Виховний захід "Мова-диво калинове"

Виховний захід  «Мова – диво калинове»

 

Мета. Формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава;поглибити знання про красу і багатство української мови; пробудити почуття національної

гідності;виховувати любов і повагу до рідного слова, рідного краю.

Обладнання. Декорації для оформлення сцени, українські костюми, віночки, Т3Н.

(Святково прибраний зал. Діти в українських костюмах. Під звуки «Козацького маршу» виходять козачата)

Козак. Наказ! Вельмишановна громадо селища Жовтневе! Нині світлеє свято зібрало нас у цій залі. Сюди завітали люди добрі на свято мови рідної! Тож наказую:   прославити в цей день рідне слово, пісню українську! Хай у віках живе діло наших славних рук і не висихає джерело душ людських і традицій народних!»

Козачата (разом). По цьому бути!

(На сцену виходять українець та українка.)

Українець. Зі святом вас, шановні добродії, шанувальники рідного слова!

Українка. Запрошуємо вас на слово щире, на свято наше — «Мова - диво калинове» .

(Звучить українська мелодія. На сцену виходять  діти.)

Учитель. Доброго дня Вам, шановні гості! Ми раді вітати Вас у нашій залі. Сьогодні, напередодні свята української писемності та мови, ми зібралися для того, щоб сказати теплі й  ніжні слова про нашу рідну українську мову. До щирої бесіди, до гарної пісні, веселого танцю та жарту зібрало нас сюди рідне слово. Воно бринить, хвилює душу. Бо мова українська - це скарбниця українського народу. Вона мелодійна, ласкава, ніжна та багата. Народна мудрість говорить: «Рідна мова дорога людині, як саме життя».

Ми – українці,велика родина,

І мова наша солов'їна.

Квітне в садочках червона калина,

Рідна земля для нас всіх - Україна.

 

Люблю тебе, моя Вітчизно мила,

  Твої поля і небо голубе,

  Бо ти дала мені малому крила,

  Та як же не любить мені тебе.

 

  Люблю тебе я, мила Україно!

  І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

  Я буду вчитись  в школі на «відмінно»,

  Щоб мною ти пишатися змогла.

 

  Люблю твої ліси, струмки, джерельця,

  І все - усе, що є в моїм краю!

  Тепло долонь і розуму, і серця

  Я Україні милій віддаю.

Пісня «Це мій рідний край»(сл. В. Крищенка, муз. В.Куртяка)

Ти, рідна мово, чиста, як роса,

Цілюща й невичерпна, мов  криниця,

Святиня наша, гордість і краса,

Ти - розуму народного скарбниця!

 

Як легко йти з тобою по землі

 І підставлять вітрам лице відкрите!

Для мене ти - як і насущний хліб,

Без тебе я не зміг би в світі жити.

 

Із дерева роду зростає пагіння

І лине до сонця, до світла.

Стрічай, Україно, чарівне суцвіття,

Що, ніби веселка, розквітло!

 

Стрічай, Україно, чарівне суцвіття –

Дітей своїх рідних у школі,

Сміливо веди їх у тисячоліття

У щасті, радості й любові!

Пісня «Хай радіють усі»(сл. Т. Квітки,муз. Р. Галагана)

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову

І мову її солов'їну!

 

Бентежна, тополина, калинова,

Не випита, не вибрана до дна,

Це наша українська мова,

Немов бандури вічної струна!

 

Рідним словом я горджуся,

Ним я говорю, пишу.

Рідну мову, рідну пісню

Я ніколи не лишу!

 

О, рідна мово, серцю близька,

Ти - щира українська пісня!

Тебе ми любимо від роду:

Ти - мудрість нашого народу!

Українка. О, мово вкраїнська!

Українець. Хто любить її...

Українка та українець(разом). Той любить свою Україну!

Пісня «Добрий день, матусю Україно!»(сл. Н.Рибальської . муз. М.Ведмедері)

Вірш «Мова українська» (М. Брилінський)

Мова українська - то Шевченка слово,

Лесі Українки і Марка Вовчка.

