Виховний захід на тему "ТО СВІТЛИЙ ВЕЛИКДЕНЬ ГОСПОДНІЙ ДИТЯЧИЙ ЗВЕЛИЧУЄ СПІВ"

"ТО СВІТЛИЙ ВЕЛИКДЕНЬ ГОСПОДНІЙ ДИТЯЧИЙ ЗВЕЛИЧУЄ СПІВ"

          Зала святково прибрана: рушники, писанки, паски в кошиках, кошики з квітами, написи. Учні одягнені в національні українські костюми. Допомагають їм батьки.

          Діти входять під спів пісні «А вже весна, а вже красна».

А вже весна, а вже красна,
Із стріх вода капне, (2 р.)
Молодому козаченьку мандрівочка пахне. (2 р.)
Помандрував козаченько
У чистеє поле. (2 р.)
За ним біжить дівчинонька:
«Вернися, соколе!» (2 р.)
– Не вернуся, забарюся,
Гордуєш ти мною. (2 р.)
Буде твоє гордування.
Все переді мною. (2 р.)

          Дівчинка. Ви любите весну? Квітучу, приємну на запахи, коли все заново воскресає, живе тихенько, шумить, говорить. Давня як світ ця розмова, слухаєш, а вона то весела, то сумна. Вона і у цих квітах, і у зелені навколишній, і у помаху крил птаха. Давайте вийдемо з дому і послухаємо голос весни, о цій порі він особливо ніжний. Відкиньте всі домашні турботи, зустріньтеся з весною, послухайте, про що шепочуть квіти, дерева, небо.

          Хлопчик. Як дивно влаштований світ! Ще зовсім недавно лютий не поступався дорогою, все спало. А як тільки почав танути сніг, земля пробудилася для першої оранки і сівби. Весну ми зустрічаємо радісно, пишно.

(Діти співають, стоячи півколом.)

Вийди, вийди, Іванку, заспівай нам веснянку,
Зимували — не співали, весну дожидали.

Іванко. Гей! Збирайтесь, гуцулята,
Весну красну звеселяти.
Йде вона до нас в Карпати
Рідний край наш звеселяти.

Дівчинка. З нею сонечко привітне
І струмки дзвінкі, блакитні
Поспішають у наш край.
Гей, сопілко, гучно грай!

          (Грає сопілка.)

Весна. Я рада, діти, вас, вітати
На цім чудовім, світлім святі.
Я поспішала у Карпати,
Щоб звук сопілки відшукати,
Яка душевно й ніжно тут звучала
І в давні ще часи весну стрічала.

          (Діти роблять коло, йдуть по колу, співають. Весна в центрі.)

Ой ти, весно красна,
Що ти нам принесла?
Ду-ду, ду-ду, ду-ду,
Що ти нам принесла?
Хлопцям по кийочку —
Стадочок водити.
Ду-ду, ду-ду, ду-ду,
Стадочок водити.
Дівкам по віночку —
У танок ходити.
Ду-ду, ду-ду, ду-ду,
У танок ходити.

          Хлопчики. Гей, хлопці й дівчата, пішли до церкви гаївки водити!

          Дівчатка. Ходімо швидше!

          (Діти водять ягілку «В нашім селі на горбочку».)

В нашім селі на горбочку
В нашім селі на горбочку
Гей! Стоїть церква на видочку.
Коло неї, мов ті квіти,
Гей! Ходять старші, ходять діти.
Ходять хлопці і дівчата,
Гей! Українські соколята.
Заспіваймо, паняночки,
Гей! Веселої гаївочки.
Хай ся мати утішає,
Гей! Ісус з гробу воскресає.
Хай воскресне, хай прибуде,
Гей! Поміж українськії люди!

          (Діти йдуть з двох сторін зали на центр, сходяться по двоє з вербовими гілочками, співаючи.)

А чи вже готові прутики вербові?
Вже, вже світ воскрес,
Сяє сонце із небес,
Сонце з неба припекло,
Звеселило все село.

          (Так само виходять на центр, йдуть по двоє з запаленими свічками, співаючи.)

А чи вже готові свічечки воскові?
Вже, вже, бо весна,
Великодній дзвін луна!
Великодній дзвін з небес
Возвіща: Христос Воскрес!

         (Усі співають. Діти йдуть з кошиками, а в кошиках — пасочки, крашанки, писанки, барвінок.)

Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Радість з неба ся являє,
Паска красна днем сіяє,
Радуйтеся щиро нині,
Бог дав щастя всій родині,
Бог дав радість із небес:
Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Хлопчик. Христос Воскрес! Радійте, діти,
Біжіть у поле, у садок,
Збирайте зіллячко і квіти,
Кладіть на Божий хрест вінок.
На вас погляне Божа Мати,
Радіючи з святих небес.
Збирайтесь, діти! Нумо співати:
– Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Дівчинка. Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Усе радіє, сміється сонечко з небес,
Прозора річечка леліє:
– Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Хлопчик. В траві фіалочки зітхають,
І пролісок тремтить увесь,
Розквітла яблунька аж сяє:
– Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Дівчинка. Пташки співають у полі, лісі,
І дзвонить дзвін аж до небес,
Де білі хмарки розпливлися:
Всі діти. Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Хлопчик. Воскрес?
Другий хлопчик. Так, воскрес!

