Поглибити знання учнів з історії II світової війни, доповнити їх місцевим матеріалом; формувати патріотичні почуття гордості за старше покоління, повагу до учасників Великої Вітчизняної війни; сприяти пробудженню бажання вивчати історію своєї держави, вболівати за майбутнє країни; виховувати в учнів пошану і повагу до тих, кому ми зобов'язані своїм життям.
Тема. Пам’ятайте, щоб не повторилося знову…
Мета: Поглибити знання учнів з історії II світової війни, доповнити їх місцевим матеріалом; формувати патріотичні почуття гордості за старше покоління, повагу до учасників Великої Вітчизняної війни; сприяти пробудженню бажання вивчати історію своєї держави, вболівати за майбутнє країни; виховувати в учнів пошану і повагу до тих, кому ми зобов’язані своїм життям.
Обладнання: репродукція картин, свічка, квітка-гвоздика, календар з датою 11 квітня 1945 року.
Хід заходу
1 учень.
У тиші врочистій до пам’яті йдем,
Що в серці відлунює грізно.
В святому мовчанні над Вічним вогнем
Схиляється Мати-Вітчизна.
Вчитель.
Друга Світова війна – найстрашніша з усіх війн, які прийшлося пережити українцям і всьому людству. Звіряча ідеологія нацизму, який розв’язав люту бійню, мала на меті знищення усіх так званих «расово неповноцінних» : циган, євреїв, слов’ян тощо.
Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів — пам'ятна дата, що відзначається громадськими організаціями та окремими органами влади в Україні та колишніх республіках Радянського Союзу 11 квітня на честь події, яка мала місце 11 квітня 1945 року, коли в'язні концтабору у Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців.
В березні 1945 року німецьке командування й основна частина охорони втекли з табору перед загрозою бути схопленими американськими військами. Тоді, безпосередньо перед прибуттям американців, на території Бухенвальду (найбільшого концентраційного табору) спалахує збройне повстання, організоване силами самих ув'язнених. Коли в концтабір Бухенвальд увійшли американські війська, повсталі вже перебрали на себе контроль над табором смерті, над табором було піднято червоний прапор. 11 квітня — день входження американців на територію Бухенвальду — і був прийнятий як дата, коли відзначається «Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів».
Тисячі патріотів України нацисти задушили газом, розстріляли, замучили в катівнях. Імена багатьох так і лишилися невідомими, а їх подвиги – безіменними. Тож схилімося перед їхньою мужністю.
В роки Другої Світової війни у Німеччині діяло 14033 табори смерті, 506 гетто, 2071 в’язниця.
Картина табору – сторожові вишки, ворота із зловісним написом «Кожному своє», труба крематорію, що викидає чорні пасма диму – невід’ємна частина німецького пейзажу часів Другої Світової війни.
З 18 мільйонів чоловік вивезених до Німеччини з 30 країн Європи, 11 мільйонів загинули.
«Німеччина стала величезною катівницею. Волання її жертв чув увесь світ, вони змушували здригатися всі цивілізовані держави », - заявив обвинувач від США Роберт Джексон на Нюрнберзькому процесі.
Нацисти відводили велику роль концтаборам. Тут в’язні проходили всі кола дантового пекла. На калькуляторах смерті нацистські чиновники точно розрахували, який зиск можна мати від праці в’язня, скільки часу він протягне і як краще використати його останки.
2 учень.
Заведено такий порядок тут:
Розумним – голови стинати.
Для матерів, дітей – вогнена піч,
І день, і ніч тривають страти.
Вчитель.
Ось дані головного адміністративно-господарського управління СС денний заробіток в’язня на підприємстві 6 марок за день, мінус 0,6 марки на його харчування і 0,1 на амортизацію одягу. Чистий прибуток 5,3 марки. За дев’ять місяців (саме стільки щонайбільше в’язень був здатен працювати) – 1431 марка. До того ж після смерті в’язня нічого не пропадало дарма – все йшло в діло. Одяг мертвих переходив іще живим, подрібнені кістки й попіл ставали добривом.
Однак ніякі підрахунки нацистських «майстрів смерті» щодо «раціонального використання» живих і мертвих не могли вплинути на головне – жадобу життя, силу патріотизму й ненависті до ворога з боку в’язнів концтаборів.
3 учень.