Мова українська - то дарунок Бога,

Це барвисте слово генія Франка.

Мова українська - це і степ широкий,

 Це сади вишневі і гаї, ліси.

 Мова українська - океан глибокий

 Мудрості народу,вічної краси.

Мова українська - берегиня наша,

 Пісня материнська, голос немовлят.

Мова українська - це достатку чаша

І найбільше свято із відомих свят.

Мово наша рідна, йди широким кроком

Впевнено і гордо в світле майбуття.

Не лякайся, мила, цих тривожних років,

 Ти для нас - єдина і на все життя!

Українець.  Хто ти, дівчинко маленька?

Українка.  - Доня я Вкраїни - неньки.

Українкою зовуся

Й тою назвою горджуся.

Українець. А по чім тебе впізнаю?

Українка.  По вкраїнському звичаю.

В мене вдача щира й сміла

І відвага духу й тіла,

І душа моя здорова,

Українська в мене мова!

Пісня «Україночка» (сл. Н.Папроцької,  муз. О.Зозулі)

Яка ж багата рідна мова!

Увесь чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова,

І нищити її не смій!

 

Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

 Усе розкриє і покаже,

Як правильно у світі жить.

 

В ній стільки слів, що й не збагнути!

І приказок, і порівнянь.

А мову знаючи, здобути

Ти зможеш просто безліч знань.

 

А слів у мові - не порахувати,   

Яскраві, наче зорі вечорові,

Дзвінкі, немов трембіти у Карпатах,

Могутні, наче хвилі ті Дніпрові.

 

Наша мова, наче джерело,

Де вода і чиста, і прозора.

Скільки слів до неї увійшло,

Нею і співають, і говорять.

Пісня «Наша мова»(сл. В.Кленца , муз. М.Ведмедері )

У нас, українців, - українська мова!

У нас найсвітліші, лагідні слова.

І матусі ніжна пісня колискова,

Як сонечко нас щедро зігріва!

 

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово!

У барвінок зодягайся, моє рідне слово!

Колосися житом в полі, піснею в оселі,

Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали,

Як з дитячої колиски мовоньку кохали!

 

   У цей світ ми увійшли ще малюками.

У світ багатий, загадковий і казковий

 Стежину колисковими піснями

                               Матуся нам стелила у світ мови.

 

Я почула в слові колискової

Подих ниви, вітер над дібровою.

Тиху мову рідного села

В щиру пісню ненька заплела.

Пісня « Наша мова колискова»(сл. і муз. О.Сеньків)

О, мово рідна, слово рідне!

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

 

Не посмій забути маминої мови.

Нею квітне поле, і гудуть діброви.

 Можеш призабути запах рути - м’яти,

Але рідну мову мусиш пам'ятати.

 

Як ту мову нам забути,

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила?

Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня линеш, рідне слово,

Ти наше диво калинове,

Кохана материнська мово!

  «Пісня про матір»(сл. Б. Олійника, муз. І. Поклада)

Мова кожного народу неповторна і своя;

В ній гримлять громи в негоду,

В тиші – трелі солов'я.

На своїй природній мові і потоки гомонять,

Зелен - клени у діброві по - кленовому шумлять.

 

Солов'їну, барвінкову, колосисту навіки

Українську рідну мову в дар дали мені батьки.

 Берегти її, плекати буду всюди й повсякчас,

Бо ж єдина - так, як мати, мова кожного із нас.

 

Наша мова ллється, мов струмок,

В ній проміння і роса ранкова,

Що сплела в віночок свій танок

Рідна наша, лагідна й чудова.

Танок «Віночок»(виконують дівчатка)

Учитель. Багато слів сказали ви про мову,

Чудову, материнську, калинову;

Яка для нас - життєвий старт...

Адже у нас сьогодні свято,

Тож доречний тут і жарт.   

 Гуморески П.  Глазового

Наші хлопці

Іде вуйко Хрещатиком -

Приїжджа людина.

Запитує у зустрічних:

• А котра година?

Перехожі пробігають,

Позиркують скоса.

