Виховний захід "Театральні посиденьки "Казкова карусель""

Театральні посиденьки « Казкова карусель»

Мета: закріпити знання про значення слів: театр, актор, глядач, сцена,формувати навички правильної поведінки у громадських місцях; розвивати здібності дітей до акторської діяльності, творче мислення, уяву.

Вчитель. : Доброго дня дорогі гості! Ми раді вітати вас на святі музики і слова, танцю і почуттів, жесту і міміки, сміху і смутку.

А про що це свято, дізнаємося із загадки.

Там є сцена і куліси,

І актори, і актриси,

Є афіша і антракт,

Декорації, аншлаг.

І, звичайно ж, прем'єра!

Здогадалися ви, напевно...

Це – театр.

Саме в березні святкується Міжнародний день театру. Тому сьогодні ми з вами дізнаємося про театр, переглянемо вистави, підготовлені учнями 2 класу. І навіть спробуємо себе у ролі акторів.

1. Театр для нас – це наче казка.

Тут можна зняти свою маску,

І стати можна тут поетом,

Й складать віршовані куплети.

2. Тут можна різного почути,

Любим героєм можна бути..

Театр – це море сподівань,

І нездійсненних побажань.

3. Це гарне місце відпочинку,

І восени, і навіть взимку.

Тому ми хочем привітати

Усіх присутніх з Днем театру!

Вчитель. Театр – це казковий світ. В ньому оживають герої наших улюблених казок. В театрі ми віримо в диво.

Пісня «А ми любимо читати»

4. А з чого починається театр?

Квитки, гримерка, сцена,каса,

Завіса, опера,балет,

Актор, костюми,ролей маса –

Все це і є його портрет.

Перегляд відео «Що таке театр?»

Вчитель. Існує дуже багато різних видів театру. Найбільш поширений – драматичний театр, коли ролі виконують люди. До вашої уваги драматизація казки «Колобок» на новий лад.

Казка «Колобок»

Чи недавно, чи давно,

 На Україні це було.

 Там дід з бабою жили,

 Й дуже бідними були.

 Якось дід після роботи

 Сів на лаву спочивать,

 І сказав: "Мені дай, бабо,

 Щось смачненьке скуштувать!"

 "Що ти, діду,- каже баба,

- Де смачне тобі узять?

 Наварила борщу й каші,

 Бери їж і йди вже спать!"

 "Ні, так, бабо, не годиться,

 Не піду сьогодні спать,

Доки мені на вечерю

 Не даси смачне зжувать!"

 "Що ти, діду, причепився,

 Де смачне тобі узять?"

 А він знову: "З борошенця

Пиріжків спечи штук п'ять!"

 "Пиріжків? - Оце придумав,

 І начинку ніде взять."

"То спечи мені, старенька,

 Колобок - один, не п'ять!"

 "От причепа, так причепа,

 Борошенця ніде взять!»

 "Там, в засіці, у кладовці,

Трохи можна назмітать."

Добре вже,піду в кладовку,

Борошенця назмітать,

 Ну, а я пішов по дров,

Треба ж бабі помагать.

Дід ще дрова підклада,

Накінець скінчили діло,

Дожидають колобка.

•          Колобок  у нас на славу –

 Гарний, ніжний, запашний.

Розпахтівся, можна й їсти. 

Дід у рот – язик пече. 

– Ой- ой- ой, – із печі тісто 

Не скуштуєш, гаряче! 

•          На вікно його поставдю,

 Щоб він трішечки простиг.

Колобок холов від вітру, 

На вікні лежав, пахтів 

Та й надумав думку хитру: 

Утекти кудись схотів. 

Вліво бік і вправо бік, 

З підвіконня нишком – скік! 

Не залишивсь в баби й діда,

 Покотивсь швиденько в ліс.

А в цей час край лісу в хаті

Дід подибав до вікна.

•          Ба! Нема що куштувати!

 Бабо! Що за дивина?!

•          Що робити? Як нам бути?

Може знову ми спечем?

•          Досить, бабо, так і бути,

Пообідаєм борщем!

Вчитель. А зараз до вашої уваги всім відома казка «Ріпка». Це вже ляльковий театр. Але незвичайний, музичний.

Перегляд відео «Ріпка»

Вчитель.  А зараз ми проведемо конкурс акторської майстерності. Запрошується по два учня з кожного класу.

Конкурс «Акторська майстерність».

Дивіться, калюжа попереду,

Її нам треба обійти.

А ось величезне лежить колода,

Нам дуже важко перелізти через нього.

Тепер стежка стала так вузька,

Що балансувати доводиться злегка.

А ось глибокий і широкий рів,

І з нього води нам чути рев.

Як через рів ми перейдемо?

Ну, здогадалися ви? Звичайно ж, стрибком.

