Виховний захід "Свято Букваря".

                  Свято «Прощай, Букварику!»

Мета. Виховувати любов до рідної школи, навчання, друзів, вчителів. Збагачувати  духовність дітей, виховувати естетичний смак, розвивати артистичні здібності, пробуджувати прагнення до знань. Удосконалювати навички виразного читання. Виховувати повагу до рідного слова і любов до книги, як до джерела знань.

ХІД СВЯТА

Вчитель. Добрий день, дорогі батьки, гості і всі хто присутній у цій залі.

Благословенна та ясна година,

Коли Буквар бере до рук людина…

Яка оце відповідальна мить!

Нехай Господь дитя благословить!

Вчитель. З цього часу в житті дітей розпочинається новий період, бо Буквар – це перша сходинка до знань.

Сьогодні у нас свято - Свято Букваря. Ще недавно наші першокласники перегорнули останню сторінку Букваря. Сьогодні ми святкуємо першу перемогу наших маленьких школярів.             

Кличе пісенька завзято

Першокласників на свято.

Знайомтесь!

Діти (по черзі):

-         Веселий!

-         Дружний!

-         Щасливий!

-         Працьовитий!

-         Пустотливий!

-         Трішечки галасливий!

 Діти разом:

1 клас

Вчитель. А чи всі герої сьогоднішнього свята зібрались, ми зараз перевіримо. Коли я називаю певну групу гостей, вони повинні дружно відповісти: «Ми тут!» А ми подивимось, кого у нас на святі найбільше.

•          Старанні дівчатка. (Ми тут)
•          Розумні хлопчики. (Ми тут)
•          Турботливі мами. (Ми тут)
•          Умілі татусі. (Ми тут)
•          Люблячі бабусі. (Ми тут)
•          Досвідчені дідусі. (Ми тут)

(Виходять першокласники:

1.               Є святкових днів багато

На листках календаря.

А між ними й наше свято –

Вшанування Букваря.

2.               День вітання і прощання –

Свято перших букварів.

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів.

3.               Свято непросте у нас –
            Воно буває тільки раз.
            І сьогодні всі якраз
           Прийшли в гості у наш клас.

4.               Любі гості, мами й тата,

В нас букварикове свято.

Добре, що прийшли до нас

 На гостину в перший клас.

5.Ми усіх гостей вітаєм,

І дуже вам радіємо,

Усі вже букви знаємо,

Книжки читати вміємо.

Частівки

1.Приготуйте цифровухи

і зніміть на згадку нас

Заспіваєм вам частівки

про наш кльовий 1 клас.

2. Як були ми ще малими

 всі казали-малюки.

А тепер, не малюки ми –

ми вже справжні козаки.

3. Ми навчились рахувати

 і письмово, і в умі.

Нам не треба калькулятор,

 калькулятор – ми самі.

4. Всі навчилися писати

ну і я навчився теж.

Кажуть вчителька і мама:

 з ліхтарем не розбереш.

5. Я труджусь, неначе бджілка,

Бач, як гарно я пишу!

Дай мені до понеділка.

 Завтра тату покажу!

6. Всі куплети доспівали,

але треба вчитись нам,

Щоб учителька гордилась

й татко ременя не брав.

Пєчкін:  Це 1 клас? (Так!) А чи у вас сьогодні свято? (Так!) Тоді отримайте листа.

Вчитель. «Дорогі мої друзі, я в полоні. Мене викрав злий чарівник. Я зможу повернутися, якщо ви пройдете всі випробування, які послав вам чарівник через своїх посланців і складете вежу з ЛЕГО. Покладаю на вас надію.  З нетерпінням чекаю визволення.

                                                                                                          Ваш Букварик.»

Вчитель: Ну що, врятуємо Букварика?

Лисиця Аліса.- Самі напросилися….

Відповідай, коли мастак,

Єдиним словом «ні» чи «так»!

 - Треба гарно вам читати? Так.

 - Треба менших ображати? Ні.

 - На перерві пострибати? Так.

 - А всі партии пописати? Ні.

 - Друга треба виручати? Так.

- І малюків не ображати? Так.

-А треба слухати матусю? Так.

 - Тоді, даруйте, а бабусю? Так.

 - В школі бійки учиняти? Ні.

- Завжди старших поважати? Так.

- Молодці, отримуйте першу ЦЕГЛИНКУ

Пісня

Вчитель. Кіт Базиліо повідомляє: О! Прислали вам СМС. Тільки, на жаль, вони забули підписатися.  Якщо  ви відгадаєте, хто їх прислав, за це отримаєте ще одну цеглинку.»

1.  Дорогі малята! Не змогла прийти на ваше свято, бо висиджую золоте яєчко. Зі святом вас! (Курочка Ряба.)

2.  Розумники і розумнички! Котився на свя­то і прокотився повз вас. Прийміть мої вітання! (Колобок.)

3.Дівчатка і хлопчики! Дуже зайняті були. Прийміть найщиріші вітання!

Баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку…»( «Ріпка»)

4.Малята, вітаю вас! Загубилася. Не знайду вас. «Я не пила, я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку…» («Коза-дереза»)

5.Дорогенькі! Ми жителі …«Уліз ведмідь – семеро стало…» («Рукавичка»). Вітаємо Вас!

6.  Любі діти! Хотіла прийти до вас на свято, та загубила черевичок. Щасти вам у навчанні!(Попелюшка.)

7.Зламалася ступа, тому святкуйте без мене. Ваша... (Баба Яга.)

 Вчитель.Знову ви все згадали. Ми ще раз переконалися що ви дуже розумні. Отримуйте свою другу  ЦЕГЛИНКУ

Вчитель.

Баба Яга каже:

О, мої розумники!

Мої хитроумники.

Я цеглиночку  маю,

Але чи дам вам, ще не знаю!

- Пограємо у гру. Я буду починати, а ви додавати «І я».
Я сьогодні рано встала. І я!
Чисто все поприбирала. І я!
Каву чорну заварила. Не я!
Кицьку нею отруїла. Не я!
Ох, які ви неуважні!
З усіма тепер вітаюсь. І я!
Щиро всім я усміхаюсь. І я!
Друзям всім допомагаю. І я!
Цвяхи в крісло забиваю. Не я!

Підсумок. Бабусі сподобалося. Ви заслуговуєте свою третю  ЦЕГЛИНКУ

Вчитель. Букварика  друзі не змогли прийти і передали вам свої вітання.

Тільки на жаль вони забули підписатися. Сподіваюся, ви відгадаєте,хто їх передав.

1. Я чорний Іван, дерев’яний кафтан. Де носом поведе, там помітку відкладе. (Олівець)
2. У пеналі в неї дім, поряд з олівцем у нім. Може цифри рахувати, може речення писати. (Ручка)
3. То в клітинку, то в лінійку. Написати тут зумій - но. Й малювати тут ти зможеш. Називається він … (зошит)
4. Порахує сантиметри. А як треба – міліметри. Рівні лінії проводить. З олівцем за ручку ходить. (Лінійку)
5. У портфелі є хатинка – ручки там живуть, резинка, клей, лінійка, кутники – школярам помічники. (Пенал)
6. Я негарно написала,

А вона усе злизала.

Олівців моїх сусідка,

Ця вертлява-буквоїдка.(Гумка)

Вчитель.-То як можна назвати ці предмети?

Молодці! Видно, що час не марнували, зі шкільним приладдям працювали.

І ще одне цікаве завдання. Спробуйте утворити слова, об’єднавши ліву і праву частини.

  Підсумок. Тримайте четверту ЦЕГЛИНКУ. Вона ваша.

Вчитель.

Знайко надіслав нам листа(електронною поштою)

- Юні читачі! Пропоную  відгадати загадоки і презентувати гуморески.

1.Не думає, не гадає,

А інших навчає.

2. Мовчить, а сто нерозумних навчить.

3.Живе без тіла, говорить без язика.

4. Не людина, а є вчителем людини.

5. Не сорочка, а зшита,

Не кущ, а з листочками,

Не людина, а говорить.

6.Снігові поля,

Чорні грачі,

Хочеш розумним бути-

Бери та вчи!

7.Сама я нічого не знаю,

Та всіх розуму навчаю.

Висновок. Правильно, діти! Книги як мудрі і вірні друзі знайомлять нас з навколишнім світом, розповідають нам про історичні події нашої країни, ведуть нас в майбутнє.
Читаючи книжки, ви з кожним днем стаєте розумнішими, добрішими, кмітливішими.

***
– Завтра нехай до школи прийде твій дідусь, – каже вчитель першокласнику.
– Ви хотіли сказати – тато?
– Ні, дідусь. Я хочу показати йому, які помилки робить його син у твоїх домашніх завданнях.
 

***
 Біжить Сергійко вулицею, а назустріч  йому – вчителька:
– А чому ж це ти, Сергійку, не вітаєшся?
– Та зараз же канікули.

***
Учитель Андрійкові:
– Ну що сказав твій тато, коли ти приніс такий поганий табель успішності?
– Він так розсердився, що краще обходьте його десятою дорогою...

***
Після уроків
— То кого ж сьогодні викликали?
— Тебе, матусю.

***
Хитрий Івась
— Івасю, ти вже такий великий, а примушуєш малого Петрика нести і твого портфеля.
— Хай вчиться допомагати старшим.

***
Досить помилок!
— Татку, наш учитель сказав, щоб ти не допомагав мені більше робити уроки.
— Чому?
— Мені досить і тих помилок, котрі я роблю сам.
 
***
Помічниця
Мати дочці:
— Чому ти так пізно повернулася додому?
— Я була в Марійки — допомагала їй робити уроки.
— Та вона ж відмінниця!
— Я допомагала Марійці робити мої  уроки.

