Виховний захід " СВЯТО СТРІТЕННЯ "

                                                                                                                                                                                                                      Мета :  Ознайомити учнів із традиціями ,пов’язаними зі святом Стрітення ;                                                                                                                     виховувати повагу до звичаїв свого народу .                                                                                                                                   ОБЛАДНАННЯ : Тексти легенд,повір’їв,оповідань ; картки з частинами прислів’їв; аудіозаписи ; печиво «жайворонки»                                                                                                                     Хід заняття                                                                                                                                                                                                Учитель . Діти ,сьогодні незвичайний день. На третій місяць зими припадає одне з найбільших і найшановніших церковних свят – Стрітення ,яке відзначають 2 лютого .А ще цей день був змаганням для Зими і Весни ,саме 2 лютого вони зустрічалися і починали змагатися . Якщо бабуся Зима переможе ,то довго іще буде холодно,а якщо красуня Весна візьме гору ,то поверне на тепло      

                                                                                                                                                                          Учні ( по черзі)                                                                                                                                                                                              1. Ця зустріч, була пишна і радісна ,водили хороводи ,співали пісні ,які прославляли родючу землю і весняну працю,проганяли зиму ,прославляли рідну природу ,що прокидається від зимового сну .   Стрітення відзначали наші бабусі і дідусі . Ще це свято називають ЗИМОБОРОМ ,або ГРОМНИЦІ . Назва цього слова походила від стародавнього звичаю освячення цього дня громничних свічок ,яким приписувалась велика магічна сила .                                                                                                                                                                                                     2. Таку свічку запалювали відразу як повертались із церкви, «аби весняна повінь не пошкодила посівів і щоб мороз дерев не побив» . Запалювали її і літом ,під час небезпечних гроз,як оберіг людей тварин,споруд від блискавки                                                                                                                                                                                                  3. Святили на СТРІТЕННЯ ,крім свічок .і воду .Ця вода вважалася цілющою . Її набирали у нову невживану посудину і зберігали за образами протягом року . Допомагала вона від різних хвороб.                                                                                                                                                                                                                4.  Стрітенською водою батьки благословляли синів на військову службу ,на війну .                                                                                                                                                      5.  Угосподарстві нею кропили худобу ,коли вперше виганяли на пасовище ,а пасічники – вулики і бджіл,щоб не заїли чужі комахи та не напав гнилець .   

                                                                                                                                                                                             УЧЕНЬ . Мені бабуся розповідала таку легенду .                                                                                                          Уранці на околицю села приїхала ВЕСНА ,а на зустріч виходить стара бабуся ЗИМА .  ЗИМА така непривітна ,і починає сперечатися з ВЕСНОЮ . Довго сперечалися ,і кожна намагається виправдати себе і звинуватити іншу . Наостанок  вони вирішили помірятися силою. ВЕСНА злазила зі свого коня і починався двобій .Вважалося ,що переможець і буде далі .                                                                                                                                                                                                            УЧЕНИЦЯ . А мені бабуся іншу легенду розповідала .                                                                                                          У рік народження ХРИСТА жив у ЄРУСАЛИМІ старець – праведник СИМЕОН . Йому було відомо ,що він не помре доти,поки не побачить СПАСИТЕЛЯ СВІТУ.                                                                                        І саме 2 ЛЮТОГО СИМЕОН зустрівся біля воріт храму з немовлям Христом  і воголосив  свою                                                                                                               промову : «НИНІ ВІДПУСКАЄШ РАБА ТВОГО ,ВЛАДИКО,З МИРОМ                                                                                                                                                          УЧЕНЬ. Від зустрічі БОЖОГО СИНА і його пресвятої МАТЕРІ з праведним СИМЕОНОМ  це свято дістало назву СТРІТЕННЯ .                                                                                                                                                                                       На сороковий день після РІЗДВА ХРИСТОВОГО ДІВА МАРІЯ принесла БОЖЕ дитя до храму ,щоб освятити його ,і зустрів їх там праведний чоловік СИМЕОН ,якому СВЯТИЙ ДУХ сповістив,що не бачитиме він смерті,доки не побачить ХРИСТА .                                                                                                                                     УЧИТЕЛЬ . Гарні знаєте легенди! А чи знаєте ,що в народі є багато прикмет,які перевірені самими людьми в цей день.                                                                                                                                                                                 УЧНІ ( по черзі )                                                                                                                                                                                НАРОДНІ ПРИКМЕТИ                                                                                                                                                                           1. ЯКЩО під вечір потепліло ,то ВЕСНА – де була ЗИМА .                                                                                                                                                          2. Лютий лютує,весна дорогу готує.                                                                                                                                                                    3. Як на СТРІТЕННЯ метіль дорогу перемітає,то корм відмітає .                                                                                                                                                4.  Коні закидають голови і трясуть ними – чекай негоди.                                                                                      5. Лютий холодний та сухий – серпень буде спекотний .                                                                                                                6.  Коли на СТРІТЕННЯ іній на деревах ,то зародить добре гречка й картопля .                                              7.Якщо під вечір потепліло,то еремогла .ВЕСНА ,тому ЗИМА йшла туди де була ВЕСНА ,          