Той рукою відмахнеться,

Той відверне носа.

А тут раптом двоє негрів

Вийшли з гастроному.

Один глянув на годинник:

• Зараз чверть на сьому.

  Вуйко низько поклонився:

•  Дякую, шановні!

Значить, є ще у столиці україномовні.

Найкраща мова

Йде синок до школи вперше.

 Пита батька мати:

• Якій мові ми синочка

Будемо навчати —

Українській чи російській?

Обидві ж хороші.

• Хай вивчає ту, якою

Печатають гроші!

Артист

Простий батько сина вивчив на артиста.

 Мова в того сина ідеально чиста.

Як зі сцени скаже українське слово,

То аж дух займає — просто пречудово!

А в сім'ї артиста діти й домочадці

Чешуть по-російськи, наче ленінградці.

Тож невчений батько й запитав у сина:

— Поясни, будь ласка, в чому тут причина?

У театрі в тебе українська мова,

А у хаті в тебе — нашого ні слова.

 Син великодушно посміхнувсь до тата:

— Ех, освіта в тебе, батьку, низькувата.

А тому, хто вчений, істина відома,

Що одне на службі, зовсім інше — вдома.

Вдома в мене мова — засіб спілкування,

А на службі мова — засіб існування.

Як же рідну мову я забуду, тату,

Як за неї маю непогану п

Турок

Збирається мій знайомий

 В далеку мандрівку:

 Придбав собі в Туреччину

На тиждень путівку,

Костюм справив елегантний,

Вчить турецьку мову,

Уже знає, як звуть турки

Свиню і корову,

Як спитати по-турецьки,

Почім у них шуби,

Де купити мило й пасту,

Яка чистить зуби.

Голова гуде у нього

Від отих уроків.

Він, до речі, на Вкраїні

Живе тридцять років.

Ходить всюди, як хазяїн,

Аж дверима гурка,

Хоча мову українську

Знає гірше турка.

Козак. Не замовкай ніколи, рідне слово,

Іскрися піснею, у танку злітай,

Маленькі козачата знають мову,

І щиро прославляють рідний край.

Пісня «Я - маленький козак»(сл. і муз. М. Назарця)

Танець козаків(виконують хлопчики)

Вивчайте мову українську,

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

Прекрасну, милу і чудову,

Як материнську пісню колискову.

 

Любіте нашу рідну мову,

Беріть до зброї рідне слово.

Бо вона ж така багата

Українська мова,

Неповторна і крилата,

І така чудова!

 

Тож вивчайте рідну мову

Вже тепер з маленьких літ.

Українське наше слово

Хай звучить на цілий світ!

Пісня «Рідна мова»(сл. В. Сосюри , муз. М. Катричка)

Учитель. Мова рідна - це бездонна криниця мудрості. Вона,немов «чисте  джерело, що  витікає з-під землі і поїть кожного, хто припаде до неї вустами».

Скільки ворогів наших намагалися знищити її, затоптати, зламати. Та…не вдалося. Наша мова звучить гордо, чисто.

Дорогі діти! Думаю, що сьогодні ви своїми серцями відчули, яка красива та мелодійна наша мова. Сподіваюся, що ви ще глибше зрозуміли,   який це неоціненний скарб  і як її треба берегти. Де б ви не були, з вами завжди буде ваша Батьківщина, ваша земля і ваша мова. Нехай материнське слово буде для всіх оберегом та духовним джерелом життя.

  Українська прабатьківська мово,

До зірок через терни ідеш.

 Рідна мово моя калинова,

Ти у серці народу живеш!

Наче юна зоря світанкова,

Ти лісами, степами ідеш,

Українська чарівная мово,

Ти у серці народу живеш!

Українка. Як із моря не висушить воду,

 Не злічити джерел і струмків,

Рідна мова у серці народу

Буде жити навіки-віків!

Українець. Вже кінчилося свято,

Вже прощатися нам пора.

Ми бажаємо Вітчизні

Разом. Щастя, миру і добра!

Пісня «Щастя і добра»(слова і музика Н. Май)