***
Слухняна
Першокласниця приходить школи, а мама питає:
— Оленко, а хто за тобою сидить?
— Я не знаю, бо вчителька казала, що назад обертатися не можна.

***
Куди поспішати
— Швидше збирайся, а то запізнишся в школу,- каже мама синові.
— Нічого, школа відчинена цілий день.

***
Портфель з п'ятірками
Батько купив  синові портфеля і наказав:
— Дивися ж, хлопче, щоб ти щодня приносив повний портфель п'ятірок.
— А куди ж я покладу підручники?

Учитель  . Слідуюча , п’ята цеглина також ваша.

- І тепер гра від Незнайка «Закінчи речення»

1. Як прокинувся – вставай, ліні волі не …(давай).
2. Квіточки роса умила, а тебе умиє …(мило).
3. Вранці ти не поспішай, подивись спочатку, чи нічого не забув, чи в портфелі все в …(порядку).
4. І дивись – не барись, в школу швидко-швидко…(мчись).
5. В школі, в класі не сміти, сміття бачиш — …(прибери).
6. Не носи в кишені жуйки, крейду, яблука і булки, кнопки, цвяхи, сірники, а носи…(носовички).
7. Будь охайним завжди сам, уникай дірок і …(плям).
8. Рідним ти не грубіянь, менших завжди …(захищай).
9. Скільки в небі світить ясних зірок, стільки в щоденнику має бути… (гарних оцінок).

Вчитель.Молодці. Незнайка задоволений. Шоста цеглина ваша.

Врятований і щасливий  Букварик,

А тому радіє

Що всі діти в першім класі

Так багато вміють.

Діти читають вірші:

1)Беру Буквар в останній раз,

Несу його в просторий клас.

І рідній книзі у журбі

Шепочу ″Дякую тобі!″

2)Бо перша книга ти моя!

Тепер читати вмію я.

3)Букв спочатку ми не знали,

Мами нам казки читали,

А з тобою подружились-

І самі читать навчились!

4)Добрий Букварику! Перша Книжко!

Хочеться навіть поплакати  трішки.

Жаль розлучатись,хоч і треба,

Ми не забудем ніколи тебе.

5)Спасибі за добру науку,

За паличку першу і першу букву,

За перше слово і першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.

6) Букви всі від ″А до Я″

Дуже добре знаю я.

Далі навчатись буду,

а Букварик не забуду.

7) Ти перша книжечко моя,

Тепер читати вмію я,

Багато в світі є книжок

А ти найперша-мій дружок!

Всі разом:

Прощай, Букварику,

Наш найперший друже,

Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже!

Вчитель . На згадку про себе Букварик дарує вам медалі.

Букварик: Дякую, діти, за добре навчання,

Та прийшла пора прощання

Хочу я лише почути

Ким з вас кожен хоче бути.

Я прийшов до школи вчитись,

Бо поставив за мету:

Скоро стану президентом,

Тільки трохи підросту.

Я також  прийшла  учитись

Бо рішила вже давно:

Хочу бути я артисткою

А, може, зіркою кіно.

Поки ще казати рано,

Може, в бізнес я піду.

Чи фотомоделлю стану,

Як за ростом підійду.

Я банкіром хочу стати

Полюбляю рахувати.

А я буду депутатом,

Бо люблю голосувати.

А я у лікарні

Після школи

Всім робитиму уколи.

Мрію стати альпіністом

Коли трохи підросту.

А, можливо, парашутистом

Полюбляю висоту.

Мріємо!Мріяти не рано!

Кажуть роки швидко мчать.

Якщо будемо старанні

В школі нас всього навчать!

Букварик: Обіцяйте не лінитись,

На «відмінно» й «добре» вчитись!

Учні: Обіцяємо!

Пісня

Учитель. Про завершення першоо класу вам будуть нагадувати Свідоцтва. Які ва зараз і отримаєте.

 Вчитель.

Вам, шановнії батьки, «Спасибі» хочу я сказати

За допомогу у навчанні, старанність, витримку, любов.

За те, що вчились рахувати, старанно букви всі писати

Та гарно – гарно малювати. Це перший крок!

Попереду – ще одинадцять років!

Отож, навчайтеся, батьки,

І кожен день робіть уроки!

– Вам дорогі дітки хочеться побажати:

Тепла, здоров’я, щастя, миру

і світла, радості щодень

Щоб усмішками ви цвіли;

Й завжди веселими були!

Й до вас приходили, мов казка,

Тепло, любов, надія й ласка.

Цілий рік ми так трудились!

Навіть трохи притомились.

Час настав і відпочити,

Нас чекає довге літо!

Вчитель: Дорогі діти! Шановні гості ! Ми щиро вдячні тим, хто завітав на наші перші жнива. Сподіваюсь, що зібрані зернятка знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться у серцях наших дітей назавжди!

Вже час закінчувати свято

І хочу я всім побажати:

Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб всі були здорові і щасливі

На многії і благії літа.