Виховний захід "Тепло батьківського хліба"

Виховний захід «Тепло батьківського хліба»

Мета. Розширювати та поглиблювати знання учнів про роль хліба в житті людини в минулому та сучасному житті людини в нашому краї. Вчити дітей бережно ставитися до хліба.

           Розвивати у дітей уяву про те, як хліб прийшов до столу.

           Виховувати любов до хліба, вчити шанувати працю хлібороба.

Обладнання. Ноутбук; вишитий рушник; хліб та сіль; сніп з колосків, модель печі; лави, застелені доріжками; стіл, покритий скатертиною; глечики та миски.

Хід заходу

Звучить пісня «Зеленеє жито» у виконанні учениці.

(Виходить дівчина з хлібом та сіллю на вишитому рушнику)

Дівчина. Гостей дорогих стрічаємо

                 Круглим пишним короваєм.

                 З рушником берем таріль,

                  Коровай кладем і сіль.

                 Шанобливо хліб підносим

                 І вклонившись, щиро просим:

                - Любий гостю наш, приймай

                 Хліб гостинний – коровай.

(Виходять діти, стають по обидва боки від дівчини з хлібом, трохи далі в глиб сцени)

1 дитина.

    Хліб усьому голова

   Так в народі кажуть,

   Хліб – це мир, любов, життя,

   Хліб – це наша радість.

2 дитина.

   Мама зранку подає,

   Молока поживного

   І смачний окраєць хліба,

   Теплого пшеничного.

3 дитина.

   Хліб – багатство найцінніше

   З тих часів, коли навчились

   Його виробляти.

4 дитина.

   Йшли роки, мінялись люди,

   Цінності губились,

   Тільки хліб – незгубна цінність,

   В ньому наша сила.

5 дитина.

   Хліб – усьому голова.

   Хліб – як сонце, кажуть.

   Хліб – це спокій, мир, життя,

   Хліб – це справжня радість.

(Дівчина кладе хліб на столі. У виконанні дітей звучить пісня «Як діждемо літа»)

(На сцену вибігає троє дітей)

1 дитина. Дивіться, сніп новий з’явився у нас.

2 дитина. Невже з нового урожаю?

Пісня «Дивувалися ліси»:

Дивувалися ліси:

- Де поділися вівси?

Женчики позжинали,

Женчики пов’язали

Біленькими ручками.

3 дитина. А це вже, мамо, хліб з нового урожаю буде?

Мати. (виходить) Та вже ж, що так.

3 дитина. А як пахне хліб?

Мати. А чим же пахне хліб?

1 дитина.

Чи знаєш ти, чим пахне хліб,

 Коли весною кілька діб

 Гуркоче трактор за рікою?

  Хліб пахне працею людською.

2 дитина.

Чи знаєш ти, чим хліб запах,

 Коли жнивують у степах

 Твої батьки в гарячу пору?

 Хліб пахне щастям хлібозбору.

3дитина.

Чим пахне хліб, чи знаєш ти,

 Як поведуть твої брати

 Зерном наповнені машини?

 Хліб пахне соками земними.

4 дитина.

Чи знаєш ти, чим хліб землі

 Пахтить на нашому столі

 Весною, влітку і зимою?

Він пахне радість людською.

Мати. Молодці! А чи знаєте ви, як цей хліб до нашого столу прийшов?

Дитина. Знаємо. А щоб і інші діти дізналися - ми  розповімо це жартома.      (Сценка «Ледар і трудівник»)

Ледар. Нащо тримаєш хліб у руках? Дай мені.

Трудівник. Я б тобі дав, але він дуже дорогий для мене. Щоб його дістати, треба раніше виорати землю.

Ледар. Тоді вже можна їсти?

Трудівник. Ні, треба ниву як слід заволочити.

Ледар. Тоді вже можна їсти?

Трудівник. Ні, треба дочекатися літа, із зернини виросте злак.

Ледар. Тоді вже можна їсти?

Трудівник. Ні, треба його скосити.

Ледар. Тоді вже можна їсти?

Трудівник. Ні, необхідно його змолотити.

Ледар. Тоді вже можна їсти?

Трудівник. Так, але ледачому не дадуть.

Дівчина. Ми не ледачі і ціну хліба ми знаємо. Хоч колосочків у полі не збирали, але обжинки святкували.

