Виховний захід "Прощавай, Букварику!"

Свято «Прощавай, Букварику!»

 

Мета. Повторити алфавіт, закріпити знання про звуки та букви. Виховувати у дітей любов до книги як до джерела знань, формувати інтерес до читання, розвивати акторські здібності шляхом театралізації; переконувати, що добросовісне навчання в школі – святий обов'язок кожного учня.

Сценарій заходу

Зала святкова прибрана повітряними кульками, квітами, літерами. На стінах розвішані плакати : «Спасибі, Букварику!», «Ласкаво просимо на свято Букваря!»

Заходять ведучі

Ведуча 1:

Добридень! Раді вас вітати на нашім урочистім святі!

 Ну що, усі зібрались у залі?

Ведуча  2:

Та ні , когось не вистачає….

Ведуча 1:

Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо нас вітайте.

Ведуча 2 :

До школи радо хто спішить?

Ведуча 1 :

 Хто старанно уроки вчить?

Ведуча  2:

Хто хоче все на світі знати, уміє читати й писати?

Ведуча 1 :

Усі їх завжди пізнають. Скажіть-но, як цих діток звуть?

Разом ведучі:

Школярі!

Ведуча 1:

Хто радує і тат, і мам?

Ведуча 2 :

 Хто кожну справу робить сам?

Ведуча 1 :

Хто дружно й весело  співає, родину щастям зігріває?

Ведуча 2 :

Усі їх завжди пізнають. Скажіть-но, як цих діток звуть?

Ведучі разом:

Школярі!

Ведуча :

Що ж, вітайте! Ось він - наш  1-А клас

Ведуча :

 Та 1-Б клас!

Лунає урочиста музика. Діти заходять у святкову залу.

  Пісня «Ми браві першокласники»,

на мелодію пісні «Бескозырка белая, в полоску 1укварик»

 

Ми браві першокласники,

 І все у нас гаразд.

 Сьогодні ми зібралися,

 Щоб вам 1укварикові1.

Приспів

          Щоб все на світі знати,

          Потрібно працювати,

          Щоб школу закінчить,

          В престижний ВУЗ вступить.

 

 Ми щиро всіх вітаємо

 І шлем палкий привіт!

 І ми усім бажаємо

 Уроки вчить як слід.

               Приспів

1-учень.

В небі сонечко сіяє,

Заглядає в перший клас,

І воно, напевне, знає,

Що сьогодні свято в нас!

2.Любі гості, мамо й тато,

 В нас – 1укварикові свято

 Добре, що прийшли до нас

 Привітати із святом нас.

3- учень.

Є святкових днів багато

На листах календаря,

А між ними наше свято –

„Вшанування букваря».

4-учень.

День вітання і прощання –

Свято перших букварів.

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів.

5-учень.

Як краплин у Дніпрі,

Як зірок угорі,

Як листя на гіллі,

Стільки книг на землі.

6-учень.

Та одна серед них –

Перша книга із книг:

Ту що звем Букварем,

Ми у руки берем.

7- учень.

Буквар взяли ми перший раз,

 Як зайшли у перший клас.

 І як нам радісно сказати:

 Тепер вже вміємо читати.

Всі діти сідають в залі

МЕЛОДІЯ «СОРОКИ»
Сорока 1
Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!
Чи ви чули отаке:
Нині свято Букваря, іменинника ж нема!
Не прийшов до діток вчасно!
Може, трапилось нещастя?!

Сорока 2

Ми Букварика чекаєм…

А його усе немає…

Де ж так довго забарився?..

Може, в лісі заблудився?.

Голос ведучого:

• А тим часом у казковому лісі…

МЕЛОДІЯ «ЛІС+БАБА ЯГА»

Баба Яга (розглядаючи книгу, що у неї в руках):

Книгу я знайшла чарівну,

У чаклунстві так потрібну…

Буду Яглика навчати,

Щоб умів людей лякати!.. (залякує глядачів у залі)

Яглику! Ти де сховався?

Подивись-но, в мами цяця!

(шукає Яглика і ніде не знаходить)

Ото капосний малюк!

Геть відбився вже від рук!

Зараз мамця почаклує,

Вітерцем тебе придує…

(чаклує)

Чуфир-чуфир…

На сцену забігає Яглик так, наче його хтось невидимий штовхає, падає перед Ягою, помічає Буквар, вихоплює його з рук матері та відкриває

Яглик:

Що ж це, матінко моя,

Знову Чорна магія?!