І раптом ми в казці опинилися.

Поглянувши навколо, ми сильно здивувалися.

Біжить зайчик пустотливий.

Стривай, боягуз, не біжи, постій!

Ми так само стрибаємо, як ти,

Чи не віриш, ну - ка подивися!

Чи вміємо крастися, як хитрюща лисиця,

Хвостом дорогу замітаючи: не залишити б сліду!

Чи вміємо нишпорити, як сердитий вовк,

Якого звуть «зубами клац».

Чи зуміємо і, як ведмедик, ми пройти,

Змітаючи все, що попадеться на шляху.

Вчитель. А ви знаєте, хто в театрі найголовніший?

Відповіді дітей.

Перегляд відео «Хто найголовніший у театрі?»

Вчитель. Ще  є такий вид театру, як експромт. Це тоді, коли заздалегідь не проводять репетицій, не вивчають ролей, а все відбувається тут і зараз.

І ми з вами спробуємо стати акторами такого театру.

По два учня віл 1, 3, 4 класів.

 Театр-експромт «Синя волошка»

Дійові особи: синя волошка, могутній дуб, вітер, джміль, ведмідь, заєць.

На зеленому узліссі поруч із могутнім дубом росла синя волошка. Вона весело кивала голівкою то ліворуч, то праворуч, потім піднімала свої листочки вгору і весело стріпувала ними. Могутній дуб махав волошці у відповідь своїми гілками.

Раптом на галявину прилетів вітер-пустун. Він закружляв навколо синьої волошки, почав на неї дмухати. Волошка захиталася на своїй тонкій ніжці. Тоді вітер закружляв навколо могутнього дуба, гілки дуба загойдалися. Вітер голосно свиснув на прощання і зник. Синя волошка полегшено зітхнула.

Несподівано на галявину вискочив заєць. У нього були довгі вуха й косі очі. Він весело прострибав біля могутнього дуба. Аж тут з’явився веселий смугастий джміль. Він голосно дзижчав, кружляв навколо синьої волошки. Потім джміль похитався на гілках могутнього дуба, ліг відпочити під листочками синьої волошки й заснув. Синя волошка весело похитувалась на тонкій ніжці, киваючи синьою голівкою.

Але ось на галявину пришкутильгав кошлатий ведмідь. Велетень голосно ревів і йшов повільно, перевальцем. Ось він підійшов до могутнього дуба, почав тертися спиною об нього. Могутній дуб захитався. Аж раптом побачив синю волошку. Ведмідь підійшов, нахилився до неї, синя волошка затремтіла, але ведмідь не поспішав її зривати. Він шумно опустився на землю, де спав смугастий джміль, і ледь не розчавив його. Джміль із усього маху вп’явся ведмедю в ніс. Ведмідь заревів і кинувся навтіки. Джміль не заспокоївся, поки ведмідь не втік із галявини. І знову на галявині закружляв вітер, на тонкій ніжці гойдалася синя волошка, шумів гілками могутній дуб, скакав вухатий заєць і гудів джміль.

Вчитель. Учні 2 класу підготували для івс ще й лялькову виставу. Запрошуємо до перегляду.

 Казка «Котик і Півник»

Була собі хатиночка, 
навколо неї пліт.
Жили в хатинці півничок 
і сірий кіт-воркіт.

Кіт зрання та до вечора 
у лісі полював, 
а півник в хаті порався 
та квіти поливав.

От якось вранці вирушив 
до лісу кіт-воркіт.
Аж тут лисичка хитрая 
прибігла до воріт. 
 
Прибігла, облизалася 
гостреньким язичком 
та й почала виспівувать 
солодким годоском:

— Ой півнику-когутику, 
який ти молодець! 
Голівка в тебе масляна, 
червоний гребінець. 
 
Нема ні в кого пір’ячка 
такої довжини...
Ой вийди на подвір’ячко, 
ворота відчини!

Сподобалися півнику 
привітливі слова, 
він за ворота виглянув:
— А хто це там співа?

Схопила лиска півника 
та й кинулась в байрак! 
Кричить і б’ється півничок, 
не вирветься ніяк.

— Ой котику-воркотику, 
біжи сюди, біжи!
Звільнитися від ворога 
мені допоможи!

А кіт ще недалеко був, 
щодуху пострибав, 
нагнав хвостату злодійку 
і друга врятував.

На другий день котові знов 
іти до лісу час.
От він іде, а півнику 
дає такий наказ:

— Гляди ж, мій любий братику, 
веди себе як слід.
Усяким хижим злодіям 
не відчиняй воріт! 

Пішов до лісу кіт-воркіт, 
далеко десь бреде.
А вже лисичка тут як тут 
і знов своє веде:

— Ой півнику-когутику, 
який ти молодець!
Яскраве в тебе пір’ячко, 
червоний гребінець.

