Виховний захід на тему «Прощавай, Букварику!» + презентація

2018 рік

Зал прибраний кульками, казковими героями, надпис «Прощавай, Букварику»

 (Звучить повільна музика)     

Вчитель:   Благословенна та ясна година,

                   Коли Буквар бере до рук дитина.

                   Яка ж оце відповідальна мить,

                   Нехай Господь всіх нас благословить.

 

Вчитель. Шановні гості, дорогі друзі! Сьогодні у нас традиційне шкільне свято – свято Букваря. На свято ми запросили тих, хто був з нами весь цей рік, підтримуючи, допомагаючи робити перші такі нелегкі  кроки на шляху учнівства. Це ваші батьки, бабусі й дідусі, і, звичайно, вчителі. Ми щиро і радо вітаємо всіх присутніх з нагоди нашого свята і даруємо вам музичне вітання.

Пісня «Вітальна»    

 

Вчитель. Шановні батьки! То ж давайте подумки повернемось на кілька місяців у минуле. Здається, це було так давно, і разом з тим, так недавно. Навіть не віриться, що наші дітки були маленькими невмійками і незнайками. Та своїм знанням і вмінням ми завдячуємо Буквареві. (Тримаю в руках Буквар) Це книга, з якої починали всі. Це перша сходинка на шляху до великого світу знань. А попереду нас чекає велика книжкова криниця.

То ж надамо слово нашим першокласникам.

 

1 учень. Що сьогодні в нас за свято,  що людей тут так багато?

 

2 учень. Ти не знаєш? Мусиш знати.  Ми прийшли тут святкувати –

                Тато, мама, ти і я –   гарне свято Букваря! Разом

 

3 учень. Любі гості, мами й тата,  в нас – Букварикове свято.

                Спасибі, що прийшли до нас у перший клас!

 

4 учень. Ми всіх гостей вітаємо і дуже вам радіємо.

                Бо всі вже букви знаємо,  книжки читати вміємо.

 

5 учень. Буквар взяли ми перший раз, коли прийшли у перший клас.

                І можем впевнено сказати:  «Ми добре вміємо читати».

 

Пісня «Свято Букваря» 

 

1 учень. Я прийшов до школи вчитись,  бо поставив я мету:

                Скоро стану президентом, тільки трохи підросту.

 

2 учень. Я також прийшов учитись, бо вже вирішив давно:

                буду, мабуть, футболістом, а може, зіркою кіно.

 

3 учень. Поки ще казати рано, може, в бізнес я піду.

               Чи фотомоделлю стану, як за ростом підійду.

 

4 учень. Я банкіром хочу стати,  полюбляю рахувати.

 

5 учень. А я буду депутатом,  бо люблю голосувати.

 

6 учень. А я в лікарні після школи  всім робитиму уколи.

 

7 учень. А я в письменники подамся,  або  навіть в моряки.

 

8 учень. А я вчителькою стану, буду вчити малюків.

 

9 учень. Я мрію стати альпіністом,  коли трохи підросту.

 

10 учень. Я хочу стать парашутистом, бо полюбляю висоту.

 

11 учень. Мріяти не рано нам.  Кажуть, роки швидко мчать.

                 Якщо будемо старанні, в школі нас всього навчать.

 

Пісня «Це чому?»   дует дівчаток 

 

Вчитель. Я вам принесла радісну вість

                 До нас поспішає незвичайний гість.

   Загадка.           Цю найпершу в школі книжку знає будь-який школяр.

                             До усіх книжок доріжку  прокладає нам …Буквар.

Учні. Любий Букварику! Ласкаво просимо до нас на свято!

                                  Забігає Баба Яга                     музика Баби Яги

Б. Яга. - Баба Яга (розглядаючи книгу, що у неї в руках):

Книгу знайшла я чарівну у чаклунстві помічну…

Буду Яглика навчати, щоб умів людей лякати!.. (залякує глядачів у залі)

Яглику! Ти де сховався? Подивись-но, в мами цяця!

