Виховний захід «Душу й тіло ми положим за нашу свободу!»

Виховний захід на патріотичну тематику

«Душу й тіло ми положим за нашу свободу!»

 

Мета: ознайомлювати із сторінками історії про УСС та УПА;

           пробуджувати в душах дітей національну свідомість;

           розвивати творчі здібності, акторську майстерність, пам'ять;

           виховувати патріотів вільної незалежної України

Обладнання: світлини, які відтворюють життя українських січових стрільців та членів УПА, портрет провідника УПА – Романа Шухевича

( учасники свята одягнені у національні костюми, у хлопців шапки-мазепинки)

 

Хід свята

 

Пісня „ Ой у лузі червона калина”

 

 

1) 28 червня 1914 р. у Львові відбувся січово-сокільський збір, який присвячувався 100-й річниці від Дня народження Великого Кобзаря. Під звуки оркестру вулицями міста пройшов багатотисячний похід „Соколів” і „Січей”. Попереду йшли сокільські і січові стрільці, яких населення вітало квітами та вигуками „Слава!”

2) Саме в цей день у Сараєві пролунали постріли, від яких загинули наслідник австрійського престолу Фердинанд з дружиною. А через місяць розпочалася перша світова  війна.

3) Прощайте, гори, настав вже час

Прощай, дівчино, в послідній раз

Прощай, дівчино, бо я вже йду

Благослови мя на сю війну.

     

4) Розпрощався стрілець зі своєю ріднею

Й поїхав в далеку дорогу,

За рідний свій край, за стрілецький звичай

Прийняв бій за свою перемогу.

 

5) Справжнє бойове хрещення Легіон Українських Січових                Стрільців отримав у боях за гору Маківку недалеко від Славська. В цих боях, які тривали від 29 квітня до 2 травня загинуло 42 стрільці, 76 було поранено.

 

6) Шумлять на Маківці смерекові ліси

Оживає стрілецькая слава

Україно, твоїх вірних синів

Ми забути не маємо права.

За Вкраїну боролись і вагань не було

Не скорились нікому, 42 їх злягло.

 

 

Пісня „Там на горі, на Маківці”

 

 

 

7) У рядах Українських Січових Стрільців боролися і дівчата. Разом з юнаками дівчата прийняли присягу і отримали значок із зображенням переплетених літер „В” і „С”, що означали „Воля або Смерть”.

8) Переважно дівчата-стрільці перебували в Коші і виконували різні  доручення, а такі, я Олена Степанівна, Софія Галечко, Ірина  Кузь, разом із воїнами-чоловіками брали активну участь у боях і вкрили себе безсмертною славою.

 

9) Там то приступом до бою ішла Степанівна,

Не знайдеться у  Європі дівчина їй рівна.

Іде сміло, в руках зброя, панна як лелія:

„Ідім вперед, стрільці мої, на вас вся надія”.

 

10) „Ідім сміло в бій завзятий, то наша землиця!

Перед нами – ось дивіться, як ворог валиться!”

Рознеслася по всім світі велика новина,

Що в бій ідуть з ясним крісом, козак і дівчина.

 

11) Жіночий комітет у Львові виготовив стрілецький прапор з Архангелом Михаїлом, вруках якого був щит з галицьким левом, що підкреслювало єдність Галичини і Наддніпрянщини. Прапор був урочисто посвячений у Розвадові під Львовом 28 жовтня 1917р. митрополитом А.Шептицьким.

12) А в 1918р. Українські Січові Стрільці під проводом Дмитра Вітовського, проголосили нову вільну державу – Західноукраїнську Народну Республіку.

13) Уночі 31 жовтня українські військові частини роззброїли чужих вояків та оточили урядові будинки і вже вранці, 1 листопада, жителі старовинного міста Лева побачили синьо-жовті знамена.

 

14) Збудись, Україно, повстань,

Весну  зустрічати  устань,

Бо сонце сяє вже для нас,

Для нас настав вже волі час.

