Виховний захід: «Ми роду козацького діти, землі української цвіт»

«Ми  роду козацького діти,

землі української цвіт»

 

Мета. Ознайомити учнів з історією свята Покрови Пресвятої Богородиці; з традиціями і звичаями відзначення Дня українського козацтва; пояснити учням значення Пресвятої Богородиці у житті козацтва та українського народу, прилучати дітей до цінностей народного життя, традицій рідного краю; виховувати любов до рідної землі, її традицій, вірувань; виховувати мужність, сміливість.

ОБЛАДНАННЯ: святково прибраний зал; українські національні костюми для учнів; спортивні знаряддя; презентації.

Хід заходу

(фон)

 

Ведуча:

Добрий день вам, люди добрі,

щиро просимо до господи!

Раді вас у нас вітати,

щастя та добра бажати!

 

 

Сьогодні свято, конкурс нині,

сьогодні все козацтво тут.

І в цьому залі радість лине,

Козацькі ігри всіх нас ждуть.

 

(Презентація)

 

14 жовтня, православні християни усього світу святкують величне свято - Покров Пресвятої Богородиці. Народилося це свято ще дуже-дуже давно в Греції. На столицю цієї країни – місто Константинополь напали вороги, жорстокі воїни. Відчувши небезпеку, жителі міста заховалися від нападників у церкві і щиро благали Божу Матір про допомогу. Тоді  у високості з’явилася Пречиста Діва. Вона тримала у руках свій Покров, яким вкрила християн. Ворогам не вдалося протистояти силі Божій і вони залишили місто, так і не захопивши його.  Новина про чудо, яке сталося тоді, обійшла увесь світ. Кожен хто чув її, дивувалися Величі Господній.

Особливо шанували на Україні Покрову запорозькі козаки. Вона була їхньою заступницею у далеких походах. Священною для кожного козака на Січі була Покровська церква, від порога якої січовики вирушали на захист рідної землі і куди з подякою за порятунок поверталися після походів. Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву – Козацька Покрова.  А з 1999 р. свято Покрови в Україні відзначається ще й як День українського козацтва.

Січ. Козаччина. Легендарне минуле нашого народу. Це про неї Микола Васильович Гоголь писав: «Так ось вона Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі леви. Ось звідки розливається воля й козацтво на всю країну». Споконвіку Україна пишалася своїми козаками, які її любили, величали і захищали в усі часи, коли загрожувала небезпека.

А ми з вами живемо на славній Україні і повинні знати її минуле. Минуло все: уже нема тепер на Січі  ні старшин, ні Запоріжжя. Нема та й не буде!

То давайте ж хоч згадаємо тих лицарів чесних, які колись безкрайніми степами вітром літали, шаблями ворогів змітали, що як лебеді на «Чайках» по Дніпру гуляли.

Пройшло все: одна слава зосталась, і слава та не вмре, не поляже, про рицарство козацьке людям розкаже. Розкаже вона і про Байду і про Сагайдачного Петра, і про Сірка, славного і грізного отамана Сірка, славного і грізного отамана Кошового.

 

Улюблена Богом перлина

Для всіх українців одна

Козацька моя Україна

Хлібів золотих сторона

Негодами лютими бита

Віками ти йшла до мети

Тобі в небі зорею світити

І волю, і долю знайти.

 

• Шановна громадо! Діти славетної землі!

З давніх-давен людям відомо: «Дерево життя — це гілочка, на якій ростуть

три листочки. Перший ли­сточок — символ минуло­го, другий  — сучасного,

 третій — майбутнього».

 

Учень 1:

Ми роду козацького діти,

ми любимо сонце і квіти,

і сонце нам шле свій привіт.

Ми роду козацького діти,

Землі української цвіт.

 

Учень 2:

Хай, добрі люди, вам щастя буде.

Хай буде доля на все роздолля.

А до того — літ пребагато

на добро  і згоду !

