Виховний захід "Новорічний вечір"

Новорічна сценка

Для учнів 9-11 класів

Ось як прибирається до Нового року звичайна українська сім’я.

(Тато і син. Стоять одягнуті у верхньому одязі коло вішалки в коридорі коло дверей. Чоловік у тапочках).

Син. Тато, ми вже йдемо?

Тато. Почекай, синок, ще 5 жіночих хвилин.

Син. А це скільки?

Тато. О, сину, цього ніхто не знає.

Тато. Віко,  ти скоро вже?

Жінка. Щас, брови тільки дофарбую.

Син. А це означає скоро?

Тато. Це так само 5 жіночих хвилин.

 Я гараж швидше пофарбував би чим ти пофарбуєш брови!

(Виходить жінка)

Жінка. Як тобі моя сукня? А?

Чоловік. Ти зараз знущаєшся? Чи що?

Жінка. Шо?

Чоловік. Ти ж цю сукню ще перший раз одягала! Казала, що воно тебе повнить. Наступне тобі заважало в рухах. Потім наступне не подобалося в кольорі…

Жінка. То що, повнить? Піти переодягнути?

Чоловік. Не нада, не нада, не нада! Ти дуже класно виглядаєш у цій сукні! Сукня супер!

Жінка. Ну а ти що одягнув?

Чоловік. Рубашку.

Жінка. Показуй, яку.

Чоловік. Та звичайну рубашку.

Жінка. Показуй, кажу.

Чоловік. (Розстібає до половини куртку) Кошмар. Ось, будь ласка.

Жінка. Ні, Саша, ти в цій не підеш!

Чоловік. Чому?

Жінка. Тому що ти підеш у рожевій рубашці, тому що ми їдем зустрічати Новий рік рожевого поросяти

(Жінка в цей час фарбується, підфарбовує губи, вії).

Чоловік. Таке враження, що ми будемо зустрічати Новий рік зі свиньми в хліві.

. Почекай, стоп! А звідкіля в мене рожева рубашка?

Жінка. Точно, в тебе такої немає. А розове щось є?

Чоловік. Є, галстук.

Жінка. Ні, таке не підходить.

Ладно, їдь в цій.

Чоловік. Все, ок.

Жінка. Взувайся.

(роззуває тапочки і збирається взувати сапожки)

Жінка. Саша!

Чоловік. Що?

Жінка. Ну що це таке? Чому в тебе дірка на шкарпетці?

Чоловік. Та я пальцем ось так прижму і ніхто і не замітить.

Жінка. Все, знімай. Щас зашиємо.

Чоловік. Не нада ніяких ниток, не нада! Я нові одягну.

Жінка. Нові надінеш?

Чоловік. Да, нові.

(підходить до шухляди. Перебирає носки)

Так, ці діряві, ці діряві. (Понюхав) О, ці почті нові.

(Бере один носок)

Зверху надіну, там ніхто не замітить. О.

Жінка. Саша!

Чоловік. Що?

Жінка. Ти не підеш в різних носках!

Чоловік. Яка різниця, вони обидва чорні.

Жінка. Ну вони різні! (махає) а , ладно!

(Дзвінок по телефону)

Чоловік. (дивиться на телефон. )О, Лукашенки дзвонять.

Ало, да Жека, привіт, да, да. Зараз їдемо до вас, вийшли, вже в машину сідаємо.

(До сина)

Ану, Льош, давай, машинку зроби.

Син. Др-др-др-др.

Чоловік. (говорить по телефону). Да, да, їдемо, на део ланосі. Да, да, все, пока, чекайте.

(Син продовжує дирчати)

Чоловік. Все, Льош, заглохни.

(Взуваються).

Жінка. Блін!

Чоловік. Що?

Жінка. Олів’є забула.

Чоловік. Йома, йо! В Лукашенків що, їсти нема що?

Жінка. (Йде за йолів’є й говорить) Та Ліза буде готувати шубу, а я олів’є. ми так договорились.

Чоловік. Йома йо. (взувається)

Жінка йде з олів’є.

Чоловік. Ну слава Богу!

Жінка. Блін!

Чоловік. Що?

Жінка. Майонезом забула заправити! (Пішла з ним до кухні)

Чоловік. (До сина). Поки твоя мама збереться, ти вже в четвертий клас підеш.