 

Нажаль проіснувала вільна держава дуже короткий термін.

 

15) Основну частину січових стрільців складали високоосвічені, національно-свідомі й талановиті молоді українці, серед них поети й композитори. Стрільці створили український театр, лунали пісні і стрілецький гумор.

 

Пропонуємо вашій увазі сторінки стрілецького гумору

(діти відтворюють у сценках)

• Січовик Мрочко купив шапку-мазепинку у стрільця Нагумика. Наступного дня приносить шапку назад і свариться:

- Товаришу, так поступати негарно. Ви продали мені діряву шапку. Заберіть її назад.

- Ге-ге, - зареготав Нагумик. – А скільки разів я упував у вас швейцарський сир, що мав ще більше дірок. Та жодного разу не відносив назад.

       

•  Під час занять сотник запитує стрільця:

- Що робить військовий міністр під час війни?

- Старається, аби якомога швидше настав мир.

- А що робить у мирний період?

- Думає, аби якомога швидше розпочати війну.

 

• - Пане сотнику, чи то правда, що ваша кобила мудра, як людина? Геть усе розуміє, що ви їй наказуєте?

- Брехня. Я їй казав, аби била копитом кожного, хто задає мені дурні запитання, але вона вас не хвицнула.

 

  

16) В 1920р. виснажливі бої і страшна хвороба – тиф стали причиною того, що полк Українських Січових Стрільців перестав існувати.

17) Від Закарпаття через усю Галичину, на Поділлі, Запоріжжі, у Києві розкидані стрілецькі могили, більшість яких сьогодні зруйнована, зрівняна із землею. Таким способом свідомо чи несвідомо велася боротьба навіть із загиблими, переслідувалась мета – витравити у народу пам’ять про своїх героїв.

18) У степу могила чорніє

Сплять стрільці там вічним сном

Тихо, тихо вітер  віє

І співає свій псалом.

    

    

 

19) Минули роки. Землю сколихнула  друга світова війна. За прикладом січових  стрільців, українські патріоти створили Українсьу Повстанську Армію, яка боролася із німецькими і більшовицькими загарбниками.

20) Ряди за рядами ідуть партизани

До походу гармати їм грають,

За народну честь – за знущання  і смерть –

Вони ката усюди карають.

    

21) Із гір Карпат несеться гомін волі,

Із гір Карпат несеться волі зов...

Там синьо-жовті лопотять прапори –

Там вже заграла українська кров.

    

 

22) Там борами мандрують „Сіроманці”

На плечах кріс, граната у руках...

Батьківщини це вірнії повстанці

Виконують провідника наказ.

    

23) Гей, рідний брате Заходу і Сходу,

Єднайсь в один ударний моноліт!

Ми Україні  виборем свободу,

Загарбницький повалимо ми світ!

    

24) Ми йдем вперед, над нами вітер віє,

І рідні нам вклоняються жита,

Від радості аж серце мліє,

За волю смерть нам не страшна.

 

Пісня „Вояки УПА”

 

25) Головним  командиром УПА був Роман Шухевич або генерал Тарас Чупринка.

            

         Багато літ уже минуло,

         А він і досить є живим.

         Сто років сповнилось герою,

         Пам’ять живе в народі з ним.

 

26) Він генералом був завзятим,

Зброю свою і патронаш

Носив і пильнував, як друга.

В повстанцях бачив він братів.

 

27) Роман Шухевич був середнього зросту, русявий, кріпко збудований. Погляд рішучий, зосереджений, проникливий. Звичайно ходив у куртці,  підперезаній військовим ременем, у галіфе та чоботях. Завжди при зброї – на шиї автомат, під курткою пістолет. Завжди мав при собі натільний медальйон із зображенням Матері Божої. Роман Шухевич був релігійною людиною, щодня молився, при нагоді відвідував Богослужіння.

 

28) Пройшовши складний воєнний шлях, у березні 1950р. генерал Тарас Чупринка загинув на околиці Львова.

