Виховний захід "Міста - герої України"

 

 

Вчитель

Ранок 24 лютого 2022-го року увійшов у історію всього світу. Назавжди. Про цей день говоритимуть крізь віки. Про нього розповідатимуть зі сльозами на очах. Згадуватимуть життя, яке було до війни… Згадуватимуть людей, яких забрала війна… Тих, хто загинув захищаючи мирне небо над нашими головами. Захищаючи нашу країну, її незалежність та територіальну цілісність.

   Поряд з нашими військовими та прикордонниками були цивільні, які самовіддано визволяли свої домівки, міста та села від окупації. Від перших годин ворожого вторгнення війна для українців стала справді народною. Наші міста стали містами Героїв — містами конкретних людей, які проявили сміливість, допомагали вистояти одне одному і державі.

     Впродовж березня вже 10 українських міст указом Президента нагороджено відзнакою “Місто-Герой України” з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян.

   Харків, Херсон, Чернігів, міста Донеччини - Волноваха та Маріуполь, Охтирка на Сумщині та передмістя Києва — Гостомель, Буча та Ірпінь, що взяли на себе головний удар атаки ворога на столицю.

  Президент Володимир Зеленський присвоїв почесну відзнаку “Місто-герой України” ще чотирьом містам.

Про це йдеться в указі №164/2022 від 24 березня.

В документі сказано:

З метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройній агресії Російської Федерації проти України, постановляю:

присвоїти почесну відзнаку “Місто-герой України” таким містам:

• Буча (Київська область);
• Ірпінь (Київська область);
• Миколаїв (Миколаївська область);
• Охтирка (Сумська область).

Нагадаємо, відзнаку “Місто-герой України” для населених пунктів, що героїчно відбивають напад рашистів, президент встановив указом 6 березня. Тоді було вшановано перші шість міст: Волноваха, Гостомель, Маріуполь, Харків, Херсон, Чернігів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Харків

Ведучий

       Місто Харків – великий український центр ділового та культурного життя. Його історія розпочалася 368 років тому. Це найбільше місто на сході України.24-го лютого о п’ятій ранку жителі Харкова прокинулися від звуків вибухів. Хтось намагався переконати себе, що це якісь провокації. Хтось просто злякався та вже не міг спати. Але для всіх людей ці звуки означили одне: росія розпочала повномасштабну війну.

Учень 1

   З самого початку російські військові аналітики вважали, що Харків не чинитиме опір нападу росії. Тому на цей напрямок окупанти кинули невелику кількість військ. Звичайно, вони отримали поразку. Помилково ворог уважав, що всі в Харкові – прихильники «руського міра». Насправді ж тут живуть українці, які досконало знають мову ворога. Те, що тут багато хто має родинні зв’язки з населенням сусіда-агресора, а на вулицях можна часто почути російську мову – це речі другорядні. Найперше – це українське місто й люди тут почуваються громадянами України.

Учень 2

      Після провалу ідеї захопити місто майже «голіруч», російське командування віддало нищівні накази. Це схоже на криваву помсту за неочікувану «зраду». Російська армія почала геноцид цивільного населення . Удари крилатими ракетами, системами залпового вогню «Град», бомбардувальником-ракетоносцем «Ту-22», вторгнення ворожими танками, артилерійські обстріли. Це неповний перелік зброї, якою окупанти розстрілювали цивільних, знищували житлові квартали.

  Майже 1,5 мільйона зруйнованих життів. Проте  жителі не злякалися. Ні в кого не виникло думки «здатися», «прийняти російські війська з квітами». Навпаки, люди згуртувались і почали проявляти неабиякий героїзм і зібраність.

Учень 3

Ти сильний, мій Харкове, сильний,
Бо в тебе козацька душа,
Незламна, гартована, вільна,
Яку не зламає війна!

Мерзенна пітьма наступала,
Щоб знищити сяйво твоє́,
Палила вогнем, розпинала,
Та тільки зміцнила тебе!

