Виховний захід " Наум наведе на ум"

Учитель

День сьогодні такий незвичний

Сонце встало умите  в росі

І лунає дзвінок закличний,

Щоб зібрались на свято усі.

Як вільно веселка у небо злітає

І грає всіма кольорами,

Так вільно моя Україна співає,

Йдучи нелегкими шляхами.

Із дерева роду зростає насіння

І лине до сонця, до світла.

Стрічай, Україно, нове покоління,

Що, ніби веселка, розквітло.

( входять діти)

Цим дітям, народженим у вільній державі,

Судилось багато зробити,

Наш прапор підняти у мирі і славі,

Й любові зорю засвітити.

Учень

Стрічай ,Україно, чарівне суцвіття

Дітей своїх рідних у школі.

Сміливо веди їх у тисячоліття

У щасті, з любов’ю до волі.

Учень.

Добрий день вам мами й тата,

Раді бачить вас на святі.

Хочем ми ,щоб подивились,

Як багато ми навчились.

Учень.

Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо

Багато букв вже знаємо,

Книжки читати  вміємо.

Мені сьогодні пригадалось,

Як все у день той починалось.

Мене родина вся збирала,

До школи вранці проводжала.

Учень.

Ми малі на лінійці стояли,

А в очах- і цікавість, і страх!

В руках квітів букети тримали,

І тремтіла тривога  в очах.

Учень.

Ми всі бажали старанно вчитись,

Писати в зошитах, читати Букварі,

Ми стали не просто діти,

А учні школи – школярі!

 

Пісня « Перший дзвоник».

Ведучий 1:    Рідний, рідна, рідне – корінь роду, народу. Рідна мама, рідний тато,
        рідна земля і рідна Україна, рідна мова і рідна школа.
Ведучий 2:    Святі слова тримають нас на світі і вчать любові до берегів, між якими з віків у віки тече ріка нашого народу, нашої нації, нашої України. Школу, так, саме школу українці поставили в один ряд з такими словами як мама, Україна. Ми - українці – нація, яка споконвіку прагне багато знати.
Ведучий 3:    Ми відроджуємося , живемо, ростемо і дужчаємо. Школа плекає розум нації. Давні і добрі традиції шанобливого ставлення до освіти живуть на теренах України.
        14 грудня, особливий день – день Наума.
Ведучий 1:    У давні часи навчання в школі починалося взимку. Це була найзручніша пора, коли сільські діти мали змогу здобувати освіту. Батьки відводили до школи дітей саме в цей день, бо "Пророк Наум наведе на ум”.
Ведучий 2:    За народними уявленнями, Наум-покровитель розуму, знань і доброчинства. А тому селяни були переконані: якщо на це свято розпочати навчання, то дитина успішно засвоїть знання, набереться розуму.

Саме в цей день існували певні традиції, пов”язані з навчанням.
Розповідь з елементами гри
за науку сина чи дочки. Ввечері до ”кашоїда” має прийти  хрещений батько з букварем.

 

(Міні-сценка)

 

Дійові особи:    кашоїд, хрещений батько, мати

 

