Виховний захід: "У пошуках творчості"

Розробка виховного заходу

«У пошуках джерела творчості»

Виховна ціль: виховати творчу уяву і створити особливий емоційний настрій, сприятливий для розвитку пізнавальних та творчих здібностей; мотивувати до творчої діяльності; виховати нестандартний погляд на навколишній світ; визначити загальний рівень креативності чи стереотипізації мислення учнів.

Форма проведення: психологічний тренінг

Обладнання і оформлення: мультимедійна дошка, слайди із зображенням творів мистецтва, презентація із ключовим матеріалом тренінгу, друдли, таймер, допоміжна таблиця, заготівка для малювання.

Ведучі:

Ведуча 1

Ведуча 2

План проведення:

1. Вступне слово ведучих. (3 хв.)
2. Інформаційний блок «Уява – як невід’ємна складова Творчості» (6 хв.)
3. Дискусія «Як розвинути уяву?» (5 хв.)
4. Розгадування друдлів (8 хв.)
5. Вправа «У пошуках літери П» (2 хв.)
6. Лексична гра «Пари слів» (4 хв.)

7.  Візуалізація «Таємниці імен» (4 хв.)

8.  Творчий пошук «Лінійні образи» (6 хв.)

9. Пiдведення пiдсумкiв (7 хв.)

Зміст виховного заходу

1.               Вступне слово ведучих. 

Ведуча 1:

- На запитання «Що на світі найважче?» поет-мислитель Гете відповідав у віршах так: «Бачити своїми очима те, що лежить перед ними». Ці рядки можуть здатися дивними: до здатності бачити ми звикаємо настільки, що вона здається нам природженою. Між тим, бачити доводиться вчитися, тільки навчання відбувається в тому віці, події якого не зберігаються в нашій пам'яті.

Зазвичай під уявою розуміють здатність вигадувати те, чого насправді немає, – здатність складати казки або фантастичні романи, здатність творити химерні образи, між тим це – лише приватна, і до того ж вторинна, похідна функція уяви. А головна її функція дозволяє нам бачити те, що є, те, що лежить перед очима, – робити те, що найважче на світі», за словами Гете.

Ведуча 2:

- На цьому психологічному тренінгу ми спробуємо реалізувати деякі цілі на шляху до прихованого всередині нас джерела Творчості, яке закладено у кожній людині, проте з часом може вичерпати себе.

Перш за все, ми з вами визначимо основоположні складові творчої діяльності та з’ясуємо їх значимість у нашому житті. Слідом за цим, ви матимете можливість виконати низку вправ, спрямованих на визначення рівня вашої креативності та його безпосереднє підвищення. Гарантуємо, після цього заняття, ваш світогляд суттєво зміниться.

2.               Інформаційний блок «Уява – як невід’ємна складова Творчості».

Ведуча 1:

- Уява — це найважливіша складова нашого життя. Її часто називають фантазією. Уявіть на хвилину, що людство ніколи не мало фантазії: ми позбулися б майже всіх наукових відкриттів та творів мистецтва. Діти не почули б казок і не змогли грати в більшу частину ігор. А яким чином вони змогли б засвоювати шкільну програму без уяви? Простіше сказати — позбавте людей фантазії, і прогрес зупиниться! Цілком очевидно, що  уява, фантазія є вищою і найнеобхіднішою здібністю людини.

Разом з тим саме ця здібність потребує особливої турботи в плані розвитку. А розвивається вона особливо інтенсивно у віці від 5 до 15 років. І якщо в цей період уяву свідомо не тренувати, в подальшому наступає швидке зниження активності цієї функції. Разом із зменшенням здатності фантазувати у людини збіднюється особистість, знижуються можливості творчого мислення, гасне інтерес до мистецтва і науки. Уява характеризується активністю, дієвістю. Основне її завдання -подання очікуваного результату ще до його здійснення. За допомогою уяви у нас формується образ ніколи не існуючого або не існуючого в даний момент об'єкта, ситуації, умов. Уява, фантазія повинні сприяти кращому пізнанню навколишнього світу, рефлексії та самовдосконаленню особистості, а не переростати в пасивну мрійливість. Жодна творча діяльність неможлива без фантазії, уяви.

Ведуча 2:

- Тварина бачить світ очима того виду, до якого вона належить, людина – очима роду людського, значить, вона бачить і те, що ніякого відношення до безпосередньо фізичних потреб її тіла не має. Вміти бачити світ по-людськи і означає вміти бачити його очима іншої людини, очима всіх інших людей, з точки зору їх загальних, колективних потреб. Звідси і виростає та сама психічна здатність, яка називається людською уявоюю Вона дозволяє особистості бачити світ очима іншої людини, реально у неї не перетворюючись. Якщо говорити про виховання уяви, то величезну і не завжди помітну роль тут відіграє мистецтво (розповідь супроводжується демонстрацією слайдів із відомими творами образотворчого мистецтва).