(шукає Яглика і ніде не знаходить)

Ото капосний малюк! Геть відбився вже від рук!

Зараз мамця почаклує, Вітерцем тебе придує…(чаклує)

 

                         Музика  ЗВУК «ВІТЕР»

На сцену забігає Яглик так, наче його хтось невидимий штовхає, падає перед Ягою, помічає Буквар, вихоплює його з рук матері та відкриває.

Яглик:

Що ж це, матінко моя, знову Чорна магія?!

Якісь знаки та карлючки! Чи не татові це штучки?..

А це що? (вказує на літеру «О» у Букварі)

Баба Яга (забираючи книжку, з докором): Це буква О!

Яглик:

О-отрута?!. Не бери! Мерщій викинь, поклади!

Баба Яга:

Нумо, Яглик, угамуйся! І за мене не турбуйся…

Справді, книга чари має, бо дітей читать навчає…

Будь-який малий школяр зна, що книга ця – Буквар!

Ось і ти навчись читати, досить вже байдикувати!

600 років лише й знаєш, що гуляєш та гасаєш!

Яглик:

Я – читати? Ти жартуєш!

 

Баба Яга (беручи мітлу і погрожуючи синові):

• Ти мене погано чуєш?!.

Яглик намагається утекти, але Баба Яга хапає його за вухо і, підганяючи мітлою, саджає за стіл та кладе перед ним Буквар

Баба Яга:

Букви вчи, не йди нікуди, а то гірше тобі буде.

Я ж лечу в ліс на нараду і даю тобі пораду:

Краще справою займися… Часу не марнуй, учися!

Яглик бере Буквар, сумно зітхає.

 

 ГОЛОС БУКВАРЯ      (запис)

 

Букварик: 

Я – Букварик чарівний, швидше ти мене відкрий…

Сам тобі допоможу, вмить читати научу!

Лиш мене не ображай, а люби і поважай!

Коли дуже ти захочеш, все на світі знати зможеш!

 

Яглик

Ой! Хочу… Хочу! Ну, давай! Мене вчити починай!

Яглик починає розглядати букви, називає їх і, захопившись навчанням,

                                (заходить Киця, забирає Буквар у Яглика)\

Киця:

Мур-мур-няв!.. Хто це галас в лісі зняв?!.

Знову діти! От морока! Треба вам оті уроки?

Краще грайтесь, розважайтесь і нічим не переймайтесь…

Літери? Це просто дивно! І кому вони потрібні?

У – горбате, А – нерівне.. Цю не треба і вивчати (показує на літеру «Ж»)

А цією в футбол грати («О») Я без них не знаю лиха

І гуляю у дворі! Краще б літери сиділи

У своєму Букварі! (різко закриває Буквар)

З мене приклад всі беріть І уроки не учіть!

                              Киця співає 

Безтурботно пісні я співаю,

І гуляю сама по собі,

Ваших клопотів, люди, не знаю,

І спокійно на серці мені.

Я красива, струнка і весела,

Я подобаюсь друзям своїм,

Серед кішок усіх – королева,

І крім «Віскас», нічого не їм.

Ну що сказать? Ну що сказать?

Жила б і не тужила,

Якби ж от дітям розум дать,

Щоби урок не вчили…

Ну що сказать, ну що сказать?

Хай добре знають всюди:

Кому потрібні Букварі?!

Та викиньте їх, люди!

 

Учениця. Буквар нам потрібний. Викидати його не можна. Адже він навчив нас читати й писати.

На веселе свято щиро ми запрошуємо вас!

За Буквариком прийшла я. Поспішаймо, бо вже час…

 

Киця:

Свято буде? «Віскас»!.. Няв!.. Я Букварика віддам!

               (заходить Букварик з Абеткою)

 

Буквар. Добрий день, друзі!  Я мандрую по країні,

              Я з абеткою дружу. І малечу як зустріну –

              Грамоті відразу вчу.

              От ми гуртом і розберемо, як ви мене учили.

              Чи всі зі мною, з Букварем, весело дружили.