"Ой вийди із хатиночки, 
ворота відчини.
Я дам тобі насіннячка 
ще й ягід-бузини!

От півник тільки виглянув:
— Хто ягоди приніс? — 
Схопила лиска півника 
та й кинулась у ліс!

Щосили б’ється півничок, 
кричить на всі лади:
— Ой котику-воркотику, 
біжи скоріш сюди!

Примчав із лісу кіт-воркіт, 
хоч і далеко був,
нагнав хвостату злодійку 
і півника здобув.

На третій день збирається 
ізнов до лісу кіт 
та й каже: — Ти вже, півнику, 
не відчиняй воріт.

А як не будеш слухатись, 
потрапиш у біду.
Тебе вже я не визволю, 
бо я далеко йду!

Лишився в хаті півничок, 
сидить, забився в кут.
А вже лисичка хитрая 
ізнову тут як тут.

— Ой півнику-когутику, 
який ти молодець!
Яскраве в тебе пір’ячко, 
червоний гребінець.

Ой вийди на подвір’ячко, 
ворота відчини.
Прийшли співці з музиками 
з чужої сторони.

Пісні співать збираються 
ще й ганці витинать.
Без тебе, без когутика, 
не хочуть починать! 
  
От півник тільки виглянув:
— Які ще там пісні? — 
Схопила лиска півника 
та й зникла в гущині.

Хоч як не плакав півничок, 
а котик не почув, 
бо він у лісі темному 
далеко дуже був.

Вертається увечері 
додому кіт-воркіт — 
нема в хатинці півника, 
пропав його і слід!

— Ах ти ж, хвостата злодійко, 
ти знову тут була!
Мого дружка єдиного 
до себе потягла...

Не став він часу гаяти, 
не став він лити сліз,
узяв мішок та шабельку 
й пішов собі у ліс.

Приходить кіт на галяву 
і бачить: перед ним 
стоїть хатинка лисяча 
із ганком різьбляним.

А ось дочка лисиччина — 
маленьке лисеня — 
з метеликами грається 
та жабок доганя.

Підкрався кіт тихесенько, 
стрибнув що сили мав 
і враз дочку лисиччину 
за хвостик упіймав!

В мішку дочка лисиччина 
пищить та верещить. 
Лисичка з хатки вибігла, 
побачила й кричить:

— Ой котику-воркотику! 
Та де ж моя дочка?!
— А ти навіщо, злодійко, 
взяла мого дружка?

Віддай негайно півника,— 
оддам тобі дочку! —
А півник, в хаті замкнений, 
кричить: — Ку-ку-рі-ку!

Побачила тут лисонька, 
що спорити не слід, 
та й випустила півника, 
й дочку віддав їй кіт.

От кіт-воркіт із півником 
вернулися назад.
І знову у хатиночці 
настали мир і лад.

Лисиця вже боялася 
приходити сюди.
А півник жив із котиком 
і слухався завжди. 

Вчитель. Ось і закінчується наше театральне свято. Думаю, що вам все сподобалося, що ви отримали багато позитивних емоцій. 

5.               Бажаємо вам злетів і добра,
   Щоб муза вас не покидала,
   Щоб посмішка привітна і легка
   Із вами поряд мандрувала.

6.               А ми говоримо: "Щасти!"
   На всіх життєвих перегонах,
   І вам у творчості рости
   Й не зупинятись в перешкодах.

7.               Тож дай вам, Боже, у мирі проживати,
   Добро й любов у серці зберігати.

Хай казка не закінчиться ніколи,

І щоб завжди ви всі були здорові.

Пісня «Мої казки»

1. Театр для нас – це наче казка.

Тут можна зняти свою маску,

І стати можна тут поетом,

Й складать віршовані куплети.

2. Тут можна різного почути,

Любим героєм можна бути..

Театр – це море сподівань,

І нездійсненних побажань.

3. Це гарне місце відпочинку,

І восени, і навіть взимку.

Тому ми хочем привітати

Усіх присутніх з Днем театру!

4.А з чого починається театр?

Квитки, гримерка, сцена,каса,

Завіса, опера,балет,

Актор, костюми,ролей маса –

Все це і є його портрет.

5.         Бажаємо вам злетів і добра,
   Щоб муза вас не покидала,
   Щоб посмішка привітна і легка
   Із вами поряд мандрувала.

6.         А ми говоримо: "Щасти!"
   На всіх життєвих перегонах,
   І вам у творчості рости
   Й не зупинятись в перешкодах.

7.         Тож дай вам, Боже, у мирі проживати,
   Добро й любов у серці зберігати.

Хай казка не закінчиться ніколи,

І щоб завжди ви всі були здорові.