Народ підійнявся на битву,
Щоб крила твої вберегти!
Читає матуся молитву
І поруч – щасливі сини!

І ти підіймеш свої крила,
Заквітнеш, відродишся знов,
Ти сильний, мій Харкове, сильний
Пітьмі не здолати любов!

 

2.Херсон

Ведучий

Учень 2

6 червня 2023 року російські військові підірвали греблю Каховської ГЕС на Херсонщині. В результаті цього відбувається підняття рівня води та затоплення населених пунктів поблизу річки Дніпро. Якщо з правобережжя було оголошено евакуацію населення, то окупований лівий берез став справжньою пасткою для людей, адже рашисти не дозволяли виїжджати й навіть стріляли по охочих врятуватися.

Станом на сьогодні офіційно відомо , що внаслідок підриву дамби зниклими безвісти вважаються 109 осіб.

11 листопада 2022 року ЗС У звільнили Херсон — єдиний обласний центр України, який вдалося захопити рашистам.

(відео із затопленого Херсону)

3.Чернігів

Ведучий .

  Чернігів — найпівнічніший центр України з найсуворішими зимами й галасливими літами на пляжі Десни. Воно манить золотими куполами старовинних церков, що пам’ятають ще руських князів, та нереальними узорами дерев’яного мережива на вікнах, яке, наче татуювання на тілі міста, закарбовує історію кожного будинку.

Учень 1

   24 лютого. Колона російських танків нахабно перетнула кордон України у пункті пропуску Сеньківка. Окупанти спочатку накрили “Градами” прикордонну територію, а потім впевнено поїхали на Чернігів. Вони були переконані, що зможуть швидко окупувати місто. Таку помилкову інформацію поширила рашистська розвідка. Для орків було неочікувано, що Чернігів, як і Харків, Київ чинитиме спротив. Ворог отримував відсіч.Рашисти не досягнули бажаного у перший день. Тому вони вирішили змінити тактику на звичний психологічний тиск.

Учень 2

Військові почали безжально обстрілювати та бомбардувати населення. Вони використовували навіть некеровану авіаційну зброю, що заборонена Женевською Конвенцією та спричинили значну кількість жертв серед мирного населення. Відтак, 3 березня російські війська скинули  бомби на житловий масив у центрі Чернігова. Внаслідок авіаудару загинули щонайменше 47 людей. Чернігів перетворився на місто героїв, які витримали 38 днів атаки й не дали загарбникові прорвати оборону.

Учень 3

Рідний Чернігів мужньо стояв,

Вірно до Бога молився…

Ницо шулікою ворог кружляв,

Чернігів й на мить не скорився. 

 

Рідний Чернігове, як не любить! 

Як не пишатись тобою!

Вистояв ти серед болю й жалю

Перед страшною ордою

 

Вистояв в час надзвичайно важкий,

Час переломний й буремний,

Місто легенд і місто-герой,

Красень – нескорений й древній!  

 

4. Миколаїв    

Ведучий  

 Миколаїв — місто, яке добре відоме не тільки в Україні, але й далеко за кордоном. Розташоване у гирлі річки Інгул, де вона впадає до Південного Бугу, за 65 кілометрів від Чорного моря. Назву місто отримало на честь покровителя мореплавців, святого Миколая. Тут розташовується порт, третій за розмірами в країні, і єдиний університет кораблебудування. 

Учень 1.   

      Уже в перші дні війни росіяни почали атакувати об’єкти біля міста..4:58 російська артилерія та авіація почали обстрілювати Кульбакінський аеродром і порт Очаків. Завдяки перехопленій інформації Головного управління розвідки 299-та бригада тактичної авіації встигла підняти всю авіацію в повітря до початку авіанальоту, завдяки чому не зазнала жодних втрат. Агресор спробував висадити десант із гелікоптерів, використовував ДРГ, атакував як військові, так і цивільні об’єкти ракетами, гатив по місту та околицях артилерією, намагався заїхати в місто на танках. Унаслідок сотні людей було вбито або поранено.  Отримавши потужний опір,окупанти  почали тікати з Миколаєва в напрямі Баштанки, як результат — знищені ЗСУ.

