Виховний захід "Україна смакує"

           МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

                 ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ №17

 

                                 ВИХОВНИЙ ЗАХІД

     УКРАЇНА     СМАКУЄ                                            

                                                   

 

                                      Підготувала вихователь:

                                               Тетяна КУЗЬМИНА

 

                                              2025

Мета: ознайомити та поглибити знання здобувачів освіти про традиційні українські страви;

 розвивати куль­туру мовлення, вміння виступати з пові­домленням, узагальнювати матеріал, висловлювати власну думку;

 виховувати шанобливе ставлення та інтерес до української кухні; до народних традицій, обрядів, оберегів, побуту українців; сприяти духовному розвитку осо­бистості.

 

Обладнання: вишиті рушники, кетяги калини, пше­ничні колоски, традиційні українські страви: хліб, варе­ники, пиріжки, каша, голубці та напої, виставка україн­ського посуду, аудіозаписи пісень.

 

 

 

 

                                        Хід свята

Вихователь: Щиро вітаємо гостей у нашій світлиці. Сьогодні у нас свято «Україна смакує».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Добрий день вам, добрі люди! Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік, А на довгий-довгий вік!

 

2.Гостей дорогих Ми вітаємо щиро,

Зустрінемо хлібом, Любов'ю і миром!

 

 

1.Для людей відкрита хата наша біла,
Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

2.Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,
Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.

 Наше свято незвичайне, наше свято – кулінарне!

Будемо всіх  ми дивувати, різні страви розглядати

1.  Ми з вами всі – український народ, який складається з родин малих  і великих, дружних і працьовитих. Шануйте свій народ, його мову, землю свою, рідний край, бо ми – частина всього цього, нам рідного й близького

2-й ведучий. У чарівній світ рідної мови, народних звичаїв, що прийшли до нас із вікопомних глибин, поринаємо ми, переступивши поріг цієї світлиці.

 

                 Пісня «Зеленеє жито, зелене».

 

 

1.Кажуть, що їжа ліпше сприймається, якщо людина споживає ії
в сімейному колі, у доброму товаристві, з приємним настроєм.
Мабуть, не бракувало здорового глузду нашим предкам, що
полюбляли сідати до столу гуртом.

2.Якщо ж трапеза була святкова, то не обходилось без пісень,
танців, всякого роду примовлянь до їжі, до тих, хто її готував,
добрих побажань, адже значення достатку в оселі - найкраще
побажання в усі часи.

 

 

1. Ведучий. Україна здавна славиться своєю гостинністю, багатою і смачною кухнею. Борщі та пампушки, паляниці й галушки, вареники й ков­баси, печеня й напої з фруктів і меду відомі далеко за межами України. Наша національна кулінарія нараховує сотні рецептів.

2.Вед. Деякі страви мають багатовікову історію, як, наприклад, український борщ. Для більшості страв характерний складний набір ком­понентів. Наприклад, для того ж борщу їх по­трібно до двадцяти. А рецептів цієї страви відомо понад тридцять: полтавський, волинський, чер­нігівський, галицький, львівський, селянський, дніпровський та ще багато інших.

1.Ведучий. А яке розмаїття м'ясних страв: українські битки, шпигована часником і салом буженина, тушкована з капустою і салом свини­на, крученики, завиванці, фарширована птиця, голубці.

2.Вед. А рибні? Карасі в сметані, щука туш­кована з хроном, рибні крученики, юшка, короп, фарширований грибами і гречаною кашею...

1.Ведучий. Одним словом -  усього не перелічити одразу.

2.Вед. Тож прийшов час докладніше розказати про страви. Розпочнемо ж подорож  «Хліб — усьому голова».

 

 

«ХЛІБ — УСЬОМУ ГОЛОВА»

 

 

1. Як би там не було, а ось хліб у кожній родині – найперший харч, дарунок Божий, батько, голова всьому. Без хліба не сідали за стіл. Вважали: якщо у домі є хліб, голоду не буде. Слово «хліб» у всі часи вимовляли з повагою, бо він, безперечно,  є основою життя людини.