Хрещений батько:        Доброго вечора вашій хаті!
Господиня:    Добрий вечір, проходьте. Сідайте ось тут, будь ласка. Як добре, що ви завітали до нас на день Наума.
Ведучий 2 коментує:    Посеред хати ставили пісну діжку, застеляли її кожухом і гість, взявши ножиці, підстригав хрещенника – "щоб добре в голову лізла наука”.
Хрещений батько:    Батюшка Наум, виведи синка на ум. Сідай, сину, до столу. Повторюй за мною, це -–аз, це – буки…
Ведучий 1:    Батько говорив, а хрещенник повторював .
Хрещений батько:    Що ж, сину, думаю буде тобі наука даватися.
Ведучий 1:    А господиня тим часом готувала пшоняну кашу на ознаку доброго навчання.
Господиня:    Їж, синку, нехай навчання для тебе буде легким. Адже "треба чимало каші з”їсти”, щоб опанувати наукою.
Ведучий 2:    Вранці син з батьком йшли до церкви. Коли повертались додому, мати подавала кашу на сніданок і благословляла на добре навчання.
Господиня: (з іконою) Благословляю тебе, сину.
Ведучий 2:    А батько витягував свячену вербову галузку і тричі стьобав нею сина, примовляючи:
Батько:    Святою вербицею, якою Христа зустрічали, виряджаємо тебе, щоб тобі, сину, наука давалась.
Ведучий 2:    Батько з сином йшли до школи, несучи горщик з кашею .В школі учню показували різки, що стояли в кутку. І учень знав, що йому потрібно бути слухняним і чемним.
Ведучий 3:    Цей день обов”язково настає для кожної людини, але буває один-єдиний раз у житті. Може тому він такий хвилюючий. Хвилюються
всі: і мама, і тато. Раз у раз підносить до очей хусточку схвильована бабуся. Насуваючи на себе веселу бадьорість, метушиться дідусь. І, звичайно, хвилюєшся ти. Ще б пак! Від сьогодні починається для тебе нове життя – шкільне.
Ведучий 1:    То ж нехай твоє шкільне життя буде для тебе щасливим, хай стеляться тобі сонячні дороги у широкий світ знань.
Ведучий 2:    То ж сподіваємось, що ті, хто вперше переступив поріг нашої школи, набуватимуть знань на славу Україні.

 

Вчитель:    Наші першокласники вже багато чого навчились:  в букварі добралися до букви  , закінчили першу частину пропису, вивчили числа першого десятка, люблять малювати і працювати.

 

Учень.

Тепер ми учні. Перший клас..

Нове життя тепер у нас.

Прийшов урок на зміну грі,

Тепер ми учні, школярі.

Учень.

І від дзвінка і до дзвінка

Робота наша нелегка:

Лічи , пиши, а ще читай,

Учителю відповідай

Учень.

Та все це не лякає нас,

Бо ми старанний перший клас!

У школі нас вього навчать,

І роки весело промчать!

Ми школярі, ми- перший клас,

Щасливі дні чекають нас.

Звучить пісня «Вчать у школі»

Тільки сонечко зійде,

Дітвора до школи йде.

Рідна школа з нетерпінням нас чекає.

Зустрічає дітвору,

 Учить правди і добра, двічі

І читати, і писати нас навчає
 

Заливається дзвінок,

Кличе діток на урок.

Рідна школа всіх запрошує ласкаво.

І дарує нам знання

 Щогодини і щодня, двічі

А навчатися і весело, й цікаво

 

 

 

 

 

До п’яти додати два,

Злити букви у слова,

Школа дружбою навчає дорожити,

Бути справжніми людьми,

 Шанувати працю й мир, двічі

Україну і сім’ю свою любити.

 

Учитель. А зараз , діти, ми з вами помандруємо в країну Дитинства, де жив  хлопчик Андрійко. Все його дуже цікавило, і куди б він не йшов, усім ставив багато запитань. Ось і зараз. Чуєте?Це Андрійко зі своєю пісенькою запитань.

( Входить Андрійко. Діти стають півколом. Звучить пісня на мотив « Чого вчать у школі»)

Чому люди ходять так,

Чому в полі росте мак,

Чому взимку сонце світить та не гріє,

Чому дятел стука так,

А співати не мастак?

Ну чому мене ніхто не розуміє?

Чому довгий влітку день

І у ліс біжить олень,

Чому зранку дуже хочеться поспати?

Хто дасть відповідь на це,

Яка річка це тече ?

В кого, кого про  усе це запитати?

Учитель

І так щодня, щогодини, щохвилини.

Усі стомилися від надокучливої дитини.

А він якось у садочку був,

Бавився, гуляв і… на травиці заснув.