5. Маріуполь.

Ведучий

   Маріуполь розташований на півдні Донецької області на березі Азовського моря, у гирлі річки Кальміус.    Місто, що однією лише назвою викликає біль та співчуття. Воно пережило безліч авіабомбардувань, ракетних атак і артобстрілів. Саме місто Маріуполь — знищене на 80%, а росіяни замітають там сліди своїх злочинів. Скільки людей загинуло в місті — невідомо. За попередніми підрахунками від 20 тисяч до  ста тисяч. Ми  віримо: над Маріуполем ще майорітиме український стяг, тисячі українців повернуться на деокуповану батьківщину, а в центрі міста височітиме монумент пам’яті героїв “Азовсталі”.

Учень 1.

  24 лютого близько 2:00 години ночі Маріуполь потрапив під удар ворожих російських ракет. Оборона Маріуполя тривала з 24 лютого до 20 травня, 86 днів, 82 з яких у повному оточенні. Український металургійний комбінат «Азовсталь» став осередком спротиву української армії. Він став символом нескореності українських воїнів.   

     Окупаційні війська блокували доставку гуманітарної допомоги жителям міста та їх евакуацію, незаконно перевозили місцевих мешканців у росію та ОРДЛО. Цілеспрямовано скидали авіабомби навіть на лікарні та пологовий будинок, на Драматичний театр, де переховувалися від обстрілів сотні мирних мешканців міста. Одне з найкрасивіших і найкомфортніших міст України росіяни перетворили на руїни.

  

Учень 2 .

Ви знаєте, а міста вже нема,

Усе в руїнах тихо догорає…

Вночі тут страшно, бо кругом пітьма

Й доріг нема, і світла теж немає.

 

Людей не видно, бо тепер хто де…

В душі лиш біль та спогади і горе.

І сміху вже дитячого — ніде…

Та приїжджайте — залишилось море!

 

Війна скінчиться, мир до нас прийде,

Дорослі люди відбудують місто.

І діток мама в школу поведе,

Розквітнуть квіти, буде гарно й чисто.

 

Лиш не вернуться ті, хто в небеса

Неждано й тихо-тихо відлетіли.

А на землі весна, така краса...

Вони всі жити на Землі хотіли…

 

Ви знаєте, а міста вже нема,

Лише руїни і біда, та горе…

І вітер плаче, наче та сурма…

Та приїжджайте, залишилось море

 

6.Волноваха

Ведучий

На півдні Донецької області, на одній із найвищих точок Приазовської височини – пагорбі Гончариха, розташоване місто, що з’явилося на початку 1880-х років, під час будівництва Маріупольської дільниці Катерининської залізниці як пристанційне селище та отримало назву Волноваха – від річки Мокра Волноваха.

 

Учень

З 24 лютого 2022 року Волноваха опинилася на лінії фронту. Упродовж двох діб російська армія наступала на місто. Її нещадно обстрілювали з РСЗВ і артилерії. Фактично Волноваха стала головним напрямом ударів росії на Сході України, а українські військові залишилися боронити місто до тих пір, поки йшла евакуація мирного населення. З 11 березня 2022 року Волноваха окупована російськими військами. Від міста майже нічого не залишилося- зруйновано  90% території. Після запеклих боїв його просто зрівняли з землею, зруйнували всю інфраструктуру та взяли під свій контроль.

7.Охтирка 

Ведучий

    Охтирка — це місто України, розташоване у Сумській області на Слобожанщині. Є адміністративним центром Охтирського району та Охтирської міської ради.