2.За давнім звичаєм у кожній хаті мали лежати на столі хліб-сіль. Зай­деш — і одразу видно: тут радо почастують гостя званого і нежданого, людину подорожню. А ще було таке повір'я: «Хліб на столі — Бог у домі». В усі часи хліб берегли. Він з людиною від народження і до глибокої старості. Він єднає людей.

 

1. «Без хліба немає обіду»,— кажуть у народі. І це щира правда. Хліб — головна страва на столі, і до нього ставилися з особливою пошаною. Скільки різновидів українського хлі­ба? їх неможливо навіть перелічити.

 

 

2.Без чого не можна уявити україн­ський обід?

 

1. Ну, звичайно, без борщу! Ця страва сприймається як те, без чого не можна обійтися, без чого відразу розпадеться життєвий ланцюг. Як не можна уявити моря без води, саду без дерев, так для українця немає обіднього столу без миски бор­щу.

«За те господиню хвалять, що добренький борщик варить». І дійсно, борщ – ще одна з найпопулярніших українських народних страв. В Україні існувало три  різновиди борщу: зелений, червоний та холодний. Червоний борщ готували з буряком, капустою, морквою, петрушкою, а пізніше також з картоплею. У святкові дні борщ варили на м’ясній юшці, а в будень – з салом, часником і цибулею.

 

   2. Зелений борщ варили навесні з  молодим щавликом, раніше навіть з лободою або кропивою, молодими листками буряка, засмажували яйцями та сметаною.

    Холодник – винятково літня страва. Це був сирий борщ, оскільки варили тільки буряк та яйця. Їли його охолодженим, а замість хліба подавали варену картоплю.

 

 

 

1. Борщ для українця - більше ніж страва. Тому про нього складають пісні, легенди і найчастіше - відразу за хлібом - згадують у прислів'ях. Приказки і прислів'я про борщ - історія нашої любові і смаку.

НАРОДНА МУДРІСТЬ

2."З'їла  борщ до кришечки, щоб не боліли кишечки!" –

1."Борщ та каша - матір наша!", 

2."Їж борщ з грибами - тримай язик за зубами!"

1. «.Борщ - хазяїн!»

2. Люблю борщ , щоб ложка стояла!

1.Вашим борщем - тільки кишки полоскати!   

2.Подумаєш про борщ - і душа зігрівається!

 

 

1. Недаремно його запропонували внести в список ЮНЕСКО як нашу культурну спадщину. Причому рецепт його дивним чином коригується кожною родиною, кожною господинею так, що він вдається щоразу новим, ще смачнішим, насиченішим, цікавішим. 

          Тому про нього багато говорять, що видно з народної творчості:    прислів'їв та приказок. 

2..Свої роздуми про головне національне блюдо України оприлюднила Олена Щербань, доктор історичних наук, етнограф.  Вона щороку в серпні проводить фестиваль борщу в "Лялиній світлиці" с. Опішня . 80 видів борщу вже зареєстрували минулого року.

КОНКУРС «СКЛАДИ БОРЩ»

Запрошуються 2 учасники.

ЗАВДАННЯ: відбери овочевий набір для борщу

Пісня  Н.Май «Борщик»

1. От ми і згадали у пісні про наше сало.
2. А сало їли і сирим, і вареним, і смаженим, і печеним. Ним смакували і в будень, і у свято. Про любов українців до сала говорить народна приказка «Живу добре – сало їм, на салі сплю, салом укриваюся».

 

 

1.Людоньки добрі, не зволікайте,

Покуштуйте та не оминайте,

сало в долоню або на п’ять пальців,

сало , що в шкварках і в вигляді смальцю!

підкопчена димом рожева скоринка,

з проріззю – це українська родзинка!

 

2.Сало в розсолі, та щедро солене!

Сало поперчене й почасничене!

Сало із редькою, сало із хроном,

Із огірком та із хлібчиком чорним,

Сало з гірчицею або з цибулиною-

Добрішає світ та м’якшає людина.