Дивний сон сниться Андрійкові малому,

Фея Мудрості з’явилася у сні тому.

( виходить Фея)

Паличкою чарівною помахала

І слова такі повільно сказала.

 

 

Фея                                  Щоб на всі твої питання відповідь дати,

Треба до країни Школярії помандрувати.

Там дуже цікаво, там знання живуть

І пригоди дивні у дорозі ждуть.

 

Учитель                           Фея ішла , а Андрійко скік – скок, скік- скок,

І прийшли вони до моря Помилок.

 

Фея                                    Якщо зуміємо море помилок подолати,

То зможемо на вулицю Чисел завітати.

 

Учитель                        Але тільки у воду стали ступати,

Як з води страховиська стали виринати

Вони були, мов медузи,

І поводились зовсім не так, як друзі.

Андрійка і фею Мудрості лякали,

А в руках таблички з прикладами тримали.

 

Страховисько                            Ми ліниві до науки

І не вчилися ні дня

Не берем книжок у руки

Не потрібні нам знання

 

 

Страховисько                       Букви й цифри беки, бяки

З лінню дружимо щодня,

Щоб нас вчили, не потерпим,

Не потрібні нам знання.

 

Страховисько                     Краще йди до нас Андрійку,

будем бавитись щодня.

Добре жити неумійкам,

Не потрібні нам знання.

( чудовиська показують приклади)

Фея .

 Що ж, Андрійку, розв’язуй, інакше не перепливемо.

Учитель.

                          У бідного хлопчика аж ніс від сліз засвербів,

                         Він прикладів таких зовсім розв’язувати не умів.

 

Фея ( зітхнувши)           Доведеться Школяра викликати,

Він може ці приклади розв’язати.

Учитель  .                          Фея паличкою змахнула…

 

Фея .                                   Тік – так – чар !

 

Учитель                            І негайно біля них  з’явився Школяр.

( Вбігає Школяр .Чудовиська показують йому приклади, він дає правильну відповідь, з криком чудовиська зникають.)

 

Фея .                                Наш шлях вільний. Пора в путь.

На вулиці Чисел нас давно ждуть.

 

Учитель                              Числа порядок знали-

                                              Ними Математика керувала

Математика .                             Числа , шикуйсь !

А ми числа всі математичні-

Нас помнож чи додавай,

Дії з нами зрозумілі й звичні,

Тож діли і віднімай.

 

Один .                                Один – число самотнє дуже,

Один завжди шукає друзів.

Хоч і один той першим є.

Першим всім приклад подає

 

Два .

                                               Я – двійка, два чи другий, пара.

Мене, звичайно всі впізнали.

 

Три.                                       Я – цифра три, третє число,

                                               В казках пригодах я було.

 

Чотири.                                А я – четвірка, я чотири,

Мене ви всюди знаходили.

 

П’ять.                                    Я – п’ята,п’ять мене всі знають.

Про мене пальці нагадають.

 

Шість.                                   Я – цифра шість, в ряду я шоста,

Мене запам’ятати просто.

 

Сім .                                       Я – сім, я сьома подивіться,

Мене писати легко , вчіться.

 

Вісім.                                     Я – вісім, восьма, нескінченна,

Мене писати теж приємно.

 

Дев’ять.                                Я дев’ять і стою дев’ята.

І є найстарша у цій хаті.

 

Нуль ( плаче).                    Я -нуль й увагу всіх звертаю,

Нічого я не означаю.

 

Фея.

Якщо з цими числами подружитися зможеш,

То в ніякому морі Помилок не втонеш

 

Учитель.

Сподобалися Андрійкові числа,

Розумні, гарні,

Але Фея взяла Андрійка за руку і повела далі.

 

Довго чи не довго йшли

І до болота Коротких відповідей прийшли.

Там з болота жаби виглядали,

Квакали булькали і про щось

По – жаб’ячому розмовляли

 

Фея .                                              Там, за болотом,

Місто Гарного Мовлення чекає,

Але жаби пускають того,

Хто на їхні питання відповідає.