Якісь знаки та карлючки!

Чи не татові це штучки?..

А це що? (вказує на літеру «О» у Букварі)

Баба Яга (забираючи книжку, з докором): О!

Яглик:

О-отрута?!. Не бери!

Мерщій викинь, поклади!

Баба Яга:

Нумо, Яглик, угамуйся!

І за мене не турбуйся…

Справді, книга чари має,

Бо дітей читать навчає…

Будь-який малий школяр

Зна, що книга ця – Буквар!

Ось і ти навчись читати,

Досить вже байдикувати!

600 років лише й знаєш,

Що гуляєш та гасаєш!

Яглик:

• Я – читати? Ти жартуєш!

Баба Яга (беручи мітлу і погрожуючи синові):

• Ти мене погано чуєш?!.

Яглик намагається утекти, але Баба Яга хапає його за вухо і, підганяючи мітлою, саджає за стіл та кладе перед ним Буквар

Баба Яга:

Букви вчи, не йди нікуди,

А то гірше тобі буде.

Ось тобі секундомір –

Потім себе перевір.

А прийде Кощій, наш тато,

Йому будеш звітувати!

Я ж лечу в ліс на нараду

І даю тобі пораду:

Краще справою займися…

Бо підеш до школи вчиться!

Яглик бере Буквар, сумно зітхає. Баба Яга виходить, прихопивши мітлу. За сценою звук польоту.

ЗВУК «ПОЛІТ»

 Яглик прислухається, радо кидає Буквар на стіл, повертається спиною, шукаючи під лавою приховані солодощі. У цей час лунає звук Букваря (з к/ф «Приключения Буратино»). Яглик злякано обертається і дивиться на Буквар,нервово розгортаючи знайдену цукерку. За сценою лунає голос Букварика у запису

Яглик (кидає цукерку до рота і, жуючи):

Ой! Хочу… Хочу! Ну, давай!

Мене вчити починай!

Яглик починає розглядати букви, називає їх і, захопившись навчанням, виходить з зали, прихопивши пакет із цукерками

Букварик:

Я – Букварик чарівний,

Швидше ти мене відкрий…

Сам тобі допоможу,

Вмить читати научу!

Лиш мене не ображай,

А люби і поважай!

Коли дуже ти захочеш,

Все на світі знати зможеш!

Лунає музика. Забігають Яглик та Буратіно, сваряться, тягнуть Букварика кожен до себе

Яглик:

• Це мій Буквар! Моя мама його перша знайшла!

Буратіно:

• А от і ні! Це мій Буквар, бо я його перший загубив!

Букви розлітаються з Букваря, Яглик йде геть , Буратіно залишається.

На сцену виходить Мальвіна, вона шукає Буратіно, якого просила вивчити літери, але бачить Буратіно, який тримає Буквар з розгубленими  літерами.

Мальвіна: Хто читати не хотів,

                    Хто не вчився гарно в школі

                     Й Букварик загубив!

Буратіно: Це якась страшна облуда…

                 Більш чинити так не буду!

                Гарно я навчусь читати, зможу все переказати.

Мальвіна бере Букварик до рук

Мальвіна: Де всі букви з букваря?

                Як тепер нам бути?

               Як літери всі повернути?

                Як знайдемо їх тепер?

Буратіно: Може  чарівні герої  допоможуть?

Виходить Лисичка і танцює.

Лисичка.  (Співає  пісню  лисички )

                 Я   Лисичка,  я  сестричка,

                 Не  сиджу  без  діла,

                 Півника  спіймала,

                 Хитро  обдурила.

                 А  тепер  же  мені  треба

                 Добре  відпочити,

                 А  ще  треба  на  вечерю

                 Півника  зварити.                   

Лисичка.  Я  лисичка,  я  хитренька,

                 Букву “ЕЛ”  віддам  тихенько,

                 Хвостом  пишним  поведу,

                 Слід  з  дороги  замету.

 Котик.  Букву  “КА”  тобі  залишу

              Та  ще  Півника  покличу

              Мій  Півнику,  мій  братику!

              Сюди  швидше  біжи, Мальвіні допоможи!