                 а                                                                        . 1.ЗИМА Й ВЕСНА                                                                                  ( С. Черкасенко )                                                                                                                                Насуплю я брови ,- говорить зима,-                                                                                                                                                      І вітер з морозом повіє:                                                                                                                                                                  Усе скрізь загине – рятунку нема!                                                                                                                                                                    Під снігом замре ,заніміє»                                                                                                                                                                              «А я засміюся,- весна відмовля ,-                                                                                                                                                           І сонце пекуче засяє:                                                                                                                                                                  Прокинуться луки,ліси і поля ,-                                                                                                                                                   Усе зацвіте ,заспіває!»                                                                                                                                                                     2. ВІХОЛА                                     (К. ПЕРЕЛІСНА )                                                                                                                    Віхола , віхола  до Мороза їхала                                                                                                                                      Саночки мальовані , снігом напаковані                                                                                                            Кониками зайчики , сірі побігайчики                                                                                                                                                              

Сани розігналися ,зайчики злякалися .                                                                                                                                Віхола схопилася , в полі закрутилася .                                                                                                                                Віхола , віхола,ти куди заїхала ?                                                                                                                                          3.ІДЕ ВЕСНА                                                    ( В. Симоненко )                                                                                                                Снігу , снігу сиплеться довкола ,                                                                                                                                                       І садів травнева білизна .                                                                                                                                                      Тільки плаче на морозі гола                                                                                                                                                                 Під холодним вітром бузина .                                                                                                                                                   Тільки діти витягли санчата                                                                                                                                         І , б’ючи   підборами об сніг ,                                                                                                                                                  Мчать веселі весну зустрічати ,                                                                                                                                                  Розсипаючи щасливий сміх .                                                                                                                4. ЛЮТИЙ (Н. Забіла )                                                                                          Лютий в гості на гостину   ,                                                кличе всю свою родину                                                                                                                                                          Та родина – немала ,суне                                      й суне без числа .                                                                                                                                                   Морозища , морозеньки –                                                                                                                                                                    І великі і маленькі ,                                                                                                                                                          Завірюхи клаповухі ,                                                                 І сніжинки – балеринки                                                            І Вітренко ,і Вітрисько – вже вони близенько,близько.                              

                                                                                                                                                 ЖАРТІВЛИВІ ЗАГАДКИ         

  Що у світі найшвидше ? ( ДУМКА )                                                                                                                                                   Що робить людина , коли вона не лежить , не сидить ,не йде ? ( Стоїть )                                                                  Чому корова лягає ? ( Бо не вміє сидіти )                                                                                                                              Від чого ворона чорна ? ( Від дзьоба до хвоста )                                                                                                           Від чого качка пливе ( Від берега )     

   ОПОВІДАННЯ « СТРІТЕННЯ»   (  СЛУХАННЯ )                                                                                               На зламі ,поміж зимою і ранньою весною,ми святкуємо день СТРІТЕННЯ . Слово це означає зустріч . Зустріч з Ісусом Христом .                                                                                                                                   Через 40 днів після його народження Мати повинна була йти до Єрусалима і там присвятити Йому ,у Храмі єдиного Бога Своє Дитя .                                                                                                               За звичаєм матері збиралися у дворі храму ,і служителі Божі виголошували молитву                               благословення над їхніми первістками .                                                                                                                    Поміж цих жінок була і Марія.                                                                                                                                                                            Вона передала до рук священика і молилася разом із ним .                                                                                                                                                                                             І тоді до Неї підійшов один дуже старий чоловік на ймення Симеон.                                                                                   Дуже давно йому було напророчено ,що він не помре ,поки на власні очі не побачить Спасителя .                                                                                                                                                                            Симеон взяв Немовля у Матері ,подивився на Нього з радістю та вдячністю .                                                                                                    « Нині відпускаєш раба Твого ,Владико ,- почав голосно молитися він,- за словом твоїм з миром . Адже бачили очі мої спасіння Твоє, котре Ти уготував перед лицем усіх народів , світло до просвіти і славу народу Твого Ізраїлю».                                                                                                                                    А потім Симеон звернувся до Марії і розповів , як багато суперечок буде через Ісуса і які випробування доведеться стерпіти їй самій .                                                                                                                 Батьки Немовляти були вражені мудрістю старця .                                                                                                                                                                              З Єрусалима вони повернулися до Вифлеєма.  Там Йосиф уже підшукав помешкання і вирішив зостатися в цьому місті .                        