Мати. А ось і наша «борода». (Сідає і починає згадувати) Колись в давнину, розповідала мені бабуся, коли закінчували жати врожай, з колосочків завивали бороду. Перев’язували її чарівною стрічкою, між колосків ставили воду і клали сіль, приказуючи «Оце тобі борода, хліб, сіль і вода», а потім співали пісні і приказували:

Хором. Ой, обжинки, господарю, обжинки,

             Позбирали колосочки з нивки.

             Ой весело, господарю, весело,

             Що ми віночки несемо.

              А ще буде, господарю, веселіш

               Коли буде цей вінок на голові,

               Коли буде коровай на столі.

Мати. Ой, заговорилася з вами. А мені ж хліб випікати. (Місить тісто у діжі і промовляє.)

                    Звівся хлібець на ніжки,

                    Та мерщій із діжки.

                    Печу, печу хлібчик, дітям на обидчик.

                    Беру, беру папку, кладу на лопатку.

                    Шусь у піч.

(Кладе хліб у піч. Заходять діти)

Діти (хором). Дозвольте, мамо, до хати увійти,

                       Хліб з печі вийняти допомогти.

Мати. Заходьте, діти, будемо хліб виймати,

           На рушник долі його викладати.

           Без ніг, без сустав

           Хліб на ніжки устав

           Хліб хай відпочине та господаря дождеться.

(Господиня викладає хліб на стіл, прикрашає його квітами. Заходить батько)

Батько. Що то на столі лежить, ще й квітами вкрите?

Мати. То, батьку, хліб спочиває, господаря з поля чекає.

Батько. То його треба дітям дати.

Мати. Господаря просим!

Батько. Мати у хаті – господар при хаті.

              Без матері – хата сирота, а без батька – вдова.

              Тож тобі, мати, хліб брати, дітям слово казати.

(Мати підходить до дітей із хлібом, скибку відламує і говорить)

Мати. Оце тобі, донечко наша рідна. Гарною зростаєш, батькам допомагаєш. Хай не обходить тебе щастя і доля. Щоб тебе люди шанували. А це тобі, синку. Рано вставай, всьому лад давай. Рости здоровим і дужим. А тепер давайте всі разом заспіваємо пісню про хліб.

 (Звучить пісня « Як діждемо літа» )

Учениця. А тепер для глядачів ми пропонуємо невеличку вікторину:

1. Викинемо – не обідніємо, зберемо – розбагатіємо.  (Зерно)

2. Ні чоловік, ні звір, а вуса має. (Овес)

3. Ходить полем з краю в край, ріже чорний коровай. (Трактор)

4. Тисячі братів одним поясом перев’язані. (Сніп)

5. Куди хліб іде без скоринки, а виходить із скоринкою. (Піч)

6. Одгадай загадку: кину її в грядку, нехай моя загадка лежить аж до весни. (Озимина)

7. Як навколо об’їси,

   Серединки не проси.

   Ми такі гостинці –

   Дірка в серединці. (Бублик)

(Виходять діти, читають вірші)

1 дитина.

У сім’ї, у кожній хаті

Майже завжди буде свято,

Як на білій скатертині

Буде сяяти хлібина.

2 дитина.

 Що з зерняти проростала

 Сонця й дощику пізнала,

 Ласки від землі святої,

  Чорної, родючої, простої.

3 дитина.

Але скільки ті зернятка,

Мали подорожей взнати,

Щоб потрапив в кожний дім

Запашний і білий хліб!

4 дитина.

Влітку справжній хлібороб

Спати не лягає –

Він і вранці, і вночі

Рук не покладає.

5 дитина.

Щоб зернини дорогі

Донести до люду,

Щоб дорослі і малі

Мали хліба всюди.

6 дитина.

І у місті, і в селі

Знати добре треба,

Що у хлібові у тім –

Праця комбайнера.

7 дитина.

І дбайлива, і тяжка,

І гірка від поту,

Тож спасибі скажем їм

За таку роботу.

8 дитина.

Не забудьте й водіїв,

І привітних продавців –

Руки теж в них золоті,

Бо приносять хліб у дім.

9 дитина.

Пам’ятаймо ж цю дорогу,

Від поля до столу.

І шануймо цю хлібину,

Як цінність коштовну.

10 дитина.

Бо в сім’ї, у кожній хаті

Тоді буде справжнє свято,

Як на білій скатертині

Буде сяяти хлібина.

(Звучить пісня «Пісня про хліб» )