Виховний захід. Прощання з першою книжкою Буквариком

                        СВЯТО   БУКВАРЯ

Вчитель. Дорогі діти! Шановні батьки та гості нашого свята! Ось ми і подолали першу вершину в Країні Знань - прочитали першу в своєму житті книгу - Буквар. Розумна книга навчила дітей читати. Сьогодні ж настав час сказати Буквареві :"ПРОЩАВАЙ"! Запрошуємо вас на свято прощання з Букварем.

 

Вступне слово вчителя:

 

- Доброго дня, шановні батьки і гості. В нашому класі сьогодні урочисте свято - наші першокласники подолали першу сходинку навчання – прочитали „Буквар”. Настала пора прощатись із ним. Попереду буде ще багато важливих сходинок, багато важливих знань, але перший підручник „Буквар” - найважливіший, адже це він відкрив вам дорогу до майбутніх знань. Тож давайте вшануємо його.

 

Шановні гості, ми вітаєм всіх!

Сьогодні надзвичайне свято -

Чекають вас пісні, веселий сміх,

Таночки, ігри та веселощів багато!

 

 

Як перше вересня дзвіночком

зізвало лунко в школу нас,

Відтоді ми звемося гордо:

у нашій школі-перший клас!

 

 

          В першім класі – урочистий

День прощання з Букварем!

Пригадай, що ти колись – то

Був маленьким школярем.

 

 

Пісня «Ми першокласники»

 

 

Ми Букварика сьогодні

 запросили в перший клас

скажемо йому: «Спасибі,

що навчив читати нас!»

 

Букварик – це розумна книга,

Друг і порадник школяра.

Його шанує й дуже любить

Уся весела дітвора.

 

         Пісня «Букварик»

 

 

Ми Букварика чекаєм,

А його усе немає.

Де ж так довго забарився?

Може в лісі заблудився.

 

Сценка       Під пісню «Незнайка на Луне»   заходить Незнайко,

обходить коло, з усіма вітається за руку.

 

 

Вбігає Незнайко, обходить коло, з усіма вітається за руку.

 

Н. – Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!

 

У. – Що це за несподіваний гість! Ви його впізнали?

 

Н. – Добрий вечір!

 

У. – Який вечір? Адже зараз день!

 

Н. – А я й не знаю, чи вечір, чи день?

 

У. – А чому це ти так кричав?

 

Н. – Та то я від злодія втікав.

 

У. – Від злодія? Від якого?

 

Н. – Від звичайного, який хотів у мене вкрасти мою шапку.

 

У. – Яку твою шапку? А навіщо вона йому?

 

Н. – Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більша шапка, тим розумніша голова!

 

У. – Ой, Незнайку! Не сміши нас! У тебе розумна голова?

        Ось зараз ми перевіримо, що ти знаєш, що ти вмієш.

        Ось яка це літера? ( К )

 

Н. – Пів жука.

 

У. – Діти, а точніше?

 

Діти – Літера К

 

У. – А оце ? ( О )

 

Н. – Та це кругле яйце!

У. – А ви, діти, що скажете?

 

Діти – Літера О

 

У. – Ну, що Незнайку, нам тебе шкода!

       Літер ти не знаєш, читати не вмієш…

 

   Ось хто лиха нам накоїв,

Хто читати не хотів,

Хто не вчився гарно в школі

І Букварика згубив.

 

У. – А зараз Незнайку, послухай пісню про те,  що може трапитися з тими, хто лінується вчитися.

 

 Пісня «Засмутилось кошеня»

 

Н. – Досить вже мене учити! Краще піду пошукаю Буквар.

 

( Обходить коло )

 

З’являється Баба Яга з Букварем.

 

Б. Я. – Книгу я знайшла чарівну,

В господарстві так потрібну.

По ній буду чаклувати,

Доню магії навчати!

 

Шукає свою доньку Ягуську.

 

Б. Я. – Де ж поділася Ягуська –

            Моє капосне дівчисько?

            Зараз мамця почаклує,

            Вітерцем тебе придує.

 

Чаклує, дмухає, з’являється Ягуська.

 

 

 

Ягуська - ( роздивляється Буквар )

Що це, матінко моя,

Невже чорна магія?

Якісь знаки та карлючки –

Мабуть це Кощія штучки.

А це що?

 

Б. Я. – Це літера О.

 

Ягуська – О? Отрута! Не бери! Мерщій викинь, поклади!

 

Б. Я. – Не турбуйся ти, Ягусько,

Заспокойся, угамуйся!

Справді, книга чари має,

Бо дітей читать навчає.

Будь-який малий школяр

Знає: книга ця – Буквар.

Ось і ти навчись читати,

Досить вже байдикувати,

 

Ягуська – Я читати? Ти жартуєш!

 

Б. Я. – Ти мене погано чуєш?

Я тебе наздожену

І за книгу усаджу!

Букви вчи не йди нікуди,

А то гірше тобі  буде.

Я ж лечу в ліс на нараду

І даю тобі пораду:

Швидше справою займися.

Часу, не марнуй, учися.

 

Баба Яга залишає залу. Ягуська бере Буквар, сідає за стіл, підпирає голову руками, чує голос Букварика.

 

Буквар – Я – Букварик чарівний,

  Швидше ти мене відкрий.

  Сам тобі допоможу:

  Вмить читати научу!

 

Ягуська – Хочу, хочу, ну давай,  Мене вчити починай!

 

Забігає Незнайко, Ягуська. Незнайко та Ягуська починають сваритися і тягнути Буквар.

 

Ягуська – Це мій Буквар, моя мама його перша знайшла!

