Виховний захід Посвята в козачата «Ми роду козацького діти»

Ми роду козацького діти.

Заболотна Ю. В.

Червонакам’янське НВО

Відділу освіти

Олександрійської РДА

Мета:

Обладнання:

Ведучий

Сьогодні у нас свято. Всі діти уміють писати й читати, засвоїли вміння спілкуватися з рідними, близькими, друзями і незнайомими. То настав час їх у наше козацьке коло прийняти.

Запорозькі козаки

Сл. В.Крищенко, муз. Г. Татаренка

Перший

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом – сіллю, любов’ю і миром.

Другий

Для гостей відкрита школа наша рідна,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

Третій

Хліб ясниться в класі, сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді, щоб жилося в мирі.

Четвертий

Є святкових днів багато, нам усіх їх не згадать…

А між ними й наше свято – вшанування козачат.

П’ятий

В путь щасливу і широку всіх виводить перший клас.

До уроку, до уроку – чуєш, дзвоник кличе вас!

Шостий.

Любі гості, мами й тата, в нас козацьке свято.

Добре, що прийшли до нас у  перший клас.

Сьомий

Сьогодні свято всіх , сьогодні все козацтво тут.

І в цьому класі радість лине, козацькі ігри ждуть.

Звучить марш, входять команди.

Перша команда.

1. Для боротьби ми не збирали

    Ані рушниць, ані гармат,

    Здоров’я повен міх набрали,

   Вистачить його для всіх команд.

2. Ми прийшли сюди сьогодні,

    Щоб вести запеклий бій,

    Тільки ні, не кулаками,

    А в веселій дружній грі.

Друга команда

1. Ми козаки незвичні,

Ще й дуже симпатичні,

Бо кожен жарт чи віршика,

Чи пісеньку несе.

2. Ми браві козаки відомі,

І всякому знайомі.

Але про кожного із нас

Ви знаєте не все.

Отаман.

А що, козаки! Дайте слово сказати!

Чи не час до коша козачаток прийняти?

Козацька Рада (разом)

Саме час, саме час!

В самий раз, в самий раз!

Отаман

Одержавши на раді згоду,

Дітей козацького народу

У наше коло викликаю,

Їх перевірити бажаю.

Звучить «Запорізька похідна»

Перший козачок

Абетку школярики всю прочитали,

І славу козацьку собі нагадали,

Аби не забули історію роду,

Щоб бути гідними дітьми народу.

Другий козачок

Знаю, отамане, славна Січ

Ворогам ішла настріч.

Рідну землю захищала

І народ наш визволяла!

Третій козачок

Лиха ж отчий край зазнав…

(Не бажаємо нікому!)

Людолов нас чатував,

Щоб позбавить свого дому.

Четвертий козачок

Бранців до галер кували,

Ржею злоби пожирали…

Шляхта нас вогнем пекла,

На тортури прирекла.

П’ятий козачок

Добром святіться, козачата,

Даруйте Україні вірність!

Довічно вчіться захищати

Домівку рідну й людську гідність.

Звучить пісня «Моя Україна»

Шостий козачок

Цар Петро і Катерина

Зневажали наш народ.

Горювала Україна

І тужила Україна

Під п’ятою у заброд.

Сьомий козачок

Європа знала наших козаків,

Єство борців за волю аж співало.

Єднання – слово гімном чарівним,

Євангелієм радісним звучало.

Восьмий козачок

Жовті Води…

Там Хмельницький

Жовнірів в бою розбив.

Ждав народ, аби хмельницький

Життя наше освітив.

Дев’ятий козачок

Запорожець завше знає

Звідки ворог зазіхає.

Зможуть зайд перемогти

Запорожці – козаки.

Десятий козачок

Але наш народ боровся –

І Хмельницький в нас знайшовся,

І Сірко, і Дорошенко,

Полуботок й Морозенко…

Одинадцятий козачок

Ймовірно: боягузів Січ не знала,

Й боягузів завжди зневажала.

Й ви запам’ятайте це назавжди, -

Ймення козака не терпить зради!

Дванадцятий козачок

Козак – герой народу України.

Козакувати – справа не проста.

Коли державу відбудуєм,

Красою слава запалає золота.

Тринадцятий козачок

Любіть рідну землю, як матір свою,

Любіть, наче хортицьке братство.

Лилась на Вкраїну кров у бою

Лицарі волі – козацтво.

Чотирнадцятий козачок

Незалежність українського народу

Нам потрібно, друзі, завжди берегти.

Недаремно кров лилася за свободу,

Нашу волю здобували козаки.

П’ятнадцятий козачок

Рабства каламутну ніч

Переборювала Січ.

Козаків боялись зайди,

Бо була в них сила правди!

Отаман

Що говорить вам «козак»,-

Це крилате, горде слово?

Чом  завжди буває так,

Що світлішає від нього?

Козачата разом

Козаки – це вільні люди!

Козаки – безстрашні люди!

