Ранок: «Ми матір називаємо святою»
Обладнання. Клас святково прикрашений. На дошці напис Ми матір називаємо святою.
До класу під мелодію пісні про маму заходять діти. У руках листівки- сердечка з написами:
Мама-сонце
Мама-любов
Мама-ніжність
Мама-щастя
Мама-радість
Мама-ангел
Мама-Всесвіт
Мама-веселка
Мама-правда
Вчитель.
Раз мудрий якось спитав у людей
- Яке найкраще слово у світі?
-Здоров'я — відповів недужий.
- Ні, молодість — сказав старий.
- Найкраще, хліб — жебрак говорить.
- Перемога — відповідає військовий.
- Найкраще, воля — раб говорить.
- Ні, правда — вигукнув мудрець!
Аж тут озвався несміливо
Срітка-хлопчик, ще маленький
- Найкраще в світі слово — мама!
І всі сказали: мама! Так.
Учень. Ось і травень ясний травень
Празниково землю вбрав
В одяг свіжий та яскравий
Із рясних зелених трав
Вчитель Кожного року в другу неділю травня весь світ відмічає День матері.
Жила собі дівчинка яка дуже-дуже любила свою маму. Вона була певна що саме її мама найкраща у світі. Минув час. Дівчинка виросла і зрозуміла що для кожної людини її мама – най-най-най… «То чому б для усіх мам не створити найкраще у світі свято?» – думала вже доросла Анна Джарвіс .Ось так у травні 1910 року і з явилося свято – День матері.
Учень. Усього чотири літери
У простому цьому слові,
Але скільки в ньому, діти,
Щиросердості й любові.
Слово це відоме змалечку
Капітану в грізнім морі,
Космонавту в синій далечі,
Прикордоннику в дозорі.
Загартовує у битві,
Зве на подвиг героїчний.
Учень. Слово рідне, слово світле
І таке земне, і звичне
Там, де буря понад краєм,
Там, де важко і болюче,
Слово це допомагає,
Нібито від щастя ключик.
Учень. Пропливають хмари грізні,
Небо знов гримить громами,
Та одразу сонце світить,
Тільки мовиш слово – мама.
Вчитель Є у світі одне слово перед яким усі народи низько схиляють голову. Це слово – мати. Кожна людина і кожний народ мають свої святощі. До цих святощів зараховуємо і пошану до матері. Вона дала нам життя, виростила й виховала. День матері – загальне свято для всіх. По церквах відправляються богослужіння, відбуваються святкові концерти, цей день приносить пробудження щирих почувань у серці кожного на згадку про свою матір. День матері – це злука сердець дітей із серцями матерів.
Учень. Чи є в світі щось світліше
Як мамині очі
Що все зоріють за дітками
Вдень і серед ночі
Учень. Чи є в світі що миліше
Як мамині руки
Що працюють для дитини
Щиро без принуки
Учень. Чи є в світі що щиріше
Як серденько мами
Яке б’ється для дитини днями і ночами
Учень. Чи є в світі, що дорожче,
Як мама кохана,
Що трудиться для дитини
Від ночі до рана?
Пісня про матусю
Хочу привітати
Я хочу зі святом
Тебе привітати
Я хочу сказати тобі
Будь завжди красива
Будь завжди щаслива
І сонечком теплим всміхайся мені
Я хочу рідненька
Від всього серденька
Добра побажати тобі.
Я хочу, матусю,
Щоб ти посміхалась
Бо посмішка личить тобі
Сценка “Моя мама- найкраща”
1. А тепер ми вам розкажем, як ми ніжно любим вас.
2 І які хороші, милі, гарні
Мамочки у нас.
3. У моєї мами руки золоті
Очі карі, вії довгі і густі
4. А моя матуся схожа на веселку
Бо така ж чудова і така весела
5. А моя матуся, гарна, як калина
В неї чорні брови, губи, як малина
6. А моя, як ніжний лісовий дзвіночок.
Ніжні в неї руки, ніжний голосочок.
7. Моя мамочка привітна
Гарна, ніжна, як весна
І ласкава, і тендітна
Ніби пролісок вона
Всі. І моя — красуня!
8. Ваші мами гарні
З вами згодна я
Та найкраща мама
Все ж таки — моя!
Всі. І моя — красуня!
9. Ніде правди діти
Тут зібрались тут
Всі красуні всі.