Мистецтво - це продукт розвиненої, професійно відпрацьованої сили уяви, фантазії. Твори мистецтва виступають як реалізована у словах, у звуках, барвах, в камені чи в русі людського тіла сила уяви. Та сама сила, про яку говорилося вище, перетворює розрізнені враження в цілісний образ зовнішнього світу. Природно, що художник розвиває в собі здатність уявлення до таких висот, до яких зазвичай не піднімається «не-художник». Митець створює «продукт» особливого роду: твори мистецтва у споживанні не знищуються, їх споживання не тільки задовольняє відповідну потребу у мистецтві, але і розвиває її, підсилює.

Ведуча 1:

- Споживання плодів мистецтва розвиває в людині ту саму силу, здатність уяви, яка в мистецтві реалізована. Сила уяви, розвинена спогляданням, споживанням предметів мистецтва, потім звертається не тільки і навіть не стільки на наступні предмети мистецтва, наприклад, картини, скільки весь інший, ще не оброблений нею світ. Людина, уява якої розвинене мистецтвом, починає реальний світ бачити повніше, яскравіше, точніше, – починає його бачити з висоти певного рівня людської культури. При розвиненій уяві, речі виглядають не так, як в очах людини, чужого мистецтва, – вони постають у їх повному значенні для розвитку культури, світлом якої вони висвітлюються.

Жива, культурна уява забезпечує вміння бачити в реальності, в житті, в навколишньому світі усе те, що досі ще не сформульовано в словах, в термінах, ще не виражене у формулі підручника, те, що належить розкривати людям. Відірватися від найближчого, знайомого, звичного, побачити загальне в одиничному або одиничне побачити як приватний прояв загального закону – у цьому і полягає мистецтво кожного дійсного дослідника, кожної творчо обдарованої людини. Без розвиненої сили уяви таких навичок не буде.

Ведуча 2:

- Людина з розвиненою уявою (а особливо художник) бачить світ очима інших людей, у тому числі минулих поколінь. Це можливо тому, що такій людині близький, знайомий досвід творчої уяви минулих століть. Така сучасна культура уяви засвоюється через ті предмети, які створені іншими творцями за допомогою уяви, засвоюється через «споживання» предметів, плодів художньої творчості. Художня творчість і забезпечується культурою уяви, або, як ще кажуть, культурою «мислення в образах».

Вільна уява відрізняється від дії по штампу тим, що в ній – індивідуальна варіація загального, – вже знайденого, сформульованого. В той же час це індивідуальне відхилення, індивідуальна варіація зовсім не довільні, – диктуються зовсім не випадковістю, не зовнішньою особливістю ситуації, а загальними ідеями, які, як кажуть, «носяться в повітрі» і чекають людину, здатну їх чуйно вловити і висловити за всіх і для всіх. Коли вони висловлені, їх приймають, погоджуються з ними і навіть дивуються – чому ж кожен сам не зумів висловити, висловити настільки самоочевидную річ? Ось це індивідуальне відхилення від загальної норми, яке викликане не примхою, а тими чи іншими серйозними общезначимыми мотивами, причинами і потребами, що стосуються всіх або, принаймні, багатьох людей, – це і є дія творчої уяви.

Перетворюючи світ, людина заразом, часто навіть ясно того не усвідомлюючи, перетворює і себе саму, – тобто розвиває в собі вміння діяти розумно, доцільно, – згідно з «природою речей». Тут-то і народжується людське відчуття краси, вкрай своєрідне задоволення, яке відчуває людина-майстер, людина, що вміє вільно, легко і невимушено керувати речами, як і своїм власним тілом. Фантазія, продуктивна уява є універсальна людська здатність, яка забезпечує активність сприйняття навколишнього світу. Не володіючи нею, людина не може ні жити, ні діяти, ні мислити по-людськи ні в науці, ні в політиці, ні в сфері морально-особистісних відносин з іншими людьми. Тож ми маємо це усвідомлювати.

3.               Дискусія «Як розвинути уяву?».

Ведуча 1:

- Давайте поміркуємо разом, яким чином ми можемо розвивати свою уяву? Чи є обов’язковою умовою для хорошої фантазії наявність творчого дозвілля? Спробуйте знайти спільне між наукою та мистецтвом. (Учні по черзі висловлюються свої думки, ведуча контролює порядок відповідей)

4.                 Розгадування друдлів.

