Виховний захід "Нерозмежованою залишайся навіки"

«Нерозмежованою залишайся навіки»

Виховний захід до Дня Соборності України

У центрі сцени розміщено державні символи України,

Ведучий: Дорогі друзі, учні, вчителі! Сьогодні в нас велике свято – День Соборності України, свято рідного краю, свято нашої держави.

Ведуча: Ми пишаємося, що ми – українці, а наша Вітчизна – Україна.

На сцену виходять учні

Українка:

Народилась Україна Нова,

Небувала, чиста, як дитя,

Україна Зоряної Мови,

Україна Божого Буття!

Україна казки і кохання.

Та Держава, де щезає тлінь.

Україна творчого повстання

Для усіх безсмертних поколінь.

Українець:

Нехай же лине добре слово,

Звучить так щиро і вагомо

Про нашу неньку-Україну,

Найкращу, дорогу, єдину!

Виступ дітей

Ведучий: Життя іде. Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя. Та ніколи не старітиме наша квітуча українська земля.

Ведуча: Україна – рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.

Ведучий: Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово, рідну українську пісню.

Виступ дітей

Сценка

На сцені з’являється мати - Україна і троє синів

Диктор: Давно-давно жила жінка і було у неї три сини. Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя.

Син 1: Мамо, піду я межи люди, подивлюся світ.

Україна: Ну, що ж, сину, іди, та пам'ятай рідну домівку, а на згадку візьми золоту корону, з трьома промінцями. Хай в далекому краї зігріває вона тебе.

Диктор: Минув час, син став князем і дали йому ім’я Тризуб, а знак, що дала йому мати назвали гербом.

Син 2: Пустіть, мамо, мене світ подивитися.

Україна: Візьми, сину, в дорогу жовто-блакитний одяг і своїми ділами прославляй матір.

Диктор: Одержав син імення – Прапор. А там, де був наймолодший син завжди лунала дзвінкоголоса пісня.

Україна: Подарую, я тобі, сину, соловейків голос.

Диктор: І одержав син за свій голос і величний спів ім’я – Гімн.

Син 1:

Знак країни головний –

Це тризубець золотий.

Він – як сонце в небі синім,

В ньому слава, в ньому сила,

В нім священне слово «воля»,

Що рятує від недолі.

Син 2:

Синьо-жовтий прапор України –

Це безхмарне небо, синє-синє,

А під небом золотіє нива,

І народ – і вільний, і щасливий.

Син 3:

Лине пісня незабутня,

Горда, величава.

В ній – надія на майбутнє,

України слава.

До нових здобутків кличе

Пісня Україну,

А зовуть її велично

Всі Державним Гімном.

Звучить Державний Гімн України.

Після Державного гімну звучить козацький марш , виходять учні 1 – 2 класу.

Учень 1:

Любi, друзi! Хоч маленькi,

Ми вже добре знаєм,

Що звемся українцi

Й українських предкiв маєм.

Учень2:

Батько, мати, брат, сестричка

І всi iншi члени роду,

Всi належать до одного

Українського народу.

Учень3:

Родитись українцем –

Це велика Честь i слава.

Рiдний край свiй полюбити

Це найважливiша справа

Учень4:

Але, щоб цю землю свою

Мiцно, щиро покохати,

Добре вивчити, пiзнати.

Треба знати те, як предки

На землі цiй колись жили,

Як грудьми своїми

Заступали, боронили,

Як невпинно працювали,

І боролися завзято,

Щоб їх люба Україна

Була дужа i багата.

Учень5:

Хай не буде нi одної

Української дитини,

Що не вмiла б розказати

Про минуле України .

Учень6:

Як спитають мене люди,

Хто я, тодi скажу їм:

Що я українець щирий,

Український в мене дiм!

І для України в мене

Серце iз любовi б’є,

Я за Україну

Вiддам все життя своє.

Учень7:

Ми всi дiти українські,

Український у нас рiд,

Дбаєм, щоб про нас маленьких

Добра слава йшла у свiт.

Учень8:

Все, що рiдне, хай нам буде

Найдорожче i святе.

Рiдна вiра, рiдна мова.,

Рiдний край наш над усе!

Щоб про це ми не забули

Нi на хвилю, нi на мить,

Хай Господь святий iз неба

Нас малих благословить.

Виступ дітей

Ведуча: Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою.

Ведучий: Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.

Ведуча: У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

Виступ дітей

Ведучий: І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України.

Ведуча: Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Ведучий: Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України.

Ведучий: 26 роки ми живемо на вільній землі, працюємо на користь незалежної держави, яка має свій Прапор, свій Герб та Гімн. Про це мріяв, за це боровся наш нескорений народ.

Ведуча: Повсякчас пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Ведучий: Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

Виступ дітей

Ведучий: Здавалося б, нарешті ми отримали те, заради чого сотні років відчайдушно боролися й гинули мільйони наших предків, щоб отримати таку бажану свободу. Часи, коли вже жодна з країн світу не може нам диктувати свої правила. А ще Україна понад усе прагне до миру, спокою.

Ведуча: Сьогодні їй знову приходиться боротися за свою єдність, волю, правду. Наша держава опинилася сам-на-сам зі складними проблемами, які мусить вирішувати не хто інший, як її народ.

Ведучий: Найболючішою проблемою сьогодні залишається питання єдності та неподільності України.

Ведуча: Листопад 2013 – лютий 2014 р. – «Революція гідності». Ці події тривожать і не залишають байдужими жодного громадянина країни, і тому кожному з нас необхідно усвідомити за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня».

Ведучий: Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на Сході нашої Держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.

Ведучий: Але захист Батьківщини – це не тільки мужність, не тільки відданість, це ще і смерть.

Вшануймо хвилиною мовчання пам’ять героїв Небесної сотні, борців за свободу людей під час революції гідності, героїв, що полягли у боротьбі, захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність нашої України. Вічна пам’ять героям, Вічна слава!

Хвилина мовчання

Учениця 1:

До тебе, Господи, взиваю

І сподівання щирі маю –

Що Україна вільна буде

Від лицемірства і облуди,

Від бездуховності й зневіри

Людців, душею зачерствілих,

Від злої долі та безправ’я,

І тих, які завжди лукавлять,

Від тих, хто дух вкраїнський нищить,

Забувши все святе та вище,

І наче круків хижа зграя

Вкраїну навпіл розривають,

Розбрату сіючи в нас зерна...

Від всього зла, всієї скверни

Зціли, Всевишній нас Владико,

Щоб вільним став народ великий!

Учень2:

Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

бо ти у нас одна-єдина, -

Писав в своїх віршах Тарас.

Молюсь,- казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни,

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі.

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

Виступ дітей

Ми (Разом)  Не хочемо війни!

Хай буде мир на всій землі!

Мир – це квіти у сонячних росах.

Мир – це радість малих і дорослих.

Мир – це усмішка в очах матусі.

Мир – це лани золотаво-русі.

Мир – це потоки весняні сині.

Мир – це дружній танок при гостині.

Мир – це все, що у світі найкраще,

Не забувайте цього нізащо!

Виступ дітей

Ведучий: Наше свято підійшло до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!

Ведуча. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності.

Українка: Соборність – це символ.

Українець: Символ боротьби за волю,

Українка:  Соборність – це єднання.

Українець: Пропоную і нам з вами об’єднатися ланцюжком миру, який приведе до Єдиної, Вільної, Незалежної України.

Ведуча: І повіримо в майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.