Півник.  А  я  Півник – співунець ,

               Маю  гарний  гребінець.

               Ку – ку – рі – ку  нагадую,

               Вранці  Котику  співаю.

               Азбуку  дуже  шаную,

               Букву “ПЕ”  їй  подарую.

Дощик.  Швидко  я  сюди  примчався,

               Бо  дізнався,  бо  дізнався,

              Що  у  Мальвіни біда – усіх  букв  не  вистача

               Кап – кап – кап , співаю  я,

               Помию  вулиці  й  поля,

               Помию  я  усе  довкола

                І  заблищить  як  нова  школа.

               А  я  загляну  у  вікно

               Де  букву “ЩА”  вже  ждуть  давно,

               Щоб  провели  щасливо  свято,

               Я  хочу  букву”ЩА”  віддати.

               Та  не  сам  я  до  вас  прийшов,  а  привів  із  собою  свою  сестричку

               – Хмаринку .

Хмаринка.  Я – хмаронька-хмаринка,

                    Неба  пухнаста  дитинка,

                    Закрила  сонця  промінці,

                    Тримаю  букву  “ХА”  в  руці.

                    Хай  “ХА”  залишиться  у  вас,

                    Хай  весело  сміється  клас.

                    А  я  ще  трошки  пожартую

                     І  дощиком  вас  почастую.

Метелик.  Веселий  метелик  під  дощик  попав,

                   І  крильця  мені  вітерець  обламав.

                  Метелику  прикро. Та  я не  сумую –

                   І  Мальвіні  букву  свою  подарую.

                  Це  гарненька  буква „Е”

                  В  мене  є  іще  одне.

Боровик.  Тільки  дощик  закінчився

                  Із  землі  я  появився,

                 Я – боровик ,

                 Я – найсмачніший  гриб  на  світі,

                 Я – білий ,

                 Мене  шукати  слід  уміло.

                 Коло  пенька  в  траві  високій

                 Знайти  боровика  морока.

                 Я  ріс,  дрімав  біля  пеньочка,

                 Накритий  дубовим  листочком.

                 Сьогодні  ж  на  мою  шапчину

                 Злетіла  буква “БЕ”- дитина.

                 Прошу Мальвіно,  букву взяти

                 Боровика  добром  згадати.

Їжак.  Ох , як  страшно  я  втомився, поки  сюди  прикотився.

           Маю  піджак з голочок  , звуся  просто – їжачок.

           Мудрі  букви „Ї „  і  „ЖЕ”  віддам,

           Пригодяться  вони  вам.

           А  тепер  же  побіжу,

            Може, ще  й  грибок  знайду.

Колобок.  Я  по  засіку  метений  і  на  яйцях  спечений,

                 Я  від  баби  втік  , я  від  діда  втік,

                 А  у  клас  прибіг,  букву”О”  приніс.

                 Чув , що  Мальвіна  сумує,  то  я  О  їй  подарую.

                 Я  кругленький  і  смачненький,

                 Всім  звіряткам  потрібненький

                 Дітки  всі  про  мене  знають

                  І  казочку  пам`ятають.                             

Зайчик.  Колобок , колобок , я  тебе  з`їм.

Колобок.  Не  їж  мене , Зайчику – побігайчику ,

                 Краще  поміркуй і  букву  Мальвіні подаруй .

Зайчик.  Є  у  заячому  світі  така  буква  на  приміті,

               З  нею  все  на  світі  є , подарую  букву «Є».

               Є  у  мене  шубка  сіра, яка  взимку стає  біла,

               Є  зайчиха , є  зайчата, є де  в  полі  поганяти.

               Заєць  життя  зна  своє , побіжу , бо  діло  є.

Ведмідь.  Колобок , колобок , я  тебе  з`їм.

Колобок.  Не  їж  мене , клишоногий , тобі  мене  не  спіймати.

                  Я  побіг , а ти  не  йди , Мальвіні допоможи.

Ведмідь.  Помагати  всім  готовий

                 І  тому  прийшов  до  школи ,

                 Приніс  сюди  букви  „І”  і  „ВЕ”

                 Нехай  Мальвіна радіє .

                 А  мені  вже  час  у  ліс ,

                Швидше  б  я  в  барліг  заліз .

                Цілу  зиму  буду  спати ,

                Смачно  лапу  в  сні  смоктати .