В страшних умовах концтаборів виник, зміцнився і набув загрозливої сили для фашистів рух Опору. Антифашистські підпілля існували в концтаборах Освенцим, Бухенвальд, Дахау, Равенсбрюк, Маутхаузен та в інших. Один із керівників підпільної групи в таборі Хаммельбург, звертаючись до в’язнів сказав: «Табір – це також фронт. Ми не маємо вогнепальної зброї, однак до останнього подиху з нами має бути інша зброя – наша стійкість, віра в перемогу».
4 учень.
Не умре, загинувши герой,
Славна його доблесть і велична;
Хто в бою своє ім’я уславив, той
Житиме в серцях нащадків вічно.
На території України під час окупації також було створено 180 концтаборів і 50 гето.
Військовополонені були приречені на мученицьку смерть. Табірний порядок був поставлений так, щоб зламати людину або знищити. О 4 ранку підйом, шикування, після чого коменданти корпусів перераховували в’язнів і відправляли їсти баланду (літр води з дертю, інколи з борошном). Знову шикування і відправка на роботу. Хто погано рухався – лупцювали. Увечері баланда з уже заробленими 350 грамами хлібного ерзацу (з лушпинням, листям соняшника, опилками гіркого смаку). І на відпочинок без будь-яких постільних приналежностей.
За даними Української спілки в’язнів – жертв нацизму з Чернігівської області було вивезено на примусові роботи до Німеччини 41578 чоловік.
Вчитель.
Усьому світові відома трагедія Бабиного Яру в Києві, де за два дні, 29-30 вересня 1941 року, було розстріляно 33770 євреїв, в основному жінок, дітей і стариків. Але мало хто сьогодні згадує не менш страшну трагедію в селі Богданівна Доманівського району. 21 грудня 1941 року за наказом Гітлера в Богданівні почалася спецоперація під назвою «Подарунок Сталіну»
Оскільки секретний циркуляр наказував «проводити розстріли подалі від міст, сіл і доріг, а могили зрівнювати з землею, щоб вони не стали потім місцем паломництва», у яр, розташований неподалік від табору, заздалегідь завезли соломи, очерет і дрова.
Роздягнених догола в’язнів групами в 15-20 чоловік гнали, підштовхуючи ударами прикладів, металевих палиць, на край яру, після чого солдати караульного загону, чисельністю 25-30 чоловік, почали розстрілювати в’язнів груповими пострілами. Спеціально підібрані бригади з числа приречених на розстріл складали тіла на вогнище. Тільки протягом першого дня було розстріляно і спалено близько 3 тис. чоловік. Найбільш інтенсивно розстріли проводились 21, 22, 23, 27, 28, 29 грудня 1941 року. В період з 24 до 26 грудня, втомившись від кровавих справ караульний загін відбув у Голту на різдвяні свята.
Вчитель.
Розум не сприймає статистики і втрат серед мирного населення. Але душа кожного українця болить за непрожите життя, нездійснені мрії тих, хто загинув в лютому, жорстокому коловороті війни.
5 учень.
Як важко змиритись, повірити долі,
Дивитись на сірий, похмурий граніт.
Наплакалась мати – Вкраїна доволі.
Кажу, щоб почув увесь світ!
6 учень.
Перед трагічною хвилиною мовчання
Словами говорити неможливо.
Оця хвилина більше нам розкаже,
Ніж тисячі, а чи мільйони слів.
7 учень.
Пекуча й терпка, як сльоза.
Хвилина мовчання –
Чиєсь материнське страждання.
Хвилина мовчання –
В ній наша любов і гроза,
Як пам’ять полеглих
Священна хвилина мовчання…
Хвилина мовчання
8 учень.
Ми не бажаємо війни!
Хай над містами й нивами
Сіяє сонце з вишини,
Щоб ми були щасливими.
Люду трудящому воєн не треба.
Гуртуймо тісніше свої ряди
За не захмарене – чисте небо,
Проти смертей, сліз, нещастя й біди.
9 учень.
За мир – щоб сміятись,
За мир – щоб трудитись,
За мир – щоб троянди цвіли,
Щоб жито буяло і діти росли.
Щоб плачу дітей не чути,
Щоб війни не знявся вир.
Кожен будь готов замкнути
Ряд за рядом. Всі – за мир!
Вчитель.
Захід, присвячений Міжнародному дню визволення в’язнів із фашистських концтаборів, закінчено. Запрошуємо до покладання квітів до пам’ятної дошки.