Учень

   24 лютого воно стало чи не першим великим населеним пунктом України, куди на танках та іншій бронетехніці зайшли російські окупанти. Їх зустріли військові й бійці територіальної оборони, дали бій і розбили значну частину ворожих колон.  Окупаційні війська впродовж 30 днів обстрілювали з важкої артилерії та скидали бомби на житлові квартали Охтирки.

    Обстріл військової частини, де загинули щонайменше 70 бійців, три вакуумні бомби, знищення теплоелектроцентралі, бомбардування та страшенні руйнування, стерті з лиця землі вулиці — саме так Охтирка взяла на себе удар російської армії та, завдяки титанічними зусиллями українських захисників, вистояла. Окупанти не взяли місто й не пройшли крізь нього далі.

 Учень 3

 Живи, Вкраїно!!! Вір у майбуття!

Долай незгоди, прикрощі і зради,

Хай Віри промінь дасть тобі життя,

Заб’ється серцем чесної громади.

 

Живи, Вкраїно!!! Квітни величаво!

З тобою вірні дочки і сини!

Летить, як голуб, гордість, честь і слава!

Калини цвітом хрещені вони.

 

Живи, Вкраїно!!! Зраду як прощати?..

Народу голос – він, як дзвін, живий!

Прийшла пора ганебний жах здолати,

І ти сьогодні осторонь не стій!

 

Живи, Вкраїно!!! Земле наша рідна!

Принижень годі і страху тобі…

Твоєму небу з пшеницями видно,

Як твоя ВОЛЯ дістається в боротьбі.

Хай зійде сонце вранішньо і мирно,

Ти волелюбна, ти – моя сім’я,

 

Живи, Вкраїно!!! Ти живи, Вкраїно!!!

Хай буде доля, як ясна зоря.

 

8.Буча

Ведучий

       У 25 км на заході від Києва у поліських лісах розташувалося містечко Буча. Мальовничі місцевості Бучі приваблювали до відпочинку столичних міщан та інтелігенцію, які побудували тут вишукані дачі. У Бучі щоліта відпочивали родини Євгена Платона, Михайла Булгакова, Миколи Мурашко, Левка Ревуцького, Марії Заньковецької та інших видатних людей. У ХХІ ст. Буча перетворилася на сучасне курортне містечко з мальовничими ландшафтами, чудовими краєвидами та пам’ятними місцями. Так було поки не прийшла війна.

     Учень 1

  Місто, що зазнало страшних руйнувань, кількість жертв котрих лякає своїми цифрами. Місто, що є свідком звірств російських загарбників. 24 лютого 2022 року Буча однією з перших опинилася у гарячій фазі наступу ворожих російських військ.

Місто перебувало в окупації 28 днів. За цей час окупанти вчинили «Бучанську різанину» — масове вбивство українського цивільного населення, що супроводжувалося викраденням, тортурами, зґвалтуваннями, в тому числі дітей, та мародерством. Злочинці вбили та закатували 501 мешканця Бучі.

      Українські війська увійшли до міста 1 квітня, і тоді увесь світ побачив численні факти звірячого насилля окупантів. Свідчень варварських знущань над мирним населенням було настільки багато, що всесвітньо відомі джерела ЗМІ назвали ці події терором і геноцидом. 

9. Ірпінь.

Ведучий

Ірпíнь — місто України в передмісті Києва. Місто-Герой. Молоде й прекрасне. Місто здоров’я, усмішок, щасливих закоханих у скверах. Місто створене для щастя та любові. Місто, яке стрімко розвивалось та розбудовувалось. Успішне, заможне та комфортне. Європейське місто України.

Ірпінь сьогодні – це зруйновані будівлі, скалічені життя, зруйнована інфраструктура.       Ірпінь – це рана, яка і досі болить його мешканцям. І не перестане боліти ніколи. Бо найстрашніше, що має кожний з нас – це пам’ять. І в цій пам’яті назавжди будуть прізвища загиблих на табличках біля могил прямо в центрі міста.