Хай не буде переводу козацькому роду! 

 

Учень 3:

Козаки — це вільні люди!

Козаки — безстрашні люди!

Козаки — борці за волю!

За народу кращу долю.

 

Учень 4:

Козак — це людина чесна і смілива,

Найдорожча йому — Батьківщина!

Козак — слабому захисник,

Цінити побратимство звик.

 

(співають пісню «Пісня на добро»)

Посміхніться, люди, нам єднатись час
Знаю я, що буде все у нас гаразд
На усіх і доля й воля в нас одна
Тож нехай єдина думка нас єдна

Приспів:
Буде сонце в синім небі й світло у вікні
А іще чого вам треба? – Розкажіть мені.
Буде сонце й небо синє й, щоб там не було,
Заспіваєм вам уклінно пісню на добро

Біла скатертина й жито на столі,
Доки пісня лине то живі і ми,
На усіх молитва Божа в нас одна,
Тож нехай єдина думка нас єдна

Приспів
 

 

Учень 1:
Народитись українцем -
Це велика честь і слава.
Рідний край свій полюбити
Найважливіша з усіх справа.

 

Учень 2:
Але, щоб цю землю свою
Міцно й щиро покохати.
Треба все її минуле
Добре вивчити, пізнати.

 

Учень 3:
Гей козаки-козаченьки
Славно вміли жити,
Від заклятих вороженьків
Землю боронити.

 

Учень 4:
Всіх ворогів вони долали,
Всі землі наші зберегли
Завжди від лиха захищали
І гордо прапор наш несли.

 

(Звучить "Козацький марш".)

 

Команди шикуються для  козацької  переклички  та  проведення змагань.

 

Ведуча:

Увага! Починаються змагання козаків у силі, спритності та  швидкості!!!

 

Ведуча: Змагатимуться сьогодні два курені: «Козаки» і «Україна»

  На чолі з курінними отаманами,

  Познайомимо їх з вами ми.

 

Отаман куреня «Козаки» 

• Курінь наш девіз «Хай сила й відвага в бою нам прибуде, 

хай славу козацьку ніхто не забуде»

 

Отаман куреня «Україна»

• Курінь наш девіз «Слава тобі, Україно, від роду до роду, 

як накажеш – ми поляжемо за твою свободу»

 

Ведуча: Рада є також у нас,

Пильно стежить й кожен раз

Визначає кращих з вас. ( журі )

 

Ведуча: Для того щоб захищати  свою країну, треба бути розумним, 

сильним, хитрим, спритним.

 

Ведуча: А тепер всі без вагання

Починаємо змагання.

 

 

Естафета 1. "Як  козаки картоплю саджали "

Перший  учасник команди біжить, тримаючи  у  руці відро з картоплею, 

до обруча, який  знаходиться перед кожною командою на відстані 5 метрів, 

«саджає» – кладе картоплю, повертається до команди, передає естафету. 

Завдання  по  черзі виконує  уся  команда.  Перемагає  команда, яка першою 

впоралася з завданням. ( 2 бали )

 

Естафета 2. «Як козаки з полону тікали»

Учасники команд повинні стати попарно, один з учасників «поранений» 

інший повинен на собі перенести «пораненого» подолавши відстань у 10 м. 

і так кожна пара поки вся команда не «втече з полону». ( 2 бали )

 

Ведуча: Славні наші козаки! І з полону втекли і вірних товаришів врятували. 

Недаремно народна мудрість каже: Гуртом і батька добре бити !

 

Ведуча: Ще змагання  не скінчились,

        Позмагаємось, покажемо сили!

