Виховна година "Природа-наш дім" присвячена 100-річчю В.О.Сухомлинського

Виховна година  для учнів початкової школи

Присвячена 100-річчю від дня народження В.О. Сухомлинського

Тема: «Природа – наш дім»

Мета:

• збагатити знання дітей про навколишнє середовище, показати тісний зв’язок природи і людини.
• розвивати мовлення учнів, уміння висловлювати свої думки. Розвивати бажання робити все для того, щоб природа дякувала людям.
• виховувати бажання оберігати природу, вносити свою часточку для збереження навколишнього середовища.

Обладнання: плакат з ялинкою, гілочки ялинки та маски звірят.

Практична значимість: виховання екологічного мислення в учнів та застосування його у майбутньому.

Хід заняття

І.Організаційний момент

Доброго дня! Приємно бачити вас здоровими та енергійними. Здоров’я — це найбільше багатство, яке має людина. А людина — це частина природи. І тому, чим здоровіша природа, тим краще самопочуття у людини.

II. Повідомлення теми і мети заходу.

Природа самодостатня і цінна сама собою. І завдання людини — не зашкодити, оскільки вона є лише частинкою цієї природи. Ми живемо на прекрасній планеті Земля та всі відповідальні за неї. Але люди забруднюють довкілля, шкодячи цим і собі. Сьогодні ми хочемо привернути загальну увагу до збереження природи.

III. Основна частина.

- Любі учні скажіть будь ласка, яка зараз пора року?

- А що відбувається з деревами восени?

- Які дерева скидають свої листочки?

- Які не скидають?

- А яке дерево зображено на малюнку?

- Ялинка скидає свої голочки, коли наступає осінь?

- Ось уявіть собі, що природа образилась на людину і всі-всі ялинки залишились без голочок, через те, що люди не турбуються про свою домівку – природу. А так як ви знаєте, що зовсім скоро свято Нового року і ялинка – це головна прикраса кожного будинку, то всі люди залишаться без свята.

І щоб все це виправити, ми з вами трошки почаклуємо і перетворимось на тваринок і кожна з них звернеться до людей з проханням зберігати, турбуватися, шанувати і любити природу і якщо люди прислухаються до звірят, наша ялинка оживе і разом з нею оживуть всі-всі зелені красуні і свято буде врятовано.

Ваше завдання вийти, обрати маску тваринки і попросити людину від її імені, про те що людина не має або ж навпаки має робити, щоб наша природа була гарна, чиста і ми з вами могли милуватися її красою.

Потім після своїх слів ви маєте прикріпити гілочки до нашої ялинки і потім вона оживе і всі ялинки на нашій планеті оживуть разом з нею.

(Учні по одному виходять до дошки, уявляючи себе звірятком, яке просить у людини берегти природу, після слів дитина прикріплює гілочку до плакату з малюнком ялинки без голочок).

IV. Підсумок.

- Ось наша ялинка ожила і свято врятовано. Ми сподіваємось що всі люди будуть турбуватися про природу. Я хочу, щоб усі ви долучилися до покращення екологічної ситуації на планеті. Адже ми, як і рослини та тварини, є частинкою природи, її невід'ємною складовою. Тому хочеться звернутися до всіх людей на Землі зі словами:

Людино! Ти – не цар природи,

ти – тільки часточка її.

Добром чи болем обернуться

тобі ж завжди діла твої!

Люди добрі! Живіть, творіть.

Всім я зичу і щастя, й долі.

Поспішайте добро робить

– зла у світі і так доволі!

Отже, «Природа — величезної ваги виховний фактор, що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного процесу. Природа як світ, в якому дитина народжується, пізнає навколишню дійсність і саму себе. Постійне спілкування з природою і взаємодія з нею стають істотною стороною виховного процесу, — писав В.Сухомлинський у праці «Школа і природа», прагнучи привернути увагу освітян до проблеми піклування про природу як всенародне багатство, як джерело знання і моральності, як наочне мірило цінностей.

Про визначну роль природи у виховній системі В.Сухомлинського свідчать такі його слова: «Не можна не враховувати, що життя наших дітей відбувається серед природи, природа входить у духовне життя дитини і як нерукотворна краса, і як сфера творчості, як поле, на якому створюється краса душі».

Пізнання світу не тільки розумом, а й серцем В.Сухомлинський уважав надважливим складником розвитку особистості, проте лише у тому випадку, «коли маленька людина активно пізнає її (природу) і діє в ній».

Розроблена Василем Сухомлинським система етико-екологічного виховання дає відповіді щодо необхідних дій з формування якнайраніше в кожної дитини емоційно-дбайливого і виваженого ставлення до природи, що у сучасну добу є питанням першочергової ваги у сенсі збереження життя і здоров’я людства.

Необхідно так виховувати дітей, щоб вони дивилися на світ добрими очима, вміли берегти життя. Тільки тоді вони, змужніючи та прозріючи розумом і серцем, стануть справжніми людьми.