Виховний захід "Україна – це територія гідності й свободи"

Україна – це територія гідності й свободи

Вчитель пояснює правила роботи з хмаринкою Гідність(2-3 слова,що дня Вас є гідність),в скриню учні розміщують листи в майбутнє

(Вихід ведучих. Слова ведучих супроводжують слайди про Україну)

Ведучий 1

Моя ти рідна Україно!

На прапорі твоїм блакить.

Багата й сильная країна,

Де жито в колосі шумить.

Ведучий 3 Україна – це отча земля, рідний край, де ми народилися. Наша держава розташована в центрі Європи. Через усю Україну з півночі на південь протікає могутній Дніпро – одна з найбільших річок Європи. На берегах Дніпра розкинувся красень-Київ – столиця нашої держави. З півдня Україну омивають моря – Чорне й Азовське.

 

Ведучий 2. На заході здіймаються у небо вершини Карпат, а на півдні розкинулися Кримські гори. Густі ліси на півночі – це Полісся. А далі на південь природні пейзажі поступово змінюються, переходячи у вільні степи. Ось така дивовижна природа нашої України!

Ведучий 4. Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був святом Свободи, і Революція 2013 року – Революція гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. Яскравим виявом національно-патріотичних почуттів українців став національний Гімн України.

 

(Звучить Гімн України)

Ведучий 2.    Пройшла страшний ти час розрухи,

   Голодомору i вiйни,

   Розправили величнi крила

   Твої знедоленi сини.

Здобудем волю i свободу

Ми для онукiв та дiтей,

Здобудем славу i майбутнє

Для України та людей!..

Ведучий 1. 13 листопада 2014 року  Президент Україні Петро Олексійович Порошенко підписав указ про відзначення щорічно 21 листопада Дня Гідності та Свободи.

Ведучий 3. За цей час не одному поколінню українців довелося ціною власного життя здобувати право прийдешніх поколінь на незалежність.

Ведучий 4. Саме сьогодні, в цей час, ми маємо, як ніколи, проявити свою любов до рідної України. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. Наші земляки, яких сьогодні мобілізовано до лав українського війська, з честю відвойовують та захищають кордони нашої держави, борються за її єдність та цілісність.

Кожна свідома людина зараз допомагає країні – хто мудрим словом, хто добрим ділом, хто молитвою, хто піснею.

 

(Пісня  Сушицька Анастасія_______________________________)

 

 

Ведучий 1

А найстрашнішими та найтрагічнішими була ніч з 18 на 19 лютого – ніч Апокаліпсису, як назвали її пізніше, після якої наступив  «чорний четвер» – 20 лютого. Саме в ці дні на очах у всього світу влада розстрілювала свій народ. Під час кровавихсутичок та від куль снайперів на Майданізагинулоблизькосотні  людей.

Нерівноюбулацяборотьба. Сила – протигарячогосерця. Зло – проти добра. Куля – протимрії.

 

Ведучий 2

Чому Небесна Сотня? На Майдані був прийнятий розподіл на сотні, аналогічно розподілу на військові загони часів Запорізької Січі. Сотні мали свої назви від регіонів, звідки приїхали люди, наприклад  Львівська сотня, Донецька сотня, Дніпропетровська  та ін..

Загиблих назвали НЕБЕСНОЮ Сотнею. Вважають, що їхні душі потрапили до раю, і з неба Сотня продовжує охороняти Україну.  Сотні історій, сотні людських життів, сотні героїв! Сьогодні ми їх згадуємо, бо немаємо права забувати!

Ведучий 3

Серед загиблих на майдані і наш земляк Володимир Наумов. 

Наумов Володимир народився у селі Шевченко Добропільського району Донецької області в той самий день, що й колись народився Тарас Шевченко – 9 березня. Тому любив його твори і знав “Кобзар” напам’ять. Мешкав у м. Родинське, де працював у ЖЕКу водієм.

 

 

 

 

Ведучий  4. На Майдан приїхав на власному автомобілі за покликом серця. Записався до Самооборони Майдану. Був викрадений і вбитий. Тіло знайшли 18 лютого вранці на Трухановому острові в Києві. Його поховали тихо і без участі євромайданівців та ЖЕКу , де він працював раніше.

Залишив стареньку 85-річну маму і двох синів: 4-річного Арсенія та 8-річного Єгора.

Наумову Володимиру було 43 роки…

 Загинув заради прав і свобод усіх українців. Як же треба було любити Україну, щоб поїхати на майдан від люблячої його родини ,рятувати її суверенітет і незалежність, рятувати  Україну від розколу, який сильно відчувався в цей час на Донеччині. Він увійшов у  небесну сотню і тепер обороняє  Україну з небес. 

 

Відео фільм

Ведучий 1. Минув вже не один рік  із того моменту, як загинули вони – герої, яких народила революція Майдану. Чим була революція для кожного з нас? В першу чергу, Майдан став випробуванням на цінність особистості людини, виміром людськості та гідності.

Ведучий 2. Що таке гідність? Чи бачили ми її? Чи маємо ми її? Революція 2013-2014 років – це не протистояння Заходу й Сходу – це протистояння між тими, хто має гідність, і тими, хто не тільки не має її, а й взагалі не розуміє, що це означає.