Козаки – борці за волю,

За народну кращу долю!

Отаман

Козацькому гурту ви, бачиться , раді?!

Скажіть, чи готові ви жити по правді?

Козачата разом

Готові, так. І жити чесно будем,

І правил ми козацьких не забудем.

Правила козаків

І Козак – чесна, смілива людина,

  Найдорожча йому Україна!

ІІ Козак – слабкому захисник,

   Цінити побратимство звик!

ІІІ Козак – усім народам друг,

     І лицарський у нього дух!

ІV Козак – це той, хто за освіту,

     Хто прагне волі і блакиту!

Співають «Ой на горі та й женці жнуть»

Директор школи

Дорогі хлоп’ята!

Дорогі дівчата!

Із цим славним святом кожного вітаю.

Любіть Україну, шануйте її, народ і себе.

Хай кожний із вас добрими ділами стверджує,

Що козацькому роду нема переводу.

Тільки тим історія належить,

Хто сьогодні бореться й живе.

Як же нам жити на рідній землі

Муз Г. Татарченка, сл. Ф. Тишка

Як же нам жити на рідній землі,

Щоб зникли навіки невігласи злі,

Щоб наша квітуча і щедра земля

Дійсно для людства раєм була?

Приспів:

За синеє небо, за жовте колосся

Боротися треба, щоб краще жилося.

За синеє небо, за жовте колосся

Боротися треба, щоб щастя було.

Як же нам жити на рідній землі,

Щоб люди до віку щасливі були,

Щоб мова народу в повазі була,

Від роду до роду між нами жила?

Приспів:

За синеє небо, за жовте колосся

Боротися треба, щоб краще жилося.

За синеє небо, за жовте колосся

Боротися треба, щоб щастя було.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Посвята в юні козачата

Заболотна Ю.В.

учитель історії

Червонокам’янської ЗОШ І-ІІІ школи

Олександрійського району

Кіровоградської області

 

Епіграф: «Козацькому роду нема переводу».

Мета:

•                                      зарахування юних громадян України до числа славного Війська Запорізького;
•                                      провести зв'язок різних поколінь для спільної справи – розбудови вільної і незалежної держави;
•                                      збереження свободолюбивих традицій давніх пращурів з метою творення власної історії.

Обладнання: українські строї, галерея портретів Гетьманів України, українська символіка, українські обереги.

Пісня «Запорозькі козаки»

Муз. Г.Татарченка, сл. В.Крищенка

Є і нам про що згадати…

Пісня душу возвелич,

Ой,  була в нас ненька – мати

Запорозька славна Січ.

Чорний вус, брова чорнява,

Не  судомив руку страх.

І дзвеніла наша слава

На розгонистих вітрах.

Приспів:

Гей, ви козаченьки, вітер в чистім полі!

 Научіть нащадків так любити волю!

Гей, ви козаченьки, спомин з м’яти – рути,

Научіть минулу славу повернути!

 

Круточола наша доля,

Не вода – в ній кров тече,

Козаку найперше – воля,

Козаку найперше – честь.

Повернеться, засміється –

І, мій конику, лети…

Стукотіло мужнє серце –

Чуть було на всі світи.

Приспів:

Гей, ви козаченьки, вітер в чистім полі!

 Научіть нащадків так любити волю!

Гей, ви козаченьки, спомин з м’яти – рути,

Научіть минулу славу повернути!

А прийшла лиха година –

Впав козак наш у траві,

Щоб іскрилась Україна

На  гетьманській булаві.

Обмочила землю рана

Із козацького чола,

Щоб неправда помирала,

Щоби правдонька жила.

Приспів:

Гей, ви козаченьки, вітер в чистім полі!

 Научіть нащадків так любити волю!

Гей, ви козаченьки, спомин з м’яти – рути,

Научіть минулу славу повернути!

Перший козак

Про Січ славну, запороже, співав батько наш Тарас.

А ми тепер заложили у Кам’янці Січ у нас.

Другий козак

     Хоч упала Січ дніпрова й веселяться вороги,

То ми тепер у Кам’янці кіш веселий завели.

Третій козак

Нехай знають вороженьки, що козацький дух не вмер,

Що як давно процвітав він, так цвіте він і тепер.

Четвертий козак

Адже дух живий не згас: ми відроджуєм Вкраїну,

Піднімаємо калину, віримо в прекрасний час.

П’ятий козак

То ж єднаймось, милі брате, заведім життя нове,

Нехай росте і кріпшає товариство січове.

Шостий козак

А що батькам не удалось, ми довершімо залюбки,

Впаде ворог, коли грянуть Кам’янськії козаки.

Звучить пісня «Пісня  Джури»

Муз. О. Жилінського текст О.Кононенка

 

Мій вусатий дід знав, як божий день.

Свій козацький рід та співав пісень.

По краплині пив я дідові слова.

То – святі скарби, то – вода жива.