Ведуча 2:

Друдли (з англ. droodles) – це цікавий винахід американського автора -гумориста Роджера Прайса і креативного продюсера Леонарда Стерна, запропонований ними в 1950-х роках. Назва droodle виникла, як комбінація трьох слів "doodle" (каракулі), "drawing" (малюнок) і "riddle" (загадка). Навіть сама назва винаходу цілком відображає креативне мислення своїх авторів.

Суть винаходу полягає в тому, що вам пропонується описати картинку, яка має кілька значень. Картинка друдла є чимось на зразок каракулей і схожа на те, що зазвичай студент або школяр малюють машинально на папері під час лекції або уроку (Додаток А). Однак у droodle автори спочатку закладають варіативність її інтерпретації. Спочатку друдли мали лише розважальний характер, а публікували їх в основному в газетах і журналах для підвищення інтересу читача до видання. Адже, напевно, будь-якій людині завжди хочеться розгадати просту і цікаву загадку (до речі, можливо саме цим фактом пояснюється популярність кросвордів у вітчизняній пресі). Однак, поступово друдли перекочували і в інші сфери людського проведення часу: в психологію і навіть мистецтво. (ведуча демонструє учням картки із зображеннями друдлів та у довільному порядку запрошує до відповіді)

5.               Вправа «У пошуках літери П».

Ведуча 1: Спробуйте протягом хвилини назвати якомога більше речей, які зараз знаходяться в кімнаті разом з вами і починаються на букву «П». Чим більше слів буде названо, тим краще. (Ведуча 1 контролює час за допомогою таймера, Ведуча 2 веде облік слів)

6.               Лексична гра «Пари слів».

Ведуча 2:

- Кожен учасник загадує два слова, які не мають прямого логічного зв'язку між собою, і озвучує їх. Сусід, який сидить праворуч, формулює логічно правильну пропозицію, яка зв'язує ці два слова. Припустимо, названі слова «кружка» і «лопата». Пов'язуюча їх фраза може виглядати так: «шукач скарбів взяв лопату і почав розкопувати курган, але знайшов у ньому тільки розбиту чашку». Дана вправа націлена на тренування уміння об'єднувати між собою зовсім різні речі та шукати несподівані аналогії.

7.               Візуалізація «Таємниці імен».

Ведуча 1:

- Не секрет, що власне ім'я для кожної людини - це найприємніше поєднання звуків. Але що ще ми можемо дізнатися про своє ім'я? Уявіть, що ви до нього доторкнулися. Яке воно на дотик? М'яке? Шорстке? Тепле? Пухнасте? У всіх імена різні. Тепер ми будемо пробувати наші імена на смак. Ваше ім'я, воно солодке? А можливо, з кислинкою? Холодне, як морозиво, або тепле? Можливо, у вашого імені є запах? А якого воно кольору?

8.               Творчий пошук «Лінійні образи».

Ведуча 2:

- Перед вами знаходиться аркуш ватману: його площина повністю розмежована вертикальними, горизонтальними та діагональними лініями (Додаток Б). Ваша ціль: побачити у цьому лінійному хаосі певний образ та виділити його, тобто намалювати за допомогою маркеру, використовуючи лише напрями вже намічених ліній. Чим цікавіший образ  - тим вищий рівень вашої креативності та творчого бачення.

9.               Підведення підсумків.

Ведуча 1:

- Якщо задуматися, то єдине, що відрізняє нас, людей, від решти тваринного світу — це здатність мислити абстрактно. Окрім інстинктів та спогадів ми володіємо дивовижною здатністю - уявляти те, чого ніколи не бачили, і таким чином створювати щось нове.

Ведуча 2:

- На жаль, час нашого тренінгу стрімко спливає, тому наостанок хотілося б дізнатися про враження кожного із вас щодо нього. Ви можете виразити свої враження від цього заняття у вигляді зірок:

Червона зірка – мені сподобалося, я багато чого для себе взяв;

Синя – я не все зрозумів, але я задоволений;

Зелена – мені не все сподобалося, але я дещо взяв для себе;

Жовта – мені було не цікаво, я для себе нічого не взяв.

(Учні по черзі виходять до дошки та приклеюють обрану зірку, визначається загальний рівень задоволеності тренінгом)

Ведучі:

- Щиро дякуємо Вам за активну участь на кожному етапі нашого заняття! До нових зустрічей!

Список використаних джерел

1. Комплекс игр для развития воображения. Заика Е.В. // Вопросы психологии. - 1993. - №2. - С.54-62.
2. Друдли [Електронний ресурс]   –  Режим доступу: - https://4brain.ru/tvorcheskoe-myshlenie/_drudly.php

Додаток А

Додаток Б