( жабки ставлять свої запитання)

• Назви голосні звуки, ква -, ква-.
• З якої букви пишуться імена?
• Яка буква звука не позначає?

Учитель.

Жабки квакали свої запитання,

Але Андрійко не знав відповідей,

Як не прикладав старання.

 

Фея.

Що ж, далі чекати не гоже,

Тільки тут Школярка допоможе.

Учитель.

Фея чарівною паличкою змахнула.

І школярики прибули.

( Діти дають правильні відповіді. Після кожної правильної відповіді жабки присідають).

 

Учитель.

Дорога в місто Гарного Мовлення чекає,

А там їх слова ввічливості зустрічають.

 

Слова.

Ой , Андрійку, друже наш,

Вивчи, вивчи усіх нас.

Прошу, вибачте ласкаво,

Добрий день і вечір добрий,

До побачення , будь ласка.

Завжди ти вживай в розмові.

Учитель.

Слова ввічливості сподобалися Андрійкові дуже.

Вони зразу стали для нього, як найкращі друзі.

Та Фея Мудрості хлопчика за руку взяла

І далі в пригоди казкові повела.

(Фея і Андрійко проходять по колу під легку музику)

 

Вони в ліс Поганої Поведінки прийшли,

А за лісом квітував парк Природи і Краси.

Що це?Вовк і Лисиця б’ються і сперечаються.

Послухаймо,про що вони змагаються.

Лисиця. Бешкетнику! Не смій молоді  деревця ламати.

 

Вовк. І що ти мені зробиш?

Що хочу, те й роблю.

 

Фея. Може ти, Андрійку,їх розсудиш, щоб не довелося викликати Школярика  і Школярку.

Андрійко.

Ти, Вовче, погано робиш, що молоді дерева ламаєш.

Як зникнуть ліси, то де ти свій хвіст сховаєш?

А тобі, Лиско, з міста Гарного Мовлення спасибі щире

За те, що хочеш зберегти наші ліси красиві.

( Ідуть далі)

Учитель.

Ось і Білка і Заєць у лісі ведуть боротьбу,

Розмову між ними почули таку.

 

 

 

Заєць.

На смітники до людей бігав,

Яскраві обгортки збирав,

А потім по лісі нашому усе це порозкидав.

 

Білка.

Хіба ж можна у лісі смітити,

Та природі зле робити.

 

Фея. Що ж, Андрійку, на це зможеш сказати.

 

Андрійко.

Не можна у лісі, Зайчику, сміття розкидати.

А тобі, Білочко, велике спасибі

За те, що не дозволяєш у лісі смітити.

Учитель.

Ідуть далі. Аж тут Сорока як заскрекоче.

Цікаво, від кого і що вона хоче?

Сорока.

Скре- ке-ке, скре-ке-ке.

В цьому лісі я літаю,

Скільки хочу викрикую.

Солов’ю маю сказати,

Що не буду я мовчати.

Скре-ке –ке, скре- ке-ке.

Це мій ліс, то й кричу,

Ось на зло не замовчу.

Соловейко.

Посоромся, Скрекотухо,

Вже болять від тебе вуха.

В лісі місяць тиші ходить.

Солов’їха пташенят виводить,

А ти кричиш, мов навіжена,

Усім від цього неприємно.

 

Фея.Що можеш, Андрійко, на це сказати?

 

Андрійко.

Негарно, Сороко, отак кричиш,

Веди себе чемно, з іншими рахуйся,

Не тільки про себе, про всіх турбуйся.

Фея.                                          Що ж, молодець.

Всі правильні відповіді дав.

Видно вже в країну Школярію

Тобі час іти настав.

Готуйся. А мені пора.

Жде Фею Мудрості інша дітвора.

Учитель.

Прокинувя Андрійко, Феї немає,

Пташки щебечуть і сонечко сяє.