Хлопчик. Чому воскрес? І як це було?
Другий хлопчик. Послухай.

Хлопчик. Він ледве хрест важкий доніс
І став, схилився із несили,
Коли тоді той хрест взяли,
Глибоко в землю устромили.
Одежу вбогую вони
Зняли нечистими руками,
Й Його, святого, до хреста
Прибили гострими гвіздками.
Залізо гостре в тіло йде,
І кров свята із ран стікає.
В Його очах любов одна,
Любов великая сіяє!

Хлопчик. Він чує – мука обнімає.
Він чує – в ньому все горить.
І ледве чутно Він благає
Катів запеклих: «Дайте пить!»
Спрага пече, смертельна мука
Йому все серце розрива,
І долу хилиться святая
В вінку терновім голова.
В останній раз на світ Він глянув
І на людей, що так любив.
І вмер святий, і перед смертю
Простив своїх Він ворогів.

Дівчинка. Голгофа, хрест...
Страшні криваві сни...
Товпа реве:
«Розпни, розпий, розпни!»

Хлопчик. Товпа реве: «Якщо ти Бог єси,
То злізь з хреста і сам себе спаси!»

Дівчинка. Якщо не Бог, а лиш юдейський цар,
То військами на ворогів удар.

Хлопчик. А... ти мовчиш, здригаєшься, мов трус,
Ні, ти не Бог! Лиш назарей Ісус.

Дівчинка. Голгофа, хрест, страшні криваві сни.
Прости їм, Боже, бо сліпі вони.

Хлопчик. Прости нам, Боже, о прости нам,
Христе, що Ти за нас перетерпів ці муки.

Дівчинка. Відкриєм серця ми сьогодні,
Хай радість у них розцвіта.
Ген! Дзвони гудуть великодні,
Ходім величати Христа.
Ген! Дзвони зовуть церковні,
Ходім свій відмолювать гріх,
За край наш розп'ятий молиться,
За смертних розп'ятих усіх.
За сонячні райдужні весни,
За щедрість землі і небес,
І вірмо! Вкраїна воскресне!
Як той, хто з мертвих воскрес.

Хлопчик. Горять свічки, блищать ікони,
Земля в молитві до небес,
Христос Воскрес! – лунають дзвони,
І слів – воістину воскрес!
І лине музика весняна.
Зринає пісня в унісон.
Христос Воскрес! – і воскресіння
Природи вічної закон.
Весна – це сонце перемоги
У великодній світлий час.
Ми наближаємося до Бога,
Бог наближається до нас.

Дівчинка. В небі, зоряній безодні
Тонуть дзвони великодні,
Тонуть, тонуть, ніби сон,
Б'ються, дзвонять тон у тон.

Хлопчик. Гей, як дзвонять нині дзвони
Гучно, мило, чисто,
Таємниче, урочисто
Гей, як дзвонять нині дзвони.
Дзвони дзвонять, гомін лине,
Ген високо до небес,
Бо сьогодні день великий:
З мертвих наш Христос воскрес!

Дівчинка. А дзвони дзвонять великодні,
І чути гаївку з гаїв.
То світлий Великдень Господній,
Дитячий звеличує спів!

Дівчата. Дівчата!
Давайте танець! Давайте гаївки водити!
Дівчинка, Кривого танцю.

          (Дівчата водять «Кривий танець», а потім ведуть гагілку «В хороводі були». Хлопчики з жалем спостерігають, як дівчата танцюють, а потім звертаються один до одного.)

Хлопці. Танцюють...
— Хлопці, давайте подразнимо дівчат!

          (Перегуки хлопців з дівчатами. Хлопці просять дівчат співати «Ой посію пшениченьку», а дівчата хочуть «Писанку».)

Дівчата. Писанка нас помирила!
— Хлопці, танцюйте з нами!

          (Хлопчики з дівчатками водить гаївки, ягілки: «Голубку» та «Маю хустку вишивану па чотири кінці»)

Дівчинка. Так іздавна повелося в українських селах.
Щовесни святкують люди свято це веселе.
А дівчата молодії щиро так співають,
Линуть, линуть гаївочки, душу звеселяють.

Дівчинка. Як гаївки повели,
Весну красну привели.
Дай нам, доле, довгий вік,
Всім зустрітись через рік.

          (Пісню «І у вас, і в нас хай буде гаразд!» співають учні і батьки.)

Хлопчик. Ми всіх сьогодні в залі від душі вітаєм,
Хлібом, смачно випеченим, щиро пригощаєм
Пригощайтесь, любі діти, гості, пригощайтесь,
Та традицій народних ви не забувайте.
Хай завжди у вас лунає пісня солов'їна,
Хай же буйно розквітає рідна Україна!

( Свято продовжується. Дівчата  виводять  ягілки, декламують вірші).