 

Естафета  3. «Козацька кмітливість»

 Учні по­діляються парами, беруть­ся за руки, відвівши їх у сторони. Між лобами треба покласти повітряну куль­ку. Пари рухаються при­ставним кроком до протилежного кінця залу, а потім назад до своєї команди. Естафету пе­редають, поклавши кульку між лобами наступної пари. Виграє команда, яка першою закінчить рух. ( 2 бали )

 

Естафета4. «Вода для кулішу »

Біля кожної  команди -  ємкість з водою, у першого учасника в руках пластиковий стаканчик. Він набирає  в стаканчик воду, несе до протилежного кінця залу, де стоїть пуста  ємність. Виливає  в неї  воду  з стаканчика, повертається до команди, передає  стаканчик наступному.  Виграє  команда, у якої  більше води потрапило до пустої  ємності .( за 1 хв) ( 4 бали )

 

Ведуча: Я гадаю, що ні в кого не залишилося сумніву, що учасники 

сьогоднішніх змагань – гідне покоління запорізьких козаків.

 

Ведуча: А зараз до вашої уваги танцювальна пауза. Для вас гурт «Перлинки» виконають український танок.

 

Естафета 5. «Поїзд».

- Як відомо, козаки вміли швидко бігати, навіть доганяли й ловили дикого коня. А чи вміють так швидко бігати учасники наших змагань? Зараз перевіримо. За моїм сигналом отамани біжать навколо поворотної кеглі, підбігають до команди, чіпляють одного воїна (зачіпають обов`язково правою рукою за ліву), вони вдвох оббігають навколо кеглі  й назад, чіпляють третього воїна й усе повторюється, доки не заберуть останнього. ( 2 бали )

 

Естафета 6.«Як козаки через річку переправлялися»

Кожна команда отримує  1 гімнастичний обруч. Перший учасник  стоїть «на другому березі річки» - на відстані навпроти своєї команди в середині  обруча. За сигналом біжить до команди, накидає  обруч на наступного учасника і  вони   разом «переправляються» - біжать до місця переправи, де перший учасник залишається, а другий вертається за наступним,  і так далі ,поки вся команда не переправиться на «другий берег річки». Виграє  команда, яка виконала вправу скоріше за всіх.

 

Розминка з залом.

 

Естафета 7. « Майстерних художників».
- На прикріплених аркушах паперу кожна команда повинна намалювати козака на повний зріст. Один учасник біжить – малює голову, повертається, тоді наступний – тулуб і т.д. Виграє команда, яка швидко, згуртовано, акуратно і точно намалює

козака.

 

 

Естафета  8. «Повзунець»

 По команді перші гравці навприсядки (руки складені на ліктях) проходять вказану відстань, вертаються до своїх гравців, передають естафету на­ступному гравцеві, стають у вихідне положення. І так, доки не пройде вся команда. Перемагає та ко­манда, яка швидко і вправно прийшла до фіналу.

 

Ось так ви познайомились з елементами українського танцю «Повзунець». А кожен козак повинен вміти танцювати цей танець.

 

 

Ведуча: Ці змагання  –  річ почесна,

Й Рада нас оцінить чесно.

Бачать  все присутні в залі,

Хто  набрав  найбільше балів.

 

(Рада  оголошує результати змагань. Повідомляє, хто ж є переможцем).

Нагородження куренів дипломами.

 

Ведуча:  Привітаймо переможців,

Славних  наших запоріжців.

 

Ведуча :От і все! Чи є бажання

                На  наступні в вас  змагання?

Козаки: Так!

 

Ведуча:Ось і закінчилося  наше свято. Всі ви були молодці. Пам'ятайте, ви  — майбутнє  України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками повинні підносити її культуру. 

Ведуча:Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю так, як заповідав великий Тарас, бережіть волю і незалежність нашої держави. Поважайте свій народ і нашу  мелодійну мову. 

 

(Пісня « Козачата»)

 

Ведуча:

Хай, добрі люди,

Вам щастя буде!

Хай буде доля

На всі роздолля.

І до того літ багато

На любов і згоду.

Хай не буде переводу   нашому Козацькому роду.

 

Презентація.

 

Команди покидають зал під звуки "Козацького маршу"