Син. Пап, я уже в четвертому класі.

Чоловік. Що, серйозно?

Ну тоді ми з мамою на випускний прийдемо, і то запізнимось.

(Йде жінка з салатом)

Чоловік. Так, вже все?

Жінка. На, тримай. Щас одягну курточку. (Бере з вішалки). Щас , бистро, я ж спішу, ти що не бачиш? Секундочку.

Чоловік. Давай, давай. Бистріш, бистріш.

(У жінки застрягає молнія).

Жінка. Блін!

Чоловік. Що?

Жінка. Молнію заїло!

Чоловік. Йома йо. На, тримай! (Дає тримати салат синові)

Щас я поремонтую.

(Сам смикає замок і він ніби відривається)

Жінка. Ай!, ти що, не можеш акуратніше? Молодець! Взагалі зломав.

Чоловік. Та нічого страшного, нову надінеш.

Жінка. А в мене нової немає., бо ти мені нову не купив! Тому я поїду в цій і вона не застібається.

Чоловік. Зато вона на синтепоні! Знімеш через голову у Лукашенків. Не перший раз.

Жінка. Олів’є взяли. Де олів’є? я тобі тільки що дала олів’є!

Син. Мам, пап, олів’є у мене.

Жінка. Який ти неуважний, Саша.. вино взяли?

Чоловік. Да, да, вино взяли.

Жінка. Може, мандарини візьмемо?

Чоловік. Віка!

Жінка. Подарунок сину Лукашенків?

Чоловік. Блін.. Де він лежить?

Жінка. Я тебе попросила його купити!

Чоловік. Вино подаримо, все.

Жінка. Вино дитині?

Чоловік. На виріст йому буде, нормально.

(Дзвінок у двері).

Чоловік. Хто там?

(відкриває двері)

Сусідка. Привіт, сусіди. З наступающим.

Жінка. Привіт, Катрусю.

Сусідка. Сіль у вас є?

Чоловік. Нема у нас солі.

Сусідка. Як це нема, я ж завжди у вас брала!

Чоловік. Все, ти у нас всю забрала! Все.

Жінка. Та є сіль, я щас принесу.

Чоловік. Не нада, Віка! (Тримає за кисть руки). Нема у нас солі!

Жінка. Є там. О, ти в тапочках, пройди.

Сусідка. На кухню, да? Я щас бистро, бистро.

Чоловік. Давай.

Сусідка. На якій полці?

Жінка. Полочка, прямо напроти лиця.

Сусідка. (За кулісами) О, бачу, бачу. Тут ще сало лежить, зелений горошок.

Чоловік. Так, Катрусю! Виходь уже!

Сусідка. Я візьму зелений горошок, можна?

Жінка. Бери уже!

Сусідка. О, тут грибочки, такі добренькі!

Чоловік. Катрусю, хватить вже.

Сусідка. Все, все, все. (Несе їжу в руках на вихід).

Тільки, це, а солі я й так і не найшла.

Чоловік. Я ж тобі сказав, нема у нас солі!

Сусідка. От сусідів Бог послав. Навіть солі не допросишся! З новим роком!

(Пішла)

Чоловік. Всі готові?

Жінка. Щас, узуюсь і піду. Блін, замок застряг!

Чоловік. Давай, допоможу.

Жінка. Ти вже з курточкою допоміг! Взагалі зломала..

Чоловік. Нічого страшного і так підеш.

(До сина) на шапку надівай і виходимо.

Жінка. (Торкається лоба дитини)  Мені здається, що в нього   температура!

Чоловік. Яка температура! Дитина півтора часа одітий стоїть і зіпрів увесь. Так, все виходимо.

(Дзвінок у двері). Заходить сусідка.

Чоловік. Ти тут будеш Новий рік зустрічати?

Сусідка. Заміть, це не я запропонувала.

(Сідає на стілець)

Чоловік. Кать, що тобі нада?

Сусідка. Чого мені нада, а табуретку не дасте?

Чоловік. Немає у нас табуреток!

Сусідка. Як це немає, я завжди у вас брала!

Чоловік. От ти усі і забрала! Немає табуретки!

Жінка. Саш, ну табуретка ж.. (показує, що сусідка сидить на стільці)

Чоловік. Віка! Нема табуретки!