 

Незнайко. А от і ні! Це мій Буквар, бо я його перший загубив!

• Ой, дивися, що то там?

(Ягуська  озирається, а Незнайко тим часом забирає Буквар)

 

Незнайко. Обдурив! Не віддам!

(Дражнить Ягуську  і не віддає Буквар.)

 

 

У.  - Не сваріться, не дражніться.

Витріть сльози, помиріться

Бо сьогодні свято гарне,

І сумуєте ви марно!

 

Діти разом: Букварику! Букварику!

У цей святковий час

Ми дуже тебе просимо:

Приходь, приходь до нас!

 

 

Буквар – Я Букварик, вам відомий,

Дуже гарний, малюнковий,

Залюбки всіх вчу читати –

Нема часу спочивати,

 

- Літери! Шикуйтесь в ряд!

Починаємо парад!

Веселу абетку почнемо читати,

Про літеру кожну повинні згадати.

             Перекличка: раз, два, три!

             Перша буква говори!

 

Перекличка  Алфавіт

 

Пісня «Шкільний світ» ???????

 

Танець (парний) «Перший  дзвоник»

 

Учитель.   А про наші перші кроки

І круті стежинки

Нагадають нам сьогодні

Веселі смішинки та

жартівливі частівки.

 

                Смішинки

• Де твій Букварик ?                   - В портфелі новому .
• Ну а портфель де ?                  - У столику вдома .
• Взяв би зі столу ?                     - Та стіл же замкнувся …
• То відімкнув би .                      - Ключа я позбувся …
• Де ж це той ключ ?                  - У портфелі новому .
• Ну , а портфель де ?                - У столику вдома .

 

Я весь аркуш змалював.

Братик каже: « Це –ґав-гав!»

Мама каже: « Лошачок».

Тато: « Ні, це-віслючок».

« Бицю, бицю!»-каже бабця.

А дідусь: « Та ні, це паця!»

Ой, не можу! Сміхота!

Не впізнав ніхто кота!

 

    - Чому це ти подряпаний? –

Юрко Тимка пита.

Тимко йому відказує:

• Та я купав кота.
• А я от не подряпаний,

Хоч теж купав свого.

• Еге ти ж не викручував

І не сушив його.

 

 

 

 

 

           Частівки

1. Приготуйте фотоплівки

І зніміть на згадку нас.

Заспіває вам частівки

Наш веселий перший клас.

 

2. Продзвенів уже дзвінок,

Починається урок.

Ой, коли він вже мине,

В нас голівонька гуде.

 

3. Ми навчились рахувати

І письмово, і в умі.

Нам не треба калькулятор,

Калькулятор – ми самі.

 

4. Всі навчилися писати,

Ну і я навчився теж.

Кажуть вчителька і мати:

«З ліхтарем не розбереш».

 

5. -Я працюю наче бджілка,

Бач, як гарно я пишу.

-Дай мені до понеділка,

Завтра мамі покажу.

 

6. Не сумуйте мама й тато

вчіть за нас уроки

і тоді в житті ніколи

не буде мороки .

 

 

Вчитель:  ??????

 

 

 

Вітання-подяка  Букварику

 

Рідний наш Букварику,

Ми тебе любили,

Ми з тобою весело й радісно дружили.

Та прийшла пора прощатись,

Час з тобою розлучатись.

 

Віднині будеш серед книг

На місці першому стояти.

Ти найдорожчий від усіх,

Бо навчив усіх читати.

 

Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу і першу букву,

За перше слово і першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.

 

Діти разом:    Прощавай, Букварику,

                 В школі перший друже!

                 Ми тобі, Букварику,

                 Дякуємо дуже!

 

Букварик: Дякую вам за добрі слова.

Йду, бо чекає мене дітвора.

Всіх я мушу навчити читати,

Щоб кожен розумним міг стати.

 

Діти: Ми літери відомі ,

Ми всякому знайомі ,

Але про кожну літеру

Ви знаєте не все

Ми літери незвичні

Ще й дуже симпатичні .

 

Вчитель: А тому кожному гостю нашого свята наші літери дарують

                  « Абетку побажань».

 

А – активності творчої .

Б – безхмарності небесної .

В – віри розсудливої .

Г – глузду неміряного .

Д – достатку життєвого .

Е – економії розумної .

Є – єдності сімейної .

Ж – життя безкінечного .

З – здоров ‘ я безмежного .

І – імені чистого .

К – кохання доброго .

Л – людяності щирої .

М – мрії здійсненної .

Н – наснаги професійної .

О –обрію барвистого .

П – посмішки чуйної .

Р – радості всесильної .

С – спокою літнього .

Т – теплоти родинної .

У – успіху великого .

Ф – фантазії гармонійної .

Х – хліба цілющого .

Ц – царини домашньої .

Ч – чарівності приємної .

Ш – широти духовної .

Щ – щастя невичерпного .

Ю – юності сердечної .

Я – ясності майбутньої .

Танець «Буратіно»

 

Я прийшов сьогодні на свято із сюрпризом.

Хочу вручити кожному першокласнику медаль  за вміння читати і писати, співати й рахувати, за старання і перші успіхи.

 

Вчитель: Урочисте наше свято
Вже надходить до кінця.
Нехай пісенька прощальна
Зігріва ваші серця.

Пісня «Не давайте суму жити»

Вчитель:Дорогі діти! Шановні гості ! Наше свято добігає свого кінця. Ми щиро вдячні тим, хто завітав на наші перші жнива. Сподіваюсь, що зібрані зернятка знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться у серцях наших дітей назавжди!