                 І  згадаю  в  своїх  снах

                Оце  свято  ще  не  раз.

                Але  ж  хто  це  там  бреде ?

                Це  ж  Дюймовочка  іде.

Танець 1

Дюймовочка.  Яке  було  життя  славне

                         На  вікні  в  моєї  мами,

                         В  горіховій шкарлупці

                         На  трояндовій  пелюстці

                         А  тепер  одна  блукаю,

                         Свою  ластівку  шукаю.

                         Казка  далі  мене  кличе,

                         Вам  же  букву „ДЕ”і  „ЙОТ” позичу,

                         Щоб  Дюймовочка  мала

                         Завжди  в  пам’яті  жила.

                         Але  що  це  за  покривало

                         На  мене  з  гори  упало?

Осінь.  Це  я – осінь  золота,що  у  вирій  відліта,

             Проминули  мої  дні:  і  веселі , і  сумні.

             Цілу  осінь  вчились  діти , як  читати , як  сидіти.

             То  ж  хотіла  їх  вітати , добре  слово  їм  сказати.

             Але  бачу : лихо  сталось – букви  десь  порозлітались.

             Часом  це  буває  так.  Що  ж , залишу  „М’який  знак „

              І  скажу  всім  по  секрету , що  вже  передала  зимі  естафету.

Зима.  Я , зима  білосніжна , загорну  все  в  сніги ,

            На  дерева , на  квіти  напущу  холоди.

            Все  замерзне  у  тиші , заніміє , замре,

            А  на  спогад  залишу  Мальвіні  букви „ЗЕ” і „ЕМ”.

Весна.  Я – весна –цариця  ясна,

             Ніжна ,пишна і прекрасна,

             Ніби  дівчина  в вінку.

             Все  довкола  оживає ,

             Птах  з  вирію  прилітає,

             Радість  і тепло несу.

             Розцвітають  сад і поле,

             Зелень, ніби  буйне  море.

             В  тебе  серденько  сумне,

             Щоб відчула  щедрість  мою,

             Віддам  одну твою  я доню

             Це  гарненька  буква  „ЕН”.

             А  тепер  ідем  зі  мною,

             Помилуєшся  красою.

             Найгарнішим  місцем  в  світі,

             Його  звуть  Долина  квітів.

Танок квітів 2

Фіалка.  Як  ніч  спаде  на  землю  покривалом,

               Я  зачарую  запахом  своїм.

              Фіалка  букву  „ЕФ” дарує  славну,

              Щоб  колір  фіолетовий  розцвів.

Ромашка.  Жовтіє  сонце  всерединці,

                   Біленькі  пелюстки  голубить.

                   Ромашка  на  тонкій  стеблинці

                   Скаже ,любить чи  не  любить.

                   Всміхаюсь  небу , вітру, хмарам,

                  Люблю  весну  і  тепле  літо,

                  Цвіту  в  саду  і  в полі  гарно,

                  Іду  і  в полі  гарно,

                  Мене  в  вінки  вплітають  діти.

                  Чуйне  й  добре  серце  маю,

                  То ж Азбуці  скажу  тепер,

                  Що  про  твою  тривогу  знаю

                  І  пропоную  букву  „ЕР”.

Айстра.  Опівночі  айстра  в  саду  розцвіла…

               Умилась  росою, вінок  одягла

                І  стала рожевого  ранку  чекати

                Бо  дуже  хотіла  на  свято  попасти.

                Я  від  родичів  і  від  себе

                Букву „А” принесла  для  тебе.

                Звеселю  своє  серце  піснями

               Порадію  разом  з  вами.

 

Пісня Червоної Шапочки  

Червона  шапочка.  Які  чарівні  і  чудові  квіти !

                                   І  навіть  вміють  говорити,

                                  Я  з  вами  познайомитись  готова,

                                  Хоч  усі  знають, що  я  Шапочка  Червона.

                                  Із  казки  поспішала , букву „ЧЕ” принесла,

                                  А  тепер  сюди  покличу  Івасика-Телесика.

                                  Івасику-Телесику, приплинь, приплинь сюди,

                                  Букву  для  Мальвіни  допоможи  знайти.

Івасик-Телесик.  Пливи, пливи , човнику,  просто  в  клас,

                             Я  букву  „ЕС” зловив  для  вас.