Жінка. Нема.

Син. Нема табуреток. Що непонятно. Табуреток немає.

Сусідка. (Встала, дивиться на стілець).

Взагалі немає?

Чоловік. Ні одної?

Сусідка. Жаль, ну я тоді візьму ось цей стілець.

(Взяла і пішла).

Чоловік. Кать!

Сусідка. З наступающим. (Пішла)

Чоловік і жінка. (Разом) З наступающим!

Чоловік. Все взяли? Йдемо.

Виходимо. Давайте.

Вийшли. (Звук ключів)

Заходить чоловік.

Чоловік. Блін. (Виключив отюга).

Заходить жінка і дитина.

Чоловік. Що оп’ять?

Жінка. Що, що. Пісяти хоче. (Роззуваються)

Давай, давай синочок, не роздягайся.

Чоловік. Льоша, ти весь у маму.

Жінка. Ой ладно, Саш.

(Дзвінок у телефоні).

Чоловік. Ало, Жек. О, да, ми вже ось підїхали. Ось із таксі виходимо. (Стукає тумбочкою). Да, двері закрив. Все, давайте, давайте. Ждіть.

(Йде жінка з дитиною).

Жінка. Давай, узувайся, синок.

Саша, ти що, у взутті ходив? Я ж просила, взутим не ходити. Я все попротирала. Хорошо, протру ще раз. (Бере швабру).

Чоловік. Та не треба нічого протирати.

Жінка. Саша, якщо ми проведемо Новий рік як свині, то весь рік будемо як у свинарнику (протирає пол).

Чоловік. Віка, все, стоп. Взувайся!

(Кладе сумочку на тумбочку, бере швабру і протирає за собою пол до втходу).

Жінка. Чого так довго! Давай бистріше.

Чоловік. Все, все вже прибрав.

Давай, виходимо.

Жінка. Блін, телефон забула. (Показує на тумбочку).

(Чоловік бере швабру і нею достає сумочку).

Жінка. Дякую. Все? Нарешті! Можемо вже йти. (Стоять)

Питає чоловіка.

Чого ти стоїш?

(Чоловік роззувається і йде в туалет).

Жінка. Саша! А казав, що син весь у маму!

(Дзвінок телефону)

Жінка. Да, Ліза. Да. Олів’є я зробила. Ні, ми ще дома. Хто тобі сказав? Саша? Саша пів час в туалеті сидить. Все, все їдемо. Давай. Саш?

(Дзвонить телефон)

Бере чоловік.

Чоловік. Ало. Да Жек. (Взувається). Да, да. Бідя хати вашої стоїмо вже. А, ти в курсі, що ми ще не вийшли…

(Дивиться на жінку, вона стукає по лобі).

Ну ми виходимо, виходимо вже. Давай. (Виключає телефон).

Чоловік. Все, виходимо.

Жінка. Вже всі попісяли, покакали, шапки, вино на місці?

Чоловік. Да, виходимо.

(Дзвінок у двері)

Чоловік. Ти оп’ять? Та доки ти вже будеш ходити (сердито). Йди собі вже.

Сусідка. (за кулісами). А, то ви так! А я хотіла борг віддати, а ви так до мене. Все я пішла.

Чоловік. Почекай, почекай.

Сусідка. Все, все я уже образилась.

(Бій курантів)

Син. Ура! (кричить). Новий рік.

Чоловік. Віка. Ти поясни, ну як це так, що ми вже 3 рік підряд зустрічаємо новий рік у коридорі.

(Малий бігає кругом них)

Жінка. Зато ми всією сім’єю, разом.

(Заходять пара ті, що вони мали йти до них у гості).

Гості. А ми до вас. Вас поки дочекаєшся, то легше до вас прийти.

Чоловік. А як ви до нас так бистро?

Гість. А скільки тут з сусідньої вулиці йти.

Жінка. Можна не роззуватись, проходьте.

(Заходить сусідка)

Сусідка. О, а у вас гулянка, а я зі своєю табуреткою.

(Сідають коло столу).

Жінка. Швидше, бо часи б’ють.

Сусідка. За хороших сусідів.

Гості. За дружбу.

Чоловік. За кохання.

Син. Зашибісь в гості сходили.

Кінець.