  УЧИТЕЛЬ .                                                                                                                                                                                              У  Цей день святили воду в церкві , приносили її додому і пильно берегли . Цій воді надавали магічну силу . За народними уявленнями , це цілюща вода .Нею натирали хворі місця та рани .                                                                                 ГАЛЯ                                                                                                           Набрала з криниці сніжної водиці                                                                           Буду умивати,буду промовляти :                                                                                                                Течи , течи вода з мене                                                                                                                                                                       А я буду рости з тебе                                                                                                                                                                            А ти будеш витікати ,                                                                                                                                                                                   А я буду виростати .                                                                                                                                                                Щоб здоров’я тіло мало ,                                                                                                                                                      Лиха й горенька не знало .!                                                                                                                                                   ІВАНКО (надпиває з відеречка)                                                                                        В людей веселіють ,яснішають лиця                                                                                                                                        Їм силу бадьору вертає водиця !   

УЧИТЕЛЬ                                                                                                                           Діти , цього дня не тільки святили воду ,а і свічки ,їх називають «гномічними». Запалюють під час грози ,щоб зберегти людей від грому . Тому це свято у давнину називали «Громиця». Зараз я запалю стрітенську свічку , і ви зможете побачити те , чого вам найбільш хочеться.                                                                                                                                                                          ( Учитель запалює свічку ,звучить тиха мелодія .) 

                                                                                                                                    Ой, громнице – свічечко! Святая водичечко!                                                                                                             Від біди оберігай наш майбутній урожай !                                                                                                                  Дай здоров’я нам усім та достатку в кожен дім !                                                                                                                Свічко – свічечко,гори ,на діточок укажи !                                                                                                                                  В щасті – долі щоб жили і здоров’я берегли !                                                                                                 (Передаючи свічку одне одному  ,діти промовляють побажання …) 

                                                                                      УЧИТЕЛЬ                                                                                                               Був у нашого народу ще цікавий звичай .                               З нетерпінням чекали люди на весну і вважали ,що це птахи на своїх крилах приносять її з далекого краю , проганяють люту зиму з морозами та завіями   .Матері випікали з тіста пташок , а діти (роздати )брали цих пташок , і вибігали у двір , закликали …підкидали їх угору і закликали …

                                                                                                                                                    ДІТИ ( разом )                                                                                                                      Пташок викликаю                                                                                                                               Із теплого краю :                                                                                                                             Летіть ,соловейки ,                                                                                                                                                                        На наші земельки ,                                                                                                                                                   Спішіть ,ластівоньки                                                                                                                                                                                   пасти корівоньки .     

  УЧИТЕЛЬ                                                                                                                           Цих випечених пташок називали « жайворонками» . Старі  люди розповідали ,що ця пташка народилася із сонячного жару . Вона прокидається разом із сонечком і своїм дзвінким голосочком сповіщає про те , що весна прийшла . 

                                                                                                                                                                                                               Діти , мої ,діти ,                                                       дорогі малята !                                                                                                                                            Діти – боженята                                        у вишитих сорочках .                                                                                                                           Підійдіть до мене                                          радісним гурточком .                                                                                                                  Жайворонків беріте ,                                                     на високу гору ідіте ,                                                                                                                                Пісеньок гарних співайте ,                                                                                                                                                          Весну красну величайте !             

                                                                                                                                                                                       Діти із жайворонками в руках співають пісню « Щебетала пташечка»                        Щебетала пташечка під віконечком                                                                                                                Сподівалась пташечка весни з сонечком                                                                                                              Прилинь , прилинь , чаронько ,весна красная                                                                                                                        Як легенька хмаронька в небі ясная .                                                                                                                          Вбери степи травами , вквітчай ніжними                                                                                                               Потоки купавами бідосніжними                                                                                                                                               Осип луки перлами ,                  вкропи росами                                                                                                                                  Розлийся джерелами стоголосими.