                             Човником  по  річечці  я  мандрую

                             Бабу  й  діда  рибкою  годую

Альоша відразу спускається після того, як віддав букву.

Літо.  З  далекої  дороги  до  вас  я  прийшло

          Я – літо ,володарка  сонця , тепла і  краси.

          Буква „ТЕ”  є  у  літа,  тож  клич  її, клич

          Бо  без  неї  теж  свято  в  дітей  не  настане.

          А  тепер  йдемо  на  город

          Там  чекає  на  вас  народ.

 

         ( Виходять  овочі  й  співають  пісню „ Ходить  гарбуз  по

городу” ) Плюс

Гарбуз.  Я – гарбуз  у  жовтім  жупані ,

               Я  найбільший  і  найстарший  в  цьому  роді.

               Сонце  гріє  боченьки  мої,

               Мене  батьком  називають  на  городі.

               Добре  серце  в  гарбуза  і  шкуринка  золота,

               Мальвіні  букви  „ГЕ”  і  „У” віддам  сердечно,

               Хай  іде до  першачків  безпечно.

Диня.  Я  на  грядці  сонцем  сяю

            Родичів  багато  маю.

            Усі  знають  жовту  диню –

            Гарбузову  господиню.

            На  свято  я  до  вас  прийшла

            Букву  „И” вам  принесла.

Цибуля.  Одягла  спідничок  двадцять  сім ,

                Бант  зелений  зав’язала  мов  на  свято.

                Ох ,  не  плачте, витріть  сльози  всім,

                У  цибулині  вітамінів  так  багато.

                А  ти ,Мальвіно, не  журися

                Я  подарую  тобі  букву „ЦЕ” .

Помідор: Різнобарвний світлофор -
                     На городі помідор,
                  Як томат його всі знають
                  І за користь поважають.

                Я дарую тобі букву «О».

 

Буряк.  В  мене  чуб  густий  немов  трава,

             Я – буряк , даю  усім  здоров’я  й силу.

             Сонце  гріє , дощик  полива.

             Ну  хіба  козак  із  мене  не  красивий?

             Бурячок – це я , й дружна  буряків  сім’я

             Між  рядочків  букву я  знайшли  чудову

             у  борщі – я,  у  салаті – я .

             Тож  хай „Я” моє  іде  сьогодні  в  школу.

 

Плюс.  Я – плюс.

             З  іншої  держави  довго  добирався.

             Стомив  свої  ноги, страшно  настраждався,

             Але  бачу, тут  не  вистачає  букви  “Ю”

             Яку  я  справді  дуже-дуже  люблю.

             Даруйте , але  мені  вже  час  повертатись,

             Бо  в  математиці  числа  не  будуть  додаватись.

Мінус:  Я-Мінус ,віднімання знак

               Відняти щось-це я мастак

                Я тобі дарую букву «Ш».

Ведуча.  Вже  могла  б  йти  Мальвіна на  свято

               Та  не  знала , де  одну  букву  шукати,

               Й  тут  з’явилася  Газдиня,

               Українська  господиня.

Газдиня.  Без  мене  вам  не  обійтися,

                 Хочу  громаді  прислужиться.

                 Вже  напекла  і  наварила,

                 У  гості дуже  б  всіх  просила.

                 Але  спочатку  букву “Г”

                 Нехай  у  мене  Мальвіна візьме

                  Ге – наймолодша  в  алфавіті,

                  Хай  починає  жити  в  світі.

                 Дуже  потрібна  всім,  звичайно,

                  І  учні  знають  її гарно.

                 Візьми  Мальвіно,  я  спішу,

                 Дітям  у  святі  поможу.

Мальвіна:  Як  добре, що  я  так  багато  друзів  мала

                І  всі  букви  швиденько  позбирала.

               Тепер, мої  друзі  з 1 класу, можу  

               із  закінченням  Букваря  привітати.

Букварик.

Хороше, малята, з вами.

Та дивіться — вже нерано,

Приємно було слухать вас,

Та вже мені прощатись час.

Роздать пелюстки, кульки.

Ведуча :

Дякуємо тобі, Букварику, за веселі ігри й загадки. Нам з тобою було дуже весело, але сьогодні ми повинні попрощатися. Діти хочуть тобі сказати на прощання кілька слів.