Приспів:

Нагадайте мені, тату, дідові пісня.

Запрягайте, любий тату, коника мені.

Я від хати і до хати буду тих пісень співати,

Бо козакам рід від роду та й немає переводе,

Гей, гей, гей, гей, гей, гей!

 

Нам роздольний степ вірний оберіг.

З нього проростем, помагай нам Біг!

 Матінка одна нам на сотні літ

Лада весняна, Україна – світ!

 Приспів:

Нагадайте мені, тату, дідові пісня.

Запрягайте, любий тату, коника мені.

Я від хати і до хати буду тих пісень співати,

Бо козакам рід від роду та й немає переводе,

Гей, гей, гей, гей, гей, гей!

Курінний

Сьогодні в малюків велике свято,

Вони вступають в козачата.

Під звуки маршу входять малюки – другокласники

Курінний

Нехай розквітне веселково

Наших малюків веселе свято.

Перший джура

Що з роду козацького, я пам’ятаю,

А там, де козак, - там слава крилата!

То ж я козаком стати щиро бажаю –

Вже скоро приймуть мене в козачата.

Другий джура

Готуюсь до цього у школі щоденно…

Вкраїнські пісні я співати учуся.

Козацьку абетку читаю натхненно,

В щасливе майбутнє Вкраїни дивлюся.

Третій джура

Сміливим і добрим зростати я хочу…

Вкраїнському слову ніколи не зраджу.

Я музу величну, бентежну, урочу

Биттям свого серця в безсмертя впроваджу.

Четвертий джура

Звемося у школі ми козачата,

Бо в’яжемось дружбою спільно докупи.

І нас, мов зернин у колосі, багато,

Мов стебла пшенички, красиві в нас руки.

П’ятий джура

Веселка єднає нас всіх злото цвітна,

Козацька слава, яка не поляже,

І волі краса, мов яса заповітна –

Все це перевеслом нас сонячним в’яже.

Курінний

Ото ж бо, наші любі малюки,

Приймемо вас усіх у козачата.

Гартуйтесь  в праці і у навчанні –

Тоді ви справжні будете козаки.

А чи знаєте ви правила козачат –

Я хочу запитати про це малят.

1 козак.

Козачата – дружні діти,

Вони вміють чесно жити!

2 козак.

Козачата – працелюби,

Козаки з них гарні будуть!

3 козак.

Козачата – книжці раді,

Вони «чомучки»всі насправді!

4 козак.

Козачата маму й тата

Шанують глибоко і свято!

5 козак.

Аби краса вповні воскресла,

Народні пізнають ремесла!

6 козак.

Козачата неодмінно

Кохають рідну Україну!

7 козак.

Вони усі себе шукають,

У  світ правди серцем проникають!

Кошовий

Тепер майбутнім козачатам

Значок вручаємо – «Підкову».

Запам’ятайте всі, орлята,

Магічний смисл її чудовий.

І козак

Вона – на щастя і на долю,

Вона – провісниця козацтва.

Підкова провіщає волю

І дружбу каменського братства.

ІІ козак

Мої слова, як закликання,

Єднає з космосом величним.

Їх сила – в спільному бажанні,

У мирі жить життям одвічним.

ІІІ козак

Я мов чаклун – Мольфар відомий,

Знак – оберіг вручаю вам,

При цьому, діти, я свідомий,

Того, що кожного з вас дам.

ІV козак

А дам такі прості поради:

Любіть кохану Україну,

Женіть думки погані й вади,

Щоб всі цінили в вас людину.

Vкозак

Ніколи мови не забудьте,

Яку Шевченко освятив,

З козацьким духом завжди будьте,

Його ніхто щоб не згонив!

VІ козак

Запам’ятайте і затямте,

Що воля – найсвятіша цінність!

Її серцем власним присягайте,

Бо тільки вільний має гідність!

VІI козак

То ж хай підкова захищає

Вас всіх від лиха і біди,

Хай кожен з вас в житті зростає

Зі щастя, хліба і води!

Вручають підкови і грамоту на клас.

Курінний

Клятву чітко прокажіть:

Ми Вкраїну в серці маєм,

Щоб себе не забувати

І козацьких заповітів,

Україні все віддати

Зможуть патріоти – діти!

Пісня «На добро і надію»

Муз. О. Жилінського, текст В.Гутник та О. Кононенка

Про калину пісня лине, до неба злітає.

Гей, родино, Україна веселкою грає.

Синє небо обіймає золоті роздоли.

Нас чекає, зустрічає веселкова доля.

Приспів (двічі):

Хай у кожному серці наче сонячна мрія,

Заспіває веселка на добро і надію!

 

Понад світом  дивоцвітом веселка іскриться.

Будем дбати, шанувати прадавні криниці.

Ярославові поради, Кобзареве слово,

Честь козацької громади, солов’їну мову.

 

Приспів (двічі):

Хай у кожному серці наче сонячна мрія,

Заспіває веселка на добро і надію!