Він зрозумів, що тільки в Школярії – країні

Можуть дати відповіді на запитання кожної дитини.

 

Андрійко співає пісню на мотив « Усмішки»

Запитань багато в мене є.

Прошу маму, прошу тата я щоденно:

Поясніть, чому дощик з хмари ллє,

Чом вдень сонячно, тоді як вночі темно.

Приспів

Швидше в школу хочу я,

Хоче вся моя сім’я,

Бо про все я в школі зможу запитати.

Жде Школярія мене,

Бо вже шість мені мине,

Хочу  в школу навіть важко дочекатись.

Учень.

У житті – найкращий перший клас,

Через те, що все тут – перший раз.

Перший раз – підручник, зошит – перший раз.

Вперше тут для нас луна дзвінок,

Вперше він покликав на урок,

І до дошки вже іти комусь із нас.

 

 

Учень.

Дерев’яна дошка, та вона

Багато слів хороших зна:

Сім’я, родина, школа, клас…

Яка розумна дошка в нас!

Учень.

Перший клас навчив нас читати,

Перший клас навчив нас писати,

Головне ж –навчив нас дружити.

Через те, що разом веселіше,

Через те, що разом ми сильніші,

Через те, що цікаво так жити!

 

Учень.

Школа радо стріла нас,

Нам дала просторий клас.

Вірні друзі є у нас-

Букви, цифри, ноти.

Ось учитель входить в клас:

• Нумо, до роботи!

Учень.

І перерва, і дзвінок- знову  на уроки.

Справ цікавих не злічить,

Ось і пісня вже звучить.

Хай луна, нехай звучить!

З нею веселіше жить!

( звучить пісня « Тільки сонечко зійде»)

Учень.

А про перші наші кроки

І тяжкі хвилинки

Нагадають вам, напевно,

Веселі смішинки.

(Виступають першокласники).

 

Учениця.  Годинник

 Щось годинник,- каже тато,-

 Раптом зупинився.

 Треба в чистку віддавати,

 Мабуть, запилився.

 -Звідки взятись тому пилу? – мовила Алінка.-

 Я ж годинник з милом мила,

 Там нема й пилинки!

 

 

Учень з мамою

і татом:  Батьки-чомучки

                                      Ну і мама! Ну і тато!

                                     Наче справжні дошколята!

                                        Нічогісінько не знають,

                                         Смішно і сказать комусь.

                                          Бо щодня мене питають

                                    Лиш одне: чому  й чому?

• Ти чому образив Віту?
• А чому отримав двійку?
• І чому прийшов так пізно?
• Та чому в шкарпетках різних?
• Ти чому такий непослух?
• А чому не стелеш постіль?
• Ти чому це вірш не учиш?
• А чому портфель без ручки?
• І чому такий синець?

Ох, настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи –

Хоч би й дуже захотів…

Треба їх віддать до школи –

Хай питають вчителів.

Учень. Коли б начальником я став,

  Хоч на одну годину,

  То я б одразу наказав

  Закон ввести єдиний:

  У дні святкові й вихідні

  Батьків не допускати

  Без нас у парк, на стадіон,

  До цирку й до театру.

  Ще й всюди входи б спорядив

  Словами охоронними.

  “Вхід без дітей для всіх батьків –

  Суворо заборонено!”

Звучить пісня « Чомучки»

Учитель.Молодці! Ви заслуговуєте на прекрасну подорож до Царства Знань. Розкажіть мені будь ласка, яких правил ви дотримуєтеся у школі, чи вмієте ви дружити?


(Діти виходять на сцену і читають вірші)

Щоб урок минув не марно.
Треба сісти рівно й гарно.

Спитати хочеш -  не гукай
А тільки руку підіймай.

Не базікай на уроках,
Як папуга чи сорока.

Прізвиськ дітям не давай,
А дівчаток – захищай.

Бути чесним і правдивим –
Важливе правило у нас.

