Виховний захід ''Осінь, прощавай!''

Виховний захід

”Осінь, прощавай!”

                                         1 клас

                                                     Підготувала

                                                     вчитель початкових класів

                                                     Корж Н.М.

2017

Мета. Виховувати любов до рідного краю, бережне ставлення до природи, розвивати  спостереження, естетичні почуття, повагу до звичаїв і традицій українського народу.

Хід заходу
 

Пісня “Перший звоник”
Нещодавно ми переступили поріг цієї школи, а сьогодні вже готові перед вами виступити.
 

День за днем, за тижнем тижні                                

Непомітно лине час,

Різні зміни дивовижні

Відбуваються круг нас.

От зима, весна та літо,

Осінь, потім знов зима.

Сивий час летить над світом,

І кінця йому нема.
 

Кожен місяць кожну пору,

На землі нове вбрання.

Й ми самі не те , що вчора, -

Дітвора зроста щодня.

Глянь навколо оком пильним

І побачиш зміни ці.

Ось повільно, неухильно

Йдуть по черзі місяці.

• Так , лине час і на зміну одній  порі року приходить інша. Кожна пора року чудова і людям до вподоби .Ось линуть останні дні осені. Сьогодні ми будемо прощатися із загадковою, щоразу неповторною у своїй красі – осінню.

Яка вона не постійна. То ніжна і лагідна, то похмура і непривітна. То весела,то життєрадісна, то мрійлива, то плаксива. Давайте ж згадаємо цю пору року.

Осінь, осінь, осінь,

Медом пахнуть роси,

Журавлі курличуть в небі

Та вітри голосять.

Рідко сонце світить

А на голих вітах

В’яже осінь рукавички

З бабиного літа.
                                    
Тихо осінь ходить гаєм,

Ліс довкола аж горить.

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений стоїть.

І берізка над потоком
Стало, наче молода.
Вітер, мовби ненароком,
Їй косички розпліта.

Вітер з пожовклим листком

Грається в Котика-Мишки,

То поженеться біжком,

То підкрадається тишком.

Ну, а коли спійма, -

Буде, дітки, зима.

 Кажуть, хмурнем звали осінь

У далекій-давнині.

В нас вона - золотокоса

В нашій рідній стороні.

Коли вона загляне в сад -

Наллється соком виноград.

І пізні яблука ранет

Солодкі стануть, наче мед.

 Як помандрує по гаях

З чарівним пензлем у руках -

Все розмалює на путі,

Дерева стануть золоті.

І ми її уклінно просим:

- Заходь у гості, щедра осінь!

Пісня  “Диво-осінь”

 На сцену виходить Осінь.

Осінь.

Добрий день, мої шановні

Діти, пані та панове.

Нині знов із вами я.

Осінь — ось моє ім’я.

Восени земля прекрасна.

Як завжди, приходжу вчасно

І у села й у міста —

Всюди осінь золота.

Лист торкну — і диво стане:

Помаранчевим, багряним,

Ясно-жовтим стане ліс.

Як не віриш,— подивись!

 Ні, це, друзі, нам не сниться:

Справді, осінь-чарівниця завітала у гаї

І творить дива свої.

Ось червоне та іскристе

На калині вже намисто,
Є у осені талант                                                                                                                                    Ранком розливать туман,

Білий, молоко немов.

Осінь вся у праці знов

Журавлі курличуть, певно,

Птах вона збирає в путь.
І, звичайно, недаремно                                                                                                                           Осінь щедрою зовуть

.

Пісня ”Відлетіли журавлі”

Осінь:

Я не сама до вас прийшла

Трьох братів я привела.

Їх за описом впізнайте

Як їх звати?

Відгадайте.

Дозріває горобина,

І калина вже рясна,

Перший лист обпадає,

Коли це буває?       (У вересні)

Груші, яблука зірвали,

У комору заховали.

Проситься гарбуз до хати,

Щоб під ліжком зимувати.