Вихід усіх дітей:

Дать Буквар в руки

Учні передають Буквар з рук у. руки і говорять.

1- учень.

Любий Букварику!

Перша книжко!

Хочеться навіть

Плакати трішки.

2-учень.

Разом з тобою

Ми підростали.

Слово найперше

Тут прочитали.

3-учень.

Книжечку першу

Беру я в руки.

Перший мій друже,

Перша науко.

4- учень.

Я сторіночку останню

В букварі перегорну.

Свою друга на прощання

Я до серця пригорну.

5-учень.

Букв спочатку ми не знали,

Мами нам казки читали.

А з тобою подружились —

І самі читать навчились.

6-учень.

Букви всі, від А до Я,

Дуже добре знаю я.

Далі я навчатись буду,

А Букварик не забуду.

7-учень.

Беру Буквар в останній раз,

Несу його в просторий клас

І з вдячним серцем Букварю

«Спасибі, друже!» — говорю.

8-учень.

Ти перша книжечка моя,

Тепер читати вмію я.

Багато в світі є книжок,

А ти — найперший мій дружок.

9-учень.

Прощавай, Букварику.

Наш найперший друже

Учні (разом).

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже!

   «Букварик»

Мій букварик, мій букварик, -

Він найкращий друг

Прокидаюсь, посміхаюсь, 

І беру до рук

Буква «А» – на зірку схожа,

Буква «О» – проста

Гарно вчитись допоможе 

Книжка золота!

  Завдання просте – А, Б, В, Г, Д

  Хто такий букварик має, 

  Той не пропаде! 

Треба всім старанно вчитись,

Знати головне

Книжка ця найкраща в світі,

Виручить мене

Буква «А» – на зірку схожа,

Буква «О» – проста

Гарно вчитись допоможе 

Книжка золота!

Ведуча :

 Минуло 8 місяців від того дня, як діти вперше прийшли до школи.

За час навчання у 1 класі:

- вивчено 33 літери українського алфавіту.

- списано в зошитах багато десятків сторінок.

- загублено 5 поганих звичок, 27 ручок, 100 олівців, 15 гумок, 30 ґудзиків.

- над важкими задачами «поламано» 5 голів, зламано 2 стільці, порвано 4 ранці, 5 штанів.

- у шкільному коридорі набито 4 шишки.

- класи живуть цікаво і не збираються зупинятися на досягнутому.

Ведуча :

Але ми з дітьми вдячні не лише підручникам. Від першого вересня і до сьогоднішнього дня поруч із нами були також  батьки. Вони допомагали своїм синочкам і донечкам вчитися.

Ведуча :

Побажаємо їм сил і наснаги!

Вам, шановнії батьки,

«Спасибі» хочемо  сказати

За допомогу у навчанні,

старанність, витримку, любов.

Ведуча :

За те, що вчились рахувати,

старанно букви всі писати

Та гарно - гарно малювати.

Це перший крок!

Ведуча :

Попереду - ще 10 років!

Отож, навчайтеся, батьки,

І кожен день робіть уроки!

Учень:

Цілий рік ми так трудились!

Навіть трохи притомились.

Час настав і відпочити,

Нас чекає довге літо!

Ми бажаємо вам

(діти, кажучи побажання, ставлять квіточки з відповідною буквою на «поле побажань»)

А - активності творчої.

В - віри розсудливої.

Д - достатку життєвого.

Є - єдності сімейної.

Ж - життя безкінечного.

З – здоров’я безмежного.

К - кохання взаємного.

М - мрії здійсненої.

Н - наснаги професійної.

П - посмішки чуйної.

Р - радості світлої.

Т - теплоти родинної.

У - успіху великого.

X - хліба цілющого.

Ч - чарівності приємної.

Щ - щастя невичерпного.

Я - ясності майбутньої.

Ведуча.

 Слово для привітання та вручення дипломів про закінчення 1 класу  надається  ___________________________________________________________________________

 

Ведуча              Дитинство веселковими мостами,

                              Як в казці, швидко – швидко пролетить,

                              А потім юність росами – стежками …

                              Всі роки в школі – найсвітліша мить!

 

Ведуча             Тому у дружбі, радості зростайте,

                              Хай сонце щастя світить вам щораз.

                              І перше свято це запам’ятайте.

                              Нехай щастить вам в добрий час.

Діти відпускають кульки до зали.