Бути другом не зрадливим
Клас за тебе, ти - за клас!

 

Учитель.

Найсвітліша дорога на світі

Це дорога до знань, до школи,
            Пам”ятайте це, любі діти,
            Не забудьте цього ніколи.
Вільні діти вільної країни!
    Вчіться наполегливо щодня,
    Щоб кувать майбутнє України,
    Всім здоров”я треба і знання.

Вчитель. Дорогі першокласники!А зараз приготуйтеся до
        урочистого моменту – прийняття клятви
 

 

                        Ви у школі вже прижились,
            Правил добрих ви навчились,
            І сердечно обіцяйте
            "Клянусь” за мною повторяйте.
1:        Перше правило – учитися дуже старанно і гарно – клянусь!
2:        Друге правило – трудитися, батькам удома допомагати –        клянусь!
3:        Бути чесним і правдивим – третє правило у нас,
        Бути другом незрадливим: клас – за тебе,
        Ти за клас – клянусь!
4:        Мудре правило четверте – знай і друзям розкажи,
        Наполегливо й уперто економ і бережи:
        Парту, книгу, кожну річ – клянусь!
5:        П”яте правило – читати, малювати і співати,
        гратися з товаришами і дружити з малюками – клянусь!
6:        Шосте правило ти знай – старших себе поважай – клянусь!
        
        Вітаємо вас, діти!
        Ідіть навчайтесь,
        Розуму набирайтесь,
        З лихом не зустрічайтесь.
        Хай вам щастить!
А зараз прийміть вітання від своїх батьків.
(Виходять мати й батько в українському нацональному одязі. Мати несе горщик з кашею, батько -  велику миску з дерев”яними ложками – подарунок для однокашників).
Мати.До схід сонця раненько вставала,
        У трьох водах крупу вимивала,
        На жаркому вогні нашу кашу варила,
        Щоб була у наших дітей сила.
        Щоб ви гарно навчались і добра набували.

Батько. (Роздає дітям ложки)
        Хто скільки з”їсть крупинок,
        Той матиме стільки гарних оцінок.
        Ложки діставайте, з Богом, починайте.
        Кашу з”їдайте. Смачного!
(Звучить весела українська пісня. Мати підносить горщик з кашею до кожної дитини, діти по черзі набирають кашу, їдять, поки горщик не спорожніє).

 

Учитель.Любі першокласники! Сьогодні разом з вами це свято святкують ваші батьки, які ростять і виховують, роблять усе можливе, щоб ваше дитинство було щасливим. Вони ділять і ділитимуть  із вами протягом всіх шкільних років ваші радощі  і печалі. Отож запрошую вас сказати   слова вдячності для своїх батьків.

Учень.

Гарна ти матусю!

Добра, люба, щира,

Ти мене ще змалку

Звичаю навчила.

 

Учень.

І щодня навчаєш,

Як любить родину,

Мову нашу гарну,

Рідну Україну.

 

 

 

Учень.

Дорогий, хороший, рідний тату!

Кращого від тебе не знайти.

Дорогий,хороший, рідний тату!

Як чудово, що у нас є ти!

Звучить пісня « Мама і тато»
Вчитель.   Дорога класна родино! Наше свято добігає кінця. Ми дуже вдячні
всім, хто брав у ньому участь, всім, хто завітав до нас. Сподіваємось, що цікава розмова, теплота і щирість залишиться в наших серцях назавжди. Хай злагода і мир панують у ваших родинах! першокласникам– бути гідним звання школяра і щасливої дороги до світу знань.

 

Учитель.В Україні є чудовий звичай – проводжаючи дітей у життєву дорогу,
мати дарує вишитий рушник, як символ материнського благословіння, материнської любові. Хай стеляться вам сонячні дороги в широкий світ знань, умінь, звершень. У добру путь, дорогі друзі.
 

(Звучить "Я бажаю вам добра ”.)