львів у давнину.
Коли вона розповідає,
Я навіть оком не моргну!
Чистенькі, рівні тротуари…
Щоб десь папірчик, чи стебло…
Щоб хтось когось
Штовхнув чи вдарив –
Такого бути не могло!
Молодші поважали старших.
Знімали шапку з голови,
І говорили не інакше
Як через «прошу», через «Ви».
Поганих написів на мурах
Не зустрічалось в ті часи.
В людей тоді була культура
Й велика тяга до краси.
Наслухаюсь – бере зажура…
А що це з нами стало в раз?
Куди поділася культура?
Коли повернеться до нас?
Друзі, до нас завітали гості
З старовинного Львова.
Вітайте їх!
Пісня львівських батярів «Куплю си білета…»
А яка ж цікава тема – історія Львівських ліхтарів.
Ні вулиці, ні площі, ні наше місто
Не можуть жити без чудових львівських ліхтарів.
Сяє місяць угорі,
В місті світять ліхтарі.
Не подумайте, що газ
В ліхтарях горить весь час…
Так було у давнину.
Назавжди той час минув.
В стародавніх ліхтарях
Електричний є заряд.
Наче добрий чарівник,
Струм в залізний стовп проник
Й оживив старі-старі
Наші львівські ліхтарі.
Дуже гарно прогулюватися
При світлі львівських ліхтарів.
А ще красивіше при вечірньому освітленні
Станцювати вальс.
Вальс
Діти запрошують своїх батьків і з ними танцюють вальс
під пісню «Українське місто», слова і музика Олександра Зелінського