 

29) Нескорений Твій Дух – борцям дороговка

Ти кров’ю, Генерале, написав наказ,-

Найкращий за життя, тривогами багате:

           „Боріться – хай росте, міцніє,процвіта

             Вітчизна вільна – Україна  золота!

             Для Неї жити нам, за Неї помирати”.

 

Пісня „Останній бій генерала”

 

30) Всю ніч не вгавала страшна завірюха,

Великі упали сніги,

Коли большевики підходили стиха

У села, ліси та яри.

 

31) Їх було багато, як чорної хмари,

Чекали в світанку в снігах,

Щоб кинути в села великі пожари

І грітись тоді при вогнях.

  

32) А буря у вікна так голосно вила,

Не видно довкола доріг,

Про волю повстанці у снах своїх снили,

А ворог їх лютий стеріг.

 

33) В селі цьому спали лиш 40 повстанців

І снили щасливії сни,

Не знали, що згинуть прийдеться їм вранці,

І смерти не ждали вони.

 

34) Аж враз на світанку, у сніжну завію

Кати надлетіли, як стій,

Проснулись повстанці, вхопились за зброю

І кинулись всі на пробій.

 

35) Бились завзято цілих дві години,

Пробилися в ліс за село0

І впали за волю, за славу Вкраїни,

Там 40 тоді їх лягло.

 

36) Тепер в тому лісі, де мужньо так бились,

Висока могила стоїть,

Там сорок повстанців на віки спочили,

Там сорок повстанців лежить.

 

37) Місцеве населення від малого до старого допомагало повстанцям, а вояки у свою чергу підтримували знедолений народ.

 

Сценка „Бабуся”

 

Воїн:   Бабусю, бабусю!

Чого тебе ніччю

У відділ занесло сюди?

Бабуся:  Не знаю, синочку, не знаю, молодче,-

Іду та не знаю куди.

 

Воїн:  А звідки ж ти родом?

Чому ти старенька

В хатину свою не ідеш?

 

Бабуся:  До тла погоріло село моє рідне

І хати ти вже не знайдеш.

 

Воїн:  А де ж є дідусь твій,

Куди він подався?

Де діти твої, де сини?

 

Бабуся:  Над дідом, дочкою гранат розірвався-

Синів постріляли кати.

Ночами і днями блукаю самітна,

Шукаю притулку і сна.

Сьогодні я рада, сьогодні  щаслива,

Бо вас, бо героїв знайшла.

 

 

 

Сценка „Хлопець”

 

Ідуть два воїни. Назустріч їм хлопчик.

- Ти звідки тут узявся? Скільки тобі років?

- Мені десять років. А я вас шукав. Ми живемо на краю села. Мама побачила, що ви наближаєтесь, і вислала мене перестерегти вас. У селі червоне військо.

- Дякуємо тобі, синку! А тепер вертайся додому і подякуй твоїм родичам  за те, що виховали такого мудрого і відважного сина. Але поспішай, бо як тебе запримітять більшовики, то батькові буде горе.

- Я їх не боюся. Скажу, що шукав коня, а батькові вони таож вже нічого не зроблять. Його більшовики вбили ще минулої осені за те, що не сказав, де квартирують наші вояки УПА! Мама боїться не за мене, а за вас! Поспішайте!

- Щасливо тобі, дитино! Нехай Бог благословить тебе і твою родину!

 

 

 

38) Юначе стрункий, молодий,

Ставай зі зброєю у бій,

Жде нарід твій, жде рідний край,

За Україну все віддай.

 

39) Ми чуєм волі, волі зов,

Народ свобідний буде знов,

Ми йдемо вбій до перемог,

Бо з нами правда, з нами Бог!

 

Пісня „З вірою в Україну”

 

Використана література:

1. « Українські січові стрільці» (1914-1920р.) Наукове товариство ім. Шевченка/ Львів 2005р.

2. «Літопис Червоної калини» (історико-краєзнавчий часопис)

№ 10-12.1993р.