(Виходить двоє дітей, тримають плакат-алфавіт і говорять)

1 учень. Нас 33, нас 33, у нас міцна сім’я.

               Складаємо слова нові від А до Я від А до Я.

 

2 учень. Всі букви добре вивчені, знайомі хлопцю й дівчині.

                Читає й пише нас чудово 1-й клас.

( прикріплюють  плакат до стіни)

                                 Пісня «Мій Букварик»

 

Абетка. Я на свято поспішала, послизнулася і впала,

               Із рук випав кошик мій, з букв здійнявся буревій.

               Ой-ой-ой, хто може знати, як ці букви позбирати?

 

Учень. Азбуку в біді не можна залишати,

              Треба букви всі швиденько позбирати.

 

Азбука сідає в центр зали на стільчик, діти по черзі збирають квіти-букви (розказують вірші) і викладають навколо Абетки квіти.

 

1. Айстри ранком сумували, що дощі на них не впали. 
Алла айстри поливала, щоб вони не сумували.

 

2.  Едельвейса цвіт красивий ніжить сонце золоте. 
Тільки сильний і сміливий серед скель його знайде. 

 

3.  Зібрались у коло квітки – шукають всі літеру «и».

Сховалась вона у рослині. А де? У листку і в стеблині.

 

4.  Не переслухати Лариси про гарні квіти, про іриси. 
Колись на виставку ходила й такого чуда накупила… 
- Цвітуть, леліють й гарно пахнуть, що від утіхи можна ахнуть.

 

5.  Ой краса в оранжереї - там розквітли орхідеї. 
Люблять їх дорослі й діти. Ці красиві ніжні квіти. 

 

6.  Прочитала в книжці Таня – квітка є така усаня.

Назв у неї – півдесятка: вушко мишаче, корсатка,

Нечуй-вітер, волосник. Не згубили, діти, лік?

 

7. Юка – рослина південна,

Квіток на ній сила-силенна.

 – Іди подивись, хто не знає,
Кухню мою прикрашає.

8. Ми знайшли для полину назву гарну ще одну.

Євшан-зілля! А росте він лиш там, де вільний степ.

 

9.   Їжачник зацвітає влітку, з ним обережні будьте, дітки.

Отруйний він для їжаків, а для дітей – і поготів.

 

10.  Як побачиш квіти ці, знай: їх звати - Якірці.

 

Буквар. Молодці! Але ж букви ви не всі!

               Букви, що позначають приголосні звуки, всі біжіть сюди.

               Розкажіть свої пригоди, де пропали ви, куди?

               Що це вітер наробив? Де він вас всіх розгубив?

                                            ( Вбігають приголосні)

 

11.  Цвіте барвінок у лісах. Всі пагорби повиті.

Здається, килим кинув хтось на землю, трави, віти.

 

12.   Там, де колоски налиті розцвіла волошка в житі. 
На голівці у волошки поселилось неба трошки. 

 

13.  Під віконцем гладіолус у багряному цвіту. 
Подає він ніжний голос: "Я на радість всім росту".  

 

      14.  Ґогузник між трави снується,   він ще брусницею зоветься.

15.  Два дзвіночки - дзень та дзень –

 Дзвонять діткам: «Добрий день!»

 

16.  Наче жар, горить жоржина! Аж злякалася пташина.

Стала крильцями махати, не пускає жар до хати!

 

17. Звіробій! Ця назва,звісно, для звірят, як зброя грізна.

Та боятись їм не варто. Що він звірів б’є – то жарти.

 

18. Поспішай по букву «йот» у квітник і на город.

Там де айстри і майори букву знайдеш дуже скоро.

 

19.  Кульбабка до кульбабки букет збирали жабки.

Вітрець дмухнув: овва! А де ж букет? Ква-ква!

 

20.   У воді росте лілея. Підпливло дівча до неї.

- В нас однакове імя. Ти – лілея. Ліля -  я!

 

21.  Вранці вмився мак росою і чарує всіх красою –

Бджілку, джмелика, осу… помилуйтесь на красу.