Ведучий 1. Та не бачили ми гідності у тих, хто роздягав людину на морозі, викрадали людей з лікарень, вивозили у ліс і катували. Немає гідності у тих, хто вбиває людей тільки тому, що вони спілкуються державною мовою і носять на собі символіку країни, в якій проживають. Негідно – зневажати народ, частиною якого є ти.

Ведучий 2. Україна заплатила і продовжує платити  надзвичайно високу ціну за те, щоб Гідність була першою із чеснот українців, нашої політичної еліти.

 Ведучий 3. Я пишаюсь тобою, мій рідний народе,

Бо заради Вкраїни, за гідність й свободу,

Прості люди безстрашно опліч устали,

Проти звірства і хамства влади повстали.

 

Ведучий 1. Кожен із Небесної сотні, чи воїн АТО, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну Україну.

Героям Майдану і воїнам-захисникам України, які загинули за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.

Хвилина мовчання.

 Звучить музика «Плине кача».

Музика затихає і на фоні звучать слова

 

Учень 1.    Мамо, я живий, лиш закриті очі....
І серце не б`ється, не вирує кров...
Ти тільки не плач, знай - всі дні і ночі

Я буду поруч - в грудях, де живе любов!
 

Учень 2.      Ти пробач мене, мамо, за гіркії сльози,
За ту біль, і той жаль, що я наробив.
Я ж хотів лише миру, добра і свободи...
А мене за це ворог безжалісно вбив.
 

 

Ведучий 2 Тільки той, хто має гідність, може знайти в собі сили робити те, що вважає за потрібне, незважаючи на страх. Страх померти.

Ведучий 3. (звертається до залу)

                - А,що для Вас значить слово гідність ?

                          (чекає відповіді)

              - Можливо хтось поділиться історією із власного життя про гідний вчинок.

             Відео з учнями (про гідність)

 

По черзі виходять школярі з свічками

Учень 1. Я бачила  гідність в очах жінок, що відправляли своїх чоловіків у ніч на Майдан і плакали, бо відпускати страшно, а не відпустити ще страшніше. Бо як потім поважати чоловіка, котрий спить удома тоді, коли інші боронять свободу? Ми бачимо матерів, жінок, коханих, які відпускають своїх чоловіків на захист України. Ми бачимо жінок, які воюють. Ми бачимо волонтерів, які, завдяки своїм зусиллям, при підтримці народу, всього світу створили армію України, якої уже майже не було. Ми бачимо робітників заводів, які цілодобово ремонтують, створюють нове озброєння. Ми бачимо наших учених, медиків, артистів, які теж захищають свій народ. Ми теж своїми листами, малюнками, благодійною допомогою робимо усе можливе для збереження , відвойовування миру.

Учень 2. Але я не бачив гідності в тих, хто, сидячи вдома, казав: "А, нічого не зміниться, все куплено, все прораховано, все вирішено за нас, навіщо витрачати сили?"

Учень 3. Я бачив гідність у волонтерах-медиках, що виносили поранених під кулями.Але я не бачив гідності в тих представниках "правоохоронних" органів, котрі прицільно стріляли в Червоний Хрест.

Учень 4. Я бачив гідність в очах хлопців, що без бронежилетів, у пластикових касках, прикриті самими тільки дерев'яними щитами, захищали барикади на Інститутській, Європейській, Прорізній. Хто, ризикуючи, лягав на залізничну колію, щоб не пустити війська в Київ.

І я не бачив гідності в тих, хто маючи на руці годинник за 600.000 доларів США, платив по 200 гривень тітушкам, що пробивали голови молотками захисникам демократії в Україні.

Учень 5. Я бачив гідність у людях, котрі, незважаючи на мороз і блоковане метро, несли їжу й медикаменти на Майдан і в шпиталі. Я бачив гідність українського офіцера, котрий беззбройний ішов на озброєних окупантів.

Учень 6. Я бачив гідність журналістів і операторів на Майдані, я бачив гідність у священиках, які повернули мені віру в те, що Церква може бути разом з народом.

 

Ведучий 3. Україна заплатила і продовжує платити  надзвичайно високу ціну за те, щоб Гідність була першою із чеснот українців.  

 

 

 

Учень1.  Я пишаюсь тобою, мій рідний народе,

Бо заради Вкраїни, за гідність й свободу,

Прості люди безстрашно опліч устали,

Проти звірства і хамства влади повстали.

 

Учень 2. Вони кулі ловили палкими серцями,  

І посмертно для інших стали взірцями,

Зупиняли автівки та потяги тілом,

Вголос думку народу сказати посміли!!!

 

Учень 3. Слава нашим героям – небесної сотні!

Слава тим, хто країну з пітьми та безодні

Своїм прикладом зрушив у напрямку світла,

Шанс для здійснення мрій надав заповітних!

 

Учень 4. Українці, прошу вас, не дайте зламати

Свою гідність і честь, не дайте топтати

Своє прагнення жити достойно в державі,

В пам’ять тих, хто загинув. Вічна їм слава!

 

Звучить пісня «Україна – це ти»

 

Ведучий  3. Давайте подякуємо бурними оваціями учениці 4-Б класу Ластовіцькій Владі

 

Ведучий 4.

А ми вам бажаємо всім світлих днів і нехай вам щастить. Дякуємо за увагу!

 

(Вчитель нагадує учням про хмаринку Гідності,та листи собі в майбутьнє)