Виховний захід "Ми любимо Львів"

МИ ЛЮБИМО ЛЬВІВ!!!

Щиро я зізнатись хочу:

В моїм серці живе

Місто моє дороге!

Місто пращурів люблю,

Бо тут народився і тут я живу!!!

Хай славиться найкраще місто на Землі –

Для мене ти, мій Львове!

Ти мій Париж, маленький Рим.

О, рідний  мій, чудовий!!!

Пісня «Ми львів’яни і львів’янки»

Гуляю між левів, легенд й давніх снів,

Ступаю по бруку минулих віків,

А серце радіє:

-Усе це – мій Львів!!!

Фонтан у косички веселку заплів,

Рятує від спеки міських голубів.

А серце радіє:

-Усе це – мій Львів!!!

Знов десь на дзвіниці калатає дзвін,

У пісню міську додає своїх слів.

А серце радіє:

-Усе це – мій Львів!!!

З Високого замку, як глянеш на Львів, -

Красу описати не вистачить слів.

А серце радіє:

-Усе це – мій Львів!!!

Вдалині я кроки чую,

Бачу в гості до нас йде

Сторож веж міських і брам.

А з собою він веде

Гурт маленьких левенят.

Левчик:

Я – Левеня! Я звусь – Левко!

Оберігаю Львів давненько.

Я – не малюк, хоч не дорослий.

Я маю зубки, маю хвостик,

Руденьку гриву й дужі лапи,

як справжній лев – я весь кошлатий.

Та вам не треба мене боятись,

Бо я не злий і не люблю кусатись.

Мені приємно прийти на свято

І вас на святі оцім вітати!!!

А чи знаєте, що Царя звірів можна зустріти не тільки на гербі міста Львова, але й на вулицях міста. Дослідники стверджують, що по кількості лев'ячих зображень Львів навіть може претендувати на внесення до книги рекордів Гіннеса. І не дивно, адже в місті можна побачити близько 4,5 тисяч левів.

Пісня «Левеня»

Я – маленька, проте гонорова,

Бо я панночка з древнього Львова.

У мене плаття пишне, пречудове,

Намисто гарне, різнокольорове,

Ще й бант вплела в косу матуся зранку.

Вітайте, люди, чарівну львів’янку!!!

Стрибають сонця промінці барвисті,

О, як чудово у моєму місті!

Тут каблучки бруківкою мандрують.

-Тук-тук- цю пісню перехожі чують.

Усмішка зігріва старого лева.

Крокує містом юна королева!

Пісня «Я є панночка зі Львова»

Ми малі, та уже гонорові,

Бо вчимося в найкращій школі –

Кращій школі древнього Львова, -

І навчання йде пречудово!

Ми нащадки короля Данила,

Ми – львів’яни, а це важливо.

Ми вчимося своє шанувати,

Прагнем все, що є в світі, пізнати!

Я горджуся Львовом і росту для нього.

Я не знаю міста іншого такого.

І де б не був я, серцем полум’яним

Скажу по правді: я – малий львів’янин!

А одному хлопчику з нашого класу

Бабуся все щось цікаве розповідає про Львів.

Послухайте:

Моя бабуся пам’ятає,

Яким був Львів у давнину.

Коли вона розповідає,

Я навіть оком не моргну!

Чистенькі, рівні тротуари…

Щоб десь папірчик, чи стебло…

Щоб хтось когось

Штовхнув чи вдарив –

Такого бути не могло!

Молодші поважали старших.

Знімали шапку з голови,

І говорили не інакше

Як через «прошу», через «Ви».

Поганих написів на мурах

Не зустрічалось в ті часи.

В людей тоді була культура

Й велика тяга до краси.

Наслухаюсь – бере зажура…

А що це з нами стало в раз?

Куди поділася культура?

Коли повернеться до нас?

Друзі, до нас завітали гості

З старовинного Львова.

Вітайте їх!

 Пісня львівських батярів «Куплю си білета…»

А яка ж цікава тема – історія Львівських ліхтарів.

Ні вулиці, ні площі, ні наше місто

Не можуть жити без чудових львівських ліхтарів.

Сяє місяць угорі,

В місті світять ліхтарі.

Не подумайте, що газ

В ліхтарях горить весь час…

Так було у давнину.

Назавжди той час минув.

В стародавніх ліхтарях

Електричний є заряд.

Наче добрий чарівник,

Струм в залізний стовп проник

Й оживив старі-старі

Наші львівські ліхтарі.

Дуже гарно прогулюватися

При світлі львівських ліхтарів.

А ще красивіше при вечірньому освітленні

Станцювати вальс.

Вальс

Діти запрошують своїх батьків і з ними танцюють вальс

під пісню «Українське місто», слова і музика Олександра Зелінського