В лісі виросли опеньки –

Довгоногі і тоненькі.

На деревах листя жовкне,

В двері стука місяць…   (Жовтень)

Вітер плаче, вітер виє.

Дощ осінній дрібно сіє.

І ніде не видно пташки,

Ані бджілки, ні мурашки.

Вже зів’яли гарні квіти,

Скрізь калюжі поналито.

Голе поле, голий сад,

Бо надворі…  (Листопад)
 

Осінь

Молодці, діти!

Всі загадки відгадали

Братів осені впізнали.

Ходять хмари в небі синім

Місяць вересень прийшов,

Сповнивсь вереском пташиним
Тихий затишок дібров.

Позлітавшися у зграї,

Різне птаство молоде.

В крилах сили набирає
І польоту в вирій жде.
 

У ворота літа дзвонить

Юний вересень – школяр,

Золоте калини гроно

Осінь хилить на буквар.

Перший місяць – вересень, я смачний.

Вам дарую яблука запашні,

Груші, сливи, дині і виноград –

То солодка радість для всіх малят.

Я Вересневі вдячний за старанність.

Врожай добротний зібрано без втрат.

І ось прийшов сьогодні на світанні

У гості жовтень – вересня я брат.

В садах те листя, що було зелене

Зробилося одразу золоте.

Принишкли і дерева і кущі,

Уже осінні перші йдуть дощі.

 Дощик сиплеться з кленочка,

Дощик жовтий, золотий,

А зелені ще дубочки

Хочуть осінь обійти.

Дощик сиплеться і пада

По стежині дріботить

І веселим листопадом

Вітер грається й біжить.

Більше й більше листя з кленів

Облітає з кожним днем.

По траві іще зеленій

Листопад по парку йде.

  Листопад

 Виснуть хмари нижче й нижче,

Заволік туман кущі,

листопад на стернище

Сіє мряку та дощі.

Я - останній місяць осені. Урожай із ланів і садів зібрав Вересень, дерева позолотив і обтрусив Жовтень, а я на дощі та перші заморозки багатий. Я щойно з лісу повернувся, перевіряв, чи з усіх дерев листя опало, чи готові лісові мешканці до зими, чи всі птахи відлетіли в теплий край?

 Нерозлучні з Осінню , її вірні друзі ––осінні дощі. Тому часто осінь називають вередливою плаксою.

 Йдуть і йдуть, і йдуть дощі.

Стали чорними кущі,

І дерева чорні стали,

Бо листочки всі опали.

Тільки дуб стоїть у листі

І калинонька в намисті.

Пісня «Знову дощик»

 Промайнули перед нами три місяці осені, зачарували кожен своєю красою.

Вересень. Уже час прощатися з вами. Працювали ми цієї осені, натомилися.

Жовтень. Тепер і відпочити можна.

Листопад. А мине рік - ми знову до вас завітаємо.

Осінь. Ось такі мої сини, мої місяці. Дякуємо вам, любі друзі, що завітали на наше свято, до зустрічі через рік.

Гарно попрацював наш  народ, зібрані всі врожаї, але сумно на душі, адже відходить у минуле осінь і на зміну їй прийде холодна зима. Але ми не будемо сумувати, бо через рік ми знову милуватимемося справжньою осінньою красою.

 Осіннє золото осипалось до ніг,

 Пташки давно у вирій полетіли.

 Далеко за моря їх шлях проліг —

 Сади й ліси без них осиротіли.

 Опале листя стиха шурхотить,

 В верхів’ї сосен вітерець співає.

 На самоті осінній сум звучить,

 Земля стомилась і відпочиває.

 Вже зібрані останні врожаї,

 З полів добро привезено додому.

 Комори всі наповнили свої,

 Тепер приємну відчувають втому.

 Втомилися, звичайно, від турбот,

 Та радість від достатку серце гріє.

 Трудолюбивий, добрий наш народ,

 Він потрудитися і відпочити вміє.

Пісня ”Я намалюю гори і ліси”