 

Пісня «Сало»

 

1.Химерний, маленький,

Бокастий, товстенький,

Чимось смачним напхався,

В окропі скупався.

2. Правильно, вареник. Тож настала черга «Варенички непогані, варе­нички у сметані».

 

«ВАРЕНИЧКИ НЕПОГАНІ, ВАРЕНИЧКИ У СМЕТАНІ»

 

 

 

 

 

1.Що у світі найсмачніше?

Може, краби чи ікра? 

Може, ще щось, найдавніше?

 Є багато різних страв.

 

 

 

2.Тільки в хаті українській

Покуштуєш диво з див:

Ось півмісяці у мисці,

А над ними в'ється дим,

Бо гарячі - масло тане...

Чи ж ви знаєте, що це?

 

 

 

1.Це - вареники в сметані,

Найсмачніші над усе!

Українці! Пригадаймо,

З чим вареники в нас є?

 

2.«За те ми вас, вареники, величаємо, що в сметану вмочаємо»,— жартують українці. Великого пана цяці — так називали вареники з ягідною начинкою. Вони потребують особливої поливки, скажімо, меду або фруктового сиропу.

 

1. Жодне свято в Україні не обходилось без вареників. До Святвечора — вареники з картоплею та капустою чи грибами. На щиру Масляну — із сиром та маслом. На веселі моло­діжні посиденьки на свято Андрія — з «пхиком» або «пирхуни». Ліплячи вареники для парубків, дівчата у дві-три варенички загортали бо­рошно, вовну.

 

 Щось я чув про пам’ятник Варенику. В 2010 році у Черкаській області урочисто відкрили пам’ятник Варенику. Ініціатором виступив Михайло Поплавський. Разом із відкриттям пам’ятника зварили на пару 70-ти кілограмовий вареник. Для того, аби зварити вареник довелося замовляти на Черкаському заводі «Темп» спеціальний чан -  об’ємом 2м куб. води

 

 КОНКУРС «ХТО КМІТЛИВІШИЙ»

Запрошуємо двох сміливців. Завдання: на швидкість їмо варенички

 2.А на завершення  пред­ставляємо «Українські напої».

 

 

«УКРАЇНСЬКІ НАПОЇ»

 

1. З найдавніших часів україн­ці готували різні напої, головним завданням яких було вгамування спраги. Серед напоїв для україн­ської кухні характерні молочні, особливо користу­ється популярністю пряжене молоко та ряжанка. Одним з улюблених напоїв є також узвар — відвар з фруктів.

 

 

2. Узвар (вар, киселиця) — один   з   найпоширеніших   напоїв   на   Поділлі. Виготовляють улітку із, свіжих ягід: восени, взим­ку, навесні — з сушені.

Готували узвар і на щодень, і для святкового столу. Робили його до різдвяної й хрещенської куті «до пори»: кутя — на покуть, узвар — на базар.

 

1.Сьогодні узвар готують рідше. А сушені сливи і сьогодні готують на Святвечір. На весіллях зі слив витягають кісточки, начиняють горіхами, поливають збитою з цукром сметаною.

 

 

 КОНКУРС: « НА СПРИТНІСТЬ». Завдання: хто перший побаче дно

2..В Україні існували вироблені впродовж віків правила народного етикету.

Гості ніколи не починали їсти, поки господарі не просили. Ото ж і ми Вас просимо: «Бог благословить, а хазяїн велить.»

Запрошуємо до частування.

 

1.І на останок хочемо побажати від щирого серця: смачного вам!

Куштуйте на здоров'я та добрим сло­вом дякуйте.

Спасибі вам, добрі люди!

Щоб родила щедро нива,

Щоб у хаті все як слід.

Щоб довіку був щасливий

Український славний рід!

 

Пісня «Хай буде гаразд»

 

 

 

ВИХОВАТЕЛЬ: Я думаю ви погодитись зі мною, що наша українська кухня смачна, щедра, як душа нашого працьовитого народу. Сподіваємось, що вам було цікаво.