Учень 2

    24 лютого 2022 року, після повномасштабного вторгнення росії в Україну, це місто взяло на себе один із головних ударів оборони столиці від російських окупантів. Російські загарбники, щоб вийти на околиці Києва, намагалися стерти Ірпінь з лиця землі, але їхні плани зруйнували наші захисники. 

    Жителі міста одними з перших прийняли бої з використанням важкої зброї та стали на захист Києва й усієї країни. З початку березня 2022 року під час боїв Ірпінь зазнав жахливих руйнувань і людських втрат. Після окупації російськими військами в ньому відбувалися системні воєнні злочини — масові розстріли й катування мирних людей, численні ґвалтування, у тому числі 10-11-річних дітей та вагітних жінок.За час оборони міста російські окупанти зруйнували понад 70% інфраструктури. Загинуло до 300 мирних жителів. Станом на 28 березня Ірпінь було повністю звільнено від окупантів.

 

10.  Гостомель

Ведучий Гостомель знаходиться у Бучанському районі Київської області. Місто стало  однією з найгарячіших точок російсько-української війни. Місто-герой, місто, що захищало українську «Мрію».

Учень 1

Гостомель став однією з ключових цілей російських окупантів на шляху до Києва: його обстрілювали та бомбили з повітря, а в місцевому аеропорту Антонова намагався висадитись ворожий десант. За аеропорт і саме селище точилися важкі бої, а звільнити населений пункт вдалося тільки 2 квітня.Бої там не припинялися ні на день. За цей період в Гостомелі пропали безвісти близько 400 осіб. Ворожими військами рф було зруйновано найбільший та найпотужніший у світі транспортний літак АН-225 Мрія.

Учень 2

Як повідомляється  на офіційній сторінці підприємства, на літаках “Антонов” будуть написи “Be brave like…” (“Будь сміливий, як…”), присвячені 10 українським містам.Сім літаків назвуть на честь Бучі, Ірпеня, Маріуполя, Миколаєва, Охтирки, Харкова і Херсона. Ще три міста-героя відзначать на фюзеляжах літаків інших типів з флоту “Антонова”. Ан-28 буде названий на честь Чернігова, Ан-158 – на честь Волновахи, Ан-178 – на честь Гостомеля .  «На своїх крилах вони понесуть світом найновітнішу історію українців, які віддали все заради збереження батьківщини, дали мужню відсіч російським загарбникам. Назви міст-героїв України повинні лунати над планетою, аби їх подвиг надихав на єднання проти спільної біди, на здійснення нових звершень та здобуття перемоги”, – йдеться в дописі

П’ять причин, чому ми переможемо

Учень 1

Причина перша: ми є з України,

За нас стріляє кожна п’ядь землі.

Розчистимо, приберемо руїни,

Ви ж проростете в житньому стеблі.

Учень 2

Причина друга: з нами Бог і правда!

Вдягають нас в сміливості броню!

Виборюючи нашим дітям «завтра»,

Ми знаємо, за що б’ємось в бою!

Учень 3

Причина третя: злість і біль, й зневага!

Вбиваючи ракетами міста,

Ви лиш вбиваєте останні краплі страху,

І пахне помстою загальна боротьба!

Учень 4

Четверта заховалась поміж вами,

ви – скормлені рашистськими грудьми,

народжені слухняними рабами,

ми – українськими і вільними людьми.

Учень 5

Причина п’ята, правда, не остання:

В нас кожен сам і всі тримають стрій!

Тож, вороги, не буде вам прощення –

Сьогодні буде ваш останній бій.

 

Все буде Україна!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Кожний з подвигів мешканців цих, справедливо названих Героями міст, назавжди ввійде в історію самовідданої боротьби проти російської агресії. Ці міста стали щитом від просування ворожої орди по всій території держави, тому пам’ять про їхній подвиг навічно буде жити у серцях українців.