 

22.  Угадайте, що за квітка у дворі цвіте? Нагідка!

Тиха, скромна, як дівча, баби Насті унуча.

 

23.  Проліски білі зустріли весну. Першими ліс пробудили від сну. 
Петрик ходив на прогулянку в ліс, пролісків мамі букетик приніс.

 

24.  Раз – ромашка, два – ромашка! Рахувала так мурашка.

А коли дійшла до трьох – заморилась, каже: «Ох!»

 

25.  Дивувалася сова – що за квітка сон-трава?

Взимку спить, а як весна – забува про сон вона.

 

26. Красується тюльпан, мов пишно вбраний пан.

Троянда ще гарніша, вітрець її колише.

 

27.  Знає змалечку Наталка, що на світі є фіалка.

Не звичайна, а нічна, бо вночі цвіте вона.

 

28. Хризантеми прекрасні як зіроньки ясні.

Хризантеми кольорові, повні ніжності й любові.

Вони яскраво сяють, серце зігрівають.

 

29. Ці цікаві Цикламени  на вікні цвітуть у мене.

 

30. Гарні квіти біля хати навесні садила мати.

 Чорнобривці чорноброві квітнуть в тиші вечоровій.

Чорнобривці чарівні так і просяться в пісні.

 

31. У шипшини колючки, як маленькі їжачки.

Так і хочуть уколоти. Не порань бочок свій, коте.

 

 32.  Що щавель росте на лузі  всі про те ми знаєм, друзі.
   А як звариш його горщик  будеш їсти смачний борщик.

 

33. 3 м’яким знаком Ясенець, ось і азбуці – кінець!
 

Учень. Ось  вся азбука твоя – це вінок від А до Я.

 

Азбука. Як добре, що багато друзів мала і букви швидко позбирала.

                І стало весело – давай чудову пісню заспівай!

 

                              Пісня «Букварик»  Сало Назар

 

Вчитель. Всі ви вмієте співати і писати, й розмовляти.

                 Гарний ключ вам дав у дар до всіх знань мудрець Буквар.

                 А мені цікаво знати, як навчились рахувати?

(таблиця цифр, «Математика» підручник)

1 учень. А ми не тільки з Букварем дружили,

                У нас ще й Математика була.

                Ми яблучка й цукерочки лічили,

                Задачка теж до нас у клас прийшла.

2 учень. Гей, Математико, іди до нас скоріше.

               Бо ж ти дала багато нам понять.

               З тобою святкувати веселіше.

               Ми разом стільки провели занять.

3 учень. Ми цифри вивчили і знаки добре знаєм.

               Без математики у світі не прожить.

               Тепер ми додаємо, віднімаєм,

                Колись научимось і множить, і ділить.

Математика. Я рада, що мене ви запросили у цей святковий урочистий день.

                         Я знаю, що мене ви полюбили, то ж разом заспіваємо пісень.

                          І приклади із цифр моїх складемо, обчислимо їх за короткий час.

                          І результат ми правильний знайдемо, бо ж недаремно я учила вас.

                                           Ось послухайте задачу неважку, просту, одначе

                                            Заковирка тут така – має думать голова.

Задачі. Курка півню каже: «Друже, бачу – ти поправивсь дуже.

              Півень згодився: «Угу!» І подибав на вагу.

              Став Петько двома ногами і затяг 2 кілограми.

              «Ого-го!» - гукнув, ану, стану тільки на одну.

               Ну, так хто з вас, діти, скаже, скільки зараз півень важить?

 

 *  *  *

Учень. У нас було 4 апельсини. 3 апельсини ми віддали Оленці. Скільки залишилося?

Учень. Ми їй краще дамо один, бо у неї діатез буде.

Математика. Молодці, дітки. А давайте зі мною заспіваємо!