Пісня “Зранку прокидаюсь”
Зранку прокидаюся
Я від погляду твого
Він до мене ллється
Цей чудовий світ існує
Лиш для нас обох
Сонечко в тобі сміється
Мамо, ніжно так тебе люблю я,
Мамо, і обожнюю тебе я
Мамо, я без погляду твого
Як птаха без крила (2 р.)
Мамо, ти для мене найрідніша
Мамо, пригорни мене міцніше
Мамо, дай зігрітись, мамо від рук
Твоїх і серденька тепла.
Ти мені даруєш світ добра і теплоти
Мамо, рідна і єдина
І для мене в цьому світі
Найдорожча ти
Я для тебе назавжди дитина.
Вчитель. Слово “мама” росте разом з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як гладить дитину по голівці рідна рука. І так же тихо воно приходить на уста — промінцем маминої усмішки і радістю веселки, теплою лагідністю руки.
Учень. Біля кого найтепліше?
— Біля сонця, — шепоче поле,
І стернею небо коле
Гріє лапи журавлів
Вигляда сімох вітрів.
Учень.
— Біля ватри, — мовить тато, —
Коли хочеться співати,
Пізнавати син землі
На пташиному крилі.
Учень.
— Біля печі, — каже дід, —
Ні печалі, ані бід,
Хоч мороз, як лютий звір,
Що прибіг з Карпатських гір.
Учень.
— У перині, — дума киця, —
І вуркочеться, і спиться.
І калачиком пухнастим
Засинає біля Насті.
Учень
— Біля мами, — кажуть діти, —
Завше радісно, як літом,
Навіть вмитися сльозами
Теж найкраще біля мами.
Вчитель. В усіх народів, у всі віки жінка-мати була охороницею, добрим ангелом домашнього вогнища. Її мудрість поважали в сім'ї, в її розрадах знаходили спокій дитячі серця.
Учень. Хто тебе так щиро любить,
І вбирає, і голубить,
І кладе у постіль спати?
Разом. Мати.
Учень. Хто стеріг тебе від злого,
Відмовляв собі у всьому,
Щоб тобі відтати?
Разом. Мати.
Учень. Хто тебе узяв за руку
І до школи на науку
Вів, щоб розуму навчати?
Разом. Мати.
Учень. Коли я хворів так важко
Люба неня, неначе пташка
Піклувалася не спала,
Зовсім не відпочивала.
Та любов її безмежна
Врятувала від біди.
Ось за що, матусі рідні
Буду вдячний я завжди.
Учень Мати
Як добре нам жити і знати,
І вірити, друзі, весь час,
Що кращого слова, як мати,
Немає у світі для нас.
Учень. Воно — ніби сонця усмішка,
Неначе дитини привіт,
Як перші санчата і книжка,
З якої побачили світ.
Учень. Те слово — утіха єдина,
Мов сонця ясний промінець.
Його промовляє дитина
І в дальнім поході боєць.
Учень. Із ним веселіше нам жити,
Бо матір'ю в ріднім краю
Назвали дорослі і діти
Вітчизну любимо свою.
Учень. Нагороджений я любов'ю,
Хай святиться повік ім'я!
Зичу доброго вам здоров'я,
Берегине, ненько моя.
Учень. В цьому слові — зоря і пам'ять,
Шир степів і орлина вись.
Слово батька і пісня мами
Дивоцвіт на ньому злились.
Учень. Я ще Вітчизну можу так назвати,
Що серцем чує пульс мого життя.
Вітчизна — наша друга рідна мати,
А кожен з нас для неї — мов дитя.
Учень. Вона також пригорне , приголубить,
Тебе добру і розуму навчить,
Вона про тебе в горі не забуде.
Тож як їй, рідній, вірно не служить!
Учень. Дві матері в своєму серці маю,
Для них обох — вінок моїх пісень,
Бо їм обом завдячую життям я.
Тож хай для них сіяє сонце день!
Всі багатства у світі покине
Коли стане нелегко мені
Через відстані птахом полине
Як покличу в чужій стороні
Так відверто і так бездоганно
Буде вічно любити вона
А я дякувать не перестану
Мамо, мамо, ти в мене одна.
Мамо, слізьми зрошено
Мамо, в Бога прошено
Мамо, гріє душу мою
Твоя молитва.
Мамо, так призначено
Мамо, не відплачено
Мамо, за любов цю святу.
Я роками слова все шукаю,
Щоб подякувать за доброту
Вже дорослі, а слів тих не маєм,
Але правду пізнали просту.
Тихим ангелом будеш хранити
В світі грішному серце моє
І щасливими будемо жити
Лиш від того, що ти в мене є.