Те, що сталося в Бучі, Ірпені та Гостомелі після російської окупації, не може просто залишитися в пам’яті людей як картинка з інтернету з підписом «неприйнятний контент». За цим стоять тисячі життів невинних людей, котрі хотіли жити на своїй землі. Вони не хотіли, щоби владімір путін їх визволяв і рятував. Ці люди померли за те, що хотіли бути українцями.

 

Відбудуємо рідний дім. Зробимо ще краще. Єдине, що ми не можемо зробити – це повернути до життя наших захисників, які віддали найцінніше, щоб ми мали можливість жити й працювати далі. Вклонімося сьогодні Героям Ірпеня!

 

 

МІСТА - ГЕРОЇ - МІСТА ГЕРОЇВ!

Війна руйнує… Війна вбиває… Ранок 24 лютого 2022-го року увійшов у історію всього світу. Назавжди. Про цей день говоритимуть крізь віки. Про нього розповідатимуть зі сльозами на очах. Згадуватимуть життя, яке було до війни… Згадуватимуть людей, яких забрала війна… Тих, хто загинув захищаючи мирне небо над нашими головами. Тих, які загинули захищаючи нас… Захищаючи нашу країну, її незалежність та територіальну цілісність.

Минає рік, як українці показали самі собі і всьому світу, що Україна може і буде перемагати. Саме навесні 2022 року почалося звільнення наших північних територій. Єдність українців забезпечила успіх захисту держави з перших годин. Вигравши битву за Київ, було захищено і державне життя України. Звільнивши північ, стало зрозуміло, що окупантів можна вигнати.

Далі був острів Зміїний, населені пункти Херсонщини та Харківщина. Поряд з нашими військовими та прикордонниками були цивільні, які самовіддано визволяли свої домівки, міста та села від окупації. Від перших годин повномасштабного ворожого вторгнення війна для українців стала справді народною. Наші міста стали містами Героїв — містами конкретних людей, які проявили сміливість, допомагали вистояти одне одному і державі.

Впродовж березня вже 10 українських міст указом Президента нагороджено відзнакою “Місто-Герой України” з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті свої міст під час відсічі збройної агресії рф проти України. Харків, Херсон, Чернігів, міста Донеччини - Волноваха та Маріуполь, Охтирка на Сумщині та передмістя Києва — Гостомель, Буча та Ірпінь, що взяли на себе головний удар атаки ворога на столицю.

 

Президент Володимир Зеленський присвоїв почесну відзнаку “Місто-герой України” ще чотирьом містам.

Про це йдеться в указі №164/2022 від 24 березня.

В документі сказано:

З метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройній агресії Російської Федерації проти України, постановляю:

присвоїти почесну відзнаку “Місто-герой України” таким містам:

• Буча (Київська область);
• Ірпінь (Київська область);
• Миколаїв (Миколаївська область);
• Охтирка (Сумська область).

Нагадаємо, відзнаку “Місто-герой України” для населених пунктів, що героїчно відбивають напад рашистів, президент встановив указом 6 березня. Тоді було вшановано перші шість міст: Волноваха, Гостомель, Маріуполь, Харків, Херсон, Чернігів.

Іншим указом від 24 березня президент нагородив орденом “За мужність” ІІІ ступеня низку голів органів місцевої влади, серед яких мери Бучі, Ірпеня, Охтирки.

Вчитель

1.Нездоланний Харків 2 учні

вірш

2.Непереможний Херсон 2 учні

відео

3.Відважний Чернігів 2 учні

вірш

Нескорений Миколаїв

Непоборна Волноваха

6.Героїчний Маріуполь учень 1, учень 2 – вірш

(Відео про Азовсталь)

Незборима Охтирка

8.Буча — молоде місто 1 учень

9.Ірпінь — український Парнас 1 учень

Відео Буча

10.Гостомель. Батьківщина «Мрії» 2 учні

Врш П’ять причин, чому ми переможемо

«Волю вільних не зламати»: історії міст-героїВ