 

Пісня «В математиці-родині»

Вчитель. Дорогі діти! Наше свято – це ваша перша сходинка у шкільному житті, яку ви подолали власною працею. Та не було би такого результату, якби не ваші батьки. Багато хто з них доклав немало зусиль для того, щоб ви навчилися читати, писати й рахувати. Вони разом з вами зробили ще один крок у світ знань, перебороли багато труднощів, пізнали гіркоту невдач і радість успіхів.

 

Учень.   Ми любим вас кохані мами й тата,

                Ми вам бажаємо здоров’ячко багато,

                Ми хочемо, щоб завжди ми раділи

                 І щоб в житті ніколи не хворіли.

Учень.    Хоч часом ми буваємо нечемні

                 І дуже ви хвилюєтесь за нас.

                 Але у серці знаємо напевно:

                 Ми більше радуємо вас.

 Учень.  Хай Бог охороняє вас від злого,

                Хай світить сонце і колосяться жита,

                 Щоб  ви були щасливі й здорові

                 На многії і многії літа.

Пісня « Ми любимо вас, наші рідні»

 

Букварик. Молодці, діти. Як хороше у вас на святі. Я радий, що це свято на мою честь. Я полюбив всіх вас і пишаюся, що ви уже стали справжніми школярами. Не хочеться прощатися, та я поспішаю. Мене чекає ще дуже багато дітей.

 

1 учень. Добрий Букварику, перша книжко, хочеться навіть поплакати трішки.

 

2 учень. Жаль розлучатися, хоч і треба, ми не забудем ніколи про тебе.

 

3 учень. Спасибі тобі за добру науку, за паличку першу і першу букву.

 

4 учень. За перше слово, за першу казку, за першої вчительки щиру ласку.

 

5 учень. Ми пам’ятатимем довгі роки мудрі й повчальні твої уроки.

 

6 учень. Прощавай, Букварику, наш найперший друже,

               ми тобі Букварику дякуємо дуже.

Вчитель. Щось ви засумували. Та сумувати причин нема. Адже у нас свято.

 Пісня «Прощай, Букварику!»

 

                 І все ж таки, щоб вам підняти настрій, я хочу запросити до нас гостей,                     ваших улюблених казкових героїв.

Заходять під музику

Попелюшка. Вітаю вас, любі, з таким чудовим святом!

Хай радість ніколи не кидає вас, шануйте, малята, свій клас.

Щоб не дивитись похмуро і скоса, ніколи не вчіться писати носом.

Щоб не гнітили вас горе та біди, вчасно з’їдайте сніданки й обіди.

Нещастя женіть крізь воду та сито, найкраще – це вчасно перекусити.

Хай кожен, хто вчиться, буде готовий покуштувати гірчиці і хрону.

Зате, хоч і буде в навчанні тяжко, «12» в журналі цвістимуть ромашками.

Фея.  Я теж вас хочу привітати сьогодні щиро і від душі.

           Тому й з’явилась я на свято, де всі мої товариші.

           Я вас прошу не лінуватись, і вчить уроки день при дні.

           І берегти книжки – віднині найкращі друзі вам вони.

           Вам щиро радості бажаю, здоров’я й сили навіки.

           Нехай батьки гордяться вами, бо гарні в них помічники.

 

Учитель. Прощання – це, мабуть, завжди сумно, залишається щось знайоме, рідне, миле, легке. А попереду – невідоме, незнайоме, нові відкриття, нові знання, нові друзі. Наше прощання з Букварем також сумним не буде, бо це – святкування перших досягнень у навчанні, а попереду вас багато шкільних років, цікавих уроків. Але в житті кожної людини найкращим і найпам’ятнішим завжди залишається  перший клас.

І на згадку про наше свято я хочу вручити нашим першокласникам дипломи.        (Вручення дипломів) мелодія

Учитель. Дорогі діти! Шановні батьки! Наше свято добігає завершення. Ми щиро вдячні тим, хто завітав на наші перші жнива. Сподіваюсь, що зібрані зернятка знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться в серцях наших дітей – назавжди!

                                                    Пісня «Що таке щастя?»

                                